Номери
- Свіжий номер
- Архів номерів
Про журнал
Новини
- Інформація та конференції
- Відео
Співробітництво
- Рекламодавцям
- Послуги редакції
Контакти

Номер журналу. Статті

№4(96) // 2017

1. Оригінальні дослідження

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Скорочення жовчного міхура під час стимульованої секреції підшлункової залози у хворих на хронічний біліарний панкреатит і його вплив на тиск в антральному відділі шлунка М. Ю. Ничитайло, С. П. Кожара, О. П. Харлановська Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Скорочення жовчного міхура під час стимульованої секреції підшлункової залози у хворих на хронічний біліарний панкреатит і його вплив на тиск в антральному відділі шлунка

М. Ю. Ничитайло, С. П. Кожара, О. П. Харлановська

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Мета — вивчити варіанти скорочення жовчного міхура (ЖМ) під час стимульованої секреції підшлункової залози (ПЗ) залежно від типу тиску в антральному відділі шлунка (АВШ) у хворих на хронічний біліарний панкреатит (ХБП).
Матеріали та методи. Вимірювали тиск в АВШ під час стимульованої секреції ПЗ на інтрадуоденальне введення 0,5 % розчину HCl у 362 хворих на ХБП. Відзначали наявність скорочення ЖМ, час початку скорочення, характер скорочення (безперервне чи переривчасте). Скорочення ЖМ розглядали як безперервне, якщо домішок міхурної жовчі був у кожній з послідовно зібраних п’ятихвилинних порцій.
Результати. Скорочення ЖМ під час стимульованої секреції ПЗ було відсутнє у 15,33 % пацієнтів з тиском в АВШ 0 — 5 мм рт. ст., у 12,03 % з нестабільним тиском, у 18,96 % з тиском 6 — 9 мм рт. ст. та у 33,33 % з тиском 10 мм рт. ст. та вище. Статистично значущі (p < 0,019) відмінності було виявлено між групами з нестабільним тиском в АВШ і тиском ≥ 10 мм рт. ст. Переривчасте скорочення ЖМ спостерігали у 15,75 % пацієнтів з тиском в АВШ 0 — 5 мм рт. ст., у 29,06 % з нестабільним тиском, у 21,28 % з тиском 6 — 9 мм рт. ст. та у 21,43 % з тиском ≥ 10 мм рт. ст. Статистично значущі (p < 0,025) відмінності встановлено між групами з тиском в АВШ 0 — 5 мм рт. ст. та нестабільним. Скорочення ЖМ у 95 % пацієнтів починалось у перші 15 хв стимульованої секреції ПЗ. Тривалість безперервного скорочення у 95,77 % пацієнтів коливалась у діапазоні 5 — 35 хв. Обидва показники не залежали від типу тиску в АВШ.
Висновки. Дискінезії ЖМ впливають на тиск в АВШ опосередковано, порушуючи процес гальмування панкреатичної секреції внаслідок дискоординації в роботі між ПЗ та ЖМ. Переривчасте скорочення ЖМ під час стимульованої секреції ПЗ підвищує вірогідність ослаблення процесу гальмування, відсутність скорочення ЖМ — вірогідність зриву процесу гальмування. Відновлення координації в роботі ПЗ та жовчовивідних шляхів, яке відбувається під час міжтравної періодичної діяльності, знижує ризик перенапруження процесу гальмування у ПЗ. Перехід функціональної недостатності процесу гальмування панкреатичної секреції в органічну, про що свідчить зниження концентрації панкреатичного поліпептиду, супроводжується втратою впливу ПЗ на функцію АВШ та розвитком хронічного панкреатиту, що необхідно враховувати при визначенні стратегії лікування ХБП.

Ключові слова: підшлункова залоза, секреція, жовчний міхур, скорочення, астральний відділ шлунка, тиск.

Список літератури:
1.   Коротько Г. Ф., Пылева Е. Г. Эвакуаторная деятельность гастродуоденального комплекса и ее энзимокоррекция при желчнокаменной болезни и после холецистэктомии // РЖГГК. — 2003. — № 6. — С. 38 — 43.
2.   Ничитайло М. Е., Кожара С. П., Харлановская Е. П. Особенности патогенеза хронического билиарного панкреатита и их клиническое значение // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 5. — С. 38 — 42.
3.   Ничитайло М. Е., Кожара С. П., Харлановская Е. П. Роль поджелудочной железы в развитии нарушений гастродуоденальной моторики у больных с хроническим билиарным панкреатитом и постхолецистэктомическим синдромом // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 6. — С. 60 — 67.
4.   Хендерсон Д. М. Патофизиология органов пищеварения. — М.: Бином, 2012. — 272 с.
5.   Houghton L. A., Heitkemper M., Crowell M. D. et al. Age, gender and women’s health and patient // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150 (6). — P. 1332 — 1343.
6.   Pieramico O., Nelson D. K., Glasbrenner B., Malfertheiner P. Impaired interdigestive pancreatic polypeptide release: early hormonal disorder in chronic pancreatitis? // Dig. Dis. Sci. — 1994. — Vol. 39. — P. 69 — 74.
7.   Pieramico O., Dominguez-Munoz J. E., Nelson D. K. et al. Interdigestive cycling in chronic pancreatitis: altered coordination among pancreatic secretion, motility and hormones // Gastroenterol. — 1995. — Vol. 109. — P. 224 — 230.
8.   Stanghellini V., Chan F. C.L., Hasler W. L. et al. Gastroduodenal disorders // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150. — P. 1380 — 1392.
9.   Vanheel H., Farre R. Changes in gastrointestinal tract function and structure in functional dyspepsia // Nat. Rev. Gastroenterol Hepatol. — 2013. — Vol. 10 (3). — P. 142 — 149.

	Сокращение желчного пузыря во время стимулированной секреции поджелудочной железы у больных хроническим билиарным панкреатитом и его влияние на давление в антральном отделе желудка М. Е. Ничитайло, С. П. Кожара, Е. П. Харлановская Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, Киев

Сокращение желчного пузыря во время стимулированной секреции поджелудочной железы у больных хроническим билиарным панкреатитом и его влияние на давление в антральном отделе желудка

М. Е. Ничитайло, С. П. Кожара, Е. П. Харлановская

Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, Киев

Цель — изучить варианты сокращения желчного пузыря (ЖП) во время стимулированной секреции поджелудочной железы (ПЖ) в зависимости от типа давления в антральном отделе желудка (АОЖ) у больных хроническим билиарным панкреатитом (ХБП).
Материалы и методы. Измеряли давление в АОЖ во время стимулированной секреции ПЖ на интрадуоденальное введение 0,5 % раствора HCl у 362 больных ХБП. Отмечали наличие сокращения ЖП, время начала сокращения, характер сокращения (непрерывное или прерывистое). Сокращение ЖП рассматривали как непрерывное, если примесь пузырной желчи была в каждой из последовательно собранных пятиминутных порций.
Результаты. Сокращение ЖП во время стимулированной секреции ПЖ отсутствовало у 15,33 % пациентов с давлением в АОЖ 0 — 5 мм рт. ст., у 12,03 % с нестабильным давлением, у 18,96 % с давлением 6 — 9 мм рт. ст. и у 33,33 % с давлением 10 мм рт. ст. и выше. Статистически значимые (p < 0,019) отличия были выявлены между группами с нестабильным давлением в АОЖ и давлением ≥ 10 мм рт. ст. Прерывистое сокращение ЖП наблюдали у 15,75 % пациентов с давлением в АОЖ 0 — 5 мм рт. ст., у 29,06 % с нестабильным давлением, у 21,28 % с давлением 6 — 9 мм рт. ст. и у 21,43 % с давлением 10 мм рт. ст. и выше. Статистически значимые (p < 0,025) отличия установлены между группами с давлением в АОЖ 0 — 5 мм рт. ст. и нестабильным. Сокращение ЖП у 95 % пациентов начиналось в первые 15 мин стимулированной секреции ПЖ. Продолжительность непрерывного сокращения у 95,77 % пациентов колебалась в диапазоне 5 — 35 мин. Оба показателя не зависели от типа давления в АОЖ.
Выводы. Дискинезии ЖП оказывают влияние на давление в АОЖ опосредованно, нарушая процесс торможения панкреатической секреции вследствие дискоординации в работе ПЖ и ЖП. Прерывистое сокращение ЖП во время стимулированной секреции ПЖ повышает вероятность ослабления процесса торможения, отсутствие сокращения ЖП — вероятность срыва процесса торможения. Восстановление координации в работе ПЖ и желчевыводящих путей, которое происходит во время межпищеварительной периодической деятельности, снижает риск перенапряжения процесса торможения в ПЖ. Переход функциональной недостаточности процесса торможения панкреатической секреции в органическую, о чем свидетельствует снижение концентрации панкреатического полипептида, сопровождается потерей влияния ПЖ на функцию АОЖ и развитием хронического панкреатита, что необходимо учитывать при определении стратегии лечения ХБП.

Ключевые слова: поджелудочная железа, секреция, желчный пузырь, сокращение, антральный отдел желудка, давление.

Список литературы:
1.   Коротько Г. Ф., Пылева Е. Г. Эвакуаторная деятельность гастродуоденального комплекса и ее энзимокоррекция при желчнокаменной болезни и после холецистэктомии // РЖГГК. — 2003. — № 6. — С. 38 — 43.
2.   Ничитайло М. Е., Кожара С. П., Харлановская Е. П. Особенности патогенеза хронического билиарного панкреатита и их клиническое значение // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 5. — С. 38 — 42.
3.   Ничитайло М. Е., Кожара С. П., Харлановская Е. П. Роль поджелудочной железы в развитии нарушений гастродуоденальной моторики у больных с хроническим билиарным панкреатитом и постхолецистэктомическим синдромом // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 6. — С. 60 — 67.
4.   Хендерсон Д. М. Патофизиология органов пищеварения. — М.: Бином, 2012. — 272 с.
5.   Houghton L. A., Heitkemper M., Crowell M. D. et al. Age, gender and women’s health and patient // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150 (6). — P. 1332 — 1343.
6.   Pieramico O., Nelson D. K., Glasbrenner B., Malfertheiner P. Impaired interdigestive pancreatic polypeptide release: early hormonal disorder in chronic pancreatitis? // Dig. Dis. Sci. — 1994. — Vol. 39. — P. 69 — 74.
7.   Pieramico O., Dominguez-Munoz J. E., Nelson D. K. et al. Interdigestive cycling in chronic pancreatitis: altered coordination among pancreatic secretion, motility and hormones // Gastroenterol. — 1995. — Vol. 109. — P. 224 — 230.
8.   Stanghellini V., Chan F. C.L., Hasler W. L. et al. Gastroduodenal disorders // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150. — P. 1380 — 1392.
9.   Vanheel H., Farre R. Changes in gastrointestinal tract function and structure in functional dyspepsia // Nat. Rev. Gastroenterol Hepatol. — 2013. — Vol. 10 (3). — P. 142 — 149.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

2. Клінічний випадок

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Значення модифікації способу життя в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та інших кислотозалежних захворювань: дані доказової медицини і клінічне спостереження Н. Б. Губергріц ¹, Н. В. Бєляєва 1, О. В. Швець ², О. М. Агібалов ³ ¹ Донецький національний медичний університет, Лиман ² ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», Київ ³ «ВітаЦентр», Запоріжжя

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Значення модифікації способу життя в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та інших кислотозалежних захворювань: дані доказової медицини і клінічне спостереження

Н. Б. Губергріц ¹, Н. В. Бєляєва 1, О. В. Швець ², О. М. Агібалов ³

¹ Донецький національний медичний університет, Лиман
² ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», Київ
³ «ВітаЦентр», Запоріжжя

Описано власне клінічне спостереження подружжя з подібним комплексом кислотозалежних захворювань: гастроезофагеальною рефлюксною хворобою з ерозивно-виразковим езофагітом у поєднанні з діафрагмальною грижею, ерозивно-виразковим ураженням гастродуоденальної зони та рубцево-виразковою деформацією цибулини дванадцятипалої кишки. Проаналізувавши дані доказової медицини щодо модифікації способу життя і харчування при кислотозалежних захворюваннях, автори обґрунтували відповідні рекомендації пацієнтам, призначили медикаментозне лікування і отримали позитивні результати.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, лікування, модифікація способу життя, ожиріння, діафрагмальна грижа.

Список літератури:
1.   Мудрые мысли о медицине и врачевании / Сост. Я. С. Циммерман. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
2.   Передерий В. Г., Ткач С. М. Практическая гастроэнтерология. — Винница: СПД Каштелянов А. И., 2011. — 776 с.
3.   Передерий В. Г., Ткач С. М., Кутовой В. И., Роттер М. М. Избыточный вес и ожирение: последствия для здоровья и жизни, современные рекомендации по достижению и поддержанию нормальной массы тела. — К.: Старт-98, 2013. — 240 с.
4.   Ткач С. М. Ведение больных гастроэзофагеальной болезнью в свете последнего американского консенсуса // Гастроэнтерол. — 2013. — № 2. — С. 108 — 113.
5.   Advanced nutrition and dietetics in gastroenterology /
Ed. M. Lomer. — Oxford: Wiley Blackwell, 2014. — 330 p.
6.   Bennett J. R. Stanciu C. Effects of posture on gastro-oesophageal reflux // Digestion. — 1977. — Vol. 15. — P. 104 — 109.
7.   Dovec E., Urbandt J. E. Gagne D. J. Laparoscopic revision of vertical banded gastroplasty to Roux-en-Y gastric bypass: outcomes of 105 patients // Surg. Obes. Relat. Dis. — 2011. — Vol. 7. — P. 493 — 499.
8.   Duroux P., Bauerfeind P., Emde C. et al. Early dinner reduces nocturnal gastric acidity // Gut. — 1989. — Vol. 30. — P. 1063 — 1067.
9.   Fraser-Moodie C. A., Norton B., Gornall C. et al. Weight loss has an independent beneficial effect on symptoms of gastro-oesophageal reflux in patients who are overweight // Scand. J. Gastroenterol. — 1999. — Vol. 34. — P. 337 — 340.
10.   Hamilton J. W., Boisen R. J., Yamamoto D. T. et al. Sleeping on a wedge diminishes exposure of the esophagus to refluxed acid // Dig. Dis. Sci. — 1988. — Vol. 33. — P. 518 — 522.
11.   Huertas-Ceballos A. A., Logan S., Bennett C., Macarthur C. Dietary interventions for recurrent abdominal pain (RAP) and irritable bowel syndrome (IBS) in childhood // Cochrane Database Syst. Rev. — 2009. — CD003019.
12.   Jacobson B. C., Somers S. C., Fuchs C. S. et al. Body-mass index and symptoms of gastroesophageal reflux in women //
N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 354. — P. 2340 — 2348.
13.   Johnson T., Gerson L., Hershcovici T. et al. Systematic review: the effects of carbonated beverages on gastro-oesophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 607 — 614.
14.   Kadakia S. C., Kikendall J. W., Maydonovitch C. et al. Effect of cigarette smoking on gastroesophageal reflux measured by 24-h ambulatory esophageal pH monitoring // Am. J. Gastroenterol. — 1995. — Vol. 90. — P. 1785 — 1790.
15.   Kaltenbach T., Crockett S., Gerson L. B. Are lifestyle measures effective in patients with gastroesophageal reflux disease? An evidence-based approach // Arch. Intern. Med. — 2006. — Vol. 166. — P. 965 — 971.
16.   Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
17.   Mathus-Vliegen L. M., Tytgat G. N. Twenty-four-hour pH measurements in morbid obesity: effects of massive overweight, weight loss and gastric distension // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 1996. — Vol. 8. — P. 635 — 640.
18.   McFerron B. A., Waseem S. Chronic recurrent abdominal pain // Pediatr. Rev. — 2012. — Vol. 33. — P. 509.
19.   Orr W. C., Harnish M. J. Sleep-related gastro-oesophageal reflux: provocation with a late evening meal and treatment with acid suppression // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1998. — Vol. 12. — P. 1033 — 1038.
20.   Pollmann H., Zillessen E., Pohl J. et al. Effect of elevated head position in bed in therapy of gastroesophageal reflux //
Z. Gastroenterol. — 1996. — Vol. 34 (suppl. 2). — P. 93 — 99.
21.   Schindlbeck N. E., Heinrich C., Dendorfer A. et al. Influence of smoking and esophageal intubation on esophageal pH-metry // Gastroenterology. — 1987. — Vol. 92. — P. 1994 — 1997.
22.   Waring J. P., Eastwood T. F., Austin J. M. et al. The immediate effects of cessation of cigarette smoking on gastroesophageal reflux // Am. J. Gastroenterol. — 1989. — Vol. 84. — P. 1076 — 1078.

Інше:
Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини №2
E-mail: profnbg@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 4 липня 2017 р.

	Значение модификации образа жизни в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и других кислотозависимых заболеваний: данные доказательной медицины и клиническое наблюдение Н. Б. Губергриц ¹, Н. В. Беляева ¹, О. В. Швец ², А. Н. Агибалов ³ ¹ Донецкий национальный медицинский университет, Лиман ² ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания МЗ Украины», Киев ³ «ВитаЦентр», Запорожье

Значение модификации образа жизни в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и других кислотозависимых заболеваний: данные доказательной медицины и клиническое наблюдение

Н. Б. Губергриц ¹, Н. В. Беляева ¹, О. В. Швец ², А. Н. Агибалов ³

¹ Донецкий национальный медицинский университет, Лиман
² ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания МЗ Украины», Киев
³ «ВитаЦентр», Запорожье

Описано собственное клиническое наблюдение супружеской пары со сходным комплексом кислотозависимых заболеваний: гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с эрозивно-язвенным эзофагитом в сочетании с диафрагмальной грыжей, эрозивно-язвенным поражением гастродуоденальной зоны и рубцово-язвенной деформацией луковицы двенадцатиперстной кишки. Проанализировав данные доказательной медицины по модификации образа жизни и питания при кислотозависимых заболеваниях, авторы обосновали соответствующие рекомендации пациентам, назначили медикаментозное лечение и получили позитивные результаты.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, лечение, модификация образа жизни, ожирение, диафрагмальная грыжа.

