- Номери
- Про журнал
- Новини
- Співробітництво
- Контакти
Номер журналу. Статті
№1(93) // 2017
1. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Ген-генна взаємодія за поліморфізму генів CFTR, PRSS1 та IL-4 з позиції прогнозу ризику появи набрякового панкреатитуС. І. Іващук, Л. П. СидорчукБуковинський державний медичний університет, Чернівці |
|---|
Матеріали та методи. Генетичні дослідження виконано 123 хворим на набряковий панкреатит. Молекулярно-генетичне дослідження передбачало визначення поліморфізму генів IL-4 (C-590T), PRSS1 (R122H) і CFTR (delF508) методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням олігонуклеотидних праймерів фірми Metabion (Німеччина). Для вивчення міжгенної взаємодії досліджуваних генів і побудови моделі її впливу на появу набрякового панкреатиту у вибірці обстежених осіб використали метод мультифакторної просторової редукції (Multifactory Dіmension Reduction) із розрахунком потенціалів предикції.
Результати. Відтворюваність однофакторної моделі за участю гена PRSS1 становила 100 % (10/10), однак пермутаційний тест не підтвердив її значущості і довів недостатньо високу точність. Ризик появи набрякового панкреатиту доведено за допомогою дво- та трикомпонентної моделі (CFTR, IL-4 та CFTR, PRSS1, IL-4) із відтворюваністю 90 і 100 % (відношення шансів (ВШ) 19,76; р < 0,001 і ВШ 5,77; р = 0,045 відповідно) і високою точністю передбачення ризику появи набрякового панкреатиту (93,3 і 83,62 %). Такий ризик підтвердили для однокомпонентної моделі (із геном IL-4) для гострого і загострення хронічного панкреатиту (ВШ 9,09; р = 0,009 і ВШ 48,0; р < 0,001 відповідно), алкогольного та біліарного генезу (ВШ 56,0; р < 0,001 і ВШ 68,0; р < 0,001 відповідно). Дієвими виявилися моделі, які включали гени CFTR, PRSS1, IL-4 для прогнозу загострення хронічного панкреатиту (ВШ 4,12; р = 0,048), алкогольного та біліарного панкреатиту (ВШ 5,20; р < 0,05 і ВШ 18,33; р < 0,001 відповідно) із точністю моделей 88,93, 79,0 і 49,26 %. Тестувальна крос-перевірна здатність (Сross-validation Testing T-statistic (CV-TT)) була значущо найвищою для прогнозу біліарного панкреатиту для трикомпонентної моделі (CFTR, PRSS1, IL-4) (CV-TT — 11,32; р < 0,001) і для прогнозу гострого панкреатиту за однокомпонентною моделлю щодо гена IL-4 (CV-TT — 9,24; р = 0,009).
Висновки. Класифікаційна здатність створених моделей ген-генної взаємодії за високої відтворюваності (90 та 100 %) підтвердила значущість однофакторної моделі за участю ТТ-генотипу гена IL-4: за гострого панкреатиту, загострення хронічного, алкогольного і біліарного панкреатиту із точністю 70,68, 57,14, 70,71 і 50,71 % та CV-TT — 9,24, 7,99, 7,21 і 8,51 відповідно. Міжлокусна взаємодія за всіх видів панкреатиту характеризується вираженим незалежним ген-генним зв’язком (від –21,65 % до –12,55 %) із найвищим рівнем ентропії, притаманним для гена IL-4 (26,41 % — за гострого панкреатиту, 54,60 % — за загострення хронічного, 59,35 % — за алкогольного панкреатиту, 41,81 % — за біліарного).
Ключові слова: панкреатит, ген-генна взаємодія, поліморфізм, CFTR, PRSS1, IL-4, прогноз.
Список літератури:
1. Наказ МОЗ України від 02.04.2010 р. № 297 «Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «Хірургія» / МОЗ. — К.: МОЗ, 2010. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100402_297.html.
2. Derikx M. H., Kovacs P., Scholz M. et al. Polymorphisms at PRSS1-PRSS2 and CLDN2-MORC4 loci associate with alcoholic and non-alcoholic chronic pancreatitis in a European replication study // Gut. — 2015. — Vol. 64. — P. 1426 — 1433.
3. Drenth J. P., te Morsche R., Jansen J. B. Mutations in serine protease inhibitor Kazal type 1 are strongly associated with chronic pancreatitis // Gut. — 2002. — Vol. 50 (5). — P. 687 — 692.
4. Gasiorowska A., Talar-Wojnarowska R., Czupryniak L. et al. The prevalence of cationic trypsinogen (PRSS1) and serine protease inhibitor, Kazal type 1 (SPINK1) gene mutations in Polish patients with alcoholic and idiopathic chronic pancreatitis // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (3). — P. 894 — 901.
5. He H., Oetting W. S., Brott M. J. et al. Power of multifactor dimensionality reduction and penalized logistic regression for detecting gene-gene interaction in a case-control study // BMC Medical Genetics. — 2009. — Vol. 10. — P. 127.
6. Ivashchuk S., Sydorchuk L. Level of reactive response of peripheral blood neutrophil granulocytes of patients with acute pancreatitis depending on genes polymorphism of CFTR (delF508C), PRSS1 (R122H), IL-4 (C-590T) and TNF-α (G-308A) // Pharma Innovation. — 2016. — Vol. 5 (8). — P. 96 — 100.
7. Ivashchuk S. I., Sydorchuk L. P. Association of the genes IL-4 (C-590T), TNF-α (G-308A), PRSS1 (R122H) and CFTR (delF508C) with cytolysis syndrome activity in patients with acute edematous pancreatitis // Arch. Balk. Med. Union. — 2016. — Vol. 51 (1). — P. 41 — 45.
8. Ivashchuk S. I., Sydorchuk L. P. Cholestatic syndrome activity in patients with acute edematous pancreatitis and genes IL-4 (C-590T), TNF-Α (G-308A), PRSS1 (R122H) andCFTR (DELF508C) polymorphism [Published in Ukrainian] //
J. Clin. Exp. Med. Res. — 2016. — Vol. 4 (1). — P. 56 — 64.
9. LaRusch J., Stello K., Yadav D. et al. CFTR, PRSS1, SPINK1 and CTRC mutations in the final NAPS2 cohort // Pancreatol. — 2015. — Vol. 15 (1). — S79.
10. Liu J., Zhang Hx. A Comprehensive study indicates PRSS1 gene is significantly associated with pancreatitis // Int. J. Med. Sci. — 2013. — Vol. 10 (8). — P. 981 — 987.
11. Masson E., Chen J.-M., Audrézet M.-P. et al. A Conservative Assessment of the Major Genetic Causes of Idiopathic Chronic Pancreatitis: Data from a Comprehensive Analysis of PRSS1, SPINK1, CTRC and CFTR Genes in 253 Young French Patients // PLOS ONE. — 2013. — Vol. 8 (8). Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0073522.
12. Moran R. A., Klapheke R., Jalaly N. Y. et al. Metastatic pancreatic adenocarcinoma associated with chronic calcific pancreatitis and a heterozygous SPINK1N34S mutation // Pancreatol. — 2016. — Vol. 16 (5). — P. 869 — 872.
13. Motsinger A. A., Ritchie M. D. Multifactor dimensionality reduction: an analysis strategy for modelling and detecting gene-gene interactions in human genetics and pharmacogenomics studies // Hum. Genomics. — 2006. — Vol. 2 (5). — P. 318 — 328.
14. Németh B. C., Sahin-Tóth M. Human cationic trypsinogen (PRSS1) variants and chronic pancreatitis // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2014. — Vol. 306. — P. G466–G473.
15. Pezzilli R., Andriulli A., Bassi C. et al. Exocrine pancreatic insufficiency in adults: a shared position statement of the Italian association for the study of the pancreas // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19 (44). — P. 7930 — 7946.
16. Rad I. A., Bagheri M., Rahimi-Rad M. H. et al. IFN-γ +874 and IL-4 — 590 polymorphisms and asthma susceptibility in North West of Iran // Tanaffos. — 2010. — Vol. 9 (4). — P. 22 — 27.
17. Sydorchuk L., Iftoda O., Sydorchuk A. et al. Cytokines’ cascade changes in children with hearing loss depending on gap junction protein beta 2 (C.35delG) and interleukin 4 (C-590T) genes polymorphism // Pharma Innovation. — 2016. — Vol. 5 (2). — P. 22 — 27.
Інше:
Іващук Сергій Іванович, к. мед. н., доцент, доцент кафедри сімейної медицини
58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 174/3
Тел. (372)-54-73-13. E-mail: ivserge@i.ua
Стаття надійшла до редакції 28 грудня 2016 р.
|
Ген-генное взаимодействие при полиморфизме генов CFTR, PRSS1 и IL-4 с позиции прогноза риска возникновения отечного панкреатитаС. И. Иващук, Л. П. СидорчукБуковинский государственный медицинский университет, Черновцы |
|---|
Материалы и методы. Генетические исследования выполнены 123 больным с отечным панкреатитом. Молекулярно-генетическое исследование предусматривало определение полиморфизма генов IL-4 (C-590T), PRSS1 (R122H) и CFTR (delF508) методом полимеразной цепной реакции с использованием олигонуклеотидных праймеров фирмы Metabion (Германия). Для изучения междугенного взаимодействия исследуемых генов и построения модели его влияния на появление отечного панкреатита в выборке обследованных лиц использовали метод мультифакторной пространственной редукции (Multifactory Dimension Reduction) с вычислением потенциалов предикции.
Результаты. Воспроизводимость однофакторной модели при участии гена PRSS1 составила 100 % (10/10), однако пермутационный тест не подтвердил ее значимости и доказал недостаточно высокую точность. Риск возникновения отечного панкреатита доказан при помощи двух- и трехкомпонентной моделей (CFTR, IL-4 и CFTR, PRSS1, IL-4) с воспроизводимостью 90 и 100 % (отношение шансов (ОШ) — 19,76; р < 0,001 и ОШ 5,77; р = 0,045 соответственно) и высокой точностью предсказания риска возникновения отечного панкреатита (93,3 і 83,62 %). Такой риск подтвердили для однокомпонентной модели (с геном IL-4) для острого и обострения хронического панкреатита(ОШ 9,09; р = 0,009 и ОШ 48,0; р < 0,001 соответственно), алкогольного и билиарного генеза (ОШ 56,0; р < 0,001 и ОШ 68,0; р < 0,001 соответственно). Действенными оказались модели, которые включали гены CFTR, PRSS1, IL-4 для прогноза обострения хронического панкреатита (ОШ 4,12; р = 0,048), алкогольного и билиарного панкреатита (ОШ 5,20; р < 0,05 и ОШ 18,33; р < 0,001 соответственно) с точностью моделей 88,93, 79,0 и 49,26 %. Тестирующая крос-проверочная способность (Сross-validation Testing T-statistic (CV-TT)) была значимо наивысшей для прогноза билиарного панкреатита для трехкомпонентной модели (CFTR, PRSS1, IL-4) (CV-TT — 11,32; р < 0,001) и для прогноза острого панкреатита по однокомпонентной модели относительно гена IL-4 (CV-TT — 9,24; р = 0,009).
Выводы. Классификационная способность созданных моделей ген-генного взаимодействия при высокой воспроизводимости (90 и 100 %) подтвердила достоверность однофакторной модели при участии ТТ-генотипа гена IL-4: при остром панкреатите, обострении хронического, алкогольного и билиарного панкреатита с точностью 70,68, 57,14, 70,71 и 50,71 % и CV-TT — 9,24, 7,99, 7,21 и 8,51, соответственно. Междулокусное взаимодействие при всех видах панкреатита характеризуется выраженной независимой ген-генной связью (от –21,65 % до –12,55 %) с наивысшим уровнем энтропии, свойственным для гена IL-4 (26,41 % — при остром панкреатите, 54,60 % — при обострении хронического, 59,35 % — при алкогольном панкреатите, 41,81 % — при билиарном).
Ключевые слова: панкреатит, ген-генное взаимодействие, полиморфизм, CFTR, PRSS1, IL-4, прогноз.
Список литературы:
1. Наказ МОЗ України від 02.04.2010 р. № 297 «Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «Хірургія» / МОЗ. — К.: МОЗ, 2010. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100402_297.html.
2. Derikx M. H., Kovacs P., Scholz M. et al. Polymorphisms at PRSS1-PRSS2 and CLDN2-MORC4 loci associate with alcoholic and non-alcoholic chronic pancreatitis in a European replication study // Gut. — 2015. — Vol. 64. — P. 1426 — 1433.
3. Drenth J. P., te Morsche R., Jansen J. B. Mutations in serine protease inhibitor Kazal type 1 are strongly associated with chronic pancreatitis // Gut. — 2002. — Vol. 50 (5). — P. 687 — 692.
4. Gasiorowska A., Talar-Wojnarowska R., Czupryniak L. et al. The prevalence of cationic trypsinogen (PRSS1) and serine protease inhibitor, Kazal type 1 (SPINK1) gene mutations in Polish patients with alcoholic and idiopathic chronic pancreatitis // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (3). — P. 894 — 901.
5. He H., Oetting W. S., Brott M. J. et al. Power of multifactor dimensionality reduction and penalized logistic regression for detecting gene-gene interaction in a case-control study // BMC Medical Genetics. — 2009. — Vol. 10. — P. 127.
6. Ivashchuk S., Sydorchuk L. Level of reactive response of peripheral blood neutrophil granulocytes of patients with acute pancreatitis depending on genes polymorphism of CFTR (delF508C), PRSS1 (R122H), IL-4 (C-590T) and TNF-α (G-308A) // Pharma Innovation. — 2016. — Vol. 5 (8). — P. 96 — 100.
7. Ivashchuk S. I., Sydorchuk L. P. Association of the genes IL-4 (C-590T), TNF-α (G-308A), PRSS1 (R122H) and CFTR (delF508C) with cytolysis syndrome activity in patients with acute edematous pancreatitis // Arch. Balk. Med. Union. — 2016. — Vol. 51 (1). — P. 41 — 45.
8. Ivashchuk S. I., Sydorchuk L. P. Cholestatic syndrome activity in patients with acute edematous pancreatitis and genes IL-4 (C-590T), TNF-Α (G-308A), PRSS1 (R122H) andCFTR (DELF508C) polymorphism [Published in Ukrainian] //
J. Clin. Exp. Med. Res. — 2016. — Vol. 4 (1). — P. 56 — 64.
9. LaRusch J., Stello K., Yadav D. et al. CFTR, PRSS1, SPINK1 and CTRC mutations in the final NAPS2 cohort // Pancreatol. — 2015. — Vol. 15 (1). — S79.
10. Liu J., Zhang Hx. A Comprehensive study indicates PRSS1 gene is significantly associated with pancreatitis // Int. J. Med. Sci. — 2013. — Vol. 10 (8). — P. 981 — 987.
11. Masson E., Chen J.-M., Audrézet M.-P. et al. A Conservative Assessment of the Major Genetic Causes of Idiopathic Chronic Pancreatitis: Data from a Comprehensive Analysis of PRSS1, SPINK1, CTRC and CFTR Genes in 253 Young French Patients // PLOS ONE. — 2013. — Vol. 8 (8). Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0073522.
12. Moran R. A., Klapheke R., Jalaly N. Y. et al. Metastatic pancreatic adenocarcinoma associated with chronic calcific pancreatitis and a heterozygous SPINK1N34S mutation // Pancreatol. — 2016. — Vol. 16 (5). — P. 869 — 872.
13. Motsinger A. A., Ritchie M. D. Multifactor dimensionality reduction: an analysis strategy for modelling and detecting gene-gene interactions in human genetics and pharmacogenomics studies // Hum. Genomics. — 2006. — Vol. 2 (5). — P. 318 — 328.
14. Németh B. C., Sahin-Tóth M. Human cationic trypsinogen (PRSS1) variants and chronic pancreatitis // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2014. — Vol. 306. — P. G466–G473.
15. Pezzilli R., Andriulli A., Bassi C. et al. Exocrine pancreatic insufficiency in adults: a shared position statement of the Italian association for the study of the pancreas // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19 (44). — P. 7930 — 7946.
16. Rad I. A., Bagheri M., Rahimi-Rad M. H. et al. IFN-γ +874 and IL-4 — 590 polymorphisms and asthma susceptibility in North West of Iran // Tanaffos. — 2010. — Vol. 9 (4). — P. 22 — 27.
17. Sydorchuk L., Iftoda O., Sydorchuk A. et al. Cytokines’ cascade changes in children with hearing loss depending on gap junction protein beta 2 (C.35delG) and interleukin 4 (C-590T) genes polymorphism // Pharma Innovation. — 2016. — Vol. 5 (2). — P. 22 — 27.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
2. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Цитопротекторні ефекти гідроген сульфід-спорідненої ацетилсаліцилової кислоти на слизову оболонку стравоходу (доклінічні дослідження)О. С. Заячківська1, Н. С. Була1, Я. І. Павловський1, І. О. Пшик-Тітко1, О. М. Гаврилюк1, О. І. Грушка1, Дж. Л. Уоллас2, 31 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
|---|
Матеріали та методи. Щурам вводили плацебо (контроль), АСК (10 мг/кг) та H2S-АСК (ATB-340, 17,5 мг/кг) одноразово та впродовж 9 днів з індукцією стресу та без нього. За допомогою індексу ушкодження за гістологічним аналізом оцінювали пошкодження СОС. Методом імуноферментного аналізу вивчали серологічний вміст с-1 та інтерлейкіну-6.
Результати. Застосування H2S-АСК спричинило захисний ефект на СОС, про що свідчило зменшення гістологічного індексу ушкодження порівняно з використанням АСК під час одноразового та 9-денного введення. Серологічний вміст VCAM-1 і інтерлейкіну-6 у щурів, яким вводили АСК та індукували стрес, був вищим, ніж у контрольних тварин. Застосування H2S-АСК спричиняло протизапальний ефект шляхом зменшення вмісту VCAM-1 та інтерлейкіну-6, чого не спостерігали при використанні АСК.
Висновки. Цитопротекторний вплив новітнього нестероїдного протизапального препарату — H2S-АСК на СОС виявляється зменшенням запалення та поліпшенням функціонування ендотелію судин.
Ключові слова: гідроген сульфід, стравохід, аспірин, запалення, цитопротекція, VCAM-1, інтерлейкін-6.
Список літератури:
1. Calderone V., Martelli A., Testai L., Citi V., Breschi M. C. Using hydrogen sulfide to design and develop drugs // Expert opinion on drug discovery. — 2016. — Vol. 11 (2). — P. 163 — 175.
2. Chan M. V., Wallace J. L. Hydrogen sulfide-based therapeutics and gastrointestinal diseases: translating physiology to treatments // Am J Physiol Gastrointestinal Liver Physiol. — 2013. — Vol. 305 (7). — P. G467 — 473.
3. Ferguson L. D., Sattar N. Endothelial function measures: not for clinical prime time? // Intern J. Clin. Practice. — 2015. — Vol. 69 (6). — P. 624 — 625.
4. Higgs G. A., Salmon J. A., Henderson B., Vane J. R. Pharmacokinetics of aspirin and salicylate in relation to inhibition of arachidonate cyclooxygenase and anti-inflammatory activity // Proceedings of the National Academy of Sciences of USA. — 1987. — Vol. 84 (5). — P. 1417 — 1420.
5. Ianaro A., Cirino G., Wallace J. L. Hydrogen sulfide-releasing anti-inflammatory drugs for chemoprevention and treatment of cancer // Pharmacol. Res. — 2016. — Vol. 111. — P. 652 — 658.
6. Magierowski M., Jasnos K., Kwiecien S. et al. Endogenous prostaglandins and afferent sensory nerves in gastroprotective effect of hydrogen sulfide against stress-induced gastric lesions // PloS one. — 2015. — Vol. 10 (3). — e0118972.
7. Magierowski M., Magierowska K., Hubalewska-Mazgaj M. et al. Interaction between endogenous carbon monoxide and hydrogen sulfide in the mechanism of gastroprotection against acute aspirin-induced gastric damage // Pharmacol. Res. — 2016. — Vol. 114. — P. 235 — 250.
8. Mayo S. A., Song Y. K., Cruz M. R. et al. Indomethacin injury to the rat small intestine is dependent upon biliary secretion and is associated with overgrowth of enterococci // Physiol Reports. — 2016. — Vol. 4 (6). — e12725.
9. Robert A. Cytoprotection by prostaglandins // Gastroenterol. — 1979. — Vol. 77 (4 Pt 1). — P. 761 — 767.
10. Satoh H., Sato F., Takami K., Szabo S. New ulcerative colitis model induced by sulfhydryl blockers in rats and the effects of anti-inflammatory drugs on the colitis // Jpn. J. Pharmacol. — 1997. — Vol. 73. — P. 299 — 309.
11. Schrör K. Aspirin modes of action and clinical benefits : What we know today? // CME. — 2015. — Available at: http://rubensriotorto.blogspot.com/2015/09/aspirin-modes-of-action-and-clinical.html.
12. Sheen E., Triadafilopoulos G. Adverse effects of long-term proton pump inhibitor therapy // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56, suppl 4. — P. 931 — 950.
13. Szabo S., Taché Y., Tarnawski A. The «gastric cytoprotection» concept of Andre Robert and the origins of a new series of international symposia // Frontiers of Gastrointestinal Research. — 2012. — Vol. 30. — P. 1 — 23.
14. Tarnawski A., Ahluwalia A., Jones M. The mechanisms of gastric mucosal injury: focus on microvascular endothelium as a key target // Cur. Med. Chem. — 2012. — Vol. 19 (1). — P. 4 — 15.
15. Vane J. R. Biomedicine. Back to an aspirin a day? // Science. — 2002. — Vol. 296. — P. 474 — 475.
16. Wallace J. L., de Nucci G., Sulaieva O. Toward more GI-friendly anti-inflammatory medications // Cur. Treat. Opt. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 13 (4). — P. 377 — 385.
17. Wallace J. L., Ianaro A., Flannigan K. L., Cirino G. Gaseous mediators in resolution of inflammation // Sem. Іmmunol. — 2015. — Vol. 27, N 3. — P. 227 — 233.
18. Zayachkivska O., Bula N., Khyrivska D. et al. Exposure to non-steroid anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and suppressing hydrogen sulfide synthesis leads to altered structure and impaired function of the oesophagus and oesophagogastric junction // Inflammopharmacol. — 2015. — Vol. 23 (2 — 3). — P. 91.
19. Zayachkivska O., Havryluk O., Hrycevych N. et al. Cytoprotective effects of hydrogen sulfide in novel rat models of non-erosive esophagitis // PLoS One. — 2014. — N 9 (10).
Інше: Заячківська Оксана Cтаніславівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фізіології
E-mail: ozayachkivska@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 18 листопада 2016 р.
|
Цитопротекторный эффект гидроген сульфид-связанной ацетилсалициловой кислоты на слизистую оболочку пищевода (доклинические исследования)О. С. Заячковская1, Н. С. Була1, Я. И. Павловский1, И. О. Пшик-Титко1, О. М. Гаврилюк1, О. І. Грушка1, Дж. Л. Уоллас2, 31 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого |
|---|
Материалы и методы. Крысам вводили плацебо (контроль), АСК (10 мг/кг) и H2S-АСК (ATB-340, 17,5 мг/кг) одноразово и в течение 9 дней с индукцией стресса и без него. С помощью индекса повреждения гистологического анализа оценивали повреждение СОП. Методом иммуноферментного анализа оценивали серологический уровень VCAM-1 и интерлейкина-6.
Результаты. Применение H2S-АСК вызвало защитный эффект на СОП, о чем свидетельствовало уменьшение гистологического индекса повреждения по сравнению с АСК при одноразовом и 9-дневном введении. Серологическое содержание VCAM-1 и интерлейкина-6 у крыс, которым вводили АСК и индуцировали стресс, было выше, чем у контрольных животных. Применение H2S-АСК вызывало противовоспалительный эффект за счет снижения уровня VCAM-1 и интерлейкина-6, чего не наблюдали при использовании АСК.