Список литературы:
1.   Мудрые мысли о медицине и врачевании / Сост. Я. С. Циммерман. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
2.   Передерий В. Г., Ткач С. М. Практическая гастроэнтерология. — Винница: СПД Каштелянов А. И., 2011. — 776 с.
3.   Передерий В. Г., Ткач С. М., Кутовой В. И., Роттер М. М. Избыточный вес и ожирение: последствия для здоровья и жизни, современные рекомендации по достижению и поддержанию нормальной массы тела. — К.: Старт-98, 2013. — 240 с.
4.   Ткач С. М. Ведение больных гастроэзофагеальной болезнью в свете последнего американского консенсуса // Гастроэнтерол. — 2013. — № 2. — С. 108 — 113.
5.   Advanced nutrition and dietetics in gastroenterology /
Ed. M. Lomer. — Oxford: Wiley Blackwell, 2014. — 330 p.
6.   Bennett J. R. Stanciu C. Effects of posture on gastro-oesophageal reflux // Digestion. — 1977. — Vol. 15. — P. 104 — 109.
7.   Dovec E., Urbandt J. E. Gagne D. J. Laparoscopic revision of vertical banded gastroplasty to Roux-en-Y gastric bypass: outcomes of 105 patients // Surg. Obes. Relat. Dis. — 2011. — Vol. 7. — P. 493 — 499.
8.   Duroux P., Bauerfeind P., Emde C. et al. Early dinner reduces nocturnal gastric acidity // Gut. — 1989. — Vol. 30. — P. 1063 — 1067.
9.   Fraser-Moodie C. A., Norton B., Gornall C. et al. Weight loss has an independent beneficial effect on symptoms of gastro-oesophageal reflux in patients who are overweight // Scand. J. Gastroenterol. — 1999. — Vol. 34. — P. 337 — 340.
10.   Hamilton J. W., Boisen R. J., Yamamoto D. T. et al. Sleeping on a wedge diminishes exposure of the esophagus to refluxed acid // Dig. Dis. Sci. — 1988. — Vol. 33. — P. 518 — 522.
11.   Huertas-Ceballos A. A., Logan S., Bennett C., Macarthur C. Dietary interventions for recurrent abdominal pain (RAP) and irritable bowel syndrome (IBS) in childhood // Cochrane Database Syst. Rev. — 2009. — CD003019.
12.   Jacobson B. C., Somers S. C., Fuchs C. S. et al. Body-mass index and symptoms of gastroesophageal reflux in women //
N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 354. — P. 2340 — 2348.
13.   Johnson T., Gerson L., Hershcovici T. et al. Systematic review: the effects of carbonated beverages on gastro-oesophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 607 — 614.
14.   Kadakia S. C., Kikendall J. W., Maydonovitch C. et al. Effect of cigarette smoking on gastroesophageal reflux measured by 24-h ambulatory esophageal pH monitoring // Am. J. Gastroenterol. — 1995. — Vol. 90. — P. 1785 — 1790.
15.   Kaltenbach T., Crockett S., Gerson L. B. Are lifestyle measures effective in patients with gastroesophageal reflux disease? An evidence-based approach // Arch. Intern. Med. — 2006. — Vol. 166. — P. 965 — 971.
16.   Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
17.   Mathus-Vliegen L. M., Tytgat G. N. Twenty-four-hour pH measurements in morbid obesity: effects of massive overweight, weight loss and gastric distension // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 1996. — Vol. 8. — P. 635 — 640.
18.   McFerron B. A., Waseem S. Chronic recurrent abdominal pain // Pediatr. Rev. — 2012. — Vol. 33. — P. 509.
19.   Orr W. C., Harnish M. J. Sleep-related gastro-oesophageal reflux: provocation with a late evening meal and treatment with acid suppression // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1998. — Vol. 12. — P. 1033 — 1038.
20.   Pollmann H., Zillessen E., Pohl J. et al. Effect of elevated head position in bed in therapy of gastroesophageal reflux //
Z. Gastroenterol. — 1996. — Vol. 34 (suppl. 2). — P. 93 — 99.
21.   Schindlbeck N. E., Heinrich C., Dendorfer A. et al. Influence of smoking and esophageal intubation on esophageal pH-metry // Gastroenterology. — 1987. — Vol. 92. — P. 1994 — 1997.
22.   Waring J. P., Eastwood T. F., Austin J. M. et al. The immediate effects of cessation of cigarette smoking on gastroesophageal reflux // Am. J. Gastroenterol. — 1989. — Vol. 84. — P. 1076 — 1078.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

3. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Морфологічні аспекти діагностики неспецифічного виразкового коліту: сучасний погляд на проблему А. Е. Дорофєєв ¹, І. В. Василенко ², О. О. Дядик ¹, П. П. Снісаревський ¹, О. А. Кір’ян ³, А. А. Дорофєєва ⁴, І. А. Деркач ⁵ ¹ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ ² Донецький національний медичний університет, Лиман ³ Українська медична стоматологічна академія, Полтава ⁴ Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, Київ ⁵ Трускавецька міська лікарня

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Морфологічні аспекти діагностики неспецифічного виразкового коліту: сучасний погляд на проблему

А. Е. Дорофєєв ¹, І. В. Василенко ², О. О. Дядик ¹, П. П. Снісаревський ¹, О. А. Кір’ян ³, А. А. Дорофєєва ⁴, І. А. Деркач ⁵

¹ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
² Донецький національний медичний університет, Лиман
³ Українська медична стоматологічна академія, Полтава
⁴ Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, Київ
⁵ Трускавецька міська лікарня

Мета — оцінити клінічні та ендоскопічні ознаки неспецифічного виразкового коліту (НВК) та зіставити їх з морфологічними діагностичними критеріями з використанням стандартного фарбування та методів імуногістохімії.
Матеріали та методи.. Було обстежено 438 пацієнтів, які хворіли на НВК, з них у 79 (18,1 %) захворювання було в стадії ремісії. У 98 (22,4 %) пацієнтів активність НВК була мінімальною, у 179 (40,8 %) — помірною, у 82 (18,7 %) — високою. Дистальний НВК діагностували у 127 (29,0 %) хворих, лівобічний НВК — у 157 (36,8 %), НВК з тотальним ураженням товстого кишечника — у 154 (35,1 %). Позакишкові вияви спостерігали у 178 (40,6 %) обстежених, позакишкові ураження із залученням кількох органів і систем — у 83 (18,9 %).
Результати. У хворих на НВК виявлено розгалуження, викривлення крипт з елементами їх атрофії та наявності широкого отвору у криптах, що є маркером хронічного перебігу НВК. Зменшення кількості келихоподібних клітин та секреції слизу у них, зокрема PAS-позитивних муцинів, також є характерною морфологічною ознакою НВК. Зменшення кількості келихоподібних клітин та зниження секреції слизу відбувається у гострий період захворювання та корелює з активністю НВК.
Висновки. При мікроскопічному дослідженні матеріалу ендоскопічних біопсій при НВК можна не лише верифікувати діагноз, а й визначити ступінь тяжкості та вираженості загострення, оцінити повноту ремісії, виявити особливості патогенезу, зокрема послаблення неспецифічної резистентності або переважання імунних механізмів, що має важливе значення для оцінки перебігу та прогнозу захворювання.

Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, морфологічна діагностика.

Список літератури:
1.   Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. — М.: Триада-Х, 1998. — 496 с.
2.   Бойко Т. Й., Сімонова О. В. Сучасні аспекти ендоскопічної та морфологічної діагностики неспецифічного виразкового коліту // Новини медицини та фармації. Гастроэнтерология. — 2013. — № 451.
3.   Воробьев Г. И., Халиф И. Л., Малохова Н. С. и др. Эндоскопические и морфологические особенности слизистой оболочки толстой кишки при дистальной форме язвенного колита // РЖГГК. — 2006. — № 1. — С. 80 — 86.
4.   Дейнеко Н. Ф. Клинико-морфологические критерии и базисная терапия неспецифического язвенного колита // Врачебная практика. — 2001. — № 3. — С. 40 — 42.
5.   Диагностика и лечение заболеваний пищеварительного тракта: Учебное пособие / Под ред. проф. А. Э. Дорофеева. — Донецк: Норд-Пресс, 2009. — 366 с.
6.   Иоффе А. Ю., Задорожная Т. Д. Иммуногистохимические особенности маркеров пролиферации и апоптоза при неспецифическом язвенном колите // Лаб. диагностика. — 2005. — № 1 (31). — С. 50 — 53.
7.   Костюкевич С. В., Аничков Н. М., Иванова В. Ф. и др. Эндокринные клетки эпителия прямой кишки в норме, при неспецифическом язвенном колите и синдроме раздраженной кишки без лечения и при лечении преднизолоном и салофальком // Архив патологии. — 2004. — № 4. — С. 23 — 27.
8.   Линевский Ю. В., Линевская К. Ю., Воронин К. А. Болезнь Крона: практические аспекты проблемы // Новости медицины и фармации. — 2009. — № 304. — С. 43 — 50.
9.   Маянский А. Н., Маянский Д. Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. — Новосибирск: Наука, 1983. — 283 с.
10.   Сергиенко Е. Н., Дейнеко Н. Ф. Особенности структурных изменений слизистой оболочки толстой кишки при обострении хронического колита // Рос. гастроэнтерол. журн. — 2000. — № 4. — С. 146 — 147.
11.   Филин В. А., Салмова В. С., Вартопетова Е. Е. Современные аспекты этиологии и патогенеза неспецифического язвенного колита // Педиатрия. — 2000. — № 6. — С. 95 — 99.
12.   Geboes K. Pathology of inflammatory bowel disease (IBD): variability with time and treatment // Colorectal. Dis. — 2001. — N 3. — P. 2 — 12.
13.   Geboes K., Riddell R., Ost A. et al. A reproducible grading scale for histological assessment of inflammation in ulcerative colitis // Gut. — 2000. — Vol. 47. — P. 404 — 409.
14.   Helits T., Halme L., Lappalahen M. et al. CARD 15/ NOD 2 gene variants are associated with familially occurring and complicated forms of Crohn’s disease // Gut. — 2003. — Vol. 52. — P. 558 — 562.
15.   Lee F. D., Maguire C., Obeidat W. et al. Importance of cryptolytic lesions and pericryptal qranulomas in inflammatory bowel disease // Clin. Pathol. — 1997. — Vol. 50. — P. 148 — 152.
16.   Peeters M., Geypen B., Claus D. et al. Clustering of increased small intestinal permeability in families with Crohn’s disease // Gastroenterol. — 1997. — Vol. 113, N 3. — P. 802 — 807.
17.   Sheehan A. L., Warren B. F., Gear M. W.L. et al. Fat-wrapping in Crohn’s disease: patholoqical basis and relevance to surgical practice // Br. J. Surg. — 1992. — Vol. 79. — P. 955 — 959.
18.   Travis S. P. L., Schnell D., Krzeski P. et al. Developing an instrument to assess the endoscopic severity of ulcerative colitis: The Ulcerative Colitis Endoscopic Index of Severity (UCEIS) // Gut. — 2012. — Vol. 61 (4). — P. 535 — 542.
19.   Tromm A., May B. Inflammatory bowel diseases. Endoscopic diagnostics — Freiburg: Falk Foundation e.V., 2004. — 36 p.
20.   Valdez R., Appelman H., Brouner M. P. et al. Diffuse duodenitis associated with ulcerative colitis // Am. J. Surg. — Patrol. — 2000. — Vol. 24. — P. 1407 — 1413.

Інше:
Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17

Стаття надійшла до редакції 3 травня 2017 р.

	Морфологические аспекты диагностики неспецифического язвенного колита: современный взгляд на проблему А. Э. Дорофеев ¹, И. В. Василенко ², Е. А. Дядык ¹, П. П. Снисаревский ¹, Е. А. Кирьян ³, А. А. Дорофеева ⁴, И. А. Деркач ⁵ ¹ Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев ² Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман ³ Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава ⁴ Институт геронтологии имени Д. Ф. Чеботарёва НАМН Украины, Киев ⁵ Трускавецкая городская больница

Морфологические аспекты диагностики неспецифического язвенного колита: современный взгляд на проблему

А. Э. Дорофеев ¹, И. В. Василенко ², Е. А. Дядык ¹, П. П. Снисаревский ¹, Е. А. Кирьян ³, А. А. Дорофеева ⁴, И. А. Деркач ⁵

¹ Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев
² Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман
³ Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава
⁴ Институт геронтологии имени Д. Ф. Чеботарёва НАМН Украины, Киев
⁵ Трускавецкая городская больница

Цель — оценить клинические и эндоскопические признаки неспецифического язвенного колита (НЯК) и сопоставить их с морфологическими диагностическими критериями с использованием стандартного окрашивания и методов иммуногистохимии.
Материалы и методы. Было обследовано 438 больных с НЯК, из них у 79 (18,1 %) заболевание было в стадии ремисии. У 98 (22,4 %) пацентов активность НЯК была минимальной, у 179 (40,8 %) — умеренной, у 82 (18,7 %) — высокой. Дистальный НЯК диагностировали у 127 (29,0 %) больных, левосторонний НЯК — у 157 (36,8 %), НЯК с тотальным поражением толстого кишечника — у 154 (35,1 %). Внекишечные проявления наблюдали у 178 (40,6 %) обследованных, внекишечные поражения нескольких органов и систем — у 83 (18,9 %).
Результаты. У больных НЯК выявлены разветвления, искривления крипт с элементами их атрофии и наличия широкого устья криптального канала, что является маркером хронического течения НЯК. Уменьшение количества бокаловидных клеток и секреции слизи в них, в частности PAS-положительных муцинов, также характерный морфологический признак НЯК. Уменьшение количества бокаловидных клеток и снижение секреции слизи происходит в острый период заболевания и коррелирует с активностью НЯК.
Выводы. При микроскопическом исследовании материала эндоскопических биопсий при НЯК можно не только верифицировать диагноз, но и определить степень тяжести и активности обострения, оценить полноту ремиссии, выявить особенности патогенеза, в том числе ослабление неспецифической резистентности или преобладание иммунных механизмов, что имеет важное значение для оценки течения и прогноза заболевания.

Ключевые слова: неспецифический язвенный колит, морфологическая диагностика.

Список литературы:
1.   Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. — М.: Триада-Х, 1998. — 496 с.
2.   Бойко Т. Й., Сімонова О. В. Сучасні аспекти ендоскопічної та морфологічної діагностики неспецифічного виразкового коліту // Новини медицини та фармації. Гастроэнтерология. — 2013. — № 451.
3.   Воробьев Г. И., Халиф И. Л., Малохова Н. С. и др. Эндоскопические и морфологические особенности слизистой оболочки толстой кишки при дистальной форме язвенного колита // РЖГГК. — 2006. — № 1. — С. 80 — 86.
4.   Дейнеко Н. Ф. Клинико-морфологические критерии и базисная терапия неспецифического язвенного колита // Врачебная практика. — 2001. — № 3. — С. 40 — 42.
5.   Диагностика и лечение заболеваний пищеварительного тракта: Учебное пособие / Под ред. проф. А. Э. Дорофеева. — Донецк: Норд-Пресс, 2009. — 366 с.
6.   Иоффе А. Ю., Задорожная Т. Д. Иммуногистохимические особенности маркеров пролиферации и апоптоза при неспецифическом язвенном колите // Лаб. диагностика. — 2005. — № 1 (31). — С. 50 — 53.
7.   Костюкевич С. В., Аничков Н. М., Иванова В. Ф. и др. Эндокринные клетки эпителия прямой кишки в норме, при неспецифическом язвенном колите и синдроме раздраженной кишки без лечения и при лечении преднизолоном и салофальком // Архив патологии. — 2004. — № 4. — С. 23 — 27.
8.   Линевский Ю. В., Линевская К. Ю., Воронин К. А. Болезнь Крона: практические аспекты проблемы // Новости медицины и фармации. — 2009. — № 304. — С. 43 — 50.
9.   Маянский А. Н., Маянский Д. Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. — Новосибирск: Наука, 1983. — 283 с.
10.   Сергиенко Е. Н., Дейнеко Н. Ф. Особенности структурных изменений слизистой оболочки толстой кишки при обострении хронического колита // Рос. гастроэнтерол. журн. — 2000. — № 4. — С. 146 — 147.
11.   Филин В. А., Салмова В. С., Вартопетова Е. Е. Современные аспекты этиологии и патогенеза неспецифического язвенного колита // Педиатрия. — 2000. — № 6. — С. 95 — 99.
12.   Geboes K. Pathology of inflammatory bowel disease (IBD): variability with time and treatment // Colorectal. Dis. — 2001. — N 3. — P. 2 — 12.
13.   Geboes K., Riddell R., Ost A. et al. A reproducible grading scale for histological assessment of inflammation in ulcerative colitis // Gut. — 2000. — Vol. 47. — P. 404 — 409.
14.   Helits T., Halme L., Lappalahen M. et al. CARD 15/ NOD 2 gene variants are associated with familially occurring and complicated forms of Crohn’s disease // Gut. — 2003. — Vol. 52. — P. 558 — 562.
15.   Lee F. D., Maguire C., Obeidat W. et al. Importance of cryptolytic lesions and pericryptal qranulomas in inflammatory bowel disease // Clin. Pathol. — 1997. — Vol. 50. — P. 148 — 152.
16.   Peeters M., Geypen B., Claus D. et al. Clustering of increased small intestinal permeability in families with Crohn’s disease // Gastroenterol. — 1997. — Vol. 113, N 3. — P. 802 — 807.
17.   Sheehan A. L., Warren B. F., Gear M. W.L. et al. Fat-wrapping in Crohn’s disease: patholoqical basis and relevance to surgical practice // Br. J. Surg. — 1992. — Vol. 79. — P. 955 — 959.
18.   Travis S. P. L., Schnell D., Krzeski P. et al. Developing an instrument to assess the endoscopic severity of ulcerative colitis: The Ulcerative Colitis Endoscopic Index of Severity (UCEIS) // Gut. — 2012. — Vol. 61 (4). — P. 535 — 542.
19.   Tromm A., May B. Inflammatory bowel diseases. Endoscopic diagnostics — Freiburg: Falk Foundation e.V., 2004. — 36 p.
20.   Valdez R., Appelman H., Brouner M. P. et al. Diffuse duodenitis associated with ulcerative colitis // Am. J. Surg. — Patrol. — 2000. — Vol. 24. — P. 1407 — 1413.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії В. М. Чернобровий ¹, С. Г. Мелащенко ¹, О. І. Черноброва ², О. О. Ксенчин ¹ ¹ Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова ² Медичний центр «Гормонія», Вінниця

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії

В. М. Чернобровий ¹, С. Г. Мелащенко ¹, О. І. Черноброва ², О. О. Ксенчин ¹

¹ Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
² Медичний центр «Гормонія», Вінниця

Наведено сучасні дані та власні результати щодо диференційованої та контрольованої (езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг) фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, зокрема щодо застосування пантопразолу («Золопент»), домперидону («Домрид SR») та урсодезоксихолевої кислоти («Укрлів»). Показано діагностичне значення мультиканального езофаго-гастро-рН-моніторингу та езофаго-імпеданс-рН-моніторингу за оригінальною технікою і методикою для контролю кислотоінгібувальної та антирефлюксної (кислотні, слабокислотні та лужні, зокрема біліарні, рефлюкси) дії пантопразолу і домперидону. Висвітлено роль та місце урсодезоксихолевої кислоти у сучасній антирефлюксній фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Ключові слова: мультиканальний езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг, гастроезофагеальний і дуоденогастроезофагеальний рефлюкс, пантопразол, домперидон, урсодезоксихолева кислота.