Выводы. Цитопротекторное действие нового нестероидного противовоспалительного препарата — H2S‑АСК на СОП проявляется снижением воспаления и улучшением функционирования эндотелия сосудов.
Ключевые слова: гидроген-сульфид, пищевод, аспирин, воспаление, цитопротекция, VCAM-1, интерлейкин-6.
Список литературы:
1. Calderone V., Martelli A., Testai L., Citi V., Breschi M. C. Using hydrogen sulfide to design and develop drugs // Expert opinion on drug discovery. — 2016. — Vol. 11 (2). — P. 163 — 175.
2. Chan M. V., Wallace J. L. Hydrogen sulfide-based therapeutics and gastrointestinal diseases: translating physiology to treatments // Am J Physiol Gastrointestinal Liver Physiol. — 2013. — Vol. 305 (7). — P. G467 — 473.
3. Ferguson L. D., Sattar N. Endothelial function measures: not for clinical prime time? // Intern J. Clin. Practice. — 2015. — Vol. 69 (6). — P. 624 — 625.
4. Higgs G. A., Salmon J. A., Henderson B., Vane J. R. Pharmacokinetics of aspirin and salicylate in relation to inhibition of arachidonate cyclooxygenase and anti-inflammatory activity // Proceedings of the National Academy of Sciences of USA. — 1987. — Vol. 84 (5). — P. 1417 — 1420.
5. Ianaro A., Cirino G., Wallace J. L. Hydrogen sulfide-releasing anti-inflammatory drugs for chemoprevention and treatment of cancer // Pharmacol. Res. — 2016. — Vol. 111. — P. 652 — 658.
6. Magierowski M., Jasnos K., Kwiecien S. et al. Endogenous prostaglandins and afferent sensory nerves in gastroprotective effect of hydrogen sulfide against stress-induced gastric lesions // PloS one. — 2015. — Vol. 10 (3). — e0118972.
7. Magierowski M., Magierowska K., Hubalewska-Mazgaj M. et al. Interaction between endogenous carbon monoxide and hydrogen sulfide in the mechanism of gastroprotection against acute aspirin-induced gastric damage // Pharmacol. Res. — 2016. — Vol. 114. — P. 235 — 250.
8. Mayo S. A., Song Y. K., Cruz M. R. et al. Indomethacin injury to the rat small intestine is dependent upon biliary secretion and is associated with overgrowth of enterococci // Physiol Reports. — 2016. — Vol. 4 (6). — e12725.
9. Robert A. Cytoprotection by prostaglandins // Gastroenterol. — 1979. — Vol. 77 (4 Pt 1). — P. 761 — 767.
10. Satoh H., Sato F., Takami K., Szabo S. New ulcerative colitis model induced by sulfhydryl blockers in rats and the effects of anti-inflammatory drugs on the colitis // Jpn. J. Pharmacol. — 1997. — Vol. 73. — P. 299 — 309.
11. Schrör K. Aspirin modes of action and clinical benefits : What we know today? // CME. — 2015. — Available at: http://rubensriotorto.blogspot.com/2015/09/aspirin-modes-of-action-and-clinical.html.
12. Sheen E., Triadafilopoulos G. Adverse effects of long-term proton pump inhibitor therapy // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56, suppl 4. — P. 931 — 950.
13. Szabo S., Taché Y., Tarnawski A. The «gastric cytoprotection» concept of Andre Robert and the origins of a new series of international symposia // Frontiers of Gastrointestinal Research. — 2012. — Vol. 30. — P. 1 — 23.
14. Tarnawski A., Ahluwalia A., Jones M. The mechanisms of gastric mucosal injury: focus on microvascular endothelium as a key target // Cur. Med. Chem. — 2012. — Vol. 19 (1). — P. 4 — 15.
15. Vane J. R. Biomedicine. Back to an aspirin a day? // Science. — 2002. — Vol. 296. — P. 474 — 475.
16. Wallace J. L., de Nucci G., Sulaieva O. Toward more GI-friendly anti-inflammatory medications // Cur. Treat. Opt. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 13 (4). — P. 377 — 385.
17. Wallace J. L., Ianaro A., Flannigan K. L., Cirino G. Gaseous mediators in resolution of inflammation // Sem. Іmmunol. — 2015. — Vol. 27, N 3. — P. 227 — 233.
18. Zayachkivska O., Bula N., Khyrivska D. et al. Exposure to non-steroid anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and suppressing hydrogen sulfide synthesis leads to altered structure and impaired function of the oesophagus and oesophagogastric junction // Inflammopharmacol. — 2015. — Vol. 23 (2 — 3). — P. 91.
19. Zayachkivska O., Havryluk O., Hrycevych N. et al. Cytoprotective effects of hydrogen sulfide in novel rat models of non-erosive esophagitis // PLoS One. — 2014. — N 9 (10).
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
3. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Особливості генетичного профілю пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника в Україні та тактика їх веденняА. Е. Дорофєєв1, Н. В. Харченко2, М. М. Руденко1, О. А. Кир’ян3, А. А. Дорофєєва4, О. П. Ревко5, І. А. Деркач61 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 187 хворих на ЗЗК — мешканців Київської, Чернігівської, Донецької, Луганської, Полтавської, Хмельницької, Вінницької та Львівської областей, з них 28 (14,9 %) були резистентними до стандартної терапії з використанням месалазинів, глюкокортикостероїдів і цитостатиків. Ці хворі мали тяжкий перебіг запального захворювання з поширеним ураженням кишечника. На неспецифічний виразковий коліт страждав 21 (75,0 %) хворий, на хворобу Крона — 7 (25,0 %). У цих 28 пацієнтів проведено поглиблене генетичне обстеження.
Результати. У хворих на ЗЗК достовірно частіше, ніж у здорових осіб, виявляли три однонуклеотидних поліморфізми, які призводили до активації запалення (Asp299Gly гена TLR4, Thr399Ile гена TLR4 і A-8202G гена MMP9), і два, котрі зменшували активність протизапальної системи (C-592A гена IL-10 і аллель 915 G/C гена TGF-β1).
Висновки. Для лікування хворих на ЗЗК з генетичною схильністю до вираженішої запальної відповіді патогенетично обґрунтовано застосування ведолізумабу, завдяки його здатності пригнічувати в слизовій оболонці кишечника експресію прозапальних генів.
Ключові слова: запальні захворювання кишечника, генетика, лікування.
Список літератури:
1. Amiot A., Grimaud J. C., Peyrin-Biroulet L. Effectiveness and safety of vedolizumab induction therapy for patients with inflammatory bowel disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2016. — Vol. 14 (11). — P. 1593 — 1601.
2. Arijs I., De Hertogh G., Lemmens B. еt al. Effect of vedolizumab (anti-α4β7-integrin) therapy on histological healing and mucosal gene expression in patients with UC // Gut. — 2016. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312293.
3. Armingohar Z., Jørgensen J. J., Kristoffersen A. K. еt al. Polymorphisms in the interleukin-10 gene and chronic periodontitis in patients with atherosclerotic and aortic aneurysmal vascular diseases // J. Oral. Microbiol. — 2015. — N 7. — P. 26051.
4. Burisch J., Jess T., Martinato M. еt al. The burden of inflammatory bowel disease in Europe // J. Crohns Colitis. — 2013. — Vol. 7 (4). — P. 322 — 337.
5. Cario E. Toll-like receptors in inflammatory bowel diseases: a decade later // Inflame Bowel Dis. — 2010. — Vol. 16 (9). — P. 1583 — 1597.
6. Cheng Y., Zhu Y., Huang X. et al. Association between TLR2 and TLR4 gene polymorphisms and the susceptibility to inflammatory bowel disease: A meta-analysis // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (5). — e0126803.
7. Colombel J. — F. et al. The safety of vedolizumab for ulcerative colitis and Crohn’s disease // Gut. — 2016. — P. 1 — 13.
8. Ellinghaus D., Bethune J., Petersen B. S., Franke A. The genetics of Crohn’s disease and ulcerative colitis-status quo and beyond // Scand. J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 50 (1). — P. 13 — 23.
9. Ferwerda B., McCall M. B., Verheijen K. et al. Functional consequences of toll-like receptor 4 polymorphisms // Mol. Med. — 2008. — Vol. 14 (5 — 6). — P. 346 — 352.
10. Fonseca-Camarillo G., Yamamoto-Furusho J. K. Immunoregulatory pathways involved in inflammatory bowel disease // Inflam. Bowel Dis. — 2015. — Vol. 21 (9). — P. 2188 — 2193.
11. Gomollón F., Dignass A., Annese V. еt al. The 3rd European Evidence-based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn’s Disease 2016. — P. Part 1. Diagnosis and Medical Management // J. Crohn’s Colitis. — 2017. — Vol. 11 (1). — P. 3 — 25.
12. Hugot J. P., Zaccaria I., Cavanaugh J. еt al. Prevalence of CARD15/NOD2 mutations in Caucasian healthy people // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 102 (6). — P. 1259 — 1267.
13. Karasneh J. A., Bani-Hani M. E., Alkhateeb A. M. еt al. Association of MMP but not TIMP-1 gene polymorphisms with recurrent aphthous stomatitis // Oral. Dis. — 2014. — Vol. 20 (7). — P. 693 — 699.
14. Lakatos G., Hritz I., Varga M. Z. еt al. The impact of matrix metalloproteinases and their tissue inhibitors in inflammatory bowel diseases // Dig. Dis. — 2012. — Vol. 30 (3). — P. 289 — 292.
15. Li J., Butcher J., Mack D., Stintzi A. Functional impacts of the intestinal microbiome in the pathogenesis of inflammatory bowel disease // Inflam. Bowel Dis. — 2015. — Vol. 21 (1). — P. 139 — 153.
16. Liberek A., Kmieć Z., Wierzbicki P. M. еt al. Transforming growth factor β1 protein and mRNA levels in inflammatory bowel diseases: towards solving the contradictions by longitudinal assessment of the protein and mRNA amounts // Acta Biochim. Pol. — 2013. — Vol. 60 (4). — P. 683 — 688.
17. Long H., O’Connor B. P., Zemans R. L. et al. The Toll-like receptor 4 polymorphism Asp299Gly but not Thr399Ile influences TLR4 signaling and function // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (4). — e93550.
18. López-Hernández R., Valdés M., Campillo J. A. еt al. Pro- and anti-inflammatory cytokine gene single-nucleotide polymorphisms in inflammatory bowel disease // Int. J. Immunogenet. — 2015. — Vol. 42 (1). — P. 38 — 45.
19. Meijer M. J., Mieremet-Ooms M. A., van der Zon A. M. еt al. Increased mucosal matrix metalloproteinase-1, -2, -3 and -9 activity in patients with inflammatory bowel disease and the relation with Crohn’s disease phenotype // Dig. Liver. Dis. — 2007. — Vol. 39 (8). — P. 733 — 739.
20. Moćko P., Kawalec P., Smela-Lipińska B., Pilc A. Effectiveness and safety of vedolizumab for treatment of Crohn’s disease: a systematic review and meta-analysis // Arch. Med. Sci. — 2016. — Vol. 12 (5). — P. 1088 — 1096.
21. Shahidi N., Bressler B., Panaccione R. The role of vedolizumab in patients with moderate-to-severe Crohn’s disease and ulcerative colitis // Therap. Adv. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 9 (3). — P. 330 — 338.
22. Strik A. S., Bots S. J., D’Haens G., Löwenberg M. Optimization of anti-TNF therapy in patients with inflammatory bowel disease // Exp. Rev. Clin. Pharmacol. — 2016. — Vol. 9 (3). — P. 429 — 439.
23. Tao Q., Wang B., Zheng Y. еt al. Vitamin D prevents the intestinal fibrosis via induction of vitamin D receptor and inhibition of transforming growth factor-beta1/Smad3 pathway // Dig. Dis. Sci. — 2015. — Vol. 60 (4). — P. 868 — 875.
24. Vickers A. D., Ainsworth C., Mody R. еt al. Systematic Review with Network Meta-Analysis: Comparative Efficacy of Biologics in the Treatment of Moderately to Severely Active Ulcerative Colitis // PLoS One. — 2016. — Vol. 11 (10). — e0165435.
25. Wang L., Wang Z. T., Hu J. J. еt al. Polymorphisms of the vitamin D receptor gene and the risk of inflammatory bowel disease: a meta-analysis // Genet. Mol. Res. — 2014. — Vol. 13 (2). — P. 2598 — 2610.
26. Zhu H., Lei X., Liu Q., Wang Y. Interleukin-10 — 1082A/G polymorphism and inflammatory bowel disease susceptibility: a meta-analysis based on 17,585 subjects // Cytokine. — 2013. — Vol. 61 (1). — P. 146 — 153.
27. Zou L., Wang L., Gong X. еt al. The association between three promoter polymorphisms of IL-10 and inflammatory bowel diseases (IBD): a meta-analysis // Autoimmunity. — 2014. — Vol. 47 (1). — P. 27 — 39.
Інше: Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17
Стаття надійшла до редакції 20 січня 2017 р.
|
Особенности генетического профиля пациентов с воспалительными заболеваниями кишечника в Украине и их влияние на тактику веденияА. Э. Дорофеев1, Н. В. Харченко2, Н. Н. Руденко1, Е. А. Кирьян3, А. А. Дорофеева4, О. П. Ревко5, И. А. Деркач61 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 187 больных ВЗК — жители Киевской, Черниговской, Донецкой, Луганской, Полтавской, Хмельницкой, Винницкой и Львовской областей, из них 28 (14,9 %) были резистентными к стандартной терапии с использованием месалазинов, глюкокортикостероидов и цитостатиков. Эти больные имели тяжелое течение воспалительного заболевания с распространенным поражением кишечника. Неспецифическим язвенным колитом страдал 21 (75,0 %) больной, болезнью Крона — 7 (25,0 %). У этих 28 пациентов было проведено углубленное генетическое обследование.
Результаты. У больных ВЗК достоверно чаще, чем у здоровых лиц, обнаруживали три однонуклеотидных полиморфизма, способствующие активации воспаления (Asp299Gly гена TLR4, Thr399Ile гена TLR4 и A8202G гена MMP9), и два уменьшающие активность противовоспалительной системы (C592A гена IL-10 и аллель 915 G/C гена TGF-β1).
Выводы. Для лечения больных ВЗК с генетической склонностью к более выраженному воспалительному ответу патогенетически обосновано применение ведолизумаба, благодаря его способности подавлять в слизистой оболочке кишечника экспрессию провоспалительных генов.
Ключевые слова: воспалительные заболевания кишечника, генетика, лечение.
Список литературы:
1. Amiot A., Grimaud J. C., Peyrin-Biroulet L. Effectiveness and safety of vedolizumab induction therapy for patients with inflammatory bowel disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2016. — Vol. 14 (11). — P. 1593 — 1601.
2. Arijs I., De Hertogh G., Lemmens B. еt al. Effect of vedolizumab (anti-α4β7-integrin) therapy on histological healing and mucosal gene expression in patients with UC // Gut. — 2016. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312293.
3. Armingohar Z., Jørgensen J. J., Kristoffersen A. K. еt al. Polymorphisms in the interleukin-10 gene and chronic periodontitis in patients with atherosclerotic and aortic aneurysmal vascular diseases // J. Oral. Microbiol. — 2015. — N 7. — P. 26051.
4. Burisch J., Jess T., Martinato M. еt al. The burden of inflammatory bowel disease in Europe // J. Crohns Colitis. — 2013. — Vol. 7 (4). — P. 322 — 337.
5. Cario E. Toll-like receptors in inflammatory bowel diseases: a decade later // Inflame Bowel Dis. — 2010. — Vol. 16 (9). — P. 1583 — 1597.
6. Cheng Y., Zhu Y., Huang X. et al. Association between TLR2 and TLR4 gene polymorphisms and the susceptibility to inflammatory bowel disease: A meta-analysis // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (5). — e0126803.
7. Colombel J. — F. et al. The safety of vedolizumab for ulcerative colitis and Crohn’s disease // Gut. — 2016. — P. 1 — 13.
8. Ellinghaus D., Bethune J., Petersen B. S., Franke A. The genetics of Crohn’s disease and ulcerative colitis-status quo and beyond // Scand. J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 50 (1). — P. 13 — 23.
9. Ferwerda B., McCall M. B., Verheijen K. et al. Functional consequences of toll-like receptor 4 polymorphisms // Mol. Med. — 2008. — Vol. 14 (5 — 6). — P. 346 — 352.
10. Fonseca-Camarillo G., Yamamoto-Furusho J. K. Immunoregulatory pathways involved in inflammatory bowel disease // Inflam. Bowel Dis. — 2015. — Vol. 21 (9). — P. 2188 — 2193.
11. Gomollón F., Dignass A., Annese V. еt al. The 3rd European Evidence-based Consensus on the Diagnosis and Management of Crohn’s Disease 2016. — P. Part 1. Diagnosis and Medical Management // J. Crohn’s Colitis. — 2017. — Vol. 11 (1). — P. 3 — 25.
12. Hugot J. P., Zaccaria I., Cavanaugh J. еt al. Prevalence of CARD15/NOD2 mutations in Caucasian healthy people // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 102 (6). — P. 1259 — 1267.
13. Karasneh J. A., Bani-Hani M. E., Alkhateeb A. M. еt al. Association of MMP but not TIMP-1 gene polymorphisms with recurrent aphthous stomatitis // Oral. Dis. — 2014. — Vol. 20 (7). — P. 693 — 699.
14. Lakatos G., Hritz I., Varga M. Z. еt al. The impact of matrix metalloproteinases and their tissue inhibitors in inflammatory bowel diseases // Dig. Dis. — 2012. — Vol. 30 (3). — P. 289 — 292.
15. Li J., Butcher J., Mack D., Stintzi A. Functional impacts of the intestinal microbiome in the pathogenesis of inflammatory bowel disease // Inflam. Bowel Dis. — 2015. — Vol. 21 (1). — P. 139 — 153.
16. Liberek A., Kmieć Z., Wierzbicki P. M. еt al. Transforming growth factor β1 protein and mRNA levels in inflammatory bowel diseases: towards solving the contradictions by longitudinal assessment of the protein and mRNA amounts // Acta Biochim. Pol. — 2013. — Vol. 60 (4). — P. 683 — 688.
17. Long H., O’Connor B. P., Zemans R. L. et al. The Toll-like receptor 4 polymorphism Asp299Gly but not Thr399Ile influences TLR4 signaling and function // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (4). — e93550.
18. López-Hernández R., Valdés M., Campillo J. A. еt al. Pro- and anti-inflammatory cytokine gene single-nucleotide polymorphisms in inflammatory bowel disease // Int. J. Immunogenet. — 2015. — Vol. 42 (1). — P. 38 — 45.
19. Meijer M. J., Mieremet-Ooms M. A., van der Zon A. M. еt al. Increased mucosal matrix metalloproteinase-1, -2, -3 and -9 activity in patients with inflammatory bowel disease and the relation with Crohn’s disease phenotype // Dig. Liver. Dis. — 2007. — Vol. 39 (8). — P. 733 — 739.
20. Moćko P., Kawalec P., Smela-Lipińska B., Pilc A. Effectiveness and safety of vedolizumab for treatment of Crohn’s disease: a systematic review and meta-analysis // Arch. Med. Sci. — 2016. — Vol. 12 (5). — P. 1088 — 1096.
21. Shahidi N., Bressler B., Panaccione R. The role of vedolizumab in patients with moderate-to-severe Crohn’s disease and ulcerative colitis // Therap. Adv. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 9 (3). — P. 330 — 338.
22. Strik A. S., Bots S. J., D’Haens G., Löwenberg M. Optimization of anti-TNF therapy in patients with inflammatory bowel disease // Exp. Rev. Clin. Pharmacol. — 2016. — Vol. 9 (3). — P. 429 — 439.
23. Tao Q., Wang B., Zheng Y. еt al. Vitamin D prevents the intestinal fibrosis via induction of vitamin D receptor and inhibition of transforming growth factor-beta1/Smad3 pathway // Dig. Dis. Sci. — 2015. — Vol. 60 (4). — P. 868 — 875.
24. Vickers A. D., Ainsworth C., Mody R. еt al. Systematic Review with Network Meta-Analysis: Comparative Efficacy of Biologics in the Treatment of Moderately to Severely Active Ulcerative Colitis // PLoS One. — 2016. — Vol. 11 (10). — e0165435.
25. Wang L., Wang Z. T., Hu J. J. еt al. Polymorphisms of the vitamin D receptor gene and the risk of inflammatory bowel disease: a meta-analysis // Genet. Mol. Res. — 2014. — Vol. 13 (2). — P. 2598 — 2610.
26. Zhu H., Lei X., Liu Q., Wang Y. Interleukin-10 — 1082A/G polymorphism and inflammatory bowel disease susceptibility: a meta-analysis based on 17,585 subjects // Cytokine. — 2013. — Vol. 61 (1). — P. 146 — 153.
27. Zou L., Wang L., Gong X. еt al. The association between three promoter polymorphisms of IL-10 and inflammatory bowel diseases (IBD): a meta-analysis // Autoimmunity. — 2014. — Vol. 47 (1). — P. 27 — 39.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
4. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Дослідження сезонного чинника в розвитку орофарингеального кандидозу у хворих гастроентерологічного профілюІ. В. КушніренкоДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро |
|---|
Матеріали та методи.. У період з 2009 до 2012 р. обстежено 638 хворих. Проведено кількісну оцінку росту Candida albicans у зскрібку з язика. У разі понад 300 колоній в чашці Петрі діагностували наявність орофарингеального кандидозу. Імунологічні параметри (СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD22+, НСТ-тест) та цитохімічний показник активності нейтрофілів вивчено в 99 пацієнтів з орофарингеальним кандидозом, із них у 66 осіб узято зразок букальних епітеліоцитів та визначено адгезивні властивості референтного штаму Candida albicans до них за індексом адгезивності, що враховує середній показник адгезії мікроорганізмів на одному епітеліоциті та кількість задіяних в адгезії епітеліоцитів. Усі показники проаналізовано за частотою виявлення залежно від пори року.
Результати. Відзначено збільшення частоти виявлення орофарингеального кандидозу восени в 1,5 разу порівняно із зимою (р < 0,05) та в 1,6 разу — порівняно з весною (р < 0,05). Частота виявлення орофарингеального кандидозу восени у 2,3 разу вища порівняно з частотою випадків відсутності росту Candida albicans (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,25 — 4,13). Виявлено активацію лімфоцитів влітку та взимку: їх рівень був підвищеним у 3,4 та 2,9 разу порівняно з осінню (р < 0,05 в обох випадках). Імовірність підвищення активності лімфоцитів восени дуже низька порівняно з іншими порами року (відношення шансів (ВШ) 0,3; 95 % ДІ 0,09 — 0,9). Імовірність виявлення зниженого вмісту CD8+-клітин восени значно вища порівняно з іншими сезонами (ВШ 3,3; 95 % ДІ 1,1 — 9,9). Частота зниження цитохімічного показника активності нейтрофілів восени була в 1,6 разу більшою порівняно із зимовим періодом (F < 0,05) та в 1,4 разу — порівняно з весняним (F < 0,05; ВШ 5,4; 95 % ДІ 1,2 — 24,5). Восени також вища імовірність виявлення максимального ступеня індексу адгезивності букальних епітеліоцитів до Candida albicans (ВШ 4,4; 95 % ДІ 1,1 — 17,0), що свідчить про наявність сезонних коливань здатності букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans.
Висновки. Збільшення частоти орофарингеального кандидозу восени є наслідком комплексної взаємодії сезонних зсувів імунологічного забезпечення організму в цю пору року та сезонних коливань адгезивних властивостей епітеліоцитів — феномену, виявленого вперше, який потребує вивчення.
Ключові слова: сезонність, орофарингеальний кандидоз, лімфоцити, нейтрофіли, CD8+, букальні епітеліоцити, адгезивність.
Список літератури:
1. Афанасенкова Т. Е., Ильющенков П. А., Ливинская С. И. Взаимосвязь обсемененности слизистой оболочки желудка Helicobacter pylori больных хроническим гастритом с сезонами года // Вестн. Смолен. мед. акад. — 2011. — № 1. — С. 4 — 7.
2. Васильев А. А. Сезонные и возрастные изменения иммунного статуса персонала горно-химического комбината Красноярского края: дис. ...канд. мед. наук.: 14.00.36 / ГНЦ «Институт иммунологии». — М., 2009. — 242 с.
3. Воробьева О. Н., Денисенко Л. И., Жилина Н. М. Анализ распространенности, структуры и чувствительности к антибиотикам возбудителей внутрибольничных инфекций // Сибир. мед. журн. — 2010. — Т. 25, № 3, вып. 1. — С. 72 — 76.
4. Ефименко М. В., Учакина Р. В. Сезонная динамика показателей иммунитета и иммуноэндокринных взаимосвязей у подростков Приамурья // Электронный научно-образовательный вестник «Здоровье и образование в XXI веке»: Материалы X междунар. конгресса «Здоровье и образование в XXI веке» РУДН. — М., 2012. — Т. 14, № 7. — С. 122 — 123.
5. Крот А. Ф. Современное состояние хронобиологии // Военная медицина. — 2012. — № 4. — С. 121 — 131.
6. Лабунец И. Ф., Гриневич Ю. А. Биологические ритмы функций иммунной системы и возможности их регуляции у больных со злокачественными новообразованиями (обзор литературы и результаты собственных исследований) // Клин. онкол. — 2014. — № 2 (14). — Режим доступа : http://www.clinicaloncology.com.ua/article/11567.
7. Пичугина Л. В. Изменение фенотипа лимфоцитов при неиммунодефицитных патологиях // Лаб. мед. — 2008. — № 9. — С. 39 — 44.
8. Подригало Л. В., Ермаков С. С., Пашкевич С. А. и др. Изучение показателей неспецифической резистентности школьников младших классов. — Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vchdpu/2013_107_2/Podrig1.pdf.
9. Поліщук О. І., В’ялих Ж. Е., Яновська В. В. та ін. Застосування мікрометоду визначення адгезивної активності як фактора патогенності мікроорганізмів // Інформаційний лист. — Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2008. — № 30. — 3 с.
10. Яковлев А. А. О возможных механизмах формирования цикличности и сезонности в эпидемическом процессе // Эпидемиология и инфекционные болезни: Актуальные вопросы. — 2012. — № 4. — С. 58 — 62.
11. Anwar J., Muhammad B. Y., Bader A. A. et al. An insight into the scientific background and future perspectives for the potential uses of melatonin // Egyptian J. Basic Applied Sci. — 2015. — N 2. — Р. 139 — 152.
12. Carrillo-Vico A., Lardone P. J., Álvarez-Sánchez N. et al. Melatonin: Buffering the immune system // Int. J. Mol. Sci. — 2013. — Vol. 14 (4). — Р. 8638 — 8683.
13. Chaudhury A., Nath G., Shukla B. et al. Diarrhoea associated with Candida spp.: incidence and seasonal variation // J. Diarrhoeal Dis. Res. — 1996. — Vol. 14 (2). — Р. 110 — 112.
14. Claustrata B., Leston J. Melatonin: Physiological effects in humans // Neurochirurgie. — 2015. — Available at: http://dx.doi.org/10.1016/j.neuchi.2015.03.002.
15. Edi-Osagie N. E., Emmerson A. J. Seasonality of invasive Candida infection in neonates // Acta Paediatr. — 2005. — Vol. 94 (1). — Р. 72 — 74.
16. Fares A. Factors influencing the seasonal patterns of infectious diseases // Int. J. Prev. Med. — 2013. — N 4 (2). — Р. 128 — 132.
17. Haltas H., Bayrak R., Yenidunya S. To determine of the prevalence of Bacterial vaginosis, Candida sp., mixed infections (Bacterial vaginosis + Candida sp), Trichomonas vaginalis, Actinomyces sp in Turkish women from Ankara, Turkey // Ginekol. Pol. — 2012. — Vol. 83 (10). — Р. 744 — 748.
18. Helm B., Ben-Shlomo R., Sheriff M. J. et al. Annual rhythms that underlie phenology: biological time-keeping meets environmental change // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2013. — Vol. 280, N 1765. — P. 20130016 — 20130016.
19. Joković B., Radulović S., Srdić N. et al. Seasonal distribution of intestinal fungal infection by the genus Candida // Vojnosanit Pregl. — 1990. — Vol. 47 (4). — Р. 297 — 299.
20. Knez W., Girard O., Racinais S. et al. Does living and working in a hot environment induce clinically relevant changes in immune function and voluntary force production capacity? // Industrial Health. — 2014. — Vol. 52. — Р. 235 — 239.
21. Nakao N., Ono H., Yoshimura T. Thyroid hormones and seasonal reproductive neuroendocrine interactions // Reproduction. — 2008. — Vol. 136. — Р. 1 — 8.
22. Paynter S., Ware R. S., Sly P. D. et al. Seasonal immune modulation in humans: Observed patterns and potential environmental drivers // J. Infection. — 2015. — N 70. — Р. 1 — 10.
23. Skene D. J., Arendt J. Human circadian rhythms: physiological and therapeutic relevance of light and melatonin // Ann. Clin. Biochem. — 2006. — Vol. 43. — Р. 344 — 353.
24. Stevenson T. J., Prendergast B. J. Photoperiodic time measurement and seasonal immunological plasticity // Front. Neuroendocrinol. — 2015. — Vol. 37. — Р. 76 — 88. doi:10.1016/j.yfrne.2014.10.002.
25. Walton J. C., Weil Z. M., Nelson R. J. Influence of photoperiod on hormones, behavior, and immune function // Front. Neuroendocrinol. — 2011. — Vol. 32. — Р. 303 — 319.
26. Weil Z. M., Borniger J. C., Cisse Y. M. et al. Neuroendocrine control of photoperiodic changes in immune function // Front. Neuroendocrinol. — 2015. — Vol. 37. — Р. 108 — 118. doi:10.1016/j.yfrne.2014.10.001.
Інше:
Кушніренко Інеса Василівна, к. мед. н., ст. наук. співр.
відділу захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки, дієтології і лікувального харчування
49074, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 96
Е-mail: inesa.kushnirenko@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 7 грудня 2016 р.
|
Изучение сезонного фактора в развитии орофарингеального кандидоза у пациентов гастроэнтерологического профиляИ. В. КушниренкоГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», Днепр |
|---|
Материалы и методы. В период с 2009 до 2012 г. обследовано 638 больных. Проведена количественная оценка роста Candida albicans в соскобе с языка. В случае более 300 колоний в чашке Петри диагностировали наличие орофарингеального кандидоза. Иммунологические параметры (СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD22+, НСТ-тест) и цитохимический показатель активности нейтрофилов изучены у 99 пациентов с орофарингеальным кандидозом, из них у 66 лиц взяты буккальные эпителиоциты и определены адгезивные свойства референтного штамма Candida albicans к ним по индексу адгезивности, включающему средний показатель адгезии микроорганизмов на одном эпителиоците и количество задействованных в адгезии эпителиоцитов. Все показатели проанализированы по частоте выявления в зависимости от времени года.
Результаты. Определено увеличение частоты выявления орофарингеального кандидоза осенью в 1,5 раза по сравнению с зимой (р < 0,05) и в 1,6 раза — по сравнению с весной (р < 0,05). Вероятность выявления орофарингеального кандидоза осенью в 2,3 раза выше по сравнению с частотой случаев отсутствия роста Candida albicans (95 % доверительный интервал (ДИ) 1,25 — 4,13). Установлена активация лимфоцитов летом и зимой: их уровень был повышенным в 3,4 и 2,9 раза чаще по сравнению с осенью (р < 0,05 в обох случаях). Вероятность повышения уровня лимфоцитов осенью крайне низка по сравнению с другими временами года (отношения шансов (ОШ) 0,3; 95 % ДИ 0,09 — 0,9). Вероятность выявления сниженного уровня CD8+-клеток осенью значительно выше по сравнению с другими сезонами (ОШ 3,3; 95 % ДИ 1,1 — 9,9). Частота снижения цитохимического показателя активности нейтрофилов осенью была в 1,6 раза большей по сравнению с зимним периодом (F < 0,05) и в 1,4 раза — по сравнению с весенним (F < 0,05; ОШ 5,4; 95 % ДИ 1,2 — 24,5). Осенью также выше вероятность максимальной степени индекса адгезивности буккальных эпителиоцитов к Candida albicans (ОШ 4,4; 95 % ДИ 1,1 — 17,0), что свидетельствует о наличии сезонных колебаний свойств буккальных эпителиоцитов адгезировать Candida albicans.
Выводы. Увеличение частоты орофарингеального кандидоза осенью является следствием комплексного взаимодействия сезонных изменений иммунологического обеспечения организма в этот период года и сезонных колебаний адгезивных свойств эпителиоцитов — феномена, выявленного впервые и требующего изучения.
Ключевые слова: сезонность, орофарингеальный кандидоз, лимфоциты, нейтрофилы, CD8+, буккальные епителиоциты, адгезивность.
Список литературы:
1. Афанасенкова Т. Е., Ильющенков П. А., Ливинская С. И. Взаимосвязь обсемененности слизистой оболочки желудка Helicobacter pylori больных хроническим гастритом с сезонами года // Вестн. Смолен. мед. акад. — 2011. — № 1. — С. 4 — 7.
2. Васильев А. А. Сезонные и возрастные изменения иммунного статуса персонала горно-химического комбината Красноярского края: дис. ...канд. мед. наук.: 14.00.36 / ГНЦ «Институт иммунологии». — М., 2009. — 242 с.
3. Воробьева О. Н., Денисенко Л. И., Жилина Н. М. Анализ распространенности, структуры и чувствительности к антибиотикам возбудителей внутрибольничных инфекций // Сибир. мед. журн. — 2010. — Т. 25, № 3, вып. 1. — С. 72 — 76.
4. Ефименко М. В., Учакина Р. В. Сезонная динамика показателей иммунитета и иммуноэндокринных взаимосвязей у подростков Приамурья // Электронный научно-образовательный вестник «Здоровье и образование в XXI веке»: Материалы X междунар. конгресса «Здоровье и образование в XXI веке» РУДН. — М., 2012. — Т. 14, № 7. — С. 122 — 123.
5. Крот А. Ф. Современное состояние хронобиологии // Военная медицина. — 2012. — № 4. — С. 121 — 131.
6. Лабунец И. Ф., Гриневич Ю. А. Биологические ритмы функций иммунной системы и возможности их регуляции у больных со злокачественными новообразованиями (обзор литературы и результаты собственных исследований) // Клин. онкол. — 2014. — № 2 (14). — Режим доступа : http://www.clinicaloncology.com.ua/article/11567.
7. Пичугина Л. В. Изменение фенотипа лимфоцитов при неиммунодефицитных патологиях // Лаб. мед. — 2008. — № 9. — С. 39 — 44.
8. Подригало Л. В., Ермаков С. С., Пашкевич С. А. и др. Изучение показателей неспецифической резистентности школьников младших классов. — Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vchdpu/2013_107_2/Podrig1.pdf.
9. Поліщук О. І., В’ялих Ж. Е., Яновська В. В. та ін. Застосування мікрометоду визначення адгезивної активності як фактора патогенності мікроорганізмів // Інформаційний лист. — Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2008. — № 30. — 3 с.
10. Яковлев А. А. О возможных механизмах формирования цикличности и сезонности в эпидемическом процессе // Эпидемиология и инфекционные болезни: Актуальные вопросы. — 2012. — № 4. — С. 58 — 62.
11. Anwar J., Muhammad B. Y., Bader A. A. et al. An insight into the scientific background and future perspectives for the potential uses of melatonin // Egyptian J. Basic Applied Sci. — 2015. — N 2. — Р. 139 — 152.
12. Carrillo-Vico A., Lardone P. J., Álvarez-Sánchez N. et al. Melatonin: Buffering the immune system // Int. J. Mol. Sci. — 2013. — Vol. 14 (4). — Р. 8638 — 8683.
13. Chaudhury A., Nath G., Shukla B. et al. Diarrhoea associated with Candida spp.: incidence and seasonal variation // J. Diarrhoeal Dis. Res. — 1996. — Vol. 14 (2). — Р. 110 — 112.
14. Claustrata B., Leston J. Melatonin: Physiological effects in humans // Neurochirurgie. — 2015. — Available at: http://dx.doi.org/10.1016/j.neuchi.2015.03.002.
15. Edi-Osagie N. E., Emmerson A. J. Seasonality of invasive Candida infection in neonates // Acta Paediatr. — 2005. — Vol. 94 (1). — Р. 72 — 74.
16. Fares A. Factors influencing the seasonal patterns of infectious diseases // Int. J. Prev. Med. — 2013. — N 4 (2). — Р. 128 — 132.
17. Haltas H., Bayrak R., Yenidunya S. To determine of the prevalence of Bacterial vaginosis, Candida sp., mixed infections (Bacterial vaginosis + Candida sp), Trichomonas vaginalis, Actinomyces sp in Turkish women from Ankara, Turkey // Ginekol. Pol. — 2012. — Vol. 83 (10). — Р. 744 — 748.
18. Helm B., Ben-Shlomo R., Sheriff M. J. et al. Annual rhythms that underlie phenology: biological time-keeping meets environmental change // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2013. — Vol. 280, N 1765. — P. 20130016 — 20130016.
19. Joković B., Radulović S., Srdić N. et al. Seasonal distribution of intestinal fungal infection by the genus Candida // Vojnosanit Pregl. — 1990. — Vol. 47 (4). — Р. 297 — 299.
20. Knez W., Girard O., Racinais S. et al. Does living and working in a hot environment induce clinically relevant changes in immune function and voluntary force production capacity? // Industrial Health. — 2014. — Vol. 52. — Р. 235 — 239.
21. Nakao N., Ono H., Yoshimura T. Thyroid hormones and seasonal reproductive neuroendocrine interactions // Reproduction. — 2008. — Vol. 136. — Р. 1 — 8.
22. Paynter S., Ware R. S., Sly P. D. et al. Seasonal immune modulation in humans: Observed patterns and potential environmental drivers // J. Infection. — 2015. — N 70. — Р. 1 — 10.
23. Skene D. J., Arendt J. Human circadian rhythms: physiological and therapeutic relevance of light and melatonin // Ann. Clin. Biochem. — 2006. — Vol. 43. — Р. 344 — 353.
24. Stevenson T. J., Prendergast B. J. Photoperiodic time measurement and seasonal immunological plasticity // Front. Neuroendocrinol. — 2015. — Vol. 37. — Р. 76 — 88. doi:10.1016/j.yfrne.2014.10.002.
25. Walton J. C., Weil Z. M., Nelson R. J. Influence of photoperiod on hormones, behavior, and immune function // Front. Neuroendocrinol. — 2011. — Vol. 32. — Р. 303 — 319.
26. Weil Z. M., Borniger J. C., Cisse Y. M. et al. Neuroendocrine control of photoperiodic changes in immune function // Front. Neuroendocrinol. — 2015. — Vol. 37. — Р. 108 — 118. doi:10.1016/j.yfrne.2014.10.001.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
5. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Oцінка прогресування фіброзу печінки у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця на тлі неалкогольної жирової хвороби печінкиН. Г. Вірстюк, І. І. ВакалюкДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» |
|---|
Матеріали та методи.. Об’єкт дослідження — 300 хворих на стабільну ІХС. Серед них були виділені пацієнти без та з НАЖХП. Хворі на НАЖХП були розподілені на чотири групи залежно від стадії фіброзу паренхіми печінки. Всім хворим було проведено загальноклінічне обстеження, електрокардіографію, коронарографію, ехокардіографію, еластографію печінки, оцінку функціонального стану печінки, розрахунок індексів фіброзу FIB-4 і NFS.
Результати. За результатами еластографії жорсткість печінки була підвищена в усіх хворих. У пацієнтів з фіброзом стадій F2 та F3 вона чітко залежала від перебігу НАЖХП. У хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) з фіброзом стадії F2 швидкість зсувної хвилі була на 54,3 % вищою за показник осіб без НАЖХП та на 19,7 % вищою за показник хворих на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ) з фіброзом стадії F2 (р < 0,05). Найбільш статистично значущі зміни спостерігали в осіб з фіброзом стадії F4, в яких швидкість зсувної хвилі в 2,9 разу перевищувала показник пацієнтів без НАЖХП і на 29,9 % — показник осіб з НАСГ та фіброзом стадії F3 (р < 0,05). Найбільше значення індексу FIB-4 зафіксовано у хворих на НАСГ зі стадією F4, яке в 2,5 разу перевищувало показник пацієнтів з НАЖГ та F1 стадією, в 1,8 разу — показник осіб з НАСГ та фіброзом стадії F2, на 33,6 % — показник хворих на НАСГ та фіброзом стадії F3 (р < 0,05). Від’ємне значення показника NFS виявлено у пацієнтів із фіброзом печінки стадії F1 та F2. В міру прогресування НАЖХП індекс збільшувався, досягнувши найбільшого значення при стадії F4. Встановлено прямо пропорційні кореляції між стадією фіброзу печінки за величиною швидкості зсувної хвилі та індексом FIB-4 (r = +0,73; p = 0,0002), між величиною швидкості зсувної хвилі та індексом NFS (r = +0,78; p = 0,0001).
Висновки. Прогресування фіброзу печінки у хворих на стабільну ІХС залежить від перебігу НАЖХП та є найбільш прогностично несприятливим на тлі НАСГ. Наявність взаємозв’язків між швидкістю зсувної хвилі та індексами FIB-4 і NFS у хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП, свідчить про багатофакторність прогресування фіброзу печінки. Визначення жорсткості печінки методом еластографії, а також розрахунок індексів FIB-4 та NFS сприяє ранньому виявленню фібротичних змін паренхіми печінки, що зумовлює доцільність включення цих методик до протоколу обстеження хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП.
Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печінки, еластографія, індекс фіброзу.
Список літератури:
1. Базилевич А. Я. Неалкогольний стеатогепатит як новий фактор розвитку ішемічної хвороби серця // Sci. J. «Science Rise». — 2015. — № 10/3 (15). — C. 171 — 175.
2. Долженко М. М., Базилевич А. Я., Носенко Н. М. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на перебіг ішемічної хвороби серця за даними дворічного спостереження // Укр. кардіол. журн. — 2011. — № 2. — С. 67 — 70.
3. Уніфікований клінічний протокол «Неалкогольний стеатогепатит» / М. К. Хобзей, Н. В. Харченко, О. М. Ліщишина та ін. / Наказ МОЗ України № 826 від 06.11.2014 р.
4. Уніфікований клінічний протокол «Стабільна ішемічна хвороба серця» / В. В. Кравченко, М. Ю. Соколов, Т. В. Талаєва та ін. / Наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р.
5. Фадєєнко Г. Д., Чернишов В. А. Коморбідна патологія, що впливає на серцево-судинний ризик у постінфарктних хворих // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — С. 11 — 20.
6. Angulo P., Hui J. M., Marchesini G. The NAFLD fibrosis score A noninvasive system that identifies liver fibrosis in patients with NAFLD // Hepatol. — 2007. — Vol. 45 (4). — P. 846 — 854.
7. EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease // J. Hepatol. — 2016. — Vol. 64 (6). — P. 1388 — 1402.
8. Ferraioli G., Parekh P., Levitov A. B. et al. Shear wave elastography for evaluation of liver fibrosis // J. Ultrasound in Med. — 2014. — Vol. 33, N 2. — P. 197 — 203.
9. LaBrecque D. R., Zaigham A., Frank A. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis // J. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 48 (6). — P. 467 — 473.
10. Machado M. V., Cortez-Pinto H. Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease // Acriticalappraisal. J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1007 — 1019.
11. Sterling R. K., Lissen E., Clumeck N. Development of a simple noninvasive index to predict significant fibrosis patients with HIV/HCV co-infection // Hepatol. — 2006. — Vol. 43. — P. 1317 — 1325.
Інше:
Вакалюк Ірина Ігорівна, к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини
стоматологічного факультету ім. професора М. М. Бережницького
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 28/1
E-mail: ivakal5@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 23 листопада 2016 р.
|
Оценка прогрессирования фиброза печени у больных стабильной ишемической болезнью сердца на фоне неалкогольной жировой болезни печениН. Г. Вирстюк, И. И. ВакалюкГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет» |
|---|
Материалы и методы. Объект исследования — 300 больных стабильной ИБС. Среди них были выделены пациенты без и с НАЖБП. Больные НАЖБП были распределены на четыре группы в зависимости от стадии фиброза паренхимы печени. Всем больным проведено общее клиническое обследование, электрокардиограмму, коронарографию, эхокардиографию, эластографию печени, оценку функционального состояния печени, расчет индексов фиброза FIB-4 и NFS.
Результаты. По результатам эластографии жесткость печени была повышена у всех больных. У пациентов с F2 и F3 стадиями фиброза она четко зависела от течения НАЖБП. У У больных неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) с фиброзом стадии F2 скорость сдвиговой волны была на 54,3 % выше показателя пациентов без НАЖБП и на 19,7 % — показателя больных неалкогольным жировым гепатозом (НАЖГ) с фиброзом стадии F2 (р < 0,05). Наиболее статистически значимые изменения отмечены у лиц с выраженным фиброзом печени стадии F4, у которых скорость сдвиговой волны в 2,9 раза превышала показатель пациентов без НАЖБП и на 29,9 % — показатель лиц с НАСГ и фиброзом стадии F3 (р < 0,05). Наибольшее значение индекса FIB-4 зафиксировали у больных НАСГ с фиброзом стадии F4, что в 2,5 раза превышало показатель пациентов с НАЖГ и фиброзом стадии F1, в 1,8 раза — показатель лиц с НАСГ и фиброзом стадии F2, на 33,6 % — показатель больных НАСГ и фиброзом стадии F3 (р < 0,05). Отрицательное значение показателя NFS выявлено у пациентов с фиброзом печени стадий F1 и F2. По мере прогрессирования НАЖБП индекс увеличивалась, достигнув наибольшего значения при F4 стадии. Установлена прямо пропорциональная корреляция между стадией фиброза печени по величине скорости сдвиговой волны и индексом FIB-4 (r = +0,73; p = 0,0002), между скоростью сдвиговой волны и индексом NFS (r = 0,78; p = 0,0001).
Выводы. Прогрессирование фиброза печени у больных стабильной ИБС зависит от течения НАЖБП и наиболее прогностически неблагоприятное на фоне НАСГ. Наличие взаимосвязей между скоростью сдвиговой волны и индексами FIB-4 и NFS у больных стабильной ИБС, сочетанной с НАЖБП, свидетельствует о многофакторности прогрессирования фиброза печени. Определение жесткости печени методом эластографии, а также расчет индексов FIB-4 и NFS способствует раннему выявлению фибротических изменений паренхимы печени, что обусловливает целесообразность включения данных методик в протокол обследования больных стабильной ИБС, сочетанной с НАЖБП.
Ключевые слова: стабильная ишемическая болезнь сердца, неалкогольная жировая болезнь печени, эластография, индекс фиброза.
Список литературы:
1. Базилевич А. Я. Неалкогольний стеатогепатит як новий фактор розвитку ішемічної хвороби серця // Sci. J. «Science Rise». — 2015. — № 10/3 (15). — C. 171 — 175.
2. Долженко М. М., Базилевич А. Я., Носенко Н. М. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на перебіг ішемічної хвороби серця за даними дворічного спостереження // Укр. кардіол. журн. — 2011. — № 2. — С. 67 — 70.
3. Уніфікований клінічний протокол «Неалкогольний стеатогепатит» / М. К. Хобзей, Н. В. Харченко, О. М. Ліщишина та ін. / Наказ МОЗ України № 826 від 06.11.2014 р.
4. Уніфікований клінічний протокол «Стабільна ішемічна хвороба серця» / В. В. Кравченко, М. Ю. Соколов, Т. В. Талаєва та ін. / Наказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016 р.