Список літератури:
1.   Архипов В. В., Сереброва С. Ю. Безопасность применения прокинетиков в практике терапевта на примере домперидона (Мотилака) // Рус. мед. журн. — 2007. — Т. 16, № 15. — С. 12—18.
2.   Бабак О. Я. Особенности терапии кислотозависимых заболеваний при коморбидной патологии // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4 (72). — С. 7 — 11.
3.   Бабак О. Я., Куринная Е. Г. Использование двойных доз ингибиторов протонной помпы в практике врача-гастроэнтеролога // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4 (72). — С. 102—106.
4.   Бабак О. Я., Можина Т. Л. Прокінетичні препарати (від метоклопраміду до ітоприду) у клінічній практиці // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 5 (43). — С. 4—11.
5.   Блюме Х., Донат Ф., Варнке А., Шуг Б. С. Фармакокинетические лекарственные взаимодействия с участием ингибиторов протонной помпы // Рус. мед. журн. — 2009. — Т. 17, № 9. — С. 622—631.
6.   Бордин Д. С. Безопасность лечения как критерий выбора ингибитора протонной помпы больному гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Consilium Medicum. — 2010. — Т. 12, № 8. — С. 8—13.
7.   Бордин Д. С. Что следует учитывать при выборе ингибитора протонной помпы больному ГЭРБ? // Мед. альманах. — 2010. — № 1 (10). — С. 127—130.
8.   Вдовиченко В. І., Джігед М., Острогляд А. В. Ефективність лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет 2 типу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 2 (58). — С. 20—23.
9.   Галиев Ш. З., Амиров Н. Б. Дуоденогастральный рефлюкс как причина развития рефлюкс-гастрита // Вестн. совр. мед. — 2015. — Т. 8, вып. 2. — С. 50—61.
10.   Гнатенко О. П., Харченко Н. В. Використання препарату «Урсофальк» у лікувальних схемах при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 1 (45). — С. 40—45.
11.   Гриднева С. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от патогенеза до лечения // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 5 (85). — С. 119 — 126.
12.   Драгомирецкая Н. В. Эволюция в понимании патогенеза гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и путей совершенствования ее терапии // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 3 (89). — С. 81 — 88.
13.   Журавлева Л. В., Лахно О. В., Цивенко О. И. Лечение кислотозависимых заболеваний у пациентов с метаболическими нарушениями применения // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 3 (77). — С. 66—70.
14.   Курилович С. А., Черношейкина Л. Е. Антисекреторный потенциал пантопразола (Санпраза) // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2008. — № 7. — С. 119—122.
15.   Лазебник Л. Б., Васильев Ю. В. Эффективность пантопразола в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2007. — № 2. — С. 1 — 3.
16.   Лапина Т..Л., Картавенко И. М. Урсодезоксихолевая кислота: влияние на слизистую оболочку верхних отделов желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2007. — № 6. — С. 51—57.
17.   Маев И. В., Дичева Д. Т., Андреев И. Н. Возможности применения домперидона в комплексной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Мед. совет. — 2012. — № 2. — С. 56—60.
18.   Маев И. В., Дичева Д. Т., Андреев Д. Н. и др. Терапевтическая роль прокинетических препаратов в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Мед. совет. — 2014. — № 4. — С. 66 — 70.
19.   Мелащенко С. Г., Чернобровый В. Н., Кавка С. А. Выяснение антирефлюксной активности ингибиторов протонной помпы при помощи мультиканального интралюминального импеданс-рН-мониторинга пищевода // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2011. — Т. 21, № 5 (прил. 38). — С. 166.
20.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ксенчин О. О. Діагностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом // Гастроентерол. — 2017. — № 2 (56). — С. 5—11.
21.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ляховченко Н. А. Дослідження газових гастроезофагеальних рефлюксів та заковтування повітря за допомогою мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та рефлюксну хворобу // Гастроентерол. (міжвідомчий збірник). — 2011. — Вип. 45. — С. 329—333.
22.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Морозова О. І. Дослідження гастроезофагеального рефлюксу за допомогою багатогодинного мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та неерозивну рефлюксну хворобу // Гастроентерол. — 2010. — Вип. 44. — С. 329—333.
23.   Минушкин О. Н., Масловский Л. В., Шулешова А. Г., Назаров Н. С. Некоторые подходы к лечению больных с рефлюкс-эзофагитом, перенесших резекцию желудка // Тер. архив. — 2014. — № 86 (8). — С. 50—55.
24.   Новицька А. П. Хронічний хімічний гастрит, асоційований з рефлюксом жовчі (рефлюкс-гастрит): сучасні підходи до лікування з урахуванням особливостей механізмів розвитку // Ліки України. — 2015. — № 4 (190). — С. 4—9.
25.   Осипенко М. Ф., Ливзан М. А. Подходы к диагностике и терапии гастрита, ассоциированного с рефлюксом желчи // Лечащий врач. — 2012. — № 2. — С. 50—53.
26.   Палій І. Г., Заїка С. В. Використання фіксованої комбінації інгібітора протонної помпи та прокінетика — новий підхід до лікування функціональної шлункової диспепсії // Здоров’я України. — 2011. — № 18 (271).
27.   Палій І. Г., Заїка С. В., Янковецька А. Г. Поширення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби серед хворих з патологією органів травлення, провокуючі чинники та ефективність блокаторів Н+/K+-АТФази (за результатами анкетування амбулаторних хворих) // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 2 (82). — С. 85—96.
28.   Потяженко М. М., Невойт А. В., Китура О. Е. Плейотропные эффекты урсодезоксихолевой кислоты — дополнительный аргумент в пользу расширения клинического применения // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 2 (94). — С. 120—125.
29.   Селезнева Э. Я., Ильченко А. А., Чикунова Б. З. Цитопротективный эффект урсодезоксихолевой кислоты на слизистую оболочку органов гастродуоденальной зоны у больных пожилого возраста с сочетанием желчнокаменной болезни и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 4. — С. 44—47.
30.   Семиног Е. Перспективы применения урсодезоксихолевой кислоты по итогам XIV Российской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2008. — № 19/1. — С. 42—43.
31.   Скрипник І. М., Осьодло Г. В., Шевага І. М. Оверлап-синдром неерозивної рефлюксної хвороби та функціональної диспепсії: клініко-епідеміологічний аналіз та лікування // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 2 (64). — С. 42—48.
32.   Степанов Ю. М., Мосійчук Л. М., Кушніренко І. В. Еволюція зондових методів досліджень в гастроентерології: огляд і власні дослідження // Гастроентерол. — 2014. — № 1 (51). — С. 94—101.
33.   Ткач С. М. Основные причины неудачного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пути их преодоления // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 337.
34.   Ткач С. М. Современные показания к применению повышенных доз ингибиторов протонной помпы // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 5 (61). — С. 46 — 52.
35.   Ткач С. М. Современные подходы к инициальному и противорецидивному лечению гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Гастроентерол. — 2015. — № 3 (57). — С. 142—146.
36.   Ткач С. М., Доготарь В. Б., Кутовой В. И. Современные взгляды на безопасность и побочные эффекты ингибиторов протонной помпы // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 1 (63). — С. 79 — 97.
37.   Ткач С. М., Дорофеев А. Э. Эволюция лечения кислотозависимой патологии // Гастроентерол. — 2015. — № 4 (58). — С. 94—100.
38.   Ткач С. М., Онищук Л. А. Ингибиторы протонной помпы и риск межлекарственных взаимодействий // Гастроентерол. — 2017. — № 2 (56). — С. 91—98.
39.   Трухманов А. С., Кайбышева В. О. рН-Импедансометрия пищевода: Пособие для врачей / Под ред. В. Т. Ивашкина. — М.: Медпрактика, 2013. — 18 с.
40.   ХVII Российская гастроэнтерологическая неделя: Когда показано применение урсодезоксихолевой кислоты? // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерол. — 2012. — № 1. — С. 32—37.
41.   Харченко Н. В., Анохина Г. А., Коруля И. А. и др. Лимзер в лечении больных с функциональной диспепсией // Здоров’я України. — 2011. — № 5 (258).
42.   Харченко Н. В., Герасименко О. М. Клиническая эффективность, переносимость и безопасность применения лекарственного средства «Домрид SR» при лечении пациентов с нарушением моторно-эвакуаторной функции гастродуоденальной зоны // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 2 (76). — С. 97—104.
43.   Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. В., Трикоз О. П. Досвід застосування препарату «Золопент» у лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 1 (57). — С. 93 — 97.
44.   Чернобровий В. М. Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт: актуальні питання застосування препарату «Укрлів» — урсодезоксихолевої кислоти (перспектива добового езофаго-імпеданс-рН-моніторингу) // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2. — С. 47—53.
45.   Чернобровий В. М., Кізлова Н. М. Стартовий кислотоблокувальний ефект «Золопенту» (пантопразол) за даними багатогодинного гастро-рН-моніторингу у хворих із пептичною стравохідно-шлунково-дуоденальною патологією // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 1 (63). — С. 94 — 101.
46.   Чернобровий В. М., Кізлова Н. М. Пептична стравохідно-шлунково-дуоденальна патологія: кислотоінгібувальна ефективність стандартної пероральної дози препарату «Золопент» (пантопразол) у динаміці спостереження за даними експрес-гастро-рН-моніторингу // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 6 (68). — С. 68 — 75.
47.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г. Урсодезоксихолева кислота: клінічна практика (минуле та сьогодення) // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1 (75). — С. 99—109.
48.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50—58.
49.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг: обґрунтування діагностики біліарного рефлюксу та застосування урсодезоксихолевої кислоти // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 1 (87). — С. 54 — 60.
50.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Чернобровий В. В., Заїка С. В. Порівняльні особливості кислотопригнічувальної ефективності «Рабімаку» (рабепразолу) у хворих на пептичні H. pylori-асоційовані гастродуоденальні захворювання за даними експрес-гастро-рН-моніторингу // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 2. — С. 68—74.
51.   Чернявский В. В. Возможности современных прокинетиков в коррекции моторики пищеварительного тракта // Внутренняя медицина. — 2008. — № 1. — С. 15—18.
52.   Щербинина М. Б. Длительная кислотосупрессия желудка ингибиторами протонной помпы: возможные риски, выбор оптимального препарата // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 1 (93). — С. 59 — 66.
53.   Щербинина М. Б. Современные патофизиологические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Оптимизация терапии // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 6 (74). — С. 76 — 83.
54.   Ang D., Ang T. L., Teo E. K. et al. Is impedance pH monitoring superior to the conventional 24-h pH meter in the evaluation of patients with laryngorespiratory symptoms suspected to be due to gastroesophageal reflux disease? // J. Dig. Dis. — 2011. — Vol. l2 (5). — P. 341—348.
55.   Angiolillo D. J., Gibson C. M., Cheng S. et al. Differential effects of omeprazole and pantoprazole on the pharmacodynamics and pharmacokinetics of clopidogrel in healthy subjects: randomized, placebo-controlled, crossover comparison studies // Clin. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 89 (1). — P. 65—74. doi: 10.1038/clpt.2010.219.
56.   Arbel Y., Birati E. Y., Finkelstein A. et al. Platelet inhibitory effect of clopidogrel in patients treated with omeprazole, pantoprazole, and famotidine: a prospective, randomized, crossover study // Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 36 (6). — P. 342—346. doi: 10.1016/s0735-1097 (12)62136-6.
57.   Bozikas A., Marsman W. A., Rosmolen W. D. et al. The effect of the oral administration of ursodeoxycholic acid and high-dose proton-pump inhibitors on the histology of Barrett’s esophagus // Dis. Esophagus. — 2008. — Vol. 21, N 4. — P. 346—354. doi: 10.1111/j.1442-2050.2007.00782.x.
58.   Bredenoord A. J., Tutuian R., Smout A. J. P. M. et al. Technology review: esophageal impedance monitoring // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 102. — P. 187—194. doi: 10.1111/ j.1572-0241.2006.00966.x.
59.   Chun B. J., Lee D. S. The effect of itopride combined with lansoprazole in patients with laryngopharyngeal reflux disease // Eur. Arch. Otorhynolaryngol. — 2013. — N 270 (4). — P. 1385—1390. doi: 10.1007/s00405 — 012-2341-8.
60.   Conchillo J. M., Schwartz M. P., Selimah M. et al. Acid and non-acid reflux patterns in patients with erosive esophagitis and non-erosive reflux disease (NERD): a study using intraluminal impedance monitoring // Dig. Dis. Sci. — 2008. — Vol. 53 (6). — P. 1506—1512. doi:10.1007/s10620-007-0059-z.
61.   De Bortoli N., Martinucci I., Savarino E. et al. Association between baseline impedance values and response proton pump inhibitors in patients with heartburn // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2015. — Vol. 13 (6). — P. 1082—1088. doi: 10.1016/j.cgh.2014.11.035.
62.   Donellan C., Preston C., Moayyedi P. et al. WITHDRAWN: Medical treatments for the maintenance therapy of reflux oesophagitis and endoscopic negative reflux disease // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — N 2. — CD003245. doi: 10.1002/14651858.cd003245.pub3.
63.   Dvorak K., Payne C. M., Chavarria M. et al. Bile acids in combination with low pH induce oxidative stress and oxidative DNA damage: relevance of the pathogenesis of Barrett’s esophagus // Gut. — 2007. — Vol. 56. — P. 763—771. doi: 10.1136/gut.2006.103697.
64.   Ezzat W. F., Fawaz S. A., Fathey H. et al. Virtue of adding prokinetics to proton pump inhibitors in the treatment of laryngopharyngeal reflux disease: prospective study // J. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2011. — N 40 (4). — P. 350—356.
65.   Foocaroen C., Chunlertrith K., Mairiang P. et al. Effectiveness of add-on therapy with domperidone vs alginic acid in proton pump inhibitor partial response gastro-oesophageal reflux disease in systemic sclerosis: randomized placebo-controlled trial // Rheumatol (Oxford). — 2017. — N 56 (2). — P. 214 — 222. doi: 10.1093/rheumatology/kew216.
66.   Frazzoni M., Conigliaro R., Mirante V. G., Melotti G. The added value of quantitative analysis of on-therapy impedance-pH parameters in distinguishing refractory non-erosive reflux disease from functional heartburn // Neurogastroenterol. Motil. — 2012. — Vol. 24, N 2. — P. 141 — 146. doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01800.x.
67.   Hayat J. O., Kang J.-Y., Dettmar P. W. et al. Do patients with hoarseness and endoscopic signs of LPR have abnormal esophago-pharyngeal reflux?: A study using simultaneous impedance-phmetry, orо-pharyngeal pH monitoring (Restech) and pepsin measurements in saliva // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 42, N 5, suppl. 1. — P. 411—412. doi: 10.1016/ s0016-5085 (12)61556-x.
68.   Hershcovici T., Jha L. K., Cui H. et al. Night-time intra-oesophageal bile and acid: a comparison between gastro-oesophageal reflux disease patients who failed and those who were treated successfully with a proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33. — P. 837—844. doi: 10.1111/j.1365-2036.2011.04583.x.
69.   Hiyama T., Yoshihara M., Tanaka S. et al. Strategy for treatment of nonerosive reflux disease in Asia // World J. Gastroenterol. — 2008. — N 14 (20). — P. 3123—3128. doi: 10.3748/wjg.14.3123.
70.   Hunchaisri N. Treatment of laryngopharyngeal reflux: a comparison between domperidone plus omeprazole and omeprazole alone // J. Med. Assoc. Thai. — 2012. — N 95 (1). — P. 73—80.
71.   Hunfeld N. G., Mathot R. A., Touw D. J. et al. Effect of CYP2C19*2 and *17 mutations on pharmacodynamics and kinetics of proton pump inhibitors in Caucasians // Br. J. Clin. Pharmacol. — 2008. — Vol. 65. — P. 752—760. doi: 10.1111/j.1365-2125.2007.03094.x.
72.   Hunfeld N. G., van Rossen R. C., Geus W. P., Touw D. J. Determination of rabeprazole and metabolite in human serum using high-speed HPLC // EJHP Sci. — 2008. — Vol. 14. — P. 8—13.
73.   Huo X., Juergens S., Zhang X. et al. Deoxycholic acid causes DNA damage while inducing apoptotic resistance through NF-κB activation in benign Barrett’s epithelial cells // Am J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2011. — Vol. 301, N 2. — P. G278—286. doi: 10.1152/ajpgi.00092.2011.
74.   Iwakiri K., Kinoshita Y., Habu Y. et al. Evidence-based clinical practice guidelines for gastroesophageal reflux disease 2015 // J. Gastroenterol. — 2016. — P. 751 — 767. doi: 10.1007/s00535 — 016-1227-8.
75.   Jenkins G. J., D’Sousa F. R., Suzen S. H. et al. Deoxycholic acid at neutral and acid pH is genotoxic to esophageal cells through induction of ROS: the potential role of antioxidants in Barrett’s esophagus // Carcinogenesis. — 2007. — Vol. 28. — P. 136—142. doi: 10.1093/carcin/bgl147.
76.   Kandulski A., Weigt J., Caro C. et al. Esophageal intraluminal baseline impedance differentiates gastroesophageal reflux disease from functional heartburn // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. doi: 10.1016/j.cgh.2014.11.033.
77.   Khan M., Santana J., Donellan C. Medical treatments in the short term management of reflux oesophagitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — N 2. — C D003244. doi: 10.1002/14651858.cd003244.pub2.
78.   Kirchheiner J., Glatt S., Fuhr U. et al. Relative potency of proton-pump inhibitors-comparison of effects on intragastric pH // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2009. — Vol. 65. — P. 19—31. doi: 0.1007/s00228- 008-0576-5.
79.   Kunsch S., Neesse A. et al. Prospective evaluation of duodenogastroesophageal reflux in gastroesophageal reflux disease patients refractory to proton pump inhibitor therapy // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — Р. 315—322. doi: 10.1159/000342234.
80.   Lacy B. E., Talley N. G., Locke G. R. et al. Review article: current treatment options and management of functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — N 36 (1). — P. 3—15. doi: 10.1111/j.1365-2036.2012.05128.x.
81.   Lin D., Triadafilopoulos G. Dual ambulatory pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux rendered asymptomatic with proton pump inhibitor therapy // Dig. Dis. Sci. — 2014. — Vol. 60 (5). — P. 1343—1349. doi: 10.1007/s10620-014-3324-y.
82.   Madanick R. D., Kroch D. A. Medical treatment of gastroesophageal reflux disease // World J. Surg. — 2017. — Vol. 41 (7). — P. 1678 — 1684. doi: 10.1007/s00268-017-3954-2.
83.   Miwa H., Inoue K., Ashida K. Randomised clinical trial: efficacy of the addition of a prokinetic, mosapride citrate, to omeprazole in the treatment of patients with nonerosive reflux disease: a double-blind, placebo-controlled study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33 (3). — P. 323—332. doi: 10.1111/j.1365-2036.2010.04517.x.
84.   Moayyedi P., Santana J., Khan M. et al. WITHDRAWN: Medical treatments in the short term management of reflux oesophagitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2011. — N 2. — C D003244. doi: 10.1002/14651858.cd003244.pub3.
85.   Mullin G. M., Gabello M., Murray L. J. et al. Proton pump inhibitors: actions and reactions // Drug. Disc. Today. — 2009. — Vol. 14 (13—14). — P. 647—660. doi: 10.1016/j.drudis.2009.03.014.
86.   Ndraha S. Combination of PPI with a prokinetic drug in gastroesophageal reflux disease // Indones. J. Intern. Med. — 2011. — N 43 (4). — P. 233—236.
87.   Patel A., Sayuk G. S., Gyawali C. P. Parameters on esophageal pH-impedance monitoring that predict outcomes of patients with gastroesophageal reflux disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 109, N 6. — P. 836—844. doi: 10.1016/j.cgh.2014.08.029.
88.   Pilotto A., Franceschi M., Leandro G. Comparison of four proton pump inhibitors for the short-term treatment of esophagitis in elderly patients // World J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 13 (33). — P. 4467—4472. doi: 10.3748/wjg.v13.i33.4467.
89.   Ren L.-H., Chen W.-X., Qian L. J. et al. Addition of prokinetics to PPI therapy in gastroesophageal reflux disease: a meta-analysis // World G. Gastroenterol. — 2014. — N 20 (9). — P. 2412 — 2419. doi: 10/3478/wjg.v20.i9.2412.
90.   Savarino E., Tutuian R., Zentilin P. et al. Characteristics of reflux episodes and symptom association in patients with erosive esophagitis and nonerosive reflux disease: study using combined impedance-pH off therapy // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 105 (5). — P. 1053—1061.
91.   Shahani S., Sawant P., Dabholkar P. Rabeprazole plus domperidone: the answer for gastrooesophageal reflux disease //
J. Ind. Med. Assoc. — 2008. — N 106 (4). — P. 264, 266, 268.
92.   Sharma B., Sharma N., Daga M. K. et al. Effect of omeprazole and domperidone on adult asthmatics with gastroesophageal reflux // World J. Gastroenterol. — 2007. — N 13 (11). — P. 1706—1710.
93.   Sherwood M. W., Melloni C., Jones W. S. et al. Individual proton pump inhibitors and outcomes in patients with coronary artery disease on dual antiplatelet therapy: A systematic review // J. Am. Heart Association. — 2015. — Vol. 4. — P. 1—8. doi: 10.1161/jaha.115.002245.
94.   Thao T. D., Ryu H. C., Yoo S. H. et al. Antibacterial and antiatrophiceffects of a highly soluble, acid stable UDCA formulain Helicobacter pylori-induced gastritis // Biochem. Pharmacol. — 2008. — Vol. 75, N 11. — P. 2135—2146. doi: 10.1016/j.bcp.2008.03.008.
95.   Vailati C., Mazzoleni G., Testoni P. A., Passaretti S. pH-impedance findings and proton pump inhibitors-responsiveness in patients with typical gastroesophageal reflux disease symptoms in a large single-center Italian series // J. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 48, N 7. — P. 613—619. doi: 10.1097/mcg.0000000000000051.

Інше:
Чернобровий В’ячеслав Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої та сімейної медицини
21027, м. Вінниця-27, а/с 3008. E-mail: pavlovao1963@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 3 вересня 2017 р.

	Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: основные акценты современной дифференцированной и контролируемой фармакотерапии В. Н. Чернобровый ¹, С. Г. Мелащенко ¹, Е. И. Чернобровая ², О. А. Ксенчин ¹ ¹ Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова ² Медицинский центр «Гормония», Винница

Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: основные акценты современной дифференцированной и контролируемой фармакотерапии

В. Н. Чернобровый ¹, С. Г. Мелащенко ¹, Е. И. Чернобровая ², О. А. Ксенчин ¹

¹ Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова
² Медицинский центр «Гормония», Винница

Приведены современные данные и собственные результаты относительно дифференцированной и контролируемой (эзофаго-гастро-импеданс-рН-мониторинг) фармакотерапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, в частности относительно применения пантопразола («Золопент»), домперидона («Домрид SR») и урсодезоксихолевой кислоты («Укрлив»). Показано диагностическое значение мультиканального эзофаго-гастро-рН-мониторинга и эзофаго-импеданс-рН-мониторинга по оригинальной технике и методике для контроля кислотоингибирующего и антирефлюксного (кислотные, слабокислотные и щелочные, в том числе билиарные, рефлюксы) действия пантопразола и домперидона. Освещены роль и место урсодезоксихолевой кислоты в современной антирефлюксной фармакотерапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни.

Ключевые слова: многоканальный эзофаго-гастро-импеданс-рН-мониторинг, гастроэзофагеальный и дуоденогастроэзофагеальный рефлюкс, пантопразол, домперидон, урсодезоксихолевая кислота.

Список литературы:
1.   Архипов В. В., Сереброва С. Ю. Безопасность применения прокинетиков в практике терапевта на примере домперидона (Мотилака) // Рус. мед. журн. — 2007. — Т. 16, № 15. — С. 12—18.
2.   Бабак О. Я. Особенности терапии кислотозависимых заболеваний при коморбидной патологии // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4 (72). — С. 7 — 11.
3.   Бабак О. Я., Куринная Е. Г. Использование двойных доз ингибиторов протонной помпы в практике врача-гастроэнтеролога // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 4 (72). — С. 102—106.
4.   Бабак О. Я., Можина Т. Л. Прокінетичні препарати (від метоклопраміду до ітоприду) у клінічній практиці // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 5 (43). — С. 4—11.
5.   Блюме Х., Донат Ф., Варнке А., Шуг Б. С. Фармакокинетические лекарственные взаимодействия с участием ингибиторов протонной помпы // Рус. мед. журн. — 2009. — Т. 17, № 9. — С. 622—631.
6.   Бордин Д. С. Безопасность лечения как критерий выбора ингибитора протонной помпы больному гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Consilium Medicum. — 2010. — Т. 12, № 8. — С. 8—13.
7.   Бордин Д. С. Что следует учитывать при выборе ингибитора протонной помпы больному ГЭРБ? // Мед. альманах. — 2010. — № 1 (10). — С. 127—130.
8.   Вдовиченко В. І., Джігед М., Острогляд А. В. Ефективність лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет 2 типу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 2 (58). — С. 20—23.
9.   Галиев Ш. З., Амиров Н. Б. Дуоденогастральный рефлюкс как причина развития рефлюкс-гастрита // Вестн. совр. мед. — 2015. — Т. 8, вып. 2. — С. 50—61.
10.   Гнатенко О. П., Харченко Н. В. Використання препарату «Урсофальк» у лікувальних схемах при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі // Сучасна гастроентерол. — 2009. — № 1 (45). — С. 40—45.
11.   Гриднева С. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от патогенеза до лечения // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 5 (85). — С. 119 — 126.
12.   Драгомирецкая Н. В. Эволюция в понимании патогенеза гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и путей совершенствования ее терапии // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 3 (89). — С. 81 — 88.
13.   Журавлева Л. В., Лахно О. В., Цивенко О. И. Лечение кислотозависимых заболеваний у пациентов с метаболическими нарушениями применения // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 3 (77). — С. 66—70.
14.   Курилович С. А., Черношейкина Л. Е. Антисекреторный потенциал пантопразола (Санпраза) // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2008. — № 7. — С. 119—122.
15.   Лазебник Л. Б., Васильев Ю. В. Эффективность пантопразола в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2007. — № 2. — С. 1 — 3.
16.   Лапина Т..Л., Картавенко И. М. Урсодезоксихолевая кислота: влияние на слизистую оболочку верхних отделов желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2007. — № 6. — С. 51—57.
17.   Маев И. В., Дичева Д. Т., Андреев И. Н. Возможности применения домперидона в комплексной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Мед. совет. — 2012. — № 2. — С. 56—60.
18.   Маев И. В., Дичева Д. Т., Андреев Д. Н. и др. Терапевтическая роль прокинетических препаратов в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Мед. совет. — 2014. — № 4. — С. 66 — 70.
19.   Мелащенко С. Г., Чернобровый В. Н., Кавка С. А. Выяснение антирефлюксной активности ингибиторов протонной помпы при помощи мультиканального интралюминального импеданс-рН-мониторинга пищевода // Рос. журн. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. — 2011. — Т. 21, № 5 (прил. 38). — С. 166.
20.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ксенчин О. О. Діагностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом // Гастроентерол. — 2017. — № 2 (56). — С. 5—11.
21.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Ляховченко Н. А. Дослідження газових гастроезофагеальних рефлюксів та заковтування повітря за допомогою мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та рефлюксну хворобу // Гастроентерол. (міжвідомчий збірник). — 2011. — Вип. 45. — С. 329—333.
22.   Мелащенко С. Г., Чернобровий В. М., Морозова О. І. Дослідження гастроезофагеального рефлюксу за допомогою багатогодинного мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторингу стравоходу та шлунка у хворих на функціональну шлункову диспепсію та неерозивну рефлюксну хворобу // Гастроентерол. — 2010. — Вип. 44. — С. 329—333.
23.   Минушкин О. Н., Масловский Л. В., Шулешова А. Г., Назаров Н. С. Некоторые подходы к лечению больных с рефлюкс-эзофагитом, перенесших резекцию желудка // Тер. архив. — 2014. — № 86 (8). — С. 50—55.
24.   Новицька А. П. Хронічний хімічний гастрит, асоційований з рефлюксом жовчі (рефлюкс-гастрит): сучасні підходи до лікування з урахуванням особливостей механізмів розвитку // Ліки України. — 2015. — № 4 (190). — С. 4—9.
25.   Осипенко М. Ф., Ливзан М. А. Подходы к диагностике и терапии гастрита, ассоциированного с рефлюксом желчи // Лечащий врач. — 2012. — № 2. — С. 50—53.
26.   Палій І. Г., Заїка С. В. Використання фіксованої комбінації інгібітора протонної помпи та прокінетика — новий підхід до лікування функціональної шлункової диспепсії // Здоров’я України. — 2011. — № 18 (271).
27.   Палій І. Г., Заїка С. В., Янковецька А. Г. Поширення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби серед хворих з патологією органів травлення, провокуючі чинники та ефективність блокаторів Н+/K+-АТФази (за результатами анкетування амбулаторних хворих) // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 2 (82). — С. 85—96.
28.   Потяженко М. М., Невойт А. В., Китура О. Е. Плейотропные эффекты урсодезоксихолевой кислоты — дополнительный аргумент в пользу расширения клинического применения // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 2 (94). — С. 120—125.
29.   Селезнева Э. Я., Ильченко А. А., Чикунова Б. З. Цитопротективный эффект урсодезоксихолевой кислоты на слизистую оболочку органов гастродуоденальной зоны у больных пожилого возраста с сочетанием желчнокаменной болезни и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 4. — С. 44—47.
30.   Семиног Е. Перспективы применения урсодезоксихолевой кислоты по итогам XIV Российской гастроэнтерологической недели // Здоров’я України. — 2008. — № 19/1. — С. 42—43.
31.   Скрипник І. М., Осьодло Г. В., Шевага І. М. Оверлап-синдром неерозивної рефлюксної хвороби та функціональної диспепсії: клініко-епідеміологічний аналіз та лікування // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 2 (64). — С. 42—48.
32.   Степанов Ю. М., Мосійчук Л. М., Кушніренко І. В. Еволюція зондових методів досліджень в гастроентерології: огляд і власні дослідження // Гастроентерол. — 2014. — № 1 (51). — С. 94—101.
33.   Ткач С. М. Основные причины неудачного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пути их преодоления // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 337.
34.   Ткач С. М. Современные показания к применению повышенных доз ингибиторов протонной помпы // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 5 (61). — С. 46 — 52.
35.   Ткач С. М. Современные подходы к инициальному и противорецидивному лечению гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Гастроентерол. — 2015. — № 3 (57). — С. 142—146.
36.   Ткач С. М., Доготарь В. Б., Кутовой В. И. Современные взгляды на безопасность и побочные эффекты ингибиторов протонной помпы // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 1 (63). — С. 79 — 97.
37.   Ткач С. М., Дорофеев А. Э. Эволюция лечения кислотозависимой патологии // Гастроентерол. — 2015. — № 4 (58). — С. 94—100.
38.   Ткач С. М., Онищук Л. А. Ингибиторы протонной помпы и риск межлекарственных взаимодействий // Гастроентерол. — 2017. — № 2 (56). — С. 91—98.
39.   Трухманов А. С., Кайбышева В. О. рН-Импедансометрия пищевода: Пособие для врачей / Под ред. В. Т. Ивашкина. — М.: Медпрактика, 2013. — 18 с.
40.   ХVII Российская гастроэнтерологическая неделя: Когда показано применение урсодезоксихолевой кислоты? // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерол. — 2012. — № 1. — С. 32—37.
41.   Харченко Н. В., Анохина Г. А., Коруля И. А. и др. Лимзер в лечении больных с функциональной диспепсией // Здоров’я України. — 2011. — № 5 (258).
42.   Харченко Н. В., Герасименко О. М. Клиническая эффективность, переносимость и безопасность применения лекарственного средства «Домрид SR» при лечении пациентов с нарушением моторно-эвакуаторной функции гастродуоденальной зоны // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 2 (76). — С. 97—104.
43.   Харченко Н. В., Лопух І. Я., Коруля І. В., Трикоз О. П. Досвід застосування препарату «Золопент» у лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 1 (57). — С. 93 — 97.
44.   Чернобровий В. М. Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт: актуальні питання застосування препарату «Укрлів» — урсодезоксихолевої кислоти (перспектива добового езофаго-імпеданс-рН-моніторингу) // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2. — С. 47—53.
45.   Чернобровий В. М., Кізлова Н. М. Стартовий кислотоблокувальний ефект «Золопенту» (пантопразол) за даними багатогодинного гастро-рН-моніторингу у хворих із пептичною стравохідно-шлунково-дуоденальною патологією // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 1 (63). — С. 94 — 101.
46.   Чернобровий В. М., Кізлова Н. М. Пептична стравохідно-шлунково-дуоденальна патологія: кислотоінгібувальна ефективність стандартної пероральної дози препарату «Золопент» (пантопразол) у динаміці спостереження за даними експрес-гастро-рН-моніторингу // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 6 (68). — С. 68 — 75.
47.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г. Урсодезоксихолева кислота: клінічна практика (минуле та сьогодення) // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1 (75). — С. 99—109.
48.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії // Сучасна гастроентерол. — 2015. — № 3 (83). — С. 50—58.
49.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Ксенчин О. О. Езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг: обґрунтування діагностики біліарного рефлюксу та застосування урсодезоксихолевої кислоти // Сучасна гастроентерол. — 2016. — № 1 (87). — С. 54 — 60.
50.   Чернобровий В. М., Мелащенко С. Г., Чернобровий В. В., Заїка С. В. Порівняльні особливості кислотопригнічувальної ефективності «Рабімаку» (рабепразолу) у хворих на пептичні H. pylori-асоційовані гастродуоденальні захворювання за даними експрес-гастро-рН-моніторингу // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 2. — С. 68—74.
51.   Чернявский В. В. Возможности современных прокинетиков в коррекции моторики пищеварительного тракта // Внутренняя медицина. — 2008. — № 1. — С. 15—18.
52.   Щербинина М. Б. Длительная кислотосупрессия желудка ингибиторами протонной помпы: возможные риски, выбор оптимального препарата // Сучасна гастроентерол. — 2017. — № 1 (93). — С. 59 — 66.
53.   Щербинина М. Б. Современные патофизиологические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Оптимизация терапии // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 6 (74). — С. 76 — 83.
54.   Ang D., Ang T. L., Teo E. K. et al. Is impedance pH monitoring superior to the conventional 24-h pH meter in the evaluation of patients with laryngorespiratory symptoms suspected to be due to gastroesophageal reflux disease? // J. Dig. Dis. — 2011. — Vol. l2 (5). — P. 341—348.
55.   Angiolillo D. J., Gibson C. M., Cheng S. et al. Differential effects of omeprazole and pantoprazole on the pharmacodynamics and pharmacokinetics of clopidogrel in healthy subjects: randomized, placebo-controlled, crossover comparison studies // Clin. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 89 (1). — P. 65—74. doi: 10.1038/clpt.2010.219.
56.   Arbel Y., Birati E. Y., Finkelstein A. et al. Platelet inhibitory effect of clopidogrel in patients treated with omeprazole, pantoprazole, and famotidine: a prospective, randomized, crossover study // Clin. Cardiol. — 2013. — Vol. 36 (6). — P. 342—346. doi: 10.1016/s0735-1097 (12)62136-6.
57.   Bozikas A., Marsman W. A., Rosmolen W. D. et al. The effect of the oral administration of ursodeoxycholic acid and high-dose proton-pump inhibitors on the histology of Barrett’s esophagus // Dis. Esophagus. — 2008. — Vol. 21, N 4. — P. 346—354. doi: 10.1111/j.1442-2050.2007.00782.x.
58.   Bredenoord A. J., Tutuian R., Smout A. J. P. M. et al. Technology review: esophageal impedance monitoring // Am. J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 102. — P. 187—194. doi: 10.1111/ j.1572-0241.2006.00966.x.
59.   Chun B. J., Lee D. S. The effect of itopride combined with lansoprazole in patients with laryngopharyngeal reflux disease // Eur. Arch. Otorhynolaryngol. — 2013. — N 270 (4). — P. 1385—1390. doi: 10.1007/s00405 — 012-2341-8.
60.   Conchillo J. M., Schwartz M. P., Selimah M. et al. Acid and non-acid reflux patterns in patients with erosive esophagitis and non-erosive reflux disease (NERD): a study using intraluminal impedance monitoring // Dig. Dis. Sci. — 2008. — Vol. 53 (6). — P. 1506—1512. doi:10.1007/s10620-007-0059-z.
61.   De Bortoli N., Martinucci I., Savarino E. et al. Association between baseline impedance values and response proton pump inhibitors in patients with heartburn // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2015. — Vol. 13 (6). — P. 1082—1088. doi: 10.1016/j.cgh.2014.11.035.
62.   Donellan C., Preston C., Moayyedi P. et al. WITHDRAWN: Medical treatments for the maintenance therapy of reflux oesophagitis and endoscopic negative reflux disease // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — N 2. — CD003245. doi: 10.1002/14651858.cd003245.pub3.
63.   Dvorak K., Payne C. M., Chavarria M. et al. Bile acids in combination with low pH induce oxidative stress and oxidative DNA damage: relevance of the pathogenesis of Barrett’s esophagus // Gut. — 2007. — Vol. 56. — P. 763—771. doi: 10.1136/gut.2006.103697.
64.   Ezzat W. F., Fawaz S. A., Fathey H. et al. Virtue of adding prokinetics to proton pump inhibitors in the treatment of laryngopharyngeal reflux disease: prospective study // J. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2011. — N 40 (4). — P. 350—356.
65.   Foocaroen C., Chunlertrith K., Mairiang P. et al. Effectiveness of add-on therapy with domperidone vs alginic acid in proton pump inhibitor partial response gastro-oesophageal reflux disease in systemic sclerosis: randomized placebo-controlled trial // Rheumatol (Oxford). — 2017. — N 56 (2). — P. 214 — 222. doi: 10.1093/rheumatology/kew216.
66.   Frazzoni M., Conigliaro R., Mirante V. G., Melotti G. The added value of quantitative analysis of on-therapy impedance-pH parameters in distinguishing refractory non-erosive reflux disease from functional heartburn // Neurogastroenterol. Motil. — 2012. — Vol. 24, N 2. — P. 141 — 146. doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01800.x.
67.   Hayat J. O., Kang J.-Y., Dettmar P. W. et al. Do patients with hoarseness and endoscopic signs of LPR have abnormal esophago-pharyngeal reflux?: A study using simultaneous impedance-phmetry, orо-pharyngeal pH monitoring (Restech) and pepsin measurements in saliva // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 42, N 5, suppl. 1. — P. 411—412. doi: 10.1016/ s0016-5085 (12)61556-x.
68.   Hershcovici T., Jha L. K., Cui H. et al. Night-time intra-oesophageal bile and acid: a comparison between gastro-oesophageal reflux disease patients who failed and those who were treated successfully with a proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33. — P. 837—844. doi: 10.1111/j.1365-2036.2011.04583.x.
69.   Hiyama T., Yoshihara M., Tanaka S. et al. Strategy for treatment of nonerosive reflux disease in Asia // World J. Gastroenterol. — 2008. — N 14 (20). — P. 3123—3128. doi: 10.3748/wjg.14.3123.
70.   Hunchaisri N. Treatment of laryngopharyngeal reflux: a comparison between domperidone plus omeprazole and omeprazole alone // J. Med. Assoc. Thai. — 2012. — N 95 (1). — P. 73—80.
71.   Hunfeld N. G., Mathot R. A., Touw D. J. et al. Effect of CYP2C19*2 and *17 mutations on pharmacodynamics and kinetics of proton pump inhibitors in Caucasians // Br. J. Clin. Pharmacol. — 2008. — Vol. 65. — P. 752—760. doi: 10.1111/j.1365-2125.2007.03094.x.
72.   Hunfeld N. G., van Rossen R. C., Geus W. P., Touw D. J. Determination of rabeprazole and metabolite in human serum using high-speed HPLC // EJHP Sci. — 2008. — Vol. 14. — P. 8—13.
73.   Huo X., Juergens S., Zhang X. et al. Deoxycholic acid causes DNA damage while inducing apoptotic resistance through NF-κB activation in benign Barrett’s epithelial cells // Am J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. — 2011. — Vol. 301, N 2. — P. G278—286. doi: 10.1152/ajpgi.00092.2011.
74.   Iwakiri K., Kinoshita Y., Habu Y. et al. Evidence-based clinical practice guidelines for gastroesophageal reflux disease 2015 // J. Gastroenterol. — 2016. — P. 751 — 767. doi: 10.1007/s00535 — 016-1227-8.
75.   Jenkins G. J., D’Sousa F. R., Suzen S. H. et al. Deoxycholic acid at neutral and acid pH is genotoxic to esophageal cells through induction of ROS: the potential role of antioxidants in Barrett’s esophagus // Carcinogenesis. — 2007. — Vol. 28. — P. 136—142. doi: 10.1093/carcin/bgl147.
76.   Kandulski A., Weigt J., Caro C. et al. Esophageal intraluminal baseline impedance differentiates gastroesophageal reflux disease from functional heartburn // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. doi: 10.1016/j.cgh.2014.11.033.
77.   Khan M., Santana J., Donellan C. Medical treatments in the short term management of reflux oesophagitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — N 2. — C D003244. doi: 10.1002/14651858.cd003244.pub2.
78.   Kirchheiner J., Glatt S., Fuhr U. et al. Relative potency of proton-pump inhibitors-comparison of effects on intragastric pH // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2009. — Vol. 65. — P. 19—31. doi: 0.1007/s00228- 008-0576-5.
79.   Kunsch S., Neesse A. et al. Prospective evaluation of duodenogastroesophageal reflux in gastroesophageal reflux disease patients refractory to proton pump inhibitor therapy // Digestion. — 2012. — Vol. 86 (4). — Р. 315—322. doi: 10.1159/000342234.
80.   Lacy B. E., Talley N. G., Locke G. R. et al. Review article: current treatment options and management of functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — N 36 (1). — P. 3—15. doi: 10.1111/j.1365-2036.2012.05128.x.
81.   Lin D., Triadafilopoulos G. Dual ambulatory pH monitoring in patients with gastroesophageal reflux rendered asymptomatic with proton pump inhibitor therapy // Dig. Dis. Sci. — 2014. — Vol. 60 (5). — P. 1343—1349. doi: 10.1007/s10620-014-3324-y.
82.   Madanick R. D., Kroch D. A. Medical treatment of gastroesophageal reflux disease // World J. Surg. — 2017. — Vol. 41 (7). — P. 1678 — 1684. doi: 10.1007/s00268-017-3954-2.
83.   Miwa H., Inoue K., Ashida K. Randomised clinical trial: efficacy of the addition of a prokinetic, mosapride citrate, to omeprazole in the treatment of patients with nonerosive reflux disease: a double-blind, placebo-controlled study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — N 33 (3). — P. 323—332. doi: 10.1111/j.1365-2036.2010.04517.x.
84.   Moayyedi P., Santana J., Khan M. et al. WITHDRAWN: Medical treatments in the short term management of reflux oesophagitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2011. — N 2. — C D003244. doi: 10.1002/14651858.cd003244.pub3.
85.   Mullin G. M., Gabello M., Murray L. J. et al. Proton pump inhibitors: actions and reactions // Drug. Disc. Today. — 2009. — Vol. 14 (13—14). — P. 647—660. doi: 10.1016/j.drudis.2009.03.014.
86.   Ndraha S. Combination of PPI with a prokinetic drug in gastroesophageal reflux disease // Indones. J. Intern. Med. — 2011. — N 43 (4). — P. 233—236.
87.   Patel A., Sayuk G. S., Gyawali C. P. Parameters on esophageal pH-impedance monitoring that predict outcomes of patients with gastroesophageal reflux disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 109, N 6. — P. 836—844. doi: 10.1016/j.cgh.2014.08.029.
88.   Pilotto A., Franceschi M., Leandro G. Comparison of four proton pump inhibitors for the short-term treatment of esophagitis in elderly patients // World J. Gastroenterol. — 2007. — Vol. 13 (33). — P. 4467—4472. doi: 10.3748/wjg.v13.i33.4467.
89.   Ren L.-H., Chen W.-X., Qian L. J. et al. Addition of prokinetics to PPI therapy in gastroesophageal reflux disease: a meta-analysis // World G. Gastroenterol. — 2014. — N 20 (9). — P. 2412 — 2419. doi: 10/3478/wjg.v20.i9.2412.
90.   Savarino E., Tutuian R., Zentilin P. et al. Characteristics of reflux episodes and symptom association in patients with erosive esophagitis and nonerosive reflux disease: study using combined impedance-pH off therapy // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 105 (5). — P. 1053—1061.
91.   Shahani S., Sawant P., Dabholkar P. Rabeprazole plus domperidone: the answer for gastrooesophageal reflux disease //
J. Ind. Med. Assoc. — 2008. — N 106 (4). — P. 264, 266, 268.
92.   Sharma B., Sharma N., Daga M. K. et al. Effect of omeprazole and domperidone on adult asthmatics with gastroesophageal reflux // World J. Gastroenterol. — 2007. — N 13 (11). — P. 1706—1710.
93.   Sherwood M. W., Melloni C., Jones W. S. et al. Individual proton pump inhibitors and outcomes in patients with coronary artery disease on dual antiplatelet therapy: A systematic review // J. Am. Heart Association. — 2015. — Vol. 4. — P. 1—8. doi: 10.1161/jaha.115.002245.
94.   Thao T. D., Ryu H. C., Yoo S. H. et al. Antibacterial and antiatrophiceffects of a highly soluble, acid stable UDCA formulain Helicobacter pylori-induced gastritis // Biochem. Pharmacol. — 2008. — Vol. 75, N 11. — P. 2135—2146. doi: 10.1016/j.bcp.2008.03.008.
95.   Vailati C., Mazzoleni G., Testoni P. A., Passaretti S. pH-impedance findings and proton pump inhibitors-responsiveness in patients with typical gastroesophageal reflux disease symptoms in a large single-center Italian series // J. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 48, N 7. — P. 613—619. doi: 10.1097/mcg.0000000000000051.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 «Енгілен»: терапевтичні можливості та клінічна ефективність Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, О. Є. Клочков, П. Г. Фоменко Донецький національний медичний університет, Лиман