5. Фадєєнко Г. Д., Чернишов В. А. Коморбідна патологія, що впливає на серцево-судинний ризик у постінфарктних хворих // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — С. 11 — 20.
6. Angulo P., Hui J. M., Marchesini G. The NAFLD fibrosis score A noninvasive system that identifies liver fibrosis in patients with NAFLD // Hepatol. — 2007. — Vol. 45 (4). — P. 846 — 854.
7. EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease // J. Hepatol. — 2016. — Vol. 64 (6). — P. 1388 — 1402.
8. Ferraioli G., Parekh P., Levitov A. B. et al. Shear wave elastography for evaluation of liver fibrosis // J. Ultrasound in Med. — 2014. — Vol. 33, N 2. — P. 197 — 203.
9. LaBrecque D. R., Zaigham A., Frank A. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis // J. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 48 (6). — P. 467 — 473.
10. Machado M. V., Cortez-Pinto H. Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease // Acriticalappraisal. J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1007 — 1019.
11. Sterling R. K., Lissen E., Clumeck N. Development of a simple noninvasive index to predict significant fibrosis patients with HIV/HCV co-infection // Hepatol. — 2006. — Vol. 43. — P. 1317 — 1325.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
6. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Хронічний панкреатит і адипокіни: патогенетичні зв’язки, вплив на запалення та інсулінорезистентністьО. І. Федів, К. В. Ферфецька«Буковинський державний медичний університет, Чернівці |
|---|
Матеріали та методи.. У дослідження було залучено 97 хворих на ХП, яких розподілили на три групи, репрезентативні за чисельністю, віком та співвідношенням статей: 1-ша група — 35 пацієнтів без супутньої патології, 2-га група — 30 пацієнтів з ЦД 2 типу, 3-тя група — 32 пацієнти з ожирінням та ЦД 2 типу. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб, порівнянних за віком та співвідношенням статей з хворими на ХП. Вік хворих — від 23 до 65 років, середній вік — (51,3 ± 0,9) року. Серед обстежених пацієнтів статистично значущо переважали жінки — 55 (56,7 %) осіб. Визначали вміст лептину, адипонектину, резистину, імунореактивного інсуліну, тригліцеридів та глутатіону, відновленого в крові хворих.
Результати. У хворих на ХП з ожирінням та ЦД 2 типу відзначено значне підвищення рівня лептину та резистину на тлі зниження вмісту адипонектину. Виявлено пропорційний зв’язок між рівнями резистину і тригліцеридів, обернено кореляційні зв’язки — між рівнями адипонектину та імунореактивного інсуліну, адипонектину, С-реактивного білка, що вказує на вплив ожиріння на розвиток дисліпідемій, запалення та інсулінорезистентності.
Висновки. У хворих на хронічний панкреатит, поєднаний з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу, спостерігають дисбаланс адипокінів, які підтримують запалення та інсулінорезистентність.
Ключові слова: хронічний панкреатит, ожиріння, інсулінорезистентність, лептин, резистин, адипонектин.
Список літератури:
1. Антипина Т. И. Коварство ожирения [Электронный ресурс] — Режим доступа: http:/www.zdravosil.ru/endokrinnaya-sistema/ozhirenie/25834-kovarstvo-ozhirenia.html.
2. Бондаренко О. А. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего на фоне ожирения // Вестн. Клуба панкреатологов. — 2011. — № 3 (12). — С. 31 — 33.
3. Вербовой А. Ф., Скудаева Е. С. Уровни адипонектина, резистина и инсулинорезистентности у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе // Мед. альманах. — 2011. — № 5 (18). — С. 164 — 166.
4. Губегриц Н. Б., Лобас Е. В. Функциональное состояние поджелудочной железы больных с сочетанием хронических алкогольных гепатита и панкреатита на фоне ожирения // Зб. наук. пр. Укр. військово-мед. акад. «Проблеми військової охорони здоров’я». — 2006. — Вип. 15. — С. 107 — 110.
5. Долгов В. В., Селиванова А. В., Ройтман А. П. и др. Лабораторная диагностика нарушений обмена углеводов. Метаболический синдром. Сахарный диабет. — М.; Тверь: Триада, 2006. — 186 c.
6. Инюшкина Е. М. Лептин — анорексигенный регуляторный полипептид с респираторной активностью // Вестн. СамГУ. — 2006. — № 2 (42). — С. 168 — 177.
7. Крапивина Н. А., Артымук Н. В., Тачкова О. А. Влияние некоторых гормонов на репродуктивную функцию и пищевое поведение у женщин с ожирением // Вестн. НГУ. — 2007. — № 5 (3). — С. 19 — 22.
8. Лещенко І. В., Шевчук В. Г., Суходоля С. А., Фалаєва Т. М. Патофізіологічна роль ожиріння у розвитку захворювань підшлункової залози // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту. — 2013. — Т. 17, № 2. — С. 499 — 504.
9. Макарова В. И., Макаров А. И. Роль цитокинов в реализации воспалительной реакции // Экология человека. — 2008. — № 5. — С. 31 — 35.
10. Мещишен И. Ф., Петрова И. В. Окисление и восстановление глутатиона в органах крыс при введении этония // Укр. биохим. журн. — 1983. — Т. 55, № 4. — С. 452 — 454.
11. Радченко О. М., Слаба О. Р., Бек Н. С., Радченко Л. М. Лептин та його роль у внутрішній патології // Мед. гідрол. та реабіл. — 2011. — № 4. — С. 101 — 109.
12. Furuhashi M., Nobuyuki U., Moniwa N. et al. Possible impairment of transcardiac utilization of adiponectin in patients with type 2 diabetes // Diabetes Care. — 2004. — Vol. 27. — P. 2217 — 2221.
13. Havel P. J. Update on adipocyte hormones regulation of energy balance and carbohydrate // Diabetes. — 2004. — Vol. 52. — P. 143 — 151.
14. Krysiak R., Handzlik-Orlik G., Okopien B. The role of adipokines in connective tussue diseases // Eur. J. Nutr. — 2012. — Vol. 551, N 5. — P. 513 — 528.
15. Matsuzawa Y., Funahashi T., Kihara S., Shimomura I. Adiponectin and metabolic syndrome // Arterioscler., Thrombosis, Vasc. Biol. — 2004. — P. 24 — 29.
16. Myers M. G., Heymsfield S. B. Defining clinical leptin resistance — challenges and opportunities // Cell Mttfb. — 2012. — Vol. 15, N 2. — P. 150 — 156.
17. Nakamura Y., Shimada K., Fukuda D. et al. Implications of plasma concentrations of adiponectin in patients with coronary artery disease // Heart. — 2004. — Vol. 90. — P. 528 — 533.
18. Papachristou G. I., Papachristou D. J., Avua H. Obesity increases the severity of acute pancreatitis: performanceof APACHE-0 score and correlation with the inflammatory response // Panreatol. — 2006. — Vol. 19, N 2. — P. 279 — 285.
Інше: Федів Олександр Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб
E-mail: olivfed@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 23 січня 2017 р.
|
Хронический панкреатит и адипокины: патогенетические связи, влияние на воспаление и инсулинорезистентностьА. И. Федив, Е. В. ФерфецкаяБуковинский государственный медицинский университет, Черновцы |
|---|
Материалы и методы. В исследование было включено 97 больных ХП, которых распределили на три группы, репрезентативные за численностью, возрастом и соотношением полов: 1-я группа — 35 пациентов без сопутствующей патологии, 2-я — 30 пациентов с СД 2 типу, 3-я группа — 32 пациента с ожирением и СД 2 типу. Контрольную группу образовали 20 практически здоровых лиц, сопоставимых по возрасту и соотношением полов с больными ХП. Возраст больных — от 23 до 65 лет, средний возраст — (51,3 ± 0,9) года. Среди обследованных пациентов статистически значимо преобладали женщины — 55 (56,7 %) лиц. Определяли уровни лептина, адипонектина, резистина, иммунореактивного инсулина, триглицеридов и глутатиона, восстановленного в крови больных.
Результаты. У больных ХП в сочетании с ожирением и СД 2 типа отмечено значительное повышение уровня лептина и резистина на фоне снижения содержания адипонектина. Выявлена прямо пропорциональная связь между уровнями резистина и триглицеридов, обратно пропорциональная — между уровнями адипонектина и иммунореактивного инсулина, адипонектина, С-реактивного белка, что указывает на влияние ожирения на развитие дислипидемии, воспаления и инсулинорезистентности.
Выводы. У больных хроническим панкреатитом, сочетанным с ожирением и сахарным диабетом 2 типа наблюдают дисбаланс адипокинов, поддерживающих воспаление и инсулинорезистентность.
Ключевые слова: хронический панкреатит, ожирение, инсулинорезистентность, лептин, резистин, адипонектин.
Список литературы:
1. Антипина Т. И. Коварство ожирения [Электронный ресурс] — Режим доступа: http:/www.zdravosil.ru/endokrinnaya-sistema/ozhirenie/25834-kovarstvo-ozhirenia.html.
2. Бондаренко О. А. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего на фоне ожирения // Вестн. Клуба панкреатологов. — 2011. — № 3 (12). — С. 31 — 33.
3. Вербовой А. Ф., Скудаева Е. С. Уровни адипонектина, резистина и инсулинорезистентности у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе // Мед. альманах. — 2011. — № 5 (18). — С. 164 — 166.
4. Губегриц Н. Б., Лобас Е. В. Функциональное состояние поджелудочной железы больных с сочетанием хронических алкогольных гепатита и панкреатита на фоне ожирения // Зб. наук. пр. Укр. військово-мед. акад. «Проблеми військової охорони здоров’я». — 2006. — Вип. 15. — С. 107 — 110.
5. Долгов В. В., Селиванова А. В., Ройтман А. П. и др. Лабораторная диагностика нарушений обмена углеводов. Метаболический синдром. Сахарный диабет. — М.; Тверь: Триада, 2006. — 186 c.
6. Инюшкина Е. М. Лептин — анорексигенный регуляторный полипептид с респираторной активностью // Вестн. СамГУ. — 2006. — № 2 (42). — С. 168 — 177.
7. Крапивина Н. А., Артымук Н. В., Тачкова О. А. Влияние некоторых гормонов на репродуктивную функцию и пищевое поведение у женщин с ожирением // Вестн. НГУ. — 2007. — № 5 (3). — С. 19 — 22.
8. Лещенко І. В., Шевчук В. Г., Суходоля С. А., Фалаєва Т. М. Патофізіологічна роль ожиріння у розвитку захворювань підшлункової залози // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту. — 2013. — Т. 17, № 2. — С. 499 — 504.
9. Макарова В. И., Макаров А. И. Роль цитокинов в реализации воспалительной реакции // Экология человека. — 2008. — № 5. — С. 31 — 35.
10. Мещишен И. Ф., Петрова И. В. Окисление и восстановление глутатиона в органах крыс при введении этония // Укр. биохим. журн. — 1983. — Т. 55, № 4. — С. 452 — 454.
11. Радченко О. М., Слаба О. Р., Бек Н. С., Радченко Л. М. Лептин та його роль у внутрішній патології // Мед. гідрол. та реабіл. — 2011. — № 4. — С. 101 — 109.
12. Furuhashi M., Nobuyuki U., Moniwa N. et al. Possible impairment of transcardiac utilization of adiponectin in patients with type 2 diabetes // Diabetes Care. — 2004. — Vol. 27. — P. 2217 — 2221.
13. Havel P. J. Update on adipocyte hormones regulation of energy balance and carbohydrate // Diabetes. — 2004. — Vol. 52. — P. 143 — 151.
14. Krysiak R., Handzlik-Orlik G., Okopien B. The role of adipokines in connective tussue diseases // Eur. J. Nutr. — 2012. — Vol. 551, N 5. — P. 513 — 528.
15. Matsuzawa Y., Funahashi T., Kihara S., Shimomura I. Adiponectin and metabolic syndrome // Arterioscler., Thrombosis, Vasc. Biol. — 2004. — P. 24 — 29.
16. Myers M. G., Heymsfield S. B. Defining clinical leptin resistance — challenges and opportunities // Cell Mttfb. — 2012. — Vol. 15, N 2. — P. 150 — 156.
17. Nakamura Y., Shimada K., Fukuda D. et al. Implications of plasma concentrations of adiponectin in patients with coronary artery disease // Heart. — 2004. — Vol. 90. — P. 528 — 533.
18. Papachristou G. I., Papachristou D. J., Avua H. Obesity increases the severity of acute pancreatitis: performanceof APACHE-0 score and correlation with the inflammatory response // Panreatol. — 2006. — Vol. 19, N 2. — P. 279 — 285.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
7. Стандарти діагностики та лікування
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Маастрихт V: ключові положення в алгоритмах і схемахПідготував к. мед. н. О. В. ШвецьНаціональний медичний університет ім. О. О. Богомольця |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
8. Лікарські засоби
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Замісна терапія зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози: сучасні підходиГ. Д. Фадєєнко, Т. А. СоломенцеваДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків |
|---|
Ключові слова: хронічний панкреатит, зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, панкреатичні ферменти, ліпаза, «Ерміталь».кватних доз ферментних препаратів для її корекції.
Список літератури:
1. Afghani E., Sinha A., Singh V. K. An overview of the diagnosis and management of nutrition in chronic pancreatitis // Nutr. Clin. Pract. — 2014. — Vol. 29. — P. 295 — 311.
2. Ahmed Ali U., Pahlplatz J. M., Nealon W. H. et al. Endoscopic or surgical intervention for painful obstructive chronic pancreatitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2015. — 3.
3. Bramis K., Gordon-Weeks A. N., Friend P. J. et al. Systematic review of total pancreatectomy and islet autotransplantation for chronic pancreatitis // Br. J. Surg. — 2012. — Vol. 99. — P. 6761 — 6766.
4. Campbell J. A., Sanders D. S., Francis K. A. et al. Should we Investigate Gastroenterology Patients for Pancreatic Exocrine Insufficiency? A Dual Centre UK Study // Gastrointestin Liver Dis. — 2016. — Vol. 25 (3). — P. 303 — 309.
5. De-Madaria E., Abad-González A., Aparicio J. R. et al. The Spanish Pancreatic Club’s recommendations for the diagnosis and treatment of chronic pancreatitis: part 2 (treatment) // Pancreatol. — 2013. — Vol. 13. — P. 18 — 28.
6. Dominguez-Muñoz J. E., Alvarez-Castro A., Larino-Noia J. Endoscopic ultrasonography of the pancreas as an indirect method to predict pancreatic exocrine insufficiency in patients with chronic pancreatitis // Pancreas. — 2012. — Vol. 41. — P. 724 — 728.
7. Dominguez-Muñoz J. E., Iglesias-Garcia J. Oral pancreatic enzyme substitution therapy in chronic pancreatitis: is clinical response an appropriate marker for evaluation of therapeutic efficacy? // JOP. — 2010. — Vol. 11. — P. 158 — 162.
8. Dorsey M. D., Buckley D., Summer M. S. et al. Fat malabsorption in cystic fibrosis: comparison of quantitative fat assay and a novel assay using fecal lauric/behenic acid //
J. Pediatr. — Gastroenterol. Nutr. — 2010. — Vol. 50 (4). — P. 441 — 446.
9. Frías Ordoñez J. S., Otero Regino W. Chronic diarrhea in the diabetic. A review of the literature // Rev. Gastroenterol. Peru. — 2016. — Vol. 36 (4). — P. 340 — 349.
10. Frulloni L., Falconi M., Gabbrielli A. et al. Italian consensus guidelines for chronic pancreatitis // Dig. Liver Dis. — 2010. — Vol. 42 (suppl. 6). — P. S381 — 406.
11. Hoffmeister A., Mayerle J., Beglinger C. et al. Consensus guidelines on definition, etiology, diagnosis and medical, endoscopic and surgical management of chronic pancreatitis German Society of Digestive and Metabolic Diseases (DGVS) // Z. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 50. — P. 1176 — 1224.
12. Huddy J. R., Macharg F. M., Lawn A. M., Preston S. R. Exocrine pancreatic insufficiency following esophagectomy // Dis. Esophagus. — 2013. — Vol. 26. — P. 594 — 597.
13. Jupp J., Fine D., Johnson C. D. The epidemiology and socioeconomic impact of chronic pancreatitis // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 3. — P. 219 — 231.
14. Ling Li, Jiantong Shen, Bala M. et al. Incretin treatment and risk of pancreatitis in patients with type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis of randomised and non-randomised studies // BMJ. — 2014. — Vol. 348. — g2366.
15. Money M. E., Camilleri M. Management of postprandial diarrhea syndrome // Am. J. Med. — 2012. — Vol. 125. — P. 538 — 544.
16. Morgan K., Owczarski S. M., Borckardt J. et al. Pain control and quality of life after pancreatectomy with islet autotransplantation for chronic pancreatitis // J. Gastrointest. Surg. — 2012. — Vol. 16. — P. 129 — 133.
17. Pezzilli R., Andriulli A., Bassi C. Exocrine pancreatic insufficiency in adults: A shared position statement of the Italian association for the study of the pancreas // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19 (44). — P. 7930 — 7946. — Published online 2013 Nov 28.
18. Sander-Struckmeier S., Beckmann K., Janssen-van Solingen G., Pollack P. Retrospective analysis to investigate the effect of concomitant use of gastric acid-suppressing drugs on the efficacy and safety of pancrelipase/pancreatin (Creon) in patients with pancreatic exocrine insufficiency // Pancreas. — 2013. — Vol. 42. — P. 983 — 989.
19. Seiler C. M., Izbicki J., Varga-Szabo L. et al. Randomised clinical trial: a 1-week, double-blind, placebo-controlled study of pancreatin 25 000 Ph. Eur. minimicrospheres (Creon 25000 MMS) for pancreatic exocrine insufficiency after pancreatic surgery, with a 1-year open-label extension // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37. — P. 691 — 702.
20. Sikkens E. C., Cahen D. L., van Eijck C. et al. The daily practice of pancreatic enzyme replacement therapy after pancreatic surgery: a Northern European survey // J. Gastrointest. Surg. — 2012. — Vol. 16. — P. 1487 — 149220.
21. Taylor J. R., Gardner T. B., Waljee A. K. et al. Systematic review: efficacy and safety of pancreatic enzyme supplements for exocrine pancreatic insufficiency // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 57 — 72.
22. Thorat V., Reddy N., Bhatia S. et al. Randomised clinical trial: the efficacy and safety of pancreatin enteric-coated minimicrospheres (Creon 40000 MMS) in patients with pancreatic exocrine insufficiency due to chronic pancreatitis — a double-blind, placebo-controlled study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36. — P. 426 — 436.
23. Toouli J., Biankin A. V., Oliver M. R. et al. Management of pancreatic exocrine insufficiency: Australasian Pancreatic Club recommendations // Med. J. Aust. — 2010. — Vol. 193. — P. 461 — 467.
24. Trang T., Chan J., Graham D. Pancreatic enzyme replacement therapy for pancreatic exocrine insufficiency in the 21st century // World J Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (33). — P. 11467 — 11485.
25. Tuck-Siu Wong, Kuan-Fu Liao, Chi-Ming Lin. et al. Chronic pancreatitis correlates with increased risk of cerebrovascular disease: A retrospective population-based cohort study in Taiwan // Medicine (Baltimore). — 2016. — Vol. 95 (15). — P. e3266. — Published online 2016 Apr 184.
Інше:
Соломенцева Тетяна Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр.
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел.: (57) 373-90-01, 777-56-77. E-mail: info@therapy.gov.ua
Стаття надійшла до редакції 20 січня 2017 р.
|
Заместительная терапия внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы: современные подходыГ. Д. Фадеенко, Т. А. СоломенцеваГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
|---|
Ключевые слова: хронический панкреатит, внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы, панкреатические ферменты, липаза, «Эрмиталь».
Список литературы:
1. Afghani E., Sinha A., Singh V. K. An overview of the diagnosis and management of nutrition in chronic pancreatitis // Nutr. Clin. Pract. — 2014. — Vol. 29. — P. 295 — 311.
2. Ahmed Ali U., Pahlplatz J. M., Nealon W. H. et al. Endoscopic or surgical intervention for painful obstructive chronic pancreatitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2015. — 3.
3. Bramis K., Gordon-Weeks A. N., Friend P. J. et al. Systematic review of total pancreatectomy and islet autotransplantation for chronic pancreatitis // Br. J. Surg. — 2012. — Vol. 99. — P. 6761 — 6766.
4. Campbell J. A., Sanders D. S., Francis K. A. et al. Should we Investigate Gastroenterology Patients for Pancreatic Exocrine Insufficiency? A Dual Centre UK Study // Gastrointestin Liver Dis. — 2016. — Vol. 25 (3). — P. 303 — 309.
5. De-Madaria E., Abad-González A., Aparicio J. R. et al. The Spanish Pancreatic Club’s recommendations for the diagnosis and treatment of chronic pancreatitis: part 2 (treatment) // Pancreatol. — 2013. — Vol. 13. — P. 18 — 28.
6. Dominguez-Muñoz J. E., Alvarez-Castro A., Larino-Noia J. Endoscopic ultrasonography of the pancreas as an indirect method to predict pancreatic exocrine insufficiency in patients with chronic pancreatitis // Pancreas. — 2012. — Vol. 41. — P. 724 — 728.
7. Dominguez-Muñoz J. E., Iglesias-Garcia J. Oral pancreatic enzyme substitution therapy in chronic pancreatitis: is clinical response an appropriate marker for evaluation of therapeutic efficacy? // JOP. — 2010. — Vol. 11. — P. 158 — 162.
8. Dorsey M. D., Buckley D., Summer M. S. et al. Fat malabsorption in cystic fibrosis: comparison of quantitative fat assay and a novel assay using fecal lauric/behenic acid //
J. Pediatr. — Gastroenterol. Nutr. — 2010. — Vol. 50 (4). — P. 441 — 446.
9. Frías Ordoñez J. S., Otero Regino W. Chronic diarrhea in the diabetic. A review of the literature // Rev. Gastroenterol. Peru. — 2016. — Vol. 36 (4). — P. 340 — 349.
10. Frulloni L., Falconi M., Gabbrielli A. et al. Italian consensus guidelines for chronic pancreatitis // Dig. Liver Dis. — 2010. — Vol. 42 (suppl. 6). — P. S381 — 406.
11. Hoffmeister A., Mayerle J., Beglinger C. et al. Consensus guidelines on definition, etiology, diagnosis and medical, endoscopic and surgical management of chronic pancreatitis German Society of Digestive and Metabolic Diseases (DGVS) // Z. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 50. — P. 1176 — 1224.
12. Huddy J. R., Macharg F. M., Lawn A. M., Preston S. R. Exocrine pancreatic insufficiency following esophagectomy // Dis. Esophagus. — 2013. — Vol. 26. — P. 594 — 597.
13. Jupp J., Fine D., Johnson C. D. The epidemiology and socioeconomic impact of chronic pancreatitis // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 3. — P. 219 — 231.
14. Ling Li, Jiantong Shen, Bala M. et al. Incretin treatment and risk of pancreatitis in patients with type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis of randomised and non-randomised studies // BMJ. — 2014. — Vol. 348. — g2366.
15. Money M. E., Camilleri M. Management of postprandial diarrhea syndrome // Am. J. Med. — 2012. — Vol. 125. — P. 538 — 544.
16. Morgan K., Owczarski S. M., Borckardt J. et al. Pain control and quality of life after pancreatectomy with islet autotransplantation for chronic pancreatitis // J. Gastrointest. Surg. — 2012. — Vol. 16. — P. 129 — 133.
17. Pezzilli R., Andriulli A., Bassi C. Exocrine pancreatic insufficiency in adults: A shared position statement of the Italian association for the study of the pancreas // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19 (44). — P. 7930 — 7946. — Published online 2013 Nov 28.
18. Sander-Struckmeier S., Beckmann K., Janssen-van Solingen G., Pollack P. Retrospective analysis to investigate the effect of concomitant use of gastric acid-suppressing drugs on the efficacy and safety of pancrelipase/pancreatin (Creon) in patients with pancreatic exocrine insufficiency // Pancreas. — 2013. — Vol. 42. — P. 983 — 989.
19. Seiler C. M., Izbicki J., Varga-Szabo L. et al. Randomised clinical trial: a 1-week, double-blind, placebo-controlled study of pancreatin 25 000 Ph. Eur. minimicrospheres (Creon 25000 MMS) for pancreatic exocrine insufficiency after pancreatic surgery, with a 1-year open-label extension // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37. — P. 691 — 702.
20. Sikkens E. C., Cahen D. L., van Eijck C. et al. The daily practice of pancreatic enzyme replacement therapy after pancreatic surgery: a Northern European survey // J. Gastrointest. Surg. — 2012. — Vol. 16. — P. 1487 — 149220.
21. Taylor J. R., Gardner T. B., Waljee A. K. et al. Systematic review: efficacy and safety of pancreatic enzyme supplements for exocrine pancreatic insufficiency // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 57 — 72.
22. Thorat V., Reddy N., Bhatia S. et al. Randomised clinical trial: the efficacy and safety of pancreatin enteric-coated minimicrospheres (Creon 40000 MMS) in patients with pancreatic exocrine insufficiency due to chronic pancreatitis — a double-blind, placebo-controlled study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36. — P. 426 — 436.
23. Toouli J., Biankin A. V., Oliver M. R. et al. Management of pancreatic exocrine insufficiency: Australasian Pancreatic Club recommendations // Med. J. Aust. — 2010. — Vol. 193. — P. 461 — 467.
24. Trang T., Chan J., Graham D. Pancreatic enzyme replacement therapy for pancreatic exocrine insufficiency in the 21st century // World J Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20 (33). — P. 11467 — 11485.
25. Tuck-Siu Wong, Kuan-Fu Liao, Chi-Ming Lin. et al. Chronic pancreatitis correlates with increased risk of cerebrovascular disease: A retrospective population-based cohort study in Taiwan // Medicine (Baltimore). — 2016. — Vol. 95 (15). — P. e3266. — Published online 2016 Apr 184.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
9. Лікарські засоби
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Тривала кислотосупресія шлунка інгібіторами протонної помпи: можливі ризики, вибір оптимального препаратуМ. Б. ЩербинінаДніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
|---|
Ключові слова: кислотозалежні захворювання, інгібітори протонної помпи, механізм дії, омепразол, лансопразол, пантопразол, рабепразол, езомепразол, декслансопразол, клас-специфічні ефекти, міжлікарські взаємодії, побічні ефекти, «Золопент».
Список літератури:
1. Бездетко НВ. Рабепразол: новое об известном // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 4. — С. 51 — 59.
2. Журавлева Л. В., Лахно О. В., Цивенко О. И. Лечение кислотозависимых заболеваний у пациентов с метаболическими нарушениями // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 3 (77). — С. 42 — 45.
3. Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. А., Джанелидзе Д. Т. Оцінка ефективності препарату «Золопент» у схемі антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу гастродуоденальної локалізації // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 5 (61). — С. 73 — 75.
4. Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. А., Трикоз О. П. Досвід застосування препарату «Золопент» у лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 1 (57). — С. 93 — 97.
5. Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 23 — 31.
6. Шадрин О. Г., Ермолаев М. Н., Левченко Ю.А Эффективность применения пантопразола при кислотозависимых заболеваниях у детей // Клінічна педіатрія. — 2016. — № 3 (71). — С. 57 — 59.
7. Щербинина М. Б., Кухар О. П. Современный взгляд на выбор препаратов в схемах антихеликобактерной терапии // Здоров’я України. — 2007. — № 20/1. — С. 86 — 87.
8. Akter S., Hassan Md. R., Shahriar M. et al. Cognitive impact after short-term exposure to different proton pump inhibitors: assessment using CANTAB software // Alzheimer’s Research & Therapy. — 2015. — N 7. — Р. 79. DOI: 10.1186/s13195-015-0164-8.
9. Angiolillo D. J., Gibson C. M., Cheng S. et al. Differential effects of omeprazole and pantoprazole on the pharmacodynamics and pharmacokinetics of clopidogrel in healthy subjects: randomized, placebo–controlled, crossover comparison studies // Clin. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 89 (1). — Р. 65 — 74.
10. Barkun A. N., Aockeram A., Fedorak R. A critical review of acid supresson in non variceal acute upper gastrointestinal bleeding // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1999. — Vol. 12. — P. 1565 — 1584.
11. Brunner G., Athmann C., Schneider A. Long-term, open-label trial: safety and efficacy of continuous maintenance treatment with pantoprazole for up to 15 years in severe acid-peptic disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36 (1). — Р. 37 — 47.
12. Buendgens L., Bruensing J., Matthes M. et al. Administration of proton pump inhibitors in critically ill medical patients is associated with increased risk of developing Clostridium difficile-associated diarrhea // J. Crit. Care. — 2014. — Vol. 29 (4). — Р. 696. e11 — 5.
13. Eom C. S., Jeon C. Y., Lim J. W. et al. Use of acid-suppressive drugs and risk of pneumonia: a systematic review and meta-analysis // CMAJ. — 2011. — Vol. 183. — Р. 310 — 319.
14. Filion K., Chateau D., Targownik L. Proton pump inhibitors and the risk of hospitalisation for community-acquired pneumonia: replicated cohort studies with meta-analysis // Gut. — 2014. — Vol. 63 (4). — Р. 552 — 558.
15. Fiocca R. Gastric exocrine and endocrine cell morphology under prolonged acid inhibition therapy: results of a 5-year follow-up in the LOTUS trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36 (10). — Р. 959 — 971.
16. Fossmark R. I., Jianu C. S., Martinsen T. C. et al. Serum gastrin and chromogranin A levels in patients with fundic gland polyps caused by long-term proton-pump inhibition // Scand. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 43 (1). — Р. 20 — 24.
17. Freedberg D. E., Salmasian H., Friedman C., Abrams J. A. Proton pump inhibitors and risk for recurrent Clostridium difficile infection among inpatients // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108 (11). — Р. 794 — 1801.
18. Graham D. Y., Opekun A. R., Yamaoka Y. et al. Early events in proton pump inhibitor-associated exacerbation of corpus gastritis // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17 (2). — Р. 193 — 200.
19. http://www.fda.gov/Drugs/DrugSafety/ucm245011.htm.
20. Hunfeld N. G. M., Geus W. R., Kuipers E. J. Systematic review: rebound acid hypersecretion after therapy with proton pump inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — N 25. — Р. 39 — 46.
21. Ji Hyun Song, Young-Min Han, Won Hee Kim. et al. Oxidative stress from reflux esophagitis to esophageal cancer: the alleviation with antioxidants // Free Radic. Res. — 2016. — Vol. 50 (10). — Р. 1071 — 1079.
22. Juurlink D. N., Gomes T., Ko D. T. et al. A population–based study of the drug interaction between proton pump inhibitors and clopidogrel // CMAJ. — 2009. — Vol. 180 (7). — Р. 713 — 718.
23. Kepil Özdemir S., Öner Erkekol F., Ünal D., Büyüköztürk S. Management of hypersensitivity reactions to proton pump inhibitors: A retrospective experience // Int Arch Allergy Immunol. — 2016. — Vol. 171 (1). — Р. 54 — 60.
24. Kirchheiner J., Glatt S., Fuhr U. et al. Relative potency of proton-pump inhibitors comparison of effects on intragastric pH // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2009. — Vol. 65. — P. 19 — 31.
25. Kosmaa C. I., Lambropouloub D. A., Albanisa T. A. Analysis, occurrence, fate and risks of proton pump inhibitors, their metabolites and transformation products in aquatic environment: A review // Science of The Total Environment. — 2016. — P. 732 — 750.
26. Lam J. R., Schneider J. L., Zhao W., Corley D. A. Proton pump inhibitor and histamine 2 receptor antagonist use and vitamin B12 deficiency // JAMA. — 2013. — N 11. — Р. 2435 — 2442.
27. Leonard J., Marshall J. K., Moayyedi P. System atic review of the risk of enteric infection in patients taking acid suppression // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — N 102. — Р. 2047 — 2056.
28. Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. A. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/ Florence Consensus Report // Gut. — 2016. Doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
29. Melloni C., Washam J. B., Jones W. S. et al. Conflicting results between randomized trials and observational studies on the impact of proton pump inhibitors on cardiovascular events when coadministered with dual antiplatelet therapy: systematic review // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes. — 2015. — N 8 (1). — Р. 47 — 55.
30. Miura K. I., Tanaka A., Yamamoto T. et al. Proton pump inhibitor use is associated with spontaneous bacterial peritonitis in patients with liver cirrhosis // Intern. Med. — 2014. — Vol. 53 (10). — Р. 1037 — 1042.
31. Mössner J. The indications, applications, and risks of proton pump inhibitors // Dtsch. Arztebl. Int. — 2016. — Bd.113. — S. 477 — 483.
32. O’Connor Н., Sebastian S. The burden of Helicobacter pylori infection in Europe // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 18, suppl. 3. — P. 38 — 44.
33. Raghunath A. S., O’Morain C., McLoughlin R. C. Review article: the long-term use of proton-pump inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — N 22, suppl. 1. — Р. 55 — 63.
34. Sarzynski E. I., Puttarajappa C., Xie Y. et al. Association between proton pump inhibitor use and anemia: a retrospective cohort study // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (8). — Р. 2349 — 2353.
35. Shi S., Klotz U. Proton pump inhibitors: an update of their clinical use and pharmacokinetics // Eur // J. Clin. Pharmacol. — 2008. — N 64. — Р. 935 — 951.
36. Shin J. M., Sachs G. Pharmacology of proton pump inhibitors // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2008. — N 10. — Р. 528 — 534.
37. Takebayashi K., Inukai T. Effect of proton pump inhibitors on glycemic control in patients with diabetes // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 25, N 6 (10). — Р. 1122 — 1131.
38. Tamura T. Omeprazole- and Esomeprazole-associated Hypomagnesaemia: Data Mining of the Public Version of the FDA Adverse Event Reporting System // Int. J. Med. Sci. — 2012. — Vol. 9 (5). — Р. 322 — 326.
39. Tleyjeh I. M., Bin Abdulhak A. A., Riaz M. et al. Association between proton pump inhibitor therapy and clostridium difficile infection: a contemporary systematic review and meta-analysis // PLoS One. — 2012. — N 7 (12):e50836. doi: 10.1371/journal.pone.0050836. Epub 2012 Dec 7.
40. Tuukkanen J., Väänänen H. K. Omeprazole, a specific inhibitor of H+/K+-ATPase, inhibits bone resorption in vitro // Calcif Tissue Int. — 1986. — Vol. 38 (2). — Р. 123 — 125.
Інше:
Щербиніна Марина Борисівна, д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики
E-mail: scherbinina@ua.fm
Стаття надійшла до редакції 23 січня 2017 р.
|
Длительная кислотосупрессия желудка ингибиторами протонной помпы: возможные риски, выбор оптимального препаратаМ. Б. ЩербининаДнепровский национальный университет имени Олеся Гончара |
|---|
Ключевые слова: кислотозависимые заболевания, ингибиторы протонной помпы, механизм действия, омепразол, лансопразол, пантопразол, рабепразол, эзомепразол, декслансопразол, класс-специфические эффекты, межлекарственные взаимодействия, побочные эффекты, «Золопент».
Список литературы:
1. Бездетко НВ. Рабепразол: новое об известном // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 4. — С. 51 — 59.
2. Журавлева Л. В., Лахно О. В., Цивенко О. И. Лечение кислотозависимых заболеваний у пациентов с метаболическими нарушениями // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 3 (77). — С. 42 — 45.
3. Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. А., Джанелидзе Д. Т. Оцінка ефективності препарату «Золопент» у схемі антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу гастродуоденальної локалізації // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 5 (61). — С. 73 — 75.
4. Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. А., Трикоз О. П. Досвід застосування препарату «Золопент» у лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 1 (57). — С. 93 — 97.
5. Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 23 — 31.
6. Шадрин О. Г., Ермолаев М. Н., Левченко Ю.А Эффективность применения пантопразола при кислотозависимых заболеваниях у детей // Клінічна педіатрія. — 2016. — № 3 (71). — С. 57 — 59.
7. Щербинина М. Б., Кухар О. П. Современный взгляд на выбор препаратов в схемах антихеликобактерной терапии // Здоров’я України. — 2007. — № 20/1. — С. 86 — 87.
8. Akter S., Hassan Md. R., Shahriar M. et al. Cognitive impact after short-term exposure to different proton pump inhibitors: assessment using CANTAB software // Alzheimer’s Research & Therapy. — 2015. — N 7. — Р. 79. DOI: 10.1186/s13195-015-0164-8.
9. Angiolillo D. J., Gibson C. M., Cheng S. et al. Differential effects of omeprazole and pantoprazole on the pharmacodynamics and pharmacokinetics of clopidogrel in healthy subjects: randomized, placebo–controlled, crossover comparison studies // Clin. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 89 (1). — Р. 65 — 74.
10. Barkun A. N., Aockeram A., Fedorak R. A critical review of acid supresson in non variceal acute upper gastrointestinal bleeding // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1999. — Vol. 12. — P. 1565 — 1584.
11. Brunner G., Athmann C., Schneider A. Long-term, open-label trial: safety and efficacy of continuous maintenance treatment with pantoprazole for up to 15 years in severe acid-peptic disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36 (1). — Р. 37 — 47.
12. Buendgens L., Bruensing J., Matthes M. et al. Administration of proton pump inhibitors in critically ill medical patients is associated with increased risk of developing Clostridium difficile-associated diarrhea // J. Crit. Care. — 2014. — Vol. 29 (4). — Р. 696. e11 — 5.
13. Eom C. S., Jeon C. Y., Lim J. W. et al. Use of acid-suppressive drugs and risk of pneumonia: a systematic review and meta-analysis // CMAJ. — 2011. — Vol. 183. — Р. 310 — 319.
14. Filion K., Chateau D., Targownik L. Proton pump inhibitors and the risk of hospitalisation for community-acquired pneumonia: replicated cohort studies with meta-analysis // Gut. — 2014. — Vol. 63 (4). — Р. 552 — 558.
15. Fiocca R. Gastric exocrine and endocrine cell morphology under prolonged acid inhibition therapy: results of a 5-year follow-up in the LOTUS trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36 (10). — Р. 959 — 971.
16. Fossmark R. I., Jianu C. S., Martinsen T. C. et al. Serum gastrin and chromogranin A levels in patients with fundic gland polyps caused by long-term proton-pump inhibition // Scand. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 43 (1). — Р. 20 — 24.
17. Freedberg D. E., Salmasian H., Friedman C., Abrams J. A. Proton pump inhibitors and risk for recurrent Clostridium difficile infection among inpatients // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108 (11). — Р. 794 — 1801.
18. Graham D. Y., Opekun A. R., Yamaoka Y. et al. Early events in proton pump inhibitor-associated exacerbation of corpus gastritis // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 17 (2). — Р. 193 — 200.
19. http://www.fda.gov/Drugs/DrugSafety/ucm245011.htm.
20. Hunfeld N. G. M., Geus W. R., Kuipers E. J. Systematic review: rebound acid hypersecretion after therapy with proton pump inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — N 25. — Р. 39 — 46.
21. Ji Hyun Song, Young-Min Han, Won Hee Kim. et al. Oxidative stress from reflux esophagitis to esophageal cancer: the alleviation with antioxidants // Free Radic. Res. — 2016. — Vol. 50 (10). — Р. 1071 — 1079.
22. Juurlink D. N., Gomes T., Ko D. T. et al. A population–based study of the drug interaction between proton pump inhibitors and clopidogrel // CMAJ. — 2009. — Vol. 180 (7). — Р. 713 — 718.
23. Kepil Özdemir S., Öner Erkekol F., Ünal D., Büyüköztürk S. Management of hypersensitivity reactions to proton pump inhibitors: A retrospective experience // Int Arch Allergy Immunol. — 2016. — Vol. 171 (1). — Р. 54 — 60.
24. Kirchheiner J., Glatt S., Fuhr U. et al. Relative potency of proton-pump inhibitors comparison of effects on intragastric pH // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2009. — Vol. 65. — P. 19 — 31.
25. Kosmaa C. I., Lambropouloub D. A., Albanisa T. A. Analysis, occurrence, fate and risks of proton pump inhibitors, their metabolites and transformation products in aquatic environment: A review // Science of The Total Environment. — 2016. — P. 732 — 750.
26. Lam J. R., Schneider J. L., Zhao W., Corley D. A. Proton pump inhibitor and histamine 2 receptor antagonist use and vitamin B12 deficiency // JAMA. — 2013. — N 11. — Р. 2435 — 2442.
27. Leonard J., Marshall J. K., Moayyedi P. System atic review of the risk of enteric infection in patients taking acid suppression // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — N 102. — Р. 2047 — 2056.
28. Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. A. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/ Florence Consensus Report // Gut. — 2016. Doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
29. Melloni C., Washam J. B., Jones W. S. et al. Conflicting results between randomized trials and observational studies on the impact of proton pump inhibitors on cardiovascular events when coadministered with dual antiplatelet therapy: systematic review // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes. — 2015. — N 8 (1). — Р. 47 — 55.
30. Miura K. I., Tanaka A., Yamamoto T. et al. Proton pump inhibitor use is associated with spontaneous bacterial peritonitis in patients with liver cirrhosis // Intern. Med. — 2014. — Vol. 53 (10). — Р. 1037 — 1042.
31. Mössner J. The indications, applications, and risks of proton pump inhibitors // Dtsch. Arztebl. Int. — 2016. — Bd.113. — S. 477 — 483.
32. O’Connor Н., Sebastian S. The burden of Helicobacter pylori infection in Europe // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2003. — Vol. 18, suppl. 3. — P. 38 — 44.
33. Raghunath A. S., O’Morain C., McLoughlin R. C. Review article: the long-term use of proton-pump inhibitors // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — N 22, suppl. 1. — Р. 55 — 63.
34. Sarzynski E. I., Puttarajappa C., Xie Y. et al. Association between proton pump inhibitor use and anemia: a retrospective cohort study // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (8). — Р. 2349 — 2353.
35. Shi S., Klotz U. Proton pump inhibitors: an update of their clinical use and pharmacokinetics // Eur // J. Clin. Pharmacol. — 2008. — N 64. — Р. 935 — 951.
36. Shin J. M., Sachs G. Pharmacology of proton pump inhibitors // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2008. — N 10. — Р. 528 — 534.
37. Takebayashi K., Inukai T. Effect of proton pump inhibitors on glycemic control in patients with diabetes // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 25, N 6 (10). — Р. 1122 — 1131.
38. Tamura T. Omeprazole- and Esomeprazole-associated Hypomagnesaemia: Data Mining of the Public Version of the FDA Adverse Event Reporting System // Int. J. Med. Sci. — 2012. — Vol. 9 (5). — Р. 322 — 326.
39. Tleyjeh I. M., Bin Abdulhak A. A., Riaz M. et al. Association between proton pump inhibitor therapy and clostridium difficile infection: a contemporary systematic review and meta-analysis // PLoS One. — 2012. — N 7 (12):e50836. doi: 10.1371/journal.pone.0050836. Epub 2012 Dec 7.
40. Tuukkanen J., Väänänen H. K. Omeprazole, a specific inhibitor of H+/K+-ATPase, inhibits bone resorption in vitro // Calcif Tissue Int. — 1986. — Vol. 38 (2). — Р. 123 — 125.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
10. Лікарські засоби
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Особливості лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за недостатньої ефективності інгібіторів протонної помпиС. М. ТкачУкраїнський науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ |
|---|
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, інгібітори протонної помпи, комбіновані препарати.
Список літератури:
1. Andersson K., Carlsson E. Potassium-competitive acid blockade: a new therapeutic strategy in acid-related diseases // Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 108. — P. 294 — 307.
2. Castell D. O., Kahrilas P. J., Richter J. E. et al. Esomeprazole 40 mg compared with lansoprazole 30 mg in the treatment of erosive esophagitis // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 575 — 583.
3. Chaudhry A. S., Kochhar R., Kohli K. K. Genetic polymorphism of CYP2C19 and therapeutic response to proton pump inhibitors // Ind. J. Med. Res. — 2008. — Vol. 127 (6). — P. 521 — 530.
4. Chey W. D., Inadomi J. M., Booher A. M. et al. Primary-care physicians’ perceptions and practices on the management of GERD: results of a national survey // Am. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 100. — P. 1237 — 1242.
5. Chey W. D., Mody R., Kothari S. et al. Are proton pump inhibitors (PPIs) sufficient in controlling symptoms of gastro-esophageal reflux disease (GERD)? A community-based US survey study // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 134 (suppl. 1). — P. A-325 [Abstract M1041].
6. Edwards S. J., Lind T., Lundell L. Systematic review: proton pump inhibitors PPIs for the healing of reflux oesophagitis — a comparison of esomeprazole with other PPIs // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 24. — P. 743 — 750.
7. Gralnek I. M., Dulai G. S., Fennerty M. B. et al. Esomeprazole versus other proton pump inhibitors in erosive esophagitis: A meta-analysis of randomized clinical trials // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 4. — P. 1452 — 1458.
8. Hagymási K., Müllner K., Herszényi L., Tulassay Z. Update on the pharmacogenomics of proton pump inhibitors // Pharmacogenomics. — 2011. — Vol. 12 (6). — P. 873 — 888.
9. Howden C. W. Review article: Immediate-release proton-pump inhibitor therapy — potential advantages // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 22 (suppl. 3). — P. 25 — 30.
10. Howden C. W., Ballard E. D., Koch F. K. et al. Control of 24-hour intragastric acidity with morning dosing of immediate-release and delayed-release proton pump inhibitors in patients with GERD // J. Clin. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 43 (4). — P. 323 — 326. doi: 0.1097/MCG.0b013e31 818a386e.
11. Hunt R. H. Review article: the unmet needs in delayed-release proton-pump inhibitor therapy in 2005 // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 22 (suppl. 3). — P. 10 — 19.
12. Kahrilas P. J., Shaheen N. J., Vaezi M. F. et al. American Gastroenterological Association medical position statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 135. — P. 1383 — 1391.
13. Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
14. Katz P. O., Koch F. K., Ballard E. D. et al. Comparison of the effects of immediate-release omeprazole oral suspension, delayed-release lansoprazole capsules and delayed-release esomeprazole capsules on nocturnal gastric acidity after bedtime dosing in patients with night-time GERD symptoms // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25. — P. 197 — 205.
15. McNamara D. Gastro-oesophageal reflux disease and ulcer disease in Europe: NSAID-related gastroduodenal pathology // The Burden of Gastrointestinal Diseases in Europe. — 2004. — P. 31 — 36.
16. Miner P. B. Jr., Katz P. O., Chen Y., Sostek M. Gastric acid control with esomeprazole, lansoprazole, omeprazole, pantoprazole, and rabeprazole: a five-way crossover study // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 2616 — 2620.
17. Orr W. C. Night-time gastro-oesophageal reflux disease: prevalence, hazards, and management // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2005. — Vol. 17. — P. 113 — 120.
18. Rackoff A., Agrawal A., Hila A. et al. Histamine-2 receptor antagonists at night improve gastroesophageal reflux disease symptoms for patients on proton pump inhibitor therapy // Dis. Esophagus. — 2005. — Vol. 18. — P. 370 — 373.
19. Richter J. The refractory GERD patient // World Gastroenterol News. — 2007. — Vol. 12. — P. 11 — 13.
20. Scarpignato C., Hunt R. Proton pump inhibitors: the beginning of the end or the end of the beginning? // Cur. Opin. Pharmacol. — 2008. — N 8. — P. 677 — 684.
21. Simon W. A., Herrmann M., Klein T. et al. Soraprazan: setting new standards in inhibition of gastric acid secretion // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2007. — Vol. 321. — P. 866 — 874.