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

«Енгілен»: терапевтичні можливості та клінічна ефективність

Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, О. Є. Клочков, П. Г. Фоменко

Донецький національний медичний університет, Лиман

Проаналізовано склад препарату «Енгілен», лікувальні властивості лікарських рослин, які входять до складу препарату та показання до його призначення. Особливу увагу приділено перевагам препарату: оптимальні дози в співвідношення діючих речовин, широке коло показань, ефективність при поєднаних захворюваннях органів травлення та супутній патології інших органів і систем. Наведено результати власного дослідження, яке показало ефективність «Енгілену» при хронічному безкам’яному холециститі та неалкогольному стеатогепатиті у хворих з надлишковою масою тіла або ожирінням. Установлено ефективну корекцію різних варіантів дисфункції жовчного міхура.

Ключові слова: фітогепатопротектори, силімарин, інулін, куркумін, «Енгілен», хронічний холецистит, неалкогольний стеатогепатит, дисфункції жовчного міхура.

Список літератури:
1.   Бутов М. А., Ардатова В. Б., Шелухина С. В. Дисфункции билиарного тракта: диагностика, медикаментозная коррекция. — Рязань: [Б. и.], 2004. — 39 с.
2.   Гарник Т. Гепатопротекторное действие фитосредств в комплексной терапии и реабилитации больных хроническим гепатитом // Ліки України. — 2002. — № 11. — С. 2 — 5.
3.   Громова О. А., Торшин И. Ю. Хофитол — стандартизированный экстракт артишока. Биохимический состав и фармакологические эффекты // Трудный пациент. — 2009. — Т. 7, № 45. — С. 24 — 31.
4.   Губергриц Н. Б., Фадеенко Г. Д., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г. Гепатопротекторы: от теории к практике. — Донецк: Лебедь, 2012. — 156 с.
5.   Губергріц Н. Б., Харченко Н. В. Хронічні гепатити та цирози печінки. — К.: Поліум, 2015. — 288 с.
6.   Дегтярева И. И., Скрыпник И. Н., Невойт А. В. и др. Гепатопротекторы-антиоксиданты в терапии больных с хроническими диффузными заболеваниями печени // Новые мед. технологии. — 2002. — № 6. — С. 18 — 23.
7.   Залесский В. Н. Дисрегуляция иммуновоспалительного ответа — ключевой фактор развития хронических (неинфекционных) заболеваний человека. Терапевтический потенциал куркумина // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 1. — С. 81 — 88.
8.   Застосування легалону для лікування хронічних токсичних гепатитів і жирової дистрофії печінки: метод. рекомендації / МОЗ України, Укр. центр наук.-метод. інформ. та патент. — ліценз. роботи ; Авт.: І. І. Дегтярьова та ін. — К.: Б. в., 2002. — 8 с.
9.   Катикова О. Ю., Костин Я. В., Тишки В. С. Гепатопротекторное действие препаратов растительного происхождения // Эксперим. и клин. фармакол. — 2002. — № 1. — С. 41 — 43.
10.   Мудрые мысли о медицине и врачевании / сост. Я. С. Циммерман. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
11.   Справочник Видаль. — М.: Видаль Рус, 2017. — 1240 с.
12.   Степанов Ю. М., Кононов І. М. Застосування Енгілену при дискінезії жовчовивідних шляхів : інформаційний лист. — К.: Укрмедпатентінформ, 2016. — 3 с.
13.   Харченко Н. В., Черненко В. В., Родонежская Е. В. Постхолецистэктомический синдром или дисфункция сфинктера Одди? // Здоров’я України. — 2003. — № 8. — С. 32 — 33.
14.   Циммерман Я. С. Гастроэнтерология. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. — 816 с.
15.   Циммерман Я. С. Хронический холецистит и хронический панкреатит. — Пермь: Перм. гос. мед. акад., 2002. — 252 с.
16.   Aggarwal B. B. Inflammation, life style and chronic diseases: the silent link (oxidative stress and disease) / Eds.: B. B. Aggarwal, S. Krishnan, S. Guha. — Boca Raton: CRC Press, 2011. — 480 p.
17.   Aggarwal B. B., Harikumar K. B. Potential therapeutic effects of curcumin, the anti-inflammatory agent, against neurodegenerative, cardiovascular, pulmonary, metabolic, autoimmune and neoplastic diseases // Int. J. Biochem. Cell Biol. — 2009. — Vol. 41, N 1. — P. 40 — 59.
18.   Aggarwal B. B., Sung B. Pharmacological basis for the role of curcumin in chronic diseases: an age-old spice with modern targets // Trends Pharmacol. Sci. — 2009. — Vol. 30, N 2. — P. 85 — 94.
19.   Aoki H., Takada Y., Kondo S. et al. Evidence that curcumin suppresses the growth of malignant gliomas in vitro and in vivo through induction of autophagy: role of Akt and extracellular signal-regulated kinase signaling pathways // Mol. Pharmacol. — 2007. — Vol. 72, N 1. — P. 29 — 39.
20.   Bellosta S., Bogani P., Canavesi M. et al. Mediterranean diet and cardioprotection: wild artichoke inhibits metalloproteinase 9 // Mol. Nutr. Food Res. — 2008. — Vol. 52, N 10. — P. 1147 — 1152.
21.   Fang J., Xia C., Cao Z. et al. Apigenin inhibits VEGF and HIF1 expression via PI3K/AKT/p70S6K1 and HDM2/p53 pathways // FASEB J. — 2005. — Vol. 19, N 3. — P. 342 — 353.
22.   Grande S., Bogani P., de Saizieu A. et al. Vasomodulating potential of mediterranean wild plant extracts // J. Agric. Food Chem. — 2004. — Vol. 52, N 16. — P. 5021 — 5026.
23.   Hirano T., Higa S., Arimitsu J. et al. Flavonoids such as luteolin, fisetin and apigenin are inhibitors of interleukin4 and interleukin13 production by activated human basophils // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2004. — Vol. 134, N 2. — P. 135 — 140.
24.   Jimenez-Escrig A., Dragsted L. O., Daneshvar B. et al. In vitro antioxidant activities of edible artichoke (Cynara scolymus L.) and effect on biomarkers of antioxidants in rats // J. Agric. Food Chem. — 2003. — Vol. 51, N 18. — P. 5540 — 5545.
25.   Juzyszyn Z., Czerny B., Pawlik A., Drozdzik M. The effect of artichoke (Cynara scolymus L.) extract on ROS generation in HUVEC cells // Phytother. Res. — 2008. — Vol. 22, N 9. — P. 1159 — 1161.
26.   Kamat A. M., Sethi G., Aggarwal B. B. Curcumin potentiates the apoptotic effects of chemotherapeutic agents and cytokines through down-regulation of nuclear factor-kappaB and nuclear factor-kappaB-regulated gene products in IFN-alpha-sensitive and IFN-alpha-resistant human bladder cancer cells // Mol. Cancer Ther. — 2007. — Vol. 6, N 3. — P. 1022 — 1030.
27.   Kunnumakkara A. B., Guha S., Krishnan S. et al. Curcumin potentiates antitumor activity of gemcitabine in an orthotopic model of pancreatic cancer through suppression of proliferation, angiogenesis, and inhibition of nuclear factor-kappaB-regulated gene products // Cancer Res. — 2007. — Vol. 67, N 8. — P. 3853 — 3861.
28.   Li Y., Li M., Wu S., Tian Y. Combination of curcumin and piperine prevents formation of gallstones in C57BL6 mice fed on lithogenic diet: whether NPC1L1/ SREBP2 participates in this process? // Lipids in Health and Disease. — 2015. — Vol. 14, N 100. — P. 1 — 8.
29.   Miccadei S., Di Venere D., Cardinali A. et al. Antioxidative and apoptotic properties of polyphenolic extracts from edible part of artichoke (Cynara scolymus L.) on cultured rat hepatocytes and on human hepatoma cells // Nutr. Cancer. — 2008. — Vol. 60, N 2. — P. 276 — 283.
30.   Nabavi S. F., Daglia M., Moghaddam A. H. et al. Curcumin and liver disease: from chemistry to medicine // Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. — 2014. — Vol. 13. — P. 62 — 77.
31.   Nadova S., Miadokova E., Mucaji P. et al. Growth inhibitory effect of ethyl acetatesoluble fraction of Cynara cardunculus L. in leukemia cells involves cell cycle arrest, cytochrome c release and activation of caspases // Phytother. Res. — 2008. — Vol. 22, N 2. — P. 165 — 168.
32.   Ohtsuki K., Abe A., Mitsuzumi H. et al. Glucosyl hesperidin improves serum cholesterol composition and inhibits hypertrophy in vasculature // J. Nutr. Sci. Vitaminol. — 2003. — Vol. 49, N 6. — P. 447 — 450.
33.   Rivera-Espinoza Y., Muriel P. Pharmacological actions of curcumin in liver diseases or damage // Liver Int. — 2009. — Vol. 29, N 10. — P. 1457 — 1466.
34.   Roberfroid M. B. Prebiotics and probiotics: are they functional foods? // Am. J. Clin. Nutr. — 2000. — Vol. 76, N 6 (suppl..). — P. 1682 — 1687.
35.   Shishodia S., Amin H. M., Lai R., Aggarwal B. B. Curcumin (diferuloylmethane) inhibits constitutive NF-kappaB activation, induces G1/S arrest, suppresses proliferation, and induces apoptosis in mantle cell lymphoma // Biochem. Pharmacol. — 2005. — Vol. 70, N 5. — P. 700 — 713.
36.   Skarpanska-Stejnborn A., Pilaczynska-Szczesniak, Basta P. et al. The influence of supplementation with artichoke (Cynara scolymus L.) extract on selected redox parameters in rowers // Int. J. Sport Nutr. Exerc. Metab. — 2008. — Vol. 18, N 3. — P. 313 — 327.
37.   Surh Y. J. Oxidative stress, inflammation, and health / Ed. by: Y. J. Surh, L. Packer. — Boca Raton: CRC Press, 2005. — 660 p.
38.   Zhu X. F., Zhang H. X., Lo R. Antifungal activity of Cynara scolymus L. extracts // Fitoterapia. — 2005. — Vol. 76, N 1. — P. 108 — 111.
39.   Zhu X. F., Zhang H. X., Lo R. Phenolic compounds from the leaf extract of artichoke (Cynara scolymus L.) and their antimicrobial activities // J. Agric. Food Chem. — 2004. — Vol. 52, N 24. — P. 7272 — 7278.

Інше:
Губергріц Наталя Борисівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини №2
E-mail: profnbg@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 1 серпня 2017 р.

	«Энгилен»: терапевтические возможности и клиническая эффективность Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева, А. Е. Клочков, П. Г. Фоменко Донецкий национальный медицинский университет, Лиман

«Энгилен»: терапевтические возможности и клиническая эффективность

Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева, А. Е. Клочков, П. Г. Фоменко

Донецкий национальный медицинский университет, Лиман

Подробно проанализированы состав препарата «Энгилен», лечебные свойства лекарственных растений, входящих в состав препарата и показания к его назначению. Особое внимание уделено преимуществам препарата: оптимальные дозы и соотношение действующих веществ, широкий круг показаний, эффективность при сочетанных заболеваниях органов пищеварения и сопутствующей патологии других органов и систем. Приведены результаты собственного исследования, показавшего эффективность «Энгилена» при хроническом бескаменном холецистите и неалкогольном стеатогепатите у больных с избыточной массой тела или ожирением. Установлена эффективная коррекция разных вариантов дисфункции желчного пузыря.

Ключевые слова: фитогепатопротекторы, силимарин, инулин, куркумин, «Энгилен», хронический холецистит, неалкогольный стеатогепатит, дисфункции желчного пузыря.

Список литературы:
1.   Бутов М. А., Ардатова В. Б., Шелухина С. В. Дисфункции билиарного тракта: диагностика, медикаментозная коррекция. — Рязань: [Б. и.], 2004. — 39 с.
2.   Гарник Т. Гепатопротекторное действие фитосредств в комплексной терапии и реабилитации больных хроническим гепатитом // Ліки України. — 2002. — № 11. — С. 2 — 5.
3.   Громова О. А., Торшин И. Ю. Хофитол — стандартизированный экстракт артишока. Биохимический состав и фармакологические эффекты // Трудный пациент. — 2009. — Т. 7, № 45. — С. 24 — 31.
4.   Губергриц Н. Б., Фадеенко Г. Д., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г. Гепатопротекторы: от теории к практике. — Донецк: Лебедь, 2012. — 156 с.
5.   Губергріц Н. Б., Харченко Н. В. Хронічні гепатити та цирози печінки. — К.: Поліум, 2015. — 288 с.
6.   Дегтярева И. И., Скрыпник И. Н., Невойт А. В. и др. Гепатопротекторы-антиоксиданты в терапии больных с хроническими диффузными заболеваниями печени // Новые мед. технологии. — 2002. — № 6. — С. 18 — 23.
7.   Залесский В. Н. Дисрегуляция иммуновоспалительного ответа — ключевой фактор развития хронических (неинфекционных) заболеваний человека. Терапевтический потенциал куркумина // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 1. — С. 81 — 88.
8.   Застосування легалону для лікування хронічних токсичних гепатитів і жирової дистрофії печінки: метод. рекомендації / МОЗ України, Укр. центр наук.-метод. інформ. та патент. — ліценз. роботи ; Авт.: І. І. Дегтярьова та ін. — К.: Б. в., 2002. — 8 с.
9.   Катикова О. Ю., Костин Я. В., Тишки В. С. Гепатопротекторное действие препаратов растительного происхождения // Эксперим. и клин. фармакол. — 2002. — № 1. — С. 41 — 43.
10.   Мудрые мысли о медицине и врачевании / сост. Я. С. Циммерман. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — 256 с.
11.   Справочник Видаль. — М.: Видаль Рус, 2017. — 1240 с.
12.   Степанов Ю. М., Кононов І. М. Застосування Енгілену при дискінезії жовчовивідних шляхів : інформаційний лист. — К.: Укрмедпатентінформ, 2016. — 3 с.
13.   Харченко Н. В., Черненко В. В., Родонежская Е. В. Постхолецистэктомический синдром или дисфункция сфинктера Одди? // Здоров’я України. — 2003. — № 8. — С. 32 — 33.
14.   Циммерман Я. С. Гастроэнтерология. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. — 816 с.
15.   Циммерман Я. С. Хронический холецистит и хронический панкреатит. — Пермь: Перм. гос. мед. акад., 2002. — 252 с.
16.   Aggarwal B. B. Inflammation, life style and chronic diseases: the silent link (oxidative stress and disease) / Eds.: B. B. Aggarwal, S. Krishnan, S. Guha. — Boca Raton: CRC Press, 2011. — 480 p.
17.   Aggarwal B. B., Harikumar K. B. Potential therapeutic effects of curcumin, the anti-inflammatory agent, against neurodegenerative, cardiovascular, pulmonary, metabolic, autoimmune and neoplastic diseases // Int. J. Biochem. Cell Biol. — 2009. — Vol. 41, N 1. — P. 40 — 59.
18.   Aggarwal B. B., Sung B. Pharmacological basis for the role of curcumin in chronic diseases: an age-old spice with modern targets // Trends Pharmacol. Sci. — 2009. — Vol. 30, N 2. — P. 85 — 94.
19.   Aoki H., Takada Y., Kondo S. et al. Evidence that curcumin suppresses the growth of malignant gliomas in vitro and in vivo through induction of autophagy: role of Akt and extracellular signal-regulated kinase signaling pathways // Mol. Pharmacol. — 2007. — Vol. 72, N 1. — P. 29 — 39.
20.   Bellosta S., Bogani P., Canavesi M. et al. Mediterranean diet and cardioprotection: wild artichoke inhibits metalloproteinase 9 // Mol. Nutr. Food Res. — 2008. — Vol. 52, N 10. — P. 1147 — 1152.
21.   Fang J., Xia C., Cao Z. et al. Apigenin inhibits VEGF and HIF1 expression via PI3K/AKT/p70S6K1 and HDM2/p53 pathways // FASEB J. — 2005. — Vol. 19, N 3. — P. 342 — 353.
22.   Grande S., Bogani P., de Saizieu A. et al. Vasomodulating potential of mediterranean wild plant extracts // J. Agric. Food Chem. — 2004. — Vol. 52, N 16. — P. 5021 — 5026.
23.   Hirano T., Higa S., Arimitsu J. et al. Flavonoids such as luteolin, fisetin and apigenin are inhibitors of interleukin4 and interleukin13 production by activated human basophils // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2004. — Vol. 134, N 2. — P. 135 — 140.
24.   Jimenez-Escrig A., Dragsted L. O., Daneshvar B. et al. In vitro antioxidant activities of edible artichoke (Cynara scolymus L.) and effect on biomarkers of antioxidants in rats // J. Agric. Food Chem. — 2003. — Vol. 51, N 18. — P. 5540 — 5545.
25.   Juzyszyn Z., Czerny B., Pawlik A., Drozdzik M. The effect of artichoke (Cynara scolymus L.) extract on ROS generation in HUVEC cells // Phytother. Res. — 2008. — Vol. 22, N 9. — P. 1159 — 1161.
26.   Kamat A. M., Sethi G., Aggarwal B. B. Curcumin potentiates the apoptotic effects of chemotherapeutic agents and cytokines through down-regulation of nuclear factor-kappaB and nuclear factor-kappaB-regulated gene products in IFN-alpha-sensitive and IFN-alpha-resistant human bladder cancer cells // Mol. Cancer Ther. — 2007. — Vol. 6, N 3. — P. 1022 — 1030.
27.   Kunnumakkara A. B., Guha S., Krishnan S. et al. Curcumin potentiates antitumor activity of gemcitabine in an orthotopic model of pancreatic cancer through suppression of proliferation, angiogenesis, and inhibition of nuclear factor-kappaB-regulated gene products // Cancer Res. — 2007. — Vol. 67, N 8. — P. 3853 — 3861.
28.   Li Y., Li M., Wu S., Tian Y. Combination of curcumin and piperine prevents formation of gallstones in C57BL6 mice fed on lithogenic diet: whether NPC1L1/ SREBP2 participates in this process? // Lipids in Health and Disease. — 2015. — Vol. 14, N 100. — P. 1 — 8.
29.   Miccadei S., Di Venere D., Cardinali A. et al. Antioxidative and apoptotic properties of polyphenolic extracts from edible part of artichoke (Cynara scolymus L.) on cultured rat hepatocytes and on human hepatoma cells // Nutr. Cancer. — 2008. — Vol. 60, N 2. — P. 276 — 283.
30.   Nabavi S. F., Daglia M., Moghaddam A. H. et al. Curcumin and liver disease: from chemistry to medicine // Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. — 2014. — Vol. 13. — P. 62 — 77.
31.   Nadova S., Miadokova E., Mucaji P. et al. Growth inhibitory effect of ethyl acetatesoluble fraction of Cynara cardunculus L. in leukemia cells involves cell cycle arrest, cytochrome c release and activation of caspases // Phytother. Res. — 2008. — Vol. 22, N 2. — P. 165 — 168.
32.   Ohtsuki K., Abe A., Mitsuzumi H. et al. Glucosyl hesperidin improves serum cholesterol composition and inhibits hypertrophy in vasculature // J. Nutr. Sci. Vitaminol. — 2003. — Vol. 49, N 6. — P. 447 — 450.
33.   Rivera-Espinoza Y., Muriel P. Pharmacological actions of curcumin in liver diseases or damage // Liver Int. — 2009. — Vol. 29, N 10. — P. 1457 — 1466.
34.   Roberfroid M. B. Prebiotics and probiotics: are they functional foods? // Am. J. Clin. Nutr. — 2000. — Vol. 76, N 6 (suppl..). — P. 1682 — 1687.
35.   Shishodia S., Amin H. M., Lai R., Aggarwal B. B. Curcumin (diferuloylmethane) inhibits constitutive NF-kappaB activation, induces G1/S arrest, suppresses proliferation, and induces apoptosis in mantle cell lymphoma // Biochem. Pharmacol. — 2005. — Vol. 70, N 5. — P. 700 — 713.
36.   Skarpanska-Stejnborn A., Pilaczynska-Szczesniak, Basta P. et al. The influence of supplementation with artichoke (Cynara scolymus L.) extract on selected redox parameters in rowers // Int. J. Sport Nutr. Exerc. Metab. — 2008. — Vol. 18, N 3. — P. 313 — 327.
37.   Surh Y. J. Oxidative stress, inflammation, and health / Ed. by: Y. J. Surh, L. Packer. — Boca Raton: CRC Press, 2005. — 660 p.
38.   Zhu X. F., Zhang H. X., Lo R. Antifungal activity of Cynara scolymus L. extracts // Fitoterapia. — 2005. — Vol. 76, N 1. — P. 108 — 111.
39.   Zhu X. F., Zhang H. X., Lo R. Phenolic compounds from the leaf extract of artichoke (Cynara scolymus L.) and their antimicrobial activities // J. Agric. Food Chem. — 2004. — Vol. 52, N 24. — P. 7272 — 7278.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Сучасні аспекти та «підводні камені» лікування Helicobacter pylori-асоційованих захворювань В. В. Чернявський Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Сучасні аспекти та «підводні камені» лікування Helicobacter pylori-асоційованих захворювань

В. В. Чернявський

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Представлено сучасні погляди щодо ролі інфекції Нelicobacter pylori при захворюваннях гастродуоденальної зони. Розглянуто практичні аспекти лікування цієї інфекції у світлі останнього Маастрихтського консенсусу, а також особливості імплементації його основних положень у практичну діяльність. Проаналізовано шляхи подолання практичних проблем діагностично-лікувального процесу при Н. pylori-асоційованих захворюваннях.

Ключові слова: Нelicobacter pylori, лікування, Маастрихт V.

Список літератури:
1.   Бармина А. Система отслеживания препаратов: эффективное решение в борьбе с фальсификатом // Еженедельник Аптека. — 2013. — № 27 (898).
2.   Передерий В. Г., Чернявский В. В. Как вылечить хронический гастрит, язвенную болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки и предупредить рак желудка. В вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. — Луганск: ЛОТ, 2005. — 315 с.
3.   Степанов Ю. М., Косинська С. В. Інноваційні технології діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на різних етапах надання медичної допомоги: Метод. рекомендації. — Дніпропетровськ, 2015. — С. 8 — 10.
4.   Чернявский В. В. Рациональное ведение пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и перспективы излечения // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 5 (79). — С. 85 — 90.
5.   Katz P. et al. ACG Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
6.   Malfertheiner P. et al. Management of Helicobacter pylori infection. The Maastricht IV/Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
7.   Malfertheiner P. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report // Gut. — 2017. — Vol. 66. — P. 6 — 30.

Інше:
Чернявський Володимир Володимирович, к. мед. н., доцент кафедри
01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17. Тел. (44) 235-62-35

Стаття надійшла до редакції 14 липня 2017 р.

	Современные аспекты и «подводные камни» лечения Нelicobacter pylori-ассоциированных заболеваний В. В. Чернявский Национальний медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Современные аспекты и «подводные камни» лечения Нelicobacter pylori-ассоциированных заболеваний

В. В. Чернявский

Национальний медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Представлены современные взгляды на роль инфекции Нelicobacter pylori при заболеваниях гастродуоденальной зоны. Рассмотрены практические аспекты лечения данной инфекции в свете последнего Маастрихтского консенсуса, а также особенности имплементации его основных положений в практическую деятельность. Проанализированы пути преодоления практических проблем диагностически-лечебного процесса при Н. pylori-ассоциированных заболеваниях.

Ключевые слова: Нelicobacter pylori, лечение, Маастрихт V.

Список литературы:
1.   Бармина А. Система отслеживания препаратов: эффективное решение в борьбе с фальсификатом // Еженедельник Аптека. — 2013. — № 27 (898).
2.   Передерий В. Г., Чернявский В. В. Как вылечить хронический гастрит, язвенную болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки и предупредить рак желудка. В вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. — Луганск: ЛОТ, 2005. — 315 с.
3.   Степанов Ю. М., Косинська С. В. Інноваційні технології діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на різних етапах надання медичної допомоги: Метод. рекомендації. — Дніпропетровськ, 2015. — С. 8 — 10.
4.   Чернявский В. В. Рациональное ведение пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и перспективы излечения // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 5 (79). — С. 85 — 90.
5.   Katz P. et al. ACG Guidelines for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
6.   Malfertheiner P. et al. Management of Helicobacter pylori infection. The Maastricht IV/Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — Vol. 61. — P. 646 — 664.
7.   Malfertheiner P. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report // Gut. — 2017. — Vol. 66. — P. 6 — 30.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Нез’ясовані проблеми і нові можливості в терапії хронічних запорів: що повинен знати лікар загальної практики? І. Г. Палій, І. В. Чернова Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Нез’ясовані проблеми і нові можливості в терапії хронічних запорів: що повинен знати лікар загальної практики?

І. Г. Палій, І. В. Чернова

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Хронічний запор — складна медико-соціальна проблема, з якою часто стикаються практичні лікарі: терапевти, лікарі загальної практики — сімейної медицини, гастроентерологи. Причини запорів можуть бути як функціональними, так і органічними. Лікар-практик має вміти диференціювати ці стани та обирати тактику обстеження і лікування. Проблема лікування хронічних запорів неповністю вирішена, оскільки комплексний підхід до лікування передбачає корекцію способу життя, зміну характеру харчування та, за відсутності ефекту від зазначених заходів, прийом проносних препаратів. Запорукою успішного лікування є встановлення довіри пацієнта до лікаря. Лікарям загальної практики — сімейної медицини слід звернути увагу на комплексний проносний препарат «Мікролакс®», який спричиняє як хімічну, так і механічну дію, не подразнює кишечник і не спричиняє системних побічних ефектів. Препарат не має спеціальних протипоказань до застосування та може використовуватися у дорослих, дітей, а також вагітних і жінок у період лактації.