22. Yuan Y., Wang C. C., Yuan Y.-H., Hunt R. H. The proportion of patients who are free of reflux symptoms during the initial days of treatment with proton pump inhibitors (PPIs) in GERD trials: a meta-analysis // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 134 (suppl. 1). — P. A-174 [Abstract S1085].
23. Yuan Y., Hunt R. H. Intragastric acid suppressing effect of proton pump inhibitors twice daily at steady state in healthy volunteers: evidence of an unmet need? // Am. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 103 (suppl. 1). — P. S50.
Інше:
Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а
Стаття надійшла до редакції 10 січня 2017 р.
|
Особенности лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни при недостаточной эффективности ингибиторов протонной помпыС. М. ТкачУкраинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев |
|---|
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ингибиторы протонной помпы, комбинированные препараты.
Список литературы:
1. Andersson K., Carlsson E. Potassium-competitive acid blockade: a new therapeutic strategy in acid-related diseases // Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 108. — P. 294 — 307.
2. Castell D. O., Kahrilas P. J., Richter J. E. et al. Esomeprazole 40 mg compared with lansoprazole 30 mg in the treatment of erosive esophagitis // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 575 — 583.
3. Chaudhry A. S., Kochhar R., Kohli K. K. Genetic polymorphism of CYP2C19 and therapeutic response to proton pump inhibitors // Ind. J. Med. Res. — 2008. — Vol. 127 (6). — P. 521 — 530.
4. Chey W. D., Inadomi J. M., Booher A. M. et al. Primary-care physicians’ perceptions and practices on the management of GERD: results of a national survey // Am. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 100. — P. 1237 — 1242.
5. Chey W. D., Mody R., Kothari S. et al. Are proton pump inhibitors (PPIs) sufficient in controlling symptoms of gastro-esophageal reflux disease (GERD)? A community-based US survey study // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 134 (suppl. 1). — P. A-325 [Abstract M1041].
6. Edwards S. J., Lind T., Lundell L. Systematic review: proton pump inhibitors PPIs for the healing of reflux oesophagitis — a comparison of esomeprazole with other PPIs // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 24. — P. 743 — 750.
7. Gralnek I. M., Dulai G. S., Fennerty M. B. et al. Esomeprazole versus other proton pump inhibitors in erosive esophagitis: A meta-analysis of randomized clinical trials // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 4. — P. 1452 — 1458.
8. Hagymási K., Müllner K., Herszényi L., Tulassay Z. Update on the pharmacogenomics of proton pump inhibitors // Pharmacogenomics. — 2011. — Vol. 12 (6). — P. 873 — 888.
9. Howden C. W. Review article: Immediate-release proton-pump inhibitor therapy — potential advantages // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 22 (suppl. 3). — P. 25 — 30.
10. Howden C. W., Ballard E. D., Koch F. K. et al. Control of 24-hour intragastric acidity with morning dosing of immediate-release and delayed-release proton pump inhibitors in patients with GERD // J. Clin. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 43 (4). — P. 323 — 326. doi: 0.1097/MCG.0b013e31 818a386e.
11. Hunt R. H. Review article: the unmet needs in delayed-release proton-pump inhibitor therapy in 2005 // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 22 (suppl. 3). — P. 10 — 19.
12. Kahrilas P. J., Shaheen N. J., Vaezi M. F. et al. American Gastroenterological Association medical position statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 135. — P. 1383 — 1391.
13. Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
14. Katz P. O., Koch F. K., Ballard E. D. et al. Comparison of the effects of immediate-release omeprazole oral suspension, delayed-release lansoprazole capsules and delayed-release esomeprazole capsules on nocturnal gastric acidity after bedtime dosing in patients with night-time GERD symptoms // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25. — P. 197 — 205.
15. McNamara D. Gastro-oesophageal reflux disease and ulcer disease in Europe: NSAID-related gastroduodenal pathology // The Burden of Gastrointestinal Diseases in Europe. — 2004. — P. 31 — 36.
16. Miner P. B. Jr., Katz P. O., Chen Y., Sostek M. Gastric acid control with esomeprazole, lansoprazole, omeprazole, pantoprazole, and rabeprazole: a five-way crossover study // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 2616 — 2620.
17. Orr W. C. Night-time gastro-oesophageal reflux disease: prevalence, hazards, and management // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2005. — Vol. 17. — P. 113 — 120.
18. Rackoff A., Agrawal A., Hila A. et al. Histamine-2 receptor antagonists at night improve gastroesophageal reflux disease symptoms for patients on proton pump inhibitor therapy // Dis. Esophagus. — 2005. — Vol. 18. — P. 370 — 373.
19. Richter J. The refractory GERD patient // World Gastroenterol News. — 2007. — Vol. 12. — P. 11 — 13.
20. Scarpignato C., Hunt R. Proton pump inhibitors: the beginning of the end or the end of the beginning? // Cur. Opin. Pharmacol. — 2008. — N 8. — P. 677 — 684.
21. Simon W. A., Herrmann M., Klein T. et al. Soraprazan: setting new standards in inhibition of gastric acid secretion // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2007. — Vol. 321. — P. 866 — 874.
22. Yuan Y., Wang C. C., Yuan Y.-H., Hunt R. H. The proportion of patients who are free of reflux symptoms during the initial days of treatment with proton pump inhibitors (PPIs) in GERD trials: a meta-analysis // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 134 (suppl. 1). — P. A-174 [Abstract S1085].
23. Yuan Y., Hunt R. H. Intragastric acid suppressing effect of proton pump inhibitors twice daily at steady state in healthy volunteers: evidence of an unmet need? // Am. J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 103 (suppl. 1). — P. S50.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
11. Лікарські засоби
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Синдром надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці при хронічному панкреатиті: причини і наслідкиН. Б. Губергріц1, О. М. Агібалов2, Н. В. Бєляєва1, О. Є. Клочков1, К. Ю. Ліневська3, П. Г. Фоменко11 Донецький національний медичний університет, Лиман |
|---|
Ключові слова: синдром надлишкового бактеріального росту, хронічний панкреатит, частота, діагностика, лікування, рифаксимін.
Список літератури:
1. Ambrosova T. M. Metabolichnyi syndrom: adypokinova teoriia patohenezu // Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. — 2013. — T. 13, № 4. — S. 215 — 220 (іn Ukr).
2. Babak O.Ya., Kolesnikova O. V., Shut I. V. Vzaiemozviazok mizh vmistom adyponektynu, vistseralnoho zhyru ta polimorfnym henom ADIPOR1 u khvorykh na nealkoholnu zhyrovu khvorobu pechinky // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 5. — S. 7 — 12 (іn Ukr).
3. Babak O.Ya., Fadieienko H. D., Frolov V. M. ta in. Pokaznyky syndromu «metabolichnoi» intoksykatsii u khvorykh na nealkoholnyi steatohepatyt, poiednanyi z khronichnym nekalkuloznym kholetsystytom, pry zastosuvanni kombinovanoi terapii // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 1. — S. 19 — 24 (іn Ukr).
4. Bychkova N. A., Gorelova L. A., Dymova O. I. i dr. Rol’ duodenal’nogo zondirovaniya v diagnostike patologii gepatobiliarnoi sistemy // Vestnik sovremennoi klinicheskoi meditsiny. — 2011. — T. 4, prilozhenie 1. — S. 13 — 15 (іn Rus).
5. Horbatiuk I. B., Khukhlina O. S., Rusnak-Kaushanska O. V. ta in. Klinichna ta morfolohichna kharakterystyka khronichnoho kholetsystytu ta kholesterozu zhovchnoho mikhura u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia ta ozhyrinnia // Ukrainskyi medychnyi almanakh. — 2012. — T. 15, № 2 — S. 39 — 42 (іn Ukr).
6. Huberhrits N.B, Fomenko P. H., Lukashevych H. M. ta in. Efektyvnist «Kholiveru» v likuvanni khvorykh z kholesterozom zhovchnoho mikhura na tli ozhyrinnia // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 1. — S.48 — 67 (іn Ukr).
7. Zhuravleva L. V. Bobronnikova L. R. Mekhanizmy formirovaniya metabolicheskikh narushenii u patsientov s khronicheskim beskamennym kholetsistitom i nealkogol’noi zhirovoi degeneratsiei pecheni / L. V. Zhuravleva, L. R. Bobronnikova // Suchasna gastroenterologіya. — 2012. — № 2: — S. 49 — 56 (іn Rus).
8. Il’chenko A. A., Dolgasheva G. M. Ozhirenie kak faktor riska nealkogol’noi zhirovoi bolezni zhelchnogo puzyrya (kholetsistosteatoza, steatokholetsistita) // Eksperiment. i klin. gastroenterol. — 2010. — № 8. — S. 80 — 93 (іn Rus).
9. Isaeva E. N. Rasprostranennost’ metabolicheskogo sindroma v neorganizovannoi populyatsii s uchetom razlichnykh kriteriev ego diagnostiki // Kazanskii meditsinskii zhurnal. — 2012. — T. 92, № 3:– S. 517 — 519 (іn Rus).
10. Kovalenko V. M., Talaieva T.V, Kozliuk A. S. Metabolichnyi syndrom: mekhanizmy rozvytku, znachennia yak faktora sertsevo-sudynnoho ryzyku, pryntsypy diahnostyky ta likuvannia // Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. — 2013. — № 5. — S. 80 — 87 (іn Ukr).
11. Korneeva E. V. Rol hrelyna y leptyna v rehuliatsyy massы tela u patsyentov s metabolycheskym syndromom // Vestnyk novыkh medytsynskykh tekhpolohyi. — 2014. — T. 21, № 1. — S. 36 — 39 (іn Rus).
12. Stepanov Yu.M. Hastroenterolohichna dopomoha naselenniu Ukrainy: Osnovni pryntsypy zdorovia ta resursy zabezpechennia u 2011 rotsi // Hastroenterolohiia. — 2013. — № 1 (48). — S. 8 — 11 (іn Ukr).
13. Tytov V. N. Leptyn y adyponektyn v patoheneze metabolycheskoho syndroma // Klynycheskaia medytsyna. — 2014. — № 4. — S. 20 — 29 (іn Rus).
14. Kharchenko N. V. Na puti ser’eznykh preobrazovanii gastroenterologicheskoi sluzhby v Ukraine // Zdorov’ya Ukraїni. — 2008. — № 19. — S. 7 (іn Rus).
Інше:
Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини №2
E-mail: profnbg@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 20 грудня 2016 р.
|
Синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке при хроническом панкреатите: причины и последствияН. Б. Губергриц1, А. Н. Агибалов2, Н. В. Беляева1, А. Е. Клочков1, К. Ю. Линевская3, П. Г. Фоменко11 Донецкий национальный медицинский университет, Лиман |
|---|
Ключевые слова: синдром избыточного бактериального роста, хронический панкреатит, частота, диагностика, лечение, рифаксимин.
Список литературы:
1. Ambrosova T. M. Metabolichnyi syndrom: adypokinova teoriia patohenezu // Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. — 2013. — T. 13, № 4. — S. 215 — 220 (іn Ukr).
2. Babak O.Ya., Kolesnikova O. V., Shut I. V. Vzaiemozviazok mizh vmistom adyponektynu, vistseralnoho zhyru ta polimorfnym henom ADIPOR1 u khvorykh na nealkoholnu zhyrovu khvorobu pechinky // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 5. — S. 7 — 12 (іn Ukr).
3. Babak O.Ya., Fadieienko H. D., Frolov V. M. ta in. Pokaznyky syndromu «metabolichnoi» intoksykatsii u khvorykh na nealkoholnyi steatohepatyt, poiednanyi z khronichnym nekalkuloznym kholetsystytom, pry zastosuvanni kombinovanoi terapii // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 1. — S. 19 — 24 (іn Ukr).
4. Bychkova N. A., Gorelova L. A., Dymova O. I. i dr. Rol’ duodenal’nogo zondirovaniya v diagnostike patologii gepatobiliarnoi sistemy // Vestnik sovremennoi klinicheskoi meditsiny. — 2011. — T. 4, prilozhenie 1. — S. 13 — 15 (іn Rus).
5. Horbatiuk I. B., Khukhlina O. S., Rusnak-Kaushanska O. V. ta in. Klinichna ta morfolohichna kharakterystyka khronichnoho kholetsystytu ta kholesterozu zhovchnoho mikhura u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia ta ozhyrinnia // Ukrainskyi medychnyi almanakh. — 2012. — T. 15, № 2 — S. 39 — 42 (іn Ukr).
6. Huberhrits N.B, Fomenko P. H., Lukashevych H. M. ta in. Efektyvnist «Kholiveru» v likuvanni khvorykh z kholesterozom zhovchnoho mikhura na tli ozhyrinnia // Suchasna hastroenterolohiia. — 2012. — № 1. — S.48 — 67 (іn Ukr).
7. Zhuravleva L. V. Bobronnikova L. R. Mekhanizmy formirovaniya metabolicheskikh narushenii u patsientov s khronicheskim beskamennym kholetsistitom i nealkogol’noi zhirovoi degeneratsiei pecheni / L. V. Zhuravleva, L. R. Bobronnikova // Suchasna gastroenterologіya. — 2012. — № 2: — S. 49 — 56 (іn Rus).
8. Il’chenko A. A., Dolgasheva G. M. Ozhirenie kak faktor riska nealkogol’noi zhirovoi bolezni zhelchnogo puzyrya (kholetsistosteatoza, steatokholetsistita) // Eksperiment. i klin. gastroenterol. — 2010. — № 8. — S. 80 — 93 (іn Rus).
9. Isaeva E. N. Rasprostranennost’ metabolicheskogo sindroma v neorganizovannoi populyatsii s uchetom razlichnykh kriteriev ego diagnostiki // Kazanskii meditsinskii zhurnal. — 2012. — T. 92, № 3:– S. 517 — 519 (іn Rus).
10. Kovalenko V. M., Talaieva T.V, Kozliuk A. S. Metabolichnyi syndrom: mekhanizmy rozvytku, znachennia yak faktora sertsevo-sudynnoho ryzyku, pryntsypy diahnostyky ta likuvannia // Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. — 2013. — № 5. — S. 80 — 87 (іn Ukr).
11. Korneeva E. V. Rol hrelyna y leptyna v rehuliatsyy massы tela u patsyentov s metabolycheskym syndromom // Vestnyk novыkh medytsynskykh tekhpolohyi. — 2014. — T. 21, № 1. — S. 36 — 39 (іn Rus).
12. Stepanov Yu.M. Hastroenterolohichna dopomoha naselenniu Ukrainy: Osnovni pryntsypy zdorovia ta resursy zabezpechennia u 2011 rotsi // Hastroenterolohiia. — 2013. — № 1 (48). — S. 8 — 11 (іn Ukr).
13. Tytov V. N. Leptyn y adyponektyn v patoheneze metabolycheskoho syndroma // Klynycheskaia medytsyna. — 2014. — № 4. — S. 20 — 29 (іn Rus).
14. Kharchenko N. V. Na puti ser’eznykh preobrazovanii gastroenterologicheskoi sluzhby v Ukraine // Zdorov’ya Ukraїni. — 2008. — № 19. — S. 7 (іn Rus).
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
12. Лікарські засоби
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Клінічна ефективність урсодезоксихолієвої кислоти при неалкогольному стеатогепатитіС. М. Ткач1, А. Е. Дорофєєв21 Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ |
|---|
Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, урсодезоксихолієва кислота.
Список літератури:
1. Буеверов А. О. Возможности клинического применения урсодезоксихолевой кислоты // Фарматека. — 2010. — № 1. — С. 14 — 19.
2. Anstee Q. M., McPherson S., Day C. P. How big a problem is non-alcoholic fatty liver disease? // BMJ. — 2011. — Vol. 343. — d3897.
3. Anstee Q. M., Targher G., Day C. P. Progression of NAFLD to diabetes mellitus, cardiovascular disease or cirrhosis // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 10. — P. 330 — 344.
4. Armstrong M. J., Houlihan D. D., Bentham L. et al. Presence and severity of non-alcoholic fatty liver disease in a large prospective primary care cohort // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 234 — 240.
5. Caldwell S., Argo C. The natural history of non-alcoholic fatty liver disease // Dig. Dis. — 2010. — Vol. 28. — P. 162 — 168.
6. Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice guideline by the American Gastroenterological Association, American Association for the Study of Liver Diseases, and American College of Gastroenterology // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142. — P. 1592 — 1609.
7. Copaci I., Micu L., Iliescu L., Voiculescu M. New therapeutical indications of ursodeoxycholic acid // Rom. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 14 (3). — P. 259 — 266.
8. Dyson J. K., Anstee Q. M., McPherson S. Non-alcoholic fatty liver disease: a practical approach to diagnosis and staging // Frontline Gastroenterol. — 2014. — N 5. — P. 211 — 218.
9. Law K., Brunt E. M. Nonalcoholic fatty liver disease // Clin. Liver Dis. — 2010. — Vol. 14 (4). — P. 591 — 604.
10. Machado M. V., Cortez-Pinto H. Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease. A critical appraisal // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1007 — 1019.
11. Poupon R., Serfaty L. Ursodeoxycholic acid in chronic hepatitis C // Gut. — 2007. — Vol. 56 (12). — P. 1652 — 1653.
12. Thoma C., Day C. P., Trenell M. I. Lifestyle interventions for the treatment of non-alcoholic fatty liver disease in adults: a systematic review // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 255 — 266.
13. Tilg H., Moschen A. R. Evolution of inflammation in nonalcoholic fatty liver disease: the multiple parallel hits hypothesis // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (5). — P. 1836 — 1846.
14. Williams C. D., Stengel J., Asike M. I. et al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (1). — P. 124 — 131.
15. Younossi М. Z. Changes in the prevalence of the most common causes of chronic liver diseases in the United States from 1988 to 2008 // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — N 6. — P. 524 — 530.
Інше:
Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а
Стаття надійшла до редакції 23 січня 2017 р.
|
Клиническая эффективность урсодезоксихолевой кислоты при неалкогольном стеатогепатитеС. М. Ткач1, А. Э. Дорофеев21 Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев |
|---|
Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, урсодезоксихолевая кислота.
Список литературы:
1. Буеверов А. О. Возможности клинического применения урсодезоксихолевой кислоты // Фарматека. — 2010. — № 1. — С. 14 — 19.
2. Anstee Q. M., McPherson S., Day C. P. How big a problem is non-alcoholic fatty liver disease? // BMJ. — 2011. — Vol. 343. — d3897.
3. Anstee Q. M., Targher G., Day C. P. Progression of NAFLD to diabetes mellitus, cardiovascular disease or cirrhosis // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 10. — P. 330 — 344.
4. Armstrong M. J., Houlihan D. D., Bentham L. et al. Presence and severity of non-alcoholic fatty liver disease in a large prospective primary care cohort // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 234 — 240.
5. Caldwell S., Argo C. The natural history of non-alcoholic fatty liver disease // Dig. Dis. — 2010. — Vol. 28. — P. 162 — 168.
6. Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice guideline by the American Gastroenterological Association, American Association for the Study of Liver Diseases, and American College of Gastroenterology // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142. — P. 1592 — 1609.
7. Copaci I., Micu L., Iliescu L., Voiculescu M. New therapeutical indications of ursodeoxycholic acid // Rom. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 14 (3). — P. 259 — 266.
8. Dyson J. K., Anstee Q. M., McPherson S. Non-alcoholic fatty liver disease: a practical approach to diagnosis and staging // Frontline Gastroenterol. — 2014. — N 5. — P. 211 — 218.
9. Law K., Brunt E. M. Nonalcoholic fatty liver disease // Clin. Liver Dis. — 2010. — Vol. 14 (4). — P. 591 — 604.
10. Machado M. V., Cortez-Pinto H. Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease. A critical appraisal // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1007 — 1019.
11. Poupon R., Serfaty L. Ursodeoxycholic acid in chronic hepatitis C // Gut. — 2007. — Vol. 56 (12). — P. 1652 — 1653.
12. Thoma C., Day C. P., Trenell M. I. Lifestyle interventions for the treatment of non-alcoholic fatty liver disease in adults: a systematic review // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 255 — 266.
13. Tilg H., Moschen A. R. Evolution of inflammation in nonalcoholic fatty liver disease: the multiple parallel hits hypothesis // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (5). — P. 1836 — 1846.
14. Williams C. D., Stengel J., Asike M. I. et al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (1). — P. 124 — 131.
15. Younossi М. Z. Changes in the prevalence of the most common causes of chronic liver diseases in the United States from 1988 to 2008 // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — N 6. — P. 524 — 530.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
13. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Механізми пошкодження слизової оболонки стравоходу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутньою ішемічною хворобою серцяТ. А. Соломенцева, І. Е. Кушнір, В. М. ЧерноваДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків |
|---|
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ішемічна хвороба серця, ендотеліальна дисфункція, медіатори запалення, підходи до терапії.
Список літератури:
1. Фадєєнко Г. Д., Гальчінська В. Ю., Кушнір І.Е та ін. Порушення функціонального стану ендотелію та його роль в патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 5 (91). — С. 5 — 10.
2. Фадеенко Г. Д., Кушнир И. Э., Бабак М. О. Эпидемиологические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 5 (43). — С. 12 — 16.
3. Davenport A. P., Hyndman K. A., Dhaun C. N. et al. Endothelin Published online 2016 Apr.
4. De Bortoli N., Martinucci I., Bertani L. et al. Esophageal testing: What we have so far // World J Gastrointest Pathophysiol. — 2016. — N 7 (1). — Р. 72 — 85.
5. De Bortoli N., Martinucci I., Savarino E. et al. Proton pump inhibitor responders who are not confirmed as GERD patients with impedance and pH monitoring: who are they? // Neurogastroenterol Motil. — 2014. — Vol. 26 (1). — P. 28 — 35
6. Digestive Diseases Statistics for the United States — National Digestive Diseases Information Clearninghouse, March 2012.
7. Dobrzycki S., Baniukiewicz A., Korecki J. et al. Does gastro- esophageal reflux provoke the myocardial ischemia in patients with CAD? // Intern. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 104 (1). — P. 67 — 72.
8. Dunbar K. B., Agoston A. T., Odze R. D. et al. Association of acute gastroesophageal reflux disease with esophageal histologic changes // JAMA. — 2016. — Vol. 315 (19). — P. 2104 — 2112.
9. Edlinger C., Wernly B., Leisch M. et al. Analysis of ambient influences affecting interleukin-6 secretion in the context of clinical trials of stem cell therapy for myocardial infarction // Clin. Lab. — 2016. — Vol. 62 (6). — P. 1061 — 1068.
10. Guarner F., Gascon L., Eximan Herrero R.. Map of digestive disorders and diseases // World Gastroenterology Organization, 2008.
11. Güçlü O., Yüksel V., Hüseyin S. In vitro effects of L-carnitine on coronary artery bypass grafts // Exp. Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 18 (2). — P. 118 — 120.
12. Hashem El-Serag B., Sweet S., Winchester C., Dent J. Update on the epidemiology of gastro — oesophageal reflux disease: a systematic review // Gut. — 2014. — Vol. 63 (6). — Р. 871 — 880.
13. He S., Liu Y., Chen Y. et al. Value of the Gastroesophageal Reflux Disease Questionnaire (GerdQ) in predicting the proton pump inhibitor response in coronary artery disease patients with gastroesophageal reflux — related chest pain // Dis. Esophagus. — 2016. — Vol. 29 (4). — P. 367 — 376.
14. Ivey M. E., Osman N., Little P. J. Endothelin-1 signalling in vascular smooth muscle: pathways controlling cellular functions associated with atherosclerosis // Atherosclerosis. — 2008. — Vol. 199. — P. 237 — 247.
15. Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
16. Kleiman D. A., Beninato T., Bosworth B. P. et al. Early referral for esophageal pH monitoring is more cost — effective than prolonged empiric trials of proton pump inhibitors for suspected gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 2014. — Vol. 18. — P. 26 — 33. — discussion 33 — 34.
17. Liu Y., He S., Chen Y. et al. Acid reflux in patients with coronary artery disease and refractory chest pain // Internal Medicine. — 2013. — Vol. 52 (11). — Р. 1165 — 1171.
18. Liuzzo J. P., Ambrose J. A. Chest pain from gastroesophageal reflux disease in patients with coronary artery disease // Cardiol. Review. — 2005. — Vol. 13 (4). — P. 167 — 173.
19. Pawlik M. W., Kwiecien S., Pajdo R. et al. Esophagoprotective activity of angiotensin-(1 — 7) in experimental model of acute reflux esophagitis. Evidence for the role of nitric oxide, sensory nerves, hypoxia — inducible factor — 1alpha and proinflammatory cytokines // J. Physiol. Pharmacol. — 2014. — 65 (6). — P. 809 — 822.
20. Roman C., Bruley des Varannes S., Muresan L., Picos A., Dumitrascu D. L. Atrial fibrillation in patients with gastroesophageal reflux disease: a comprehensive review // World J. Gastroenterol. — 2014. — 20. — P. 9592 — 9599.
21. Rossetti G., Limongelli P., Cimmino M. et al. Outcome of medical and surgical therapy of GERD: predictive role of quality of life scores and instrumental evaluation // Int. J. Surg. — 2014. — N 12, suppl. 1. — P. 112 — 116.
22. Savarino E., Zentilin P., Mastracci L. et al. Microscopic esophagitis distinguishes patients with non — erosive reflux disease from those with functional heartburn // J. Gastroenterol. — 2013 . — 48 (4). — P. 473 — 482.
23. Sayed-Ahmed M., Darweesh A., Fatani A. Carnitine deficiency and oxidative stress provoke cardiotoxicity in an ifosfamide — induced Fanconi Syndrome rat model // Oxid. Med. Cell. Longev. — 2010. — N 3 (4). — P. 266 — 274.
24. Schultz T., Mannheimer C., Dellborg M., Pilhall M., Börjesson M. High prevalence of gastroesophageal reflux in patients with clinical unstable angina and known coronary artery disease // Acute Card Care. — 2008. — 10 (1). — Р. 37 — 42.
25. Sogabe M., Okahisa T., Kimura T. et al. Influence of metabolic syndrome on upper gastrointestinal disease // Clin. J. Gastroenterol. — 2016. — N 9 (4). — P. 191 — 202.
26. Souza R. F., Huo X., Mittal V. et al. Gastroesophageal reflux may cause esophagitis through a cytokine — mediated mechanism, not by caustic (acid) injury // Gastroenterol. — 2009. — Vol. 137. — P. 1776 — 1784.
27. Teng X. J., Liu R., Li X. J. et al. Increased expression of endothelin-1 and endothelin receptor A in reflux esophagitis and Barrett’s esophagus // Dis. Esophagus. — 2013. — Vol. 26 (7). — P. 668 — 673.
28. Tripathi P., Tripathi P., Kashyap L. et al. The role of nitric oxide in inflammatory reactions // FEMS Immunol. Med. Microbiol. — 2007. — Vol. 51. — P. 443 — 452.
29. Wang H. Y., Leena K. B., Plymoth A. et al. Prevalence of gastro-esophageal reflux disease and its risk factors in a community-based population in southern India // BMC Gastroenterol. — 2016. — Vol. 15. — P. 16 — 36.
30. Yoshida N., Katada K., Handa O. et al. Interleukin- 8 production via protease-activated receptor 2 in human esophageal epithelial cells // Int. J. Mol Med. — 2007. — Vol. 19. — P. 335 — 340.
Інше:
Соломенцева Тетяна Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр.
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел.: (57) 373-90-01, 777-56-77. E-mail: info@therapy.gov.ua
Стаття надійшла до редакції 6 грудня 2016 р.
|
Механизмы повреждения слизистой оболочки пищевода у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с сопутствующей ишемической болезнью сердцаТ. А. Соломенцева, И. Э. Кушнир, В. М. ЧерноваГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
|---|
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ишемическая болезнь сердца, эндотелиальная дисфункция, медиаторы воспаления, подходы к терапии.
Список литературы:
1. Фадєєнко Г. Д., Гальчінська В. Ю., Кушнір І.Е та ін. Порушення функціонального стану ендотелію та його роль в патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 5 (91). — С. 5 — 10.
2. Фадеенко Г. Д., Кушнир И. Э., Бабак М. О. Эпидемиологические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 5 (43). — С. 12 — 16.
3. Davenport A. P., Hyndman K. A., Dhaun C. N. et al. Endothelin Published online 2016 Apr.
4. De Bortoli N., Martinucci I., Bertani L. et al. Esophageal testing: What we have so far // World J Gastrointest Pathophysiol. — 2016. — N 7 (1). — Р. 72 — 85.
5. De Bortoli N., Martinucci I., Savarino E. et al. Proton pump inhibitor responders who are not confirmed as GERD patients with impedance and pH monitoring: who are they? // Neurogastroenterol Motil. — 2014. — Vol. 26 (1). — P. 28 — 35
6. Digestive Diseases Statistics for the United States — National Digestive Diseases Information Clearninghouse, March 2012.
7. Dobrzycki S., Baniukiewicz A., Korecki J. et al. Does gastro- esophageal reflux provoke the myocardial ischemia in patients with CAD? // Intern. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 104 (1). — P. 67 — 72.
8. Dunbar K. B., Agoston A. T., Odze R. D. et al. Association of acute gastroesophageal reflux disease with esophageal histologic changes // JAMA. — 2016. — Vol. 315 (19). — P. 2104 — 2112.
9. Edlinger C., Wernly B., Leisch M. et al. Analysis of ambient influences affecting interleukin-6 secretion in the context of clinical trials of stem cell therapy for myocardial infarction // Clin. Lab. — 2016. — Vol. 62 (6). — P. 1061 — 1068.
10. Guarner F., Gascon L., Eximan Herrero R.. Map of digestive disorders and diseases // World Gastroenterology Organization, 2008.
11. Güçlü O., Yüksel V., Hüseyin S. In vitro effects of L-carnitine on coronary artery bypass grafts // Exp. Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 18 (2). — P. 118 — 120.
12. Hashem El-Serag B., Sweet S., Winchester C., Dent J. Update on the epidemiology of gastro — oesophageal reflux disease: a systematic review // Gut. — 2014. — Vol. 63 (6). — Р. 871 — 880.
13. He S., Liu Y., Chen Y. et al. Value of the Gastroesophageal Reflux Disease Questionnaire (GerdQ) in predicting the proton pump inhibitor response in coronary artery disease patients with gastroesophageal reflux — related chest pain // Dis. Esophagus. — 2016. — Vol. 29 (4). — P. 367 — 376.
14. Ivey M. E., Osman N., Little P. J. Endothelin-1 signalling in vascular smooth muscle: pathways controlling cellular functions associated with atherosclerosis // Atherosclerosis. — 2008. — Vol. 199. — P. 237 — 247.
15. Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
16. Kleiman D. A., Beninato T., Bosworth B. P. et al. Early referral for esophageal pH monitoring is more cost — effective than prolonged empiric trials of proton pump inhibitors for suspected gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 2014. — Vol. 18. — P. 26 — 33. — discussion 33 — 34.
17. Liu Y., He S., Chen Y. et al. Acid reflux in patients with coronary artery disease and refractory chest pain // Internal Medicine. — 2013. — Vol. 52 (11). — Р. 1165 — 1171.
18. Liuzzo J. P., Ambrose J. A. Chest pain from gastroesophageal reflux disease in patients with coronary artery disease // Cardiol. Review. — 2005. — Vol. 13 (4). — P. 167 — 173.
19. Pawlik M. W., Kwiecien S., Pajdo R. et al. Esophagoprotective activity of angiotensin-(1 — 7) in experimental model of acute reflux esophagitis. Evidence for the role of nitric oxide, sensory nerves, hypoxia — inducible factor — 1alpha and proinflammatory cytokines // J. Physiol. Pharmacol. — 2014. — 65 (6). — P. 809 — 822.
20. Roman C., Bruley des Varannes S., Muresan L., Picos A., Dumitrascu D. L. Atrial fibrillation in patients with gastroesophageal reflux disease: a comprehensive review // World J. Gastroenterol. — 2014. — 20. — P. 9592 — 9599.
21. Rossetti G., Limongelli P., Cimmino M. et al. Outcome of medical and surgical therapy of GERD: predictive role of quality of life scores and instrumental evaluation // Int. J. Surg. — 2014. — N 12, suppl. 1. — P. 112 — 116.
22. Savarino E., Zentilin P., Mastracci L. et al. Microscopic esophagitis distinguishes patients with non — erosive reflux disease from those with functional heartburn // J. Gastroenterol. — 2013 . — 48 (4). — P. 473 — 482.
23. Sayed-Ahmed M., Darweesh A., Fatani A. Carnitine deficiency and oxidative stress provoke cardiotoxicity in an ifosfamide — induced Fanconi Syndrome rat model // Oxid. Med. Cell. Longev. — 2010. — N 3 (4). — P. 266 — 274.
24. Schultz T., Mannheimer C., Dellborg M., Pilhall M., Börjesson M. High prevalence of gastroesophageal reflux in patients with clinical unstable angina and known coronary artery disease // Acute Card Care. — 2008. — 10 (1). — Р. 37 — 42.
25. Sogabe M., Okahisa T., Kimura T. et al. Influence of metabolic syndrome on upper gastrointestinal disease // Clin. J. Gastroenterol. — 2016. — N 9 (4). — P. 191 — 202.
26. Souza R. F., Huo X., Mittal V. et al. Gastroesophageal reflux may cause esophagitis through a cytokine — mediated mechanism, not by caustic (acid) injury // Gastroenterol. — 2009. — Vol. 137. — P. 1776 — 1784.
27. Teng X. J., Liu R., Li X. J. et al. Increased expression of endothelin-1 and endothelin receptor A in reflux esophagitis and Barrett’s esophagus // Dis. Esophagus. — 2013. — Vol. 26 (7). — P. 668 — 673.
28. Tripathi P., Tripathi P., Kashyap L. et al. The role of nitric oxide in inflammatory reactions // FEMS Immunol. Med. Microbiol. — 2007. — Vol. 51. — P. 443 — 452.
29. Wang H. Y., Leena K. B., Plymoth A. et al. Prevalence of gastro-esophageal reflux disease and its risk factors in a community-based population in southern India // BMC Gastroenterol. — 2016. — Vol. 15. — P. 16 — 36.
30. Yoshida N., Katada K., Handa O. et al. Interleukin- 8 production via protease-activated receptor 2 in human esophageal epithelial cells // Int. J. Mol Med. — 2007. — Vol. 19. — P. 335 — 340.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
14. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Неалкогольна жирова хвороба печінки і фізична активність: вплив фізичних тренувань на вміст внутрішньопечінкових ліпідівВ. А. Чернишов1, Л. В. Богун21 ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків |
|---|
Ключові слова: фізичне навантаження, чутливість тканин до інсуліну, метаболізм ліпідів, неалкогольна жирова хвороба печінки.
Список літератури:
1. Ameer F., Scandiuzzi L., Hasnain S. et al. De novo lipogenesis in health and disease // Metab. Clin. Exp. — 2014. — Vol. 63. — P. 895 — 902.
2. Armstrong M. J., Hazlehurst J. M., Hull D. et al. Abdominal subcutaneous adipose tissue insulin resistance and lipolysis in patients with non-alcoholic steatohepatitis // Diabetes Obes. Metab. — 2014. — Vol. 16. — P. 651 — 660.
3. Bacchi E., Negri C., Targher G. et al. Both resistance training and aerobic training reduce hepatic fat content in type 2 diabetic subjects with NAFLD (The RAED2 randomized trial) // Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1287 — 1295.
4. Bellou E., Siopi A., Galani M. et al. Acute effects of exercise and calorie restriction on triglyceride metabolism in women // Med. Sci. Sports Exerc. — 2013. — Vol. 45. — P. 455 — 461.
5. Bilet L., Brouwers B., van Ewijk P. A. et al. Acute exercise does not decrease liver fat in men with overweight or NAFLD // Sci. Rep. — 2015. — Vol. 5. — P. 9709.
6. Finucane F. M., Sharp S. J., Purslow L. R. et al. The effects of aerobic exercise on metabolic risk, insulin sensitivity and intrahepatic lipid in healthy older people from the Hertfordshire Cohort Study: a randomised controlled trial // Diabetologia. — 2010. — Vol. 53. — P. 624 — 631.
7. Gaggini M., Morelli M., Buzzigoli E. et al. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its connection with insulin resistance, dyslipidemia, atherosclerosis and coronary heart disease // Nutrients. — 2013. — Vol. 5. — P. 1544 — 1560.
8. Green C. J., Hodson L. The influence of dietary fat on liver fat accumulation // Nutrients. — 2014. — Vol. 6. — P. 5018 — 5033.
9. Haase T. N., Ringholm S., Leick L. et al. Role of PGC-1α in exercise and fasting-induced adaptations in mouse liver // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. — 2011. — Vol. 301. — P. R1501 — R1509.
10. Hallsworth K., Fattakhova G., Hollingsworth K. G. et al. Resistance exercise reduces liver fat and its mediators in non-alcoholic fatty liver disease independent of weight loss // Gut. — 2011. — Vol. 60. — P. 1278 — 1283.
11. Iozzo P., Bucci M., Roivainen A. et al. Fatty acid metabolism in the liver, measured by positron emission tomography, is increased in obese individuals // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P. 846 — 856.
12. Jacome-Sosa M. M., Parks E. J. Fatty acid sources and their fluxes as they contribute to plasma triglyceride concentrations and fatty liver in humans // Curr. Opin. Lipidol. — 2014. — Vol. 25. — P. 213 — 220.
13. Kersten S. Physiological regulation of lipoprotein lipase // Biochim. Biophys. Acta. — 2014. — Vol. 1841. — P. 919 — 933.
14. Koliaki C., Szendroedi J., Kaul K. et al. Adaptation of hepatic mitochondrial function in humans with non-alcoholic Fatty liver is lost in steatohepatitis // Cell. Metab. — 2015. — Vol. 21. — P. 739 — 746.
15. Lambert J. E., Ramos-Roman M. A., Browning J. D., Parks E. J. Increased de novo lipogenesis is a distinct characteristic of individuals with nonalcoholic fatty liver disease // Gastroenterol. — 2014. — Vol. 146. — P. 726 — 735.
16. Lecoultre V., Egli L., Carrel G. et al. Effects of fructose and glucose overfeeding on hepatic insulin sensitivity and intrahepatic lipids in healthy humans // Obesity. — 2013. — Vol. 21. — P. 782 — 785.
17. Lee S., Bacha F., Hannon T. et al. Effects of aerobic versus resistance exercise without caloric restriction on abdominal fat, intrahepatic lipid, and insulin sensitivity in obese adolescent boys: a randomized, controlled trial // Diabetes. — 2012. — Vol. 61. — P. 2787 — 2795.
18. Lee S., Deldin A. R., White D. et al. Aerobic exercise but not resistance exercise reduces intrahepatic lipid content and visceral fat and improves insulin sensitivity in obese adolescent girls: a randomized controlled trial // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 305. — P. E1222–E1229.
19. Linden M. A., Fletcher J. A., Morris E. M. et al. Combining metformin and aerobic exercise training in the treatment of type 2 diabetes and NAFLD in OLETF rats // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 306. — P. E300–E310.
20. Magkos F., Fabbrini E., Mohammed B. S. et al. Increased whole-body adiposity without a concomitant increase in liver fat is not associated with augmented metabolic dysfunction // Obesity (Silver Spring). — 2010. — Vol. 18. — P. 1510 — 1515.
21. Malin S. K., Haus J. M., Solomon T. P. et al. Insulin sensitivity and metabolic flexibility following exercise training among different obese insulin-resistant phenotypes // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 305. — P. E1292–E1298.
22. Meex R. C., Schrauwen-Hinderling V. B., Moonen-Kornips E. et al. Restoration of muscle mitochondrial function and metabolic flexibility in type 2 diabetes by exercise training is paralleled by increased myocellular fat storage and improved insulin sensitivity // Diabetes. — 2010. — Vol. 59. — P. 572 — 579.
23. Nellemann B., Sondergaard E., Jensen J. et al. Kinetics and utilization of lipid sources during acute exercise and acipimox // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 307. — P. E199–E208.
24. Ng M., Fleming T., Robinson M. et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980 — 2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013 // Lancet. — 2014. — Vol. 384. — P. 766 — 781.
25. Phielix E., Meex R., Ouwens D. M. et al. High oxidative capacity due to chronic exercise training attenuates lipid-induced insulin resistance // Diabetes. — 2012. — Vol. 61. — P. 2472 — 2478.
26. Pugh C. J.A., Sprung V. S., Kemp G. J. et al. Exercise training reverses endothelial dysfunction in non-alcoholic fatty liver disease // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2014. — Vol. 307. — P. 1298 — 1306.
27. Rabøl R., Petersen K. F., Dufour S. et al. Reversal of muscle insulin resistance with exercise reduces postprandial hepatic de novo lipogenesis in insulin resistant individuals // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2011. — Vol. 108. — P. 13705 — 13709.
28. Rector R. S., Uptergrove G. M., Morris E. M. et al. Daily exercise vs. caloric restriction for prevention of nonalcoholic fatty liver disease in the OLETF rat model // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2011. — Vol. 300. — P. G874–G883.
29. Richter E. A., Hargreaves M. Exercise, GLUT4, and skeletal muscle glucose uptake // Physiol. Rev. — 2013. — Vol. 93. — P. 993 — 1017.
30. Shephard R. J., Johnson N. Effects of physical activity upon the liver // Eur. J. Appl. Physiol. — 2015. — Vol. 115. — P. 1 — 46.
31. Sevastianova K., Santos A., Kotronen A. et al. Effect of short-term carbohydrate overfeeding and long-term weight loss on liver fat in overweight humans // Am. J. Clin. Nutr. — 2012. — Vol. 96. — P. 727 — 734.
32. Sondergaard E., Rahbek I., Sorensen L. P. et al. Effects of exercise on VLDL-triglyceride oxidation and turnover // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 300. — P. E939–E944.
33. Stanford K. I., Goodyear L. J. Exercise and type 2 diabetes: molecular mechanisms regulating glucose uptake in skeletal muscle // Adv. Physiol. Educ. — 2014. — Vol. 38. — P. 308 — 314.
34. Sullivan S., Kirk E. P., Mittendorfer B. et al. Randomized trial of exercise effect on intrahepatic triglyceride content and lipid kinetics in nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2012. — Vol. 55. — P. 1738 — 1745.
35. Sunny N. E., Parks E. J., Browning J. D., Burgess S. C. Excessive hepatic mitochondrial TCA cycle and gluconeogenesis in humans with nonalcoholic fatty liver disease // Cell. Metab. — 2011. — Vol. 14. — P. 804 — 810.
36. Thoma C., Day C. P., Trenell M. I. Lifestyle interventions for the treatment of non-alcoholic fatty liver disease in adults: a systematic review // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 255 — 266.
37. Utzschneider K. M., Bayer-Carter J. L., Arbuckle M. D. et al. Beneficial effect of a weight-stable, low-fat/low-saturated fat/low-glycaemic index diet to reduce liver fat in older subjects // Br. J. Nutr. — 2013. — Vol. 109. — P. 1096 — 1104.
38. Van der Heijden G. J., Wang Z. J., Chu Z. D. et al. A 12-week aerobic exercise program reduces hepatic fat accumulation and insulin resistance in obese, Hispanic adolescents // Obesity (Silver Spring). — 2010. — Vol. 18. — P. 384 — 390.
39. Van Hees A. M., Jans A., Hul G. B. et al. Skeletal muscle fatty acid handling in insulin resistant men // Obesity. — 2011. — Vol. 19. — P. 1350 — 1359.
40. Van Herpen N. A., Schrauwen-Hinderling V. B., Schaart G. et al. Three weeks on a high-fat diet increases intrahepatic lipid accumulation and decreases metabolic flexibility in healthy overweight men // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 96. — P. E691–E695.
41. Visser M. E., Lammers N. M., Nederveen A. J. et al. Hepatic steatosis does not cause insulin resistance in people with familial hypobetalipoproteinaemia // Diabetologia. — 2011. — Vol. 54. — P. 2113 — 2121.
Інше:
Чернишов Володимир Анатолійович, д. мед. н., пров. наук. співр. відділу популяційних досліджень
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Телефон (57) 373-90-66
Стаття надійшла до редакції 23 січня 2017 р.
|
Неалкогольная жировая болезнь печени и физическая активность: влияние физических тренировок на содержание внутрипеченочных липидовВ. А. Чернышов1, Л. В. Богун21 ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
|---|
Ключевые слова: физическая нагрузка, чувствительность тканей к инсулину, метаболизм липидов, неалкогольная жировая болезнь печени.
Список литературы:
1. Ameer F., Scandiuzzi L., Hasnain S. et al. De novo lipogenesis in health and disease // Metab. Clin. Exp. — 2014. — Vol. 63. — P. 895 — 902.
2. Armstrong M. J., Hazlehurst J. M., Hull D. et al. Abdominal subcutaneous adipose tissue insulin resistance and lipolysis in patients with non-alcoholic steatohepatitis // Diabetes Obes. Metab. — 2014. — Vol. 16. — P. 651 — 660.
3. Bacchi E., Negri C., Targher G. et al. Both resistance training and aerobic training reduce hepatic fat content in type 2 diabetic subjects with NAFLD (The RAED2 randomized trial) // Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1287 — 1295.
4. Bellou E., Siopi A., Galani M. et al. Acute effects of exercise and calorie restriction on triglyceride metabolism in women // Med. Sci. Sports Exerc. — 2013. — Vol. 45. — P. 455 — 461.
5. Bilet L., Brouwers B., van Ewijk P. A. et al. Acute exercise does not decrease liver fat in men with overweight or NAFLD // Sci. Rep. — 2015. — Vol. 5. — P. 9709.
6. Finucane F. M., Sharp S. J., Purslow L. R. et al. The effects of aerobic exercise on metabolic risk, insulin sensitivity and intrahepatic lipid in healthy older people from the Hertfordshire Cohort Study: a randomised controlled trial // Diabetologia. — 2010. — Vol. 53. — P. 624 — 631.
7. Gaggini M., Morelli M., Buzzigoli E. et al. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its connection with insulin resistance, dyslipidemia, atherosclerosis and coronary heart disease // Nutrients. — 2013. — Vol. 5. — P. 1544 — 1560.
8. Green C. J., Hodson L. The influence of dietary fat on liver fat accumulation // Nutrients. — 2014. — Vol. 6. — P. 5018 — 5033.
9. Haase T. N., Ringholm S., Leick L. et al. Role of PGC-1α in exercise and fasting-induced adaptations in mouse liver // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. — 2011. — Vol. 301. — P. R1501 — R1509.
10. Hallsworth K., Fattakhova G., Hollingsworth K. G. et al. Resistance exercise reduces liver fat and its mediators in non-alcoholic fatty liver disease independent of weight loss // Gut. — 2011. — Vol. 60. — P. 1278 — 1283.
11. Iozzo P., Bucci M., Roivainen A. et al. Fatty acid metabolism in the liver, measured by positron emission tomography, is increased in obese individuals // Gastroenterol. — 2010. — Vol. 139. — P. 846 — 856.
12. Jacome-Sosa M. M., Parks E. J. Fatty acid sources and their fluxes as they contribute to plasma triglyceride concentrations and fatty liver in humans // Curr. Opin. Lipidol. — 2014. — Vol. 25. — P. 213 — 220.
13. Kersten S. Physiological regulation of lipoprotein lipase // Biochim. Biophys. Acta. — 2014. — Vol. 1841. — P. 919 — 933.
14. Koliaki C., Szendroedi J., Kaul K. et al. Adaptation of hepatic mitochondrial function in humans with non-alcoholic Fatty liver is lost in steatohepatitis // Cell. Metab. — 2015. — Vol. 21. — P. 739 — 746.