Ключові слова: хронічний запор, діагностика, лікування, проносні препарати, «Мікролакс®».

Список літератури:
1.   Бабак О. Я. Запор. Современный взгляд на проблему // Сучасна гастроентерол. — 2005. — № 4 (24). — С. 20 — 23.
2.   Бабак О. Я., Фадеенко Г. Д., Сытник К. А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 5. — С. 116 — 119.
3.   Белоусова Е. А. Идиопатический медленно-транзитный запор: механизмы развития и возможности лечения // Фарматека. — 2010. — № 209 (15). — С. 18 — 23.
4.   Волкова Н. Н. Основные причины и принципы лечения запора у пожилых // РМЖ. — 2015. — № 17. — С. 1044.
5.   Звягинцева Т. Д., Гриднева С. В. Проблема запора в современном обществе // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 2 (40). — С. 40 — 43.
6.   Елизаветина Г. А., Минушкин О. Н. Запоры и некоторые принципы их лечения // Клиническая фармакология и терапия. — 1997. — № 6. — С. 51 — 53.
7.   Лазебник Л. Б. Распространенность и факторы риска запоров у взрослого населения Москвы (по данным популяционного исследования «МУЗА») // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 3. — С. 68 — 73.
8.   Лещишин І. М., Охоцька О. І., Маркулан Л. Ю. Закрепи: глобальна перспектива (Рекомендації Світової організації гастроентерологів, листопад 2010 року) // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 7 — 13.
9.   Ливзан М. А., Осипенко М. Ф. Хронический запор: от симптома к диагнозу и эффективной терапии. Алгоритм наших действий // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 678 — 681.
10.   Минушкин О. Н. Функциональный запор: рекомендации по диагностике и лечению // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 703 — 707.
11.   Осипенко М. Ф., Бикублатова Е. А., Скалинская М. А. Алгоритм диагностики и ведения больных с синдромом хронического запора. В помощь практическому врачу // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2013. — № 5. — С. 102 — 107.
12.   Осипенко М. Ф., Шрайнер Е. В. Вечно актуальная проблема запора // РМЖ. — 2014. — № 31. — С. 2230.
13.   Парфенов А. И. Патогенетическое лечение хронического запора // Тер. архив. — 2012. — № 84 (8). — С. 4 — 9. .
14.   Парфенов А. И., Индейкина Л. Х., Павлов М. В. Хронический запор: акцент на слабительные средства, стимулирующие перистальтику // РМЖ. — 2016. — № 17. — С. 1167 — 1171. .
15.   Плотникова Е. Ю. Современные представления о запоре // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 7 — 17.
16.   Прилепская С. И., Парфенов А. И., Лазебник Л. Б. и др. Распространенность и факторы риска запоров у взрослого населения Москвы по данным популяционного исследования МУЗА // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2011. — № 3. — С. 68 — 73.
17.   Свінцицький А. С. Закрепи та принципи їх лікування // Мистецтво лікування. — 2003. — № 2. — С. 20 — 25.
18.   Ткач С. М. Современные подходы к ведению больных с хроническим запором / С. М. Ткач // Здоров’я України. — 2013. — № 6. — С. 63 — 65.
19.   Фадеенко Г. Д. Терапевтический эффект лактулозы при заболеваниях органов пищеварения // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 3. — С. 98 — 101.
20.   Фадеенко Г. Д., Чернова В. М. Принципы лечения запоров у беременных // Здоровье женщины. — 2006. — № 2. — С. 70 — 72.
21.   Фадеенко Г. Д., Можина Т. Л. Запор у больных кардиологического профиля // Сучасна гастроентерол.. — 2009. — № 6 (50). — С. 72 — 78.
22.   Федеральное руководство по использованию лекарственных средств / Под. ред А. Г. Чучалина, Ю. Б. Белоусова, В. В. Яснецова. — М.: Эхо, 2010. — Вып. 11. — 944 с.
23.   Хавкин А. И., Файзуллина Р. А., Бельмер С. В. и др. Диагностика и тактика ведения детей с функциональными запорами (Рекомендации общества детских гастроэнтерологов) // Вопр. дет. диетол. — 2014. — № 12 (4). — С. 49 — 63.
24.   Харченко Н. В. Хронический запор: диагностика и принципы лечения // Мистецтво лікування. — 2007. — № 1 (37). — С. 69 — 71.
25.   Anglade JP. Clinical trial of Microlax in gynaecological surgery and obstetrics // Extract from Dossiers dе l’Obsterique. — 1975. — Vol. 14. — P. 42 — 43.
26.   Attar A., Lémann M., Ferguson A. et al. Comparison of a low dose polyethylene glycol electrolyte solution with lactulose for treatment of chronic constipation // Gut. — 1999. — Vol. 44. — P. 226 — 230.
27.   Bijkerk C. J., Muris J. W.M., Knottnerus J. A. et al. Systematic review: the role of different types of fibre in the treatment of irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2004. — Vol. 19. — P. 245 — 251.
28.   Camilleri M., Kerstens R., Rykx A., Vandeplassche L. A placebo-controlled trial of prucalopride for severe chronic constipation // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — Р. 2344 — 2354.
29.   Devaux J., Bernard J. L., Mouly-Bandini A., Raybaud C. L. Use of a peptisant gel in a pediatric ward // Mediterranee Med. — 1975. — Vol. 3. — P. 65 — 68.
30.   Di Palma J. A., Smith J. R., Cleveland M. V. Overnight efficacy of polyethylene glycol laxative // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 1776 — 1779.
31.   Dubouloz F., Gouin F. MicrolaxR in the treatment of constipation in bed-ridden patients // Immex. — 1971. — Vol. 5. — P. 117 — 119.
32.   Fenn G. C., Wilkinson P. D., Lee C. E. et al. A general practice study of the efficacy of Regulan in functional constipation // Br. J. Clin. Pract. — 1986. — Vol. 40. — P. 192 — 197.
33.   Graham M. G., Mokrynski G. Evidence-based management of chronic сonstipation Source: Patient Care. — Published: May 1 — 2007.
34.   Jemt M. Microlax testing in Karlskoga // Tidskrift for Sveriges sjukskoterskor. — 1971. — Vol. 38 (14). — P. 47.
35.   Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5). — P. 599 — 608.
36.   Lederle F. A., Busch D. L., Mattox K. M. et al. Cost-effective treatment of constipation in the elderly: a randomized double-blind comparison of sorbitol and lactulose // Am. J. Med. — 1990. — Vol. 89. — P. 597 — 601.
37.   Lee-Robichaud H., Thomas K., Morgan J. et al. Lactulose versus polyethylene glycol for chronic constipation // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — Vol. 7.
38.   Marsh S. K., Huddy S. P. Selfadministered disposable microenemas before outpatient sigmoidoscopy // J. Roy Soc. Med — 1996. — Vol. 89. — P. 616 — 617.
39.   McKay S. L., Fravel M., Scanlon C. Management of constipation. Iowa City (IA): University of Iowa Gerontological Nursing Interventions Research Center, Research Translation and Dissemination Core; 2009. — 51 p.
40.   Müller-Lissner J., Tack Y., Feng F. et al. Levels of satisfaction with current chronic constipation treatment options in Europe — an internet survey // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37. — P. 137 — 145.
41.   Murray C., Emmanuel A. Colonic disorders // Pathophysiology of the enteric nervous system / Ed. by Spiller R., Grundy D. — Blackwell, 2004. — P. 148 — 160.
42.   Pare P., Ferrazzi S., Thompson W. et al. An epidemiological survey of constipation in Canada: definitions, rates, demographics, and predictors of health care seeking // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — P. 3130 — 3137.
43.   Parkman H. P., Rao S. S., Reynolds J. C. et al. Neurotrophin-3 improves functional constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 1338 — 1347.
44.   Pepin C., Ladabaum U. The yield of lower endoscopy in patients with constipation: survey of a university hospital, a public county hospital, and a Veterans Administration medical center // Gastrointest. Endosc. — 2002. — Vol. 56. — P. 325 — 332.
45.   Schneider J. Y. Constipation in children and infants // Dtsche Apot Zeit. — 2008. — Vol. 106. — P. 4684 — 4685.
46.   Singh S., Rao S. S. Pharmacologic management of chronic constipation // Gastroenterol. Clin. N. Am. — 2010. — Vol. 39. — P. 509 — 527.
47.   Skoog S. M., Bharucha A. E., Camilleri M. et al. Effects of an osmotically active agent on colonic transit // Neurogastroenterol Motil. — 2006. — Vol. 18. — P. 300 — 306.
48.   Suares N. C., Ford A. C. Systematic review: the effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 895 — 901.
49.   Tack J., Muller-Lissner S., Stanghellini M. et al. Diagnosis and treatment of chronic constipation — an European perspective // Neurogastroenterol. Motil. — 2011. — Vol. 23. — P. 697 — 710.
50.   Tariq S. H. Constipation in Long-Теrm Care // J. Am. Med. Dir. Assoc. — 2007. — Vol. 8. — P. 209 — 218.
51.   Voderholzer W. A., Schatke W., Muhldorfer B. E. et al. Clinical response to dietary fiber treatment of chronic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 92. — P. 95 — 98.
52.   Wald A. et al. The Bl Omnibus study an international survey of communiry prevaleuce of constipation and laxative use in adults // Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130. — Р. 508.
53.   Wesselius-De Casparis A., Braadbaart S., Bergh-Bohlken G. E. et al. Treatment of chronic constipation with lactulose syrup: results of a double-blind study // Gut. — 1968. — Vol. 9. — P. 84 — 86.

Інше:
Палій Ірина Гордіївна, д. мед. н., проф.
21027, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56
Тел. (432) 67-16-53. E-mail: prof.iryna@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 9 серпня 2017 р.

	Нерешенные проблемы и новые возможности в терапии хронических запоров: что должен знать врач общей практики? И. Г. Палий, И. В. Чернова Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Нерешенные проблемы и новые возможности в терапии хронических запоров: что должен знать врач общей практики?

И. Г. Палий, И. В. Чернова

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Хронический запор — сложная медико-социальная проблема, с которой часто сталкиваются практические врачи: терапевты, врачи общей практики — семейной медицины, гастроэнтерологи. Причины запоров могут быть как функциональными, так и органическими. Практический врач должен уметь дифференцировать эти состояния и выбрать тактику обследования и лечения. Проблема лечения хронических запоров не полностью решена, поскольку комплексный подход к лечению предусматривает коррекцию образа жизни, изменение характера питания и, при отсутствии эффекта от упомянутых мероприятий, прием слабительных препаратов. Залогом успешного лечения является доверительное отношение пациента к врачу. Врачам общей практики — семейной медицины следует обратить внимание на комплексный слабительный препарат «Микролакс®», оказывающий как химическое, так и механическое воздействие, который не раздражает кишечник и не вызывает системных побочных эффектов. Препарат не имеет специальных противопоказаний к применению и может использоваться у взрослых, детей, а также беременных и женщин в период лактации.

Ключевые слова: хронический запор, диагностика, лечение, слабительные препараты, «Микролакс®».

Список литературы:
1.   Бабак О. Я. Запор. Современный взгляд на проблему // Сучасна гастроентерол. — 2005. — № 4 (24). — С. 20 — 23.
2.   Бабак О. Я., Фадеенко Г. Д., Сытник К. А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 5. — С. 116 — 119.
3.   Белоусова Е. А. Идиопатический медленно-транзитный запор: механизмы развития и возможности лечения // Фарматека. — 2010. — № 209 (15). — С. 18 — 23.
4.   Волкова Н. Н. Основные причины и принципы лечения запора у пожилых // РМЖ. — 2015. — № 17. — С. 1044.
5.   Звягинцева Т. Д., Гриднева С. В. Проблема запора в современном обществе // Сучасна гастроентерол. — 2008. — № 2 (40). — С. 40 — 43.
6.   Елизаветина Г. А., Минушкин О. Н. Запоры и некоторые принципы их лечения // Клиническая фармакология и терапия. — 1997. — № 6. — С. 51 — 53.
7.   Лазебник Л. Б. Распространенность и факторы риска запоров у взрослого населения Москвы (по данным популяционного исследования «МУЗА») // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2011. — № 3. — С. 68 — 73.
8.   Лещишин І. М., Охоцька О. І., Маркулан Л. Ю. Закрепи: глобальна перспектива (Рекомендації Світової організації гастроентерологів, листопад 2010 року) // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 7 — 13.
9.   Ливзан М. А., Осипенко М. Ф. Хронический запор: от симптома к диагнозу и эффективной терапии. Алгоритм наших действий // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 678 — 681.
10.   Минушкин О. Н. Функциональный запор: рекомендации по диагностике и лечению // РМЖ. — 2016. — № 11. — С. 703 — 707.
11.   Осипенко М. Ф., Бикублатова Е. А., Скалинская М. А. Алгоритм диагностики и ведения больных с синдромом хронического запора. В помощь практическому врачу // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2013. — № 5. — С. 102 — 107.
12.   Осипенко М. Ф., Шрайнер Е. В. Вечно актуальная проблема запора // РМЖ. — 2014. — № 31. — С. 2230.
13.   Парфенов А. И. Патогенетическое лечение хронического запора // Тер. архив. — 2012. — № 84 (8). — С. 4 — 9. .
14.   Парфенов А. И., Индейкина Л. Х., Павлов М. В. Хронический запор: акцент на слабительные средства, стимулирующие перистальтику // РМЖ. — 2016. — № 17. — С. 1167 — 1171. .
15.   Плотникова Е. Ю. Современные представления о запоре // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 7 — 17.
16.   Прилепская С. И., Парфенов А. И., Лазебник Л. Б. и др. Распространенность и факторы риска запоров у взрослого населения Москвы по данным популяционного исследования МУЗА // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2011. — № 3. — С. 68 — 73.
17.   Свінцицький А. С. Закрепи та принципи їх лікування // Мистецтво лікування. — 2003. — № 2. — С. 20 — 25.
18.   Ткач С. М. Современные подходы к ведению больных с хроническим запором / С. М. Ткач // Здоров’я України. — 2013. — № 6. — С. 63 — 65.
19.   Фадеенко Г. Д. Терапевтический эффект лактулозы при заболеваниях органов пищеварения // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 3. — С. 98 — 101.
20.   Фадеенко Г. Д., Чернова В. М. Принципы лечения запоров у беременных // Здоровье женщины. — 2006. — № 2. — С. 70 — 72.
21.   Фадеенко Г. Д., Можина Т. Л. Запор у больных кардиологического профиля // Сучасна гастроентерол.. — 2009. — № 6 (50). — С. 72 — 78.
22.   Федеральное руководство по использованию лекарственных средств / Под. ред А. Г. Чучалина, Ю. Б. Белоусова, В. В. Яснецова. — М.: Эхо, 2010. — Вып. 11. — 944 с.
23.   Хавкин А. И., Файзуллина Р. А., Бельмер С. В. и др. Диагностика и тактика ведения детей с функциональными запорами (Рекомендации общества детских гастроэнтерологов) // Вопр. дет. диетол. — 2014. — № 12 (4). — С. 49 — 63.
24.   Харченко Н. В. Хронический запор: диагностика и принципы лечения // Мистецтво лікування. — 2007. — № 1 (37). — С. 69 — 71.
25.   Anglade JP. Clinical trial of Microlax in gynaecological surgery and obstetrics // Extract from Dossiers dе l’Obsterique. — 1975. — Vol. 14. — P. 42 — 43.
26.   Attar A., Lémann M., Ferguson A. et al. Comparison of a low dose polyethylene glycol electrolyte solution with lactulose for treatment of chronic constipation // Gut. — 1999. — Vol. 44. — P. 226 — 230.
27.   Bijkerk C. J., Muris J. W.M., Knottnerus J. A. et al. Systematic review: the role of different types of fibre in the treatment of irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2004. — Vol. 19. — P. 245 — 251.
28.   Camilleri M., Kerstens R., Rykx A., Vandeplassche L. A placebo-controlled trial of prucalopride for severe chronic constipation // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 358. — Р. 2344 — 2354.
29.   Devaux J., Bernard J. L., Mouly-Bandini A., Raybaud C. L. Use of a peptisant gel in a pediatric ward // Mediterranee Med. — 1975. — Vol. 3. — P. 65 — 68.
30.   Di Palma J. A., Smith J. R., Cleveland M. V. Overnight efficacy of polyethylene glycol laxative // Am. J. Gastroenterol. — 2002. — Vol. 97. — P. 1776 — 1779.
31.   Dubouloz F., Gouin F. MicrolaxR in the treatment of constipation in bed-ridden patients // Immex. — 1971. — Vol. 5. — P. 117 — 119.
32.   Fenn G. C., Wilkinson P. D., Lee C. E. et al. A general practice study of the efficacy of Regulan in functional constipation // Br. J. Clin. Pract. — 1986. — Vol. 40. — P. 192 — 197.
33.   Graham M. G., Mokrynski G. Evidence-based management of chronic сonstipation Source: Patient Care. — Published: May 1 — 2007.
34.   Jemt M. Microlax testing in Karlskoga // Tidskrift for Sveriges sjukskoterskor. — 1971. — Vol. 38 (14). — P. 47.
35.   Johanson J. F., Kralstein J. Chronic constipation: a survey of the patient perspective // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25 (5). — P. 599 — 608.
36.   Lederle F. A., Busch D. L., Mattox K. M. et al. Cost-effective treatment of constipation in the elderly: a randomized double-blind comparison of sorbitol and lactulose // Am. J. Med. — 1990. — Vol. 89. — P. 597 — 601.
37.   Lee-Robichaud H., Thomas K., Morgan J. et al. Lactulose versus polyethylene glycol for chronic constipation // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — Vol. 7.
38.   Marsh S. K., Huddy S. P. Selfadministered disposable microenemas before outpatient sigmoidoscopy // J. Roy Soc. Med — 1996. — Vol. 89. — P. 616 — 617.
39.   McKay S. L., Fravel M., Scanlon C. Management of constipation. Iowa City (IA): University of Iowa Gerontological Nursing Interventions Research Center, Research Translation and Dissemination Core; 2009. — 51 p.
40.   Müller-Lissner J., Tack Y., Feng F. et al. Levels of satisfaction with current chronic constipation treatment options in Europe — an internet survey // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37. — P. 137 — 145.
41.   Murray C., Emmanuel A. Colonic disorders // Pathophysiology of the enteric nervous system / Ed. by Spiller R., Grundy D. — Blackwell, 2004. — P. 148 — 160.
42.   Pare P., Ferrazzi S., Thompson W. et al. An epidemiological survey of constipation in Canada: definitions, rates, demographics, and predictors of health care seeking // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — P. 3130 — 3137.
43.   Parkman H. P., Rao S. S., Reynolds J. C. et al. Neurotrophin-3 improves functional constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 1338 — 1347.
44.   Pepin C., Ladabaum U. The yield of lower endoscopy in patients with constipation: survey of a university hospital, a public county hospital, and a Veterans Administration medical center // Gastrointest. Endosc. — 2002. — Vol. 56. — P. 325 — 332.
45.   Schneider J. Y. Constipation in children and infants // Dtsche Apot Zeit. — 2008. — Vol. 106. — P. 4684 — 4685.
46.   Singh S., Rao S. S. Pharmacologic management of chronic constipation // Gastroenterol. Clin. N. Am. — 2010. — Vol. 39. — P. 509 — 527.
47.   Skoog S. M., Bharucha A. E., Camilleri M. et al. Effects of an osmotically active agent on colonic transit // Neurogastroenterol Motil. — 2006. — Vol. 18. — P. 300 — 306.
48.   Suares N. C., Ford A. C. Systematic review: the effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 895 — 901.
49.   Tack J., Muller-Lissner S., Stanghellini M. et al. Diagnosis and treatment of chronic constipation — an European perspective // Neurogastroenterol. Motil. — 2011. — Vol. 23. — P. 697 — 710.
50.   Tariq S. H. Constipation in Long-Теrm Care // J. Am. Med. Dir. Assoc. — 2007. — Vol. 8. — P. 209 — 218.
51.   Voderholzer W. A., Schatke W., Muhldorfer B. E. et al. Clinical response to dietary fiber treatment of chronic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 92. — P. 95 — 98.
52.   Wald A. et al. The Bl Omnibus study an international survey of communiry prevaleuce of constipation and laxative use in adults // Gastroenterology. — 2006. — Vol. 130. — Р. 508.
53.   Wesselius-De Casparis A., Braadbaart S., Bergh-Bohlken G. E. et al. Treatment of chronic constipation with lactulose syrup: results of a double-blind study // Gut. — 1968. — Vol. 9. — P. 84 — 86.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Сучасні погляди на патофізіологію та стратегію лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Сучасні погляди на патофізіологію та стратегію лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