15. Lambert J. E., Ramos-Roman M. A., Browning J. D., Parks E. J. Increased de novo lipogenesis is a distinct characteristic of individuals with nonalcoholic fatty liver disease // Gastroenterol. — 2014. — Vol. 146. — P. 726 — 735.
16. Lecoultre V., Egli L., Carrel G. et al. Effects of fructose and glucose overfeeding on hepatic insulin sensitivity and intrahepatic lipids in healthy humans // Obesity. — 2013. — Vol. 21. — P. 782 — 785.
17. Lee S., Bacha F., Hannon T. et al. Effects of aerobic versus resistance exercise without caloric restriction on abdominal fat, intrahepatic lipid, and insulin sensitivity in obese adolescent boys: a randomized, controlled trial // Diabetes. — 2012. — Vol. 61. — P. 2787 — 2795.
18. Lee S., Deldin A. R., White D. et al. Aerobic exercise but not resistance exercise reduces intrahepatic lipid content and visceral fat and improves insulin sensitivity in obese adolescent girls: a randomized controlled trial // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 305. — P. E1222–E1229.
19. Linden M. A., Fletcher J. A., Morris E. M. et al. Combining metformin and aerobic exercise training in the treatment of type 2 diabetes and NAFLD in OLETF rats // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 306. — P. E300–E310.
20. Magkos F., Fabbrini E., Mohammed B. S. et al. Increased whole-body adiposity without a concomitant increase in liver fat is not associated with augmented metabolic dysfunction // Obesity (Silver Spring). — 2010. — Vol. 18. — P. 1510 — 1515.
21. Malin S. K., Haus J. M., Solomon T. P. et al. Insulin sensitivity and metabolic flexibility following exercise training among different obese insulin-resistant phenotypes // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 305. — P. E1292–E1298.
22. Meex R. C., Schrauwen-Hinderling V. B., Moonen-Kornips E. et al. Restoration of muscle mitochondrial function and metabolic flexibility in type 2 diabetes by exercise training is paralleled by increased myocellular fat storage and improved insulin sensitivity // Diabetes. — 2010. — Vol. 59. — P. 572 — 579.
23. Nellemann B., Sondergaard E., Jensen J. et al. Kinetics and utilization of lipid sources during acute exercise and acipimox // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 307. — P. E199–E208.
24. Ng M., Fleming T., Robinson M. et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980 — 2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013 // Lancet. — 2014. — Vol. 384. — P. 766 — 781.
25. Phielix E., Meex R., Ouwens D. M. et al. High oxidative capacity due to chronic exercise training attenuates lipid-induced insulin resistance // Diabetes. — 2012. — Vol. 61. — P. 2472 — 2478.
26. Pugh C. J.A., Sprung V. S., Kemp G. J. et al. Exercise training reverses endothelial dysfunction in non-alcoholic fatty liver disease // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2014. — Vol. 307. — P. 1298 — 1306.
27. Rabøl R., Petersen K. F., Dufour S. et al. Reversal of muscle insulin resistance with exercise reduces postprandial hepatic de novo lipogenesis in insulin resistant individuals // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2011. — Vol. 108. — P. 13705 — 13709.
28. Rector R. S., Uptergrove G. M., Morris E. M. et al. Daily exercise vs. caloric restriction for prevention of nonalcoholic fatty liver disease in the OLETF rat model // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2011. — Vol. 300. — P. G874–G883.
29. Richter E. A., Hargreaves M. Exercise, GLUT4, and skeletal muscle glucose uptake // Physiol. Rev. — 2013. — Vol. 93. — P. 993 — 1017.
30. Shephard R. J., Johnson N. Effects of physical activity upon the liver // Eur. J. Appl. Physiol. — 2015. — Vol. 115. — P. 1 — 46.
31. Sevastianova K., Santos A., Kotronen A. et al. Effect of short-term carbohydrate overfeeding and long-term weight loss on liver fat in overweight humans // Am. J. Clin. Nutr. — 2012. — Vol. 96. — P. 727 — 734.
32. Sondergaard E., Rahbek I., Sorensen L. P. et al. Effects of exercise on VLDL-triglyceride oxidation and turnover // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 300. — P. E939–E944.
33. Stanford K. I., Goodyear L. J. Exercise and type 2 diabetes: molecular mechanisms regulating glucose uptake in skeletal muscle // Adv. Physiol. Educ. — 2014. — Vol. 38. — P. 308 — 314.
34. Sullivan S., Kirk E. P., Mittendorfer B. et al. Randomized trial of exercise effect on intrahepatic triglyceride content and lipid kinetics in nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2012. — Vol. 55. — P. 1738 — 1745.
35. Sunny N. E., Parks E. J., Browning J. D., Burgess S. C. Excessive hepatic mitochondrial TCA cycle and gluconeogenesis in humans with nonalcoholic fatty liver disease // Cell. Metab. — 2011. — Vol. 14. — P. 804 — 810.
36. Thoma C., Day C. P., Trenell M. I. Lifestyle interventions for the treatment of non-alcoholic fatty liver disease in adults: a systematic review // J. Hepatol. — 2012. — Vol. 56. — P. 255 — 266.
37. Utzschneider K. M., Bayer-Carter J. L., Arbuckle M. D. et al. Beneficial effect of a weight-stable, low-fat/low-saturated fat/low-glycaemic index diet to reduce liver fat in older subjects // Br. J. Nutr. — 2013. — Vol. 109. — P. 1096 — 1104.
38. Van der Heijden G. J., Wang Z. J., Chu Z. D. et al. A 12-week aerobic exercise program reduces hepatic fat accumulation and insulin resistance in obese, Hispanic adolescents // Obesity (Silver Spring). — 2010. — Vol. 18. — P. 384 — 390.
39. Van Hees A. M., Jans A., Hul G. B. et al. Skeletal muscle fatty acid handling in insulin resistant men // Obesity. — 2011. — Vol. 19. — P. 1350 — 1359.
40. Van Herpen N. A., Schrauwen-Hinderling V. B., Schaart G. et al. Three weeks on a high-fat diet increases intrahepatic lipid accumulation and decreases metabolic flexibility in healthy overweight men // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 96. — P. E691–E695.
41. Visser M. E., Lammers N. M., Nederveen A. J. et al. Hepatic steatosis does not cause insulin resistance in people with familial hypobetalipoproteinaemia // Diabetologia. — 2011. — Vol. 54. — P. 2113 — 2121.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
15. Клінічний випадок
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Ендокринологічні маски абдомінального синдрому: вісцеропатичний первинний гіперпаратиреоз (клінічне спостереження)Н. С. ГаврилюкВДНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» |
|---|
Значення спостереження і отриманий досвід. 1. Симптомна вісцеропатична форма ПГПТ може перебігати ізольовано без типового ураження кісткової тканини (остеопороз, кисти, епуліди). 2. Основними ознаками, які спонукали запідозрити вісцеропатичну форму ПГПТ, є: а) поєднана коморбідна, в цьому випадку гастроентерологічна патологія, на тлі ураження нирок; б) атиповий і прогресуючий перебіг панкреатиту, уролітіазу або пептичної виразки; в) короткий і прогресуючий за тяжкістю анамнез. 3. Діагностичний пошук при гіперкальціємії слід проводити з урахуванням того, що основною причиною стійкої гіперкальціємії є неоплазія різного генезу. Це передбачає такі кроки: а) ревізія кількості кальцієвмісних препаратів, які приймає хворий, зокрема антацидів; б) визначення рівня паратгормона і гастрину; в) заперечення ПГПТ (аденома паращитоподібної залози); г) заперечення МЕN-синдрому; д) заперечення карциноїду або неендокринного раку різної локалізації (молочна залоза, простата, кишечник). 4. Гіперкальціємічний криз може перебігати під маскою гострого панкреатиту і/або тяжкої затяжної ниркової кольки. 5. Рання діагностика та оперативне лікування ПГПТ швидко сприяють регресу клінічної картини, запобігають виникненню ускладнень і ранньої інвалідизації, суттєво поліпшують якість життя хворих. 6. Визначення рівня кальцію в крові в осіб віком понад 45 років слід віднести до обов’язкових скринінгових обстежень, як рівень холестерину чи С-реактивного білка. Це підвищить обізнаність і настороженість лікарів, що сприятиме суттєвій зміні епідеміології ПГПТ, збільшить шанс своєчасної діагностики і лікування ПГПТ на стадії початкових клінічних виявів.
Ключові слова: первинний гіперпаратиреоз, гіперкальціємія, гіперкальціємічний криз, панкреатит, абдомінальний синдром.
Список літератури:
1. Дедов И. И., Мокрышева Н. Г., Мирная С. С. и др. Эпидемиология первичного гиперпаратиреоза в России (первые результаты по базе данных ФГУ ЭНЦ) // Пробл. эндокринол. — 2011. — № 3. — С. 3 — 10.
2. Кирилюк М. Л., Перстнев А. И. Синдром Вермера // Междунар. эндокринол. журн. — 2006. — № 3 (5).
3. Мараховский Ю. Х. Хронический панкреатит. Новые данные об этиологии и патогенезе. Современная классификация. Успехи в диагностике и лечении // РМЖ. Гастроэнтерология. — 1996. — № 3.
4. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань. Первинний гіперпаратиреоз МКХ-10: Е21.0 // Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / За ред. М. Д. Тронька. — К.: Здоров’я України, 2005. — 312 с
5. Черенько С. М. Первичный гиперпаратиреоз: современный взгляд на распространенность, диагностику и хирургическое лечение // Здоров’я України. — 2007. — № 22/1 (ноябрь). — С. 50, 51, 53.
6. Bilezikian J. P., Potts J. T. Jr., Fuleihan Gel.-H. et al. Summary statement from a workshop on asymptomatic primary hyperparathyroidism: a perspective for the 21st century // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2002. — Vol. 87. — P. 5353 — 5361.
7. Brandi M. L., Gagel R. F., Angeli A. et al. Guidelines for diagnosis and therapy of MEN type 1 and type 2 // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2001. — Vol. 86. — N 12. — P. 5658—5671.
8. Caron N. R., Pasieka J. L. What symptom improvement can be expected after operation for primary hyperparathyroidism? // World J. Surg. — 2009. — Vol. 33 (11). — P. 2244 — 2255.
9. Clerici T., Warschkow R., Triponez F., Brändle M. National survey on the management of primary hyperparathyroidism by Swiss endocrinologists // Langenbecks. Arch. Surg. — 2007. — Vol. 392 (5). — P. 611 — 615. Epub 2007 Feb 9.
10. Eigelberger M. S., Cheah W. K., Ituarte P. H. et al. The NIH criteria for parathyroidectomy in asymptomatic primary hyperparathyroidism: are they limited? // Ann. Surg. — 2004. — Vol. 239 (4). — P. 528 — 535.
11. Fraser W. D. Hyperparathyroidism // Lancet. — 2009. — Vol. 374 (9684). — P. 145 — 158.
12. Howard M. S. Gastroenterologia clinica. — Torino: Unione Tipografico — Editrice Torinese. — 1989. — Vol. 1. — P. 346 — 348, 354 — 355.
13. Kouvaraki M. A., Greer M., Sharma S. et al. Indications for operative intervention in patients with asymptomatic primary hyperparathyroidism: Practice patterns of endocrine surgery // Surgery. — 2006. — Vol. 139 (4). — P. 527 — 534.
14. Langdahl B. L., Ralston S. H. Diagnosis and management of primary hyperparathyroidism in Europe // QJM. — 2012. — Vol. 105 (6). — P. 519 — 525.
15. Marsh. Multiple Endocrine Neoplasia Type 2. Aka: Multiple Endocrine Neoplasia Type 2, Multiple Endocrine Neoplasia Type II, Sipple’s Syndrome, MEN II // Adv Otorhinolaryngol. — 2011. — Vol. 70. — P. 84 — 90. — http://www.fpnotebook.com/endo/Parathyroid/MltplEndcrnNplsTyp1.htm.
16. Marx S. J. Multiple endocrine neoplasia type 1 // The metabolic and molecular bases of inherited disease. — 8th ed / Ed. by C. R. Scriver, A. L. Beaudet, W. S. Sly, D. Valle. — New York, 2001. — P. 943—966.
17. Michels T. C., Kelly K. M. Parathyroid disorders // Am Fam Physician. — 2013. — Vol. 88 (4). — P. 249 — 257.
18. Mahadevia P. J., Sosa J. A., Levine M. A. et al. Clinical management of primary hyperparathyroidism and thresholds for surgical referral: A national study examining concordance between practice patterns and consensus panel recommendations // Endocr. Pract. — 2003. — Vol. 9 (6). — P. 494 — 503.
19. Norma J. Multiple Endocrine Neoplasia Type 1. Disorders of the Parathyroid, Pituitary, and Pancreas /National Endocrine and Metabolic Diseases Information Service Web site. Available at http://endocrine.niddk.nih.gov/pubs/men1/men1.htm. November 2009. Accessed May 20, 2010. — Moda access: http://www.endocrineweb.com/conditions/pituitary-disorders/multiple-endocrine-neoplasia-type-1.
20. Nawroth P. P., Ziegler R. Klinische Endokrinologie und Stoffwechsel. — Berlin; Heidelberg: Springer-Verlag, 2001. — S. 373 — 381, 382 — 396, 414 — 422.
21. NIH conference. Diagnosis and management of asymptomatic primary hyperparathyroidism: consensus development conference statement // Ann. Intern. Med. — 1991. — Vol. 114 (7). — P. 593 — 597.
22. Pasieka J. L., Parsons L. L., Demeure M. J. et al. Patient-based surgical outcome tool demonstrating alleviation of symptoms following parathyroidectomy in patients with primary hyperparathyroidism // World J. Surg. — 2002. — Vol. 26 (8). — P. 942 — 949. Epub 2002 May 21.
23. Potts J. T. Jr. Management of asymptomatic hyperparathyroidism. A report on the NIH consensus development conference / Department of Medicine, Harvard Medical School and Massachusetts General Hospital, Boston, MA 02114, USA. — Moda access: http://dx.doi.org/10.1016/1043 — 2760 (92)90005-L
24. Sywak M. S., Knowlton S. T., Pasieka J. L. et al. Do the National Institutes of Health consensus guidelines for parathyroidectomy predict symptom severity and surgical outcome in patients with primary hyperparathyroidism? // Surgery. — 2002. — Vol. 132 (6). — P. 1013 — 1019.
25. Sankaran S., Gamble G., Bolland M. et al. Review skeletal effects of interventions in mild primary hyperparathyroidism: a meta-analysis // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 95 (4). — P. 1653 — 1662.
26. Uchino S., Noguchi S., Sato M. et al. Screening of the MEN1 gene and discovery of germ-line and somatic mutations in apparently sporadic parathyroid tumors // Cancer Res. — 2000. — Vol. 60. — P. 5553—5557.
Інше:
Гаврилюк Наталія Степанівна, лікар-терапевт,
асистент кафедри загальної практики (сімейної медицини), медичної реабілітації та спортивної медицини
E-mail: gavryluk1963@rambler.ru
Стаття надійшла до редакції 19 січня 2017 р.
|
Эндокринологические маски абдоминального синдрома: висцеропатический первичный гиперпаратиреоз (клиническое наблюдение)Н. С. ГаврилюкГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет» |
|---|
Значение наблюдения и полученный опыт. 1. Симптомная висцеропатическая форма ПГПТ может протекать изолированно без типичного поражения костной ткани (остеопороз, кисты, эпулиды). 2. Основными признаками, позволяющими заподозрить висцеропатическую форму ПГПТ, являются: а) сочетанная коморбидная патология, в этом случае гастроэнтерологическая патология, на фоне поражения почек; б) атипическое и прогрессирующее течение панкреатита, уролитиаза или пептической язвы; в) короткий по времени и прогрессирующий по тяжести анамнез. 3. Диагностический поиск при гиперкальциемии следует проводить с учетом того, что основной причиной стойкой гиперкальциемии является неоплазия разного генеза. Это предусматривает следующие шаги: а) ревизия принимаемого больным количества кальцийсодержащих препаратов, в том числе антацидов; б) определение уровня паратгормона и гастрина; в) исключение ПГПТ (аденома паращитовидной железы); г) исключение МЕN-синдрома; д) исключение карциноида или неэндокринного рака разной локализации (молочная железа, простата, кишечник). 4. Гиперкальциемический криз может протекать под маской острого панкреатита и/или жесточайшей затяжной почечной колики. 5. Ранняя диагностика и оперативное лечение ПГПТ в кратчайшие сроки приводят к обратимости клиники, предупреждают возникновение осложнений и раннюю инвалидизацию, существенно улучшают качество жизни больных. 6. Определение уровня кальция в крови у лиц старше 45 лет следует отнести к обязательным скрининговым исследованиям, как уровень холестерина или С-реактивного белка. Это повысит осведомленность и настороженность врачей, будет способствовать существенному изменению эпидемиологии ПГПТ, повысит шанс своевременной диагностики и лечения ПГПТ на стадии начальных клинических проявлений.
Ключевые слова: первичный гиперпаратиреоз, гиперкальциемия, гиперкальциемический криз, панкреатит, абдоминальный синдром.
Список литературы:
1. Дедов И. И., Мокрышева Н. Г., Мирная С. С. и др. Эпидемиология первичного гиперпаратиреоза в России (первые результаты по базе данных ФГУ ЭНЦ) // Пробл. эндокринол. — 2011. — № 3. — С. 3 — 10.
2. Кирилюк М. Л., Перстнев А. И. Синдром Вермера // Междунар. эндокринол. журн. — 2006. — № 3 (5).
3. Мараховский Ю. Х. Хронический панкреатит. Новые данные об этиологии и патогенезе. Современная классификация. Успехи в диагностике и лечении // РМЖ. Гастроэнтерология. — 1996. — № 3.
4. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань. Первинний гіперпаратиреоз МКХ-10: Е21.0 // Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / За ред. М. Д. Тронька. — К.: Здоров’я України, 2005. — 312 с
5. Черенько С. М. Первичный гиперпаратиреоз: современный взгляд на распространенность, диагностику и хирургическое лечение // Здоров’я України. — 2007. — № 22/1 (ноябрь). — С. 50, 51, 53.
6. Bilezikian J. P., Potts J. T. Jr., Fuleihan Gel.-H. et al. Summary statement from a workshop on asymptomatic primary hyperparathyroidism: a perspective for the 21st century // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2002. — Vol. 87. — P. 5353 — 5361.
7. Brandi M. L., Gagel R. F., Angeli A. et al. Guidelines for diagnosis and therapy of MEN type 1 and type 2 // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2001. — Vol. 86. — N 12. — P. 5658—5671.
8. Caron N. R., Pasieka J. L. What symptom improvement can be expected after operation for primary hyperparathyroidism? // World J. Surg. — 2009. — Vol. 33 (11). — P. 2244 — 2255.
9. Clerici T., Warschkow R., Triponez F., Brändle M. National survey on the management of primary hyperparathyroidism by Swiss endocrinologists // Langenbecks. Arch. Surg. — 2007. — Vol. 392 (5). — P. 611 — 615. Epub 2007 Feb 9.
10. Eigelberger M. S., Cheah W. K., Ituarte P. H. et al. The NIH criteria for parathyroidectomy in asymptomatic primary hyperparathyroidism: are they limited? // Ann. Surg. — 2004. — Vol. 239 (4). — P. 528 — 535.
11. Fraser W. D. Hyperparathyroidism // Lancet. — 2009. — Vol. 374 (9684). — P. 145 — 158.
12. Howard M. S. Gastroenterologia clinica. — Torino: Unione Tipografico — Editrice Torinese. — 1989. — Vol. 1. — P. 346 — 348, 354 — 355.
13. Kouvaraki M. A., Greer M., Sharma S. et al. Indications for operative intervention in patients with asymptomatic primary hyperparathyroidism: Practice patterns of endocrine surgery // Surgery. — 2006. — Vol. 139 (4). — P. 527 — 534.
14. Langdahl B. L., Ralston S. H. Diagnosis and management of primary hyperparathyroidism in Europe // QJM. — 2012. — Vol. 105 (6). — P. 519 — 525.
15. Marsh. Multiple Endocrine Neoplasia Type 2. Aka: Multiple Endocrine Neoplasia Type 2, Multiple Endocrine Neoplasia Type II, Sipple’s Syndrome, MEN II // Adv Otorhinolaryngol. — 2011. — Vol. 70. — P. 84 — 90. — http://www.fpnotebook.com/endo/Parathyroid/MltplEndcrnNplsTyp1.htm.
16. Marx S. J. Multiple endocrine neoplasia type 1 // The metabolic and molecular bases of inherited disease. — 8th ed / Ed. by C. R. Scriver, A. L. Beaudet, W. S. Sly, D. Valle. — New York, 2001. — P. 943—966.
17. Michels T. C., Kelly K. M. Parathyroid disorders // Am Fam Physician. — 2013. — Vol. 88 (4). — P. 249 — 257.
18. Mahadevia P. J., Sosa J. A., Levine M. A. et al. Clinical management of primary hyperparathyroidism and thresholds for surgical referral: A national study examining concordance between practice patterns and consensus panel recommendations // Endocr. Pract. — 2003. — Vol. 9 (6). — P. 494 — 503.
19. Norma J. Multiple Endocrine Neoplasia Type 1. Disorders of the Parathyroid, Pituitary, and Pancreas /National Endocrine and Metabolic Diseases Information Service Web site. Available at http://endocrine.niddk.nih.gov/pubs/men1/men1.htm. November 2009. Accessed May 20, 2010. — Moda access: http://www.endocrineweb.com/conditions/pituitary-disorders/multiple-endocrine-neoplasia-type-1.
20. Nawroth P. P., Ziegler R. Klinische Endokrinologie und Stoffwechsel. — Berlin; Heidelberg: Springer-Verlag, 2001. — S. 373 — 381, 382 — 396, 414 — 422.
21. NIH conference. Diagnosis and management of asymptomatic primary hyperparathyroidism: consensus development conference statement // Ann. Intern. Med. — 1991. — Vol. 114 (7). — P. 593 — 597.
22. Pasieka J. L., Parsons L. L., Demeure M. J. et al. Patient-based surgical outcome tool demonstrating alleviation of symptoms following parathyroidectomy in patients with primary hyperparathyroidism // World J. Surg. — 2002. — Vol. 26 (8). — P. 942 — 949. Epub 2002 May 21.
23. Potts J. T. Jr. Management of asymptomatic hyperparathyroidism. A report on the NIH consensus development conference / Department of Medicine, Harvard Medical School and Massachusetts General Hospital, Boston, MA 02114, USA. — Moda access: http://dx.doi.org/10.1016/1043 — 2760 (92)90005-L
24. Sywak M. S., Knowlton S. T., Pasieka J. L. et al. Do the National Institutes of Health consensus guidelines for parathyroidectomy predict symptom severity and surgical outcome in patients with primary hyperparathyroidism? // Surgery. — 2002. — Vol. 132 (6). — P. 1013 — 1019.
25. Sankaran S., Gamble G., Bolland M. et al. Review skeletal effects of interventions in mild primary hyperparathyroidism: a meta-analysis // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 95 (4). — P. 1653 — 1662.
26. Uchino S., Noguchi S., Sato M. et al. Screening of the MEN1 gene and discovery of germ-line and somatic mutations in apparently sporadic parathyroid tumors // Cancer Res. — 2000. — Vol. 60. — P. 5553—5557.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
16. З’ЇЗДИ, КОНГРЕСИ, КОНФЕРЕНЦІЇ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Резолюція круглого столу «Впровадження сучасних методів діагностики та лікування хворих на запальні захворювання кишечника з метою зниження непрацездатності та інвалідизації хворих шляхом реалізації міждисциплінарного підходу» |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
Анонс свіжого номера
№6(98) // 2017
Хронічні запальні захворювання кишечника та вірусні інфекції
О. І. Сергієнко
Феномен Helicobacter pylori-негативної виразки та його місце в клінічній практиці
В. І. Вдовиченко 1, Я. Б. Швидкий 1, А. В. Острогляд 2
Авторизація
Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51
Видавництво
Послуги
Партнери
Рекламодавці
Передплата
© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»