С. М. Ткач

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Розглянуто сучасні погляди на патофізіологію гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), зокрема збільшення частоти спонтанних релаксацій нижнього стравохідного сфінктера і кислотну «кишеню», основні причини недостатньої ефективності інгібіторів протонної помпи (ІПП) у хворих на ГЕРХ та основні методи підвищення їх ефективності. Зроблено висновок, що для оптимізації лікування ГЕРХ, особливо при недостатній ефективності стандартних доз ІПП, слід ширше застосовувати комбінації препаратів, здатних ефективно і протягом тривалішого періоду контролювати внутрішньошлункове рН, такі як ІПП та альгінати, які дають також швидший симптоматичний ефект.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, лікування, кислотна «кишеня», альгінати, інгібітори протонної помпи.

Список літератури:
1.   Basu K. K. Concise guide to management of reflux disease in primary care // Prescriber. — 2012. — Vol. 23 (15 — 16). — P. 19 — 28.
2.   Beaumont H., Bennink R. J., de Jong J. et al. The position of the acid pocket as a major risk factor for acidic reflux in healthy subjects and patients with GORD // Gut. — 2010. — Vol. 59. — 441e51.
3.   Bredenoord A. J., Pandolfino J. E., Smout A. J. Gastro-oesophageal reflux disease // Lancet. — 2013. — Vol. 381. — P. 1933 — 1942.
4.   Boeckxstaens G. E. Alterations confined to the gastro-oesophageal junction: the relationship between low LOSP, TLOSRs, hiatus hernia and acid pocket // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 24. — P. 821 — 829.
5.   Boeckxstaens G., El-Serag H., Smout A. et al. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future // Gut. — 2014. — Vol. 63 (7). — P. 1185 — 1193.
6.   Coyle C., Crawford G., Wilkinson J. et al. Randomised clinical trial: addition of alginate-antacid (Gaviscon Double Action) to proton pump inhibitor therapy in patients with breakthrough symptoms // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2017. — Vol. 45 (12). — P. 1524 — 1533.
7.   Corvaglia L., Aceti A., Mariani E. et al. The efficacy of sodium alginate (Gaviscon) for the treatment of gastro-esophageal reflux in preterm infants // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 466 — 470.
8.   De Ruigh A., Roman S., Chen J. et al. Gaviscon Double Action Liquid (antacid & alginate) is more effective than antacid in controlling post-prandial oesophageal acid exposure in GERD patients: a double-blind crossover study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 531 — 537.
9.   El-Serag H., Beecher A., Jones R. Systematic review: persistent reflux symptoms on proton pump inhibitor therapy in primary care and community studies // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32 (6). — P. 720 — 737.
10.   El-Serag H. B., Sweet S., Winchester C. C. et al. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 871 — 880.
11.   Fox M., Kant R., Kaufman E. et al. The mechanism of reflux suppression by alginates assessed by Magnetic Resonance imaging and manometry // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (suppl. 1). — P. S576 — 577.
12.   Gross M. Alginate improves reflux symptoms in the case of refractory PPI // Gastroenterol. — 22.05.2026, online artickle.
13.   Hampson F. C., Jolliffe I. G., Bakhtyari A. et al. Alginate-antacid combinations: raft formation and gastric retention studies // Drug Dev. Ind. Pharm. — 2010. — Vol. 36. — P. 614 — 623.
14.   Kahrilas P. J., Shaheen N. J., Vaezi M. F. et al. American Gastroenterological Association Medical position Statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 135. — P. 1383 — 1391.
15.   Kahrilas P. J., Boeckxstaens G. Failure of reflux inhibitors in clinical trials: bad drugs or wrong patients? // Gut. — 2012. — Vol. 61 (10). — P. 1501 — 1509.
16.   Kahrilas P. J., McColl K., Fox M. et al. The acid pocket: A target for treatment in reflux disease? // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 1058 — 1064.
17.   Kahrilas P. J., Boeckxstaens G., Smout A. J. Management of the patient with incomplete response to PPI therapy // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 27. — P. 401 — 414.
18.   Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
19.   Kwiatek M. A., Roman S., Fareeduddin A. et al. An alginate-antacid formulation (Gaviscon Double Action Liquid) can eliminate or displace the postprandial ’acid pocket’ in symptomatic GERD patients // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 34. — P. 59 — 66.
20.   Mandel K. G., Daggy B. P., Brodie D. A. et al. Review article: alginate-raft formulations in the treatment of heartburn and acid reflux // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2000. — Vol. 14. — P. 669 — 690.
21.   Manabe N., Haruma K., Ito M. et al. Efficacy of adding sodium alginate to omeprazole in patients with nonerosive reflux disease: a randomized clinical trial // Dis Esophagus. — 2012. — Vol. 25. — P. 373 — 380.
22.   Peery A. F., Dellon E. S., Lund J. et al. Burden of gastrointestinal disease in the United States: 2012 update // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 143 (5). — P. 1179 — 1187.
23.   Reimer C., Lødrup A., Smith G. et al. Randomised clinical trial: alginate (Gaviscon Advance) vs. placebo as add-on therapy in reflux patients with inadequate response to a once daily proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2016. — Vol. 43. — P. 899 — 909.
24.   Richter J. The refractory GERD patient // World Gastroenterol News. — 2007. — N 12. — P. 11 — 13.
25.   Rohof W., Bennink R., Boeckxstaens G. Effect of PPIs on the size, position and acidity of the postprandial acid pocket // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142 (S-92).
26.   Rohof W., Bennink R., Smout A. et al. An alginate-antacid formulation localizes to the acid pocket to reduce acid reflux in patients with gastroesophageal reflux disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 11. — P. 1585 — 1591.
27.   Strugala V., Avis J. et al. The role of an alginate suspension on pepsin and bile acids — key aggressors in the gastric refluxate. Does this have implications for the treatment of gastro-oesophageal reflux disease? // J. Pharmacy Pharmacol. — 2009. — Vol. 61, N 8. — P. 1021 — 1028.
28.   Sweis R., Kaufman E., Anggiansah A. et al. Postprandial reflux suppression by a raft-forming alginate (Gaviscon Advance) compared to a simple antacid documented by magnetic resonance imaging and pH-impedance monitoring: mechanistic assessment in healthy volunteers and randomised, controlled, double-blind study in reflux patients // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37 (11). — P. 1093 — 1102.
29.   Tran T., Lowry A. M., El-Serag H. B. Meta-analysis: the efficacy of over-the-counter gastro-oesophageal reflux disease therapies // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25. — P. 143 — 153.
30.   Tytgat G. N., Mccoll K., Tack J. et al. New algorithm for the treatment of gastro-esophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 27. — P. 249 — 256.
31.   Vaezi M., Pandolfino J., Vela M., Shaheen N. White Paper AGA: Optimal Strategies to Define and Diagnose Gastroesophageal Reflux Disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 15. — P. 1162 — 1172.
32.   Vaezi M., Yang Y., Howden C. Complications of proton pump inhibitor therapy // Gastroenterol. — 2017. — Vol. 153. — P. 35 — 48.
33.   Vakil N., van Zanten S. V., Kahrilas P. et al. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1900 — 1920.
34.   Xie T., Cui X., Zheng H. et al. Meta-analysis: eradication of Helicobacter pylori infection is associated with the development of endoscopic gastroesophageal reflux disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 25 (10). — P. 1195 — 1205.

Інше:
Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а

Стаття надійшла до редакції 7 серпня 2017 р.

	Современные взгляды на патофизиологию и стратегию лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни С. М. Ткач Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Современные взгляды на патофизиологию и стратегию лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни

С. М. Ткач

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии,
трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Рассмотрены современные взгляды на патофизиологию гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ), в частности увеличение частоты спонтанных релаксаций нижнего пищеводного сфинктера и кислотный «карман», основные причины недостаточной эффективности ингибиторов протонной помпы (ИПП) у больных ГЭРБ и основные методы повышения их эффективности. Сделан вывод, что для оптимизации лечения ГЭРБ, особенно при недостаточной эффективности стандартных доз ИПП, следует более широко применять комбинации препаратов, способных эффективно и более длительно контролировать внутрижелудочный рН, такие как ИПП и альгинаты, оказывающие также более быстрый симптоматический эффект.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, лечение, кислотный «карман», альгинаты, ингибиторы протонной помпы.

Список литературы:
1.   Basu K. K. Concise guide to management of reflux disease in primary care // Prescriber. — 2012. — Vol. 23 (15 — 16). — P. 19 — 28.
2.   Beaumont H., Bennink R. J., de Jong J. et al. The position of the acid pocket as a major risk factor for acidic reflux in healthy subjects and patients with GORD // Gut. — 2010. — Vol. 59. — 441e51.
3.   Bredenoord A. J., Pandolfino J. E., Smout A. J. Gastro-oesophageal reflux disease // Lancet. — 2013. — Vol. 381. — P. 1933 — 1942.
4.   Boeckxstaens G. E. Alterations confined to the gastro-oesophageal junction: the relationship between low LOSP, TLOSRs, hiatus hernia and acid pocket // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 24. — P. 821 — 829.
5.   Boeckxstaens G., El-Serag H., Smout A. et al. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future // Gut. — 2014. — Vol. 63 (7). — P. 1185 — 1193.
6.   Coyle C., Crawford G., Wilkinson J. et al. Randomised clinical trial: addition of alginate-antacid (Gaviscon Double Action) to proton pump inhibitor therapy in patients with breakthrough symptoms // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2017. — Vol. 45 (12). — P. 1524 — 1533.
7.   Corvaglia L., Aceti A., Mariani E. et al. The efficacy of sodium alginate (Gaviscon) for the treatment of gastro-esophageal reflux in preterm infants // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 33. — P. 466 — 470.
8.   De Ruigh A., Roman S., Chen J. et al. Gaviscon Double Action Liquid (antacid & alginate) is more effective than antacid in controlling post-prandial oesophageal acid exposure in GERD patients: a double-blind crossover study // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 531 — 537.
9.   El-Serag H., Beecher A., Jones R. Systematic review: persistent reflux symptoms on proton pump inhibitor therapy in primary care and community studies // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32 (6). — P. 720 — 737.
10.   El-Serag H. B., Sweet S., Winchester C. C. et al. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 871 — 880.
11.   Fox M., Kant R., Kaufman E. et al. The mechanism of reflux suppression by alginates assessed by Magnetic Resonance imaging and manometry // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (suppl. 1). — P. S576 — 577.
12.   Gross M. Alginate improves reflux symptoms in the case of refractory PPI // Gastroenterol. — 22.05.2026, online artickle.
13.   Hampson F. C., Jolliffe I. G., Bakhtyari A. et al. Alginate-antacid combinations: raft formation and gastric retention studies // Drug Dev. Ind. Pharm. — 2010. — Vol. 36. — P. 614 — 623.
14.   Kahrilas P. J., Shaheen N. J., Vaezi M. F. et al. American Gastroenterological Association Medical position Statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterol. — 2008. — Vol. 135. — P. 1383 — 1391.
15.   Kahrilas P. J., Boeckxstaens G. Failure of reflux inhibitors in clinical trials: bad drugs or wrong patients? // Gut. — 2012. — Vol. 61 (10). — P. 1501 — 1509.
16.   Kahrilas P. J., McColl K., Fox M. et al. The acid pocket: A target for treatment in reflux disease? // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 1058 — 1064.
17.   Kahrilas P. J., Boeckxstaens G., Smout A. J. Management of the patient with incomplete response to PPI therapy // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 27. — P. 401 — 414.
18.   Katz P. O., Gerson L. B., Vela M. F. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — P. 308 — 328.
19.   Kwiatek M. A., Roman S., Fareeduddin A. et al. An alginate-antacid formulation (Gaviscon Double Action Liquid) can eliminate or displace the postprandial ’acid pocket’ in symptomatic GERD patients // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2011. — Vol. 34. — P. 59 — 66.
20.   Mandel K. G., Daggy B. P., Brodie D. A. et al. Review article: alginate-raft formulations in the treatment of heartburn and acid reflux // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2000. — Vol. 14. — P. 669 — 690.
21.   Manabe N., Haruma K., Ito M. et al. Efficacy of adding sodium alginate to omeprazole in patients with nonerosive reflux disease: a randomized clinical trial // Dis Esophagus. — 2012. — Vol. 25. — P. 373 — 380.
22.   Peery A. F., Dellon E. S., Lund J. et al. Burden of gastrointestinal disease in the United States: 2012 update // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 143 (5). — P. 1179 — 1187.
23.   Reimer C., Lødrup A., Smith G. et al. Randomised clinical trial: alginate (Gaviscon Advance) vs. placebo as add-on therapy in reflux patients with inadequate response to a once daily proton pump inhibitor // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2016. — Vol. 43. — P. 899 — 909.
24.   Richter J. The refractory GERD patient // World Gastroenterol News. — 2007. — N 12. — P. 11 — 13.
25.   Rohof W., Bennink R., Boeckxstaens G. Effect of PPIs on the size, position and acidity of the postprandial acid pocket // Gastroenterol. — 2012. — Vol. 142 (S-92).
26.   Rohof W., Bennink R., Smout A. et al. An alginate-antacid formulation localizes to the acid pocket to reduce acid reflux in patients with gastroesophageal reflux disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 11. — P. 1585 — 1591.
27.   Strugala V., Avis J. et al. The role of an alginate suspension on pepsin and bile acids — key aggressors in the gastric refluxate. Does this have implications for the treatment of gastro-oesophageal reflux disease? // J. Pharmacy Pharmacol. — 2009. — Vol. 61, N 8. — P. 1021 — 1028.
28.   Sweis R., Kaufman E., Anggiansah A. et al. Postprandial reflux suppression by a raft-forming alginate (Gaviscon Advance) compared to a simple antacid documented by magnetic resonance imaging and pH-impedance monitoring: mechanistic assessment in healthy volunteers and randomised, controlled, double-blind study in reflux patients // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2013. — Vol. 37 (11). — P. 1093 — 1102.
29.   Tran T., Lowry A. M., El-Serag H. B. Meta-analysis: the efficacy of over-the-counter gastro-oesophageal reflux disease therapies // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007. — Vol. 25. — P. 143 — 153.
30.   Tytgat G. N., Mccoll K., Tack J. et al. New algorithm for the treatment of gastro-esophageal reflux disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 27. — P. 249 — 256.
31.   Vaezi M., Pandolfino J., Vela M., Shaheen N. White Paper AGA: Optimal Strategies to Define and Diagnose Gastroesophageal Reflux Disease // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 15. — P. 1162 — 1172.
32.   Vaezi M., Yang Y., Howden C. Complications of proton pump inhibitor therapy // Gastroenterol. — 2017. — Vol. 153. — P. 35 — 48.
33.   Vakil N., van Zanten S. V., Kahrilas P. et al. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1900 — 1920.
34.   Xie T., Cui X., Zheng H. et al. Meta-analysis: eradication of Helicobacter pylori infection is associated with the development of endoscopic gastroesophageal reflux disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 25 (10). — P. 1195 — 1205.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Роль інгібіторів протонної помпи в успішній ерадикації Helicobacter pylori: місце пантопразолу І. Г. Палій, С. В. Заїка, Н. М. Кондратюк Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Роль інгібіторів протонної помпи в успішній ерадикації Helicobacter pylori: місце пантопразолу

І. Г. Палій, С. В. Заїка, Н. М. Кондратюк

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Мета — вивчити показники добового внутрішньошлункового рН під час проведення ерадикації Helicobacter pylori трикомпонентною схемою (пантопразол + кларитроміцин + амоксицилін) у хворих із кислотозалежними захворюваннями стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки з успішною ерадикацією H. pylori і провести порівняльний аналіз результатів експрес-гастро-рН-моніторингу у пацієнтів з успішною та неуспішною ерадикацією H. pylori.
Матеріали та методи.. Обстежено і проліковано 15 хворих на кислотозалежні захворювання, інфікованих H. pylori (основна група). Пацієнтам було призначено: пантопразол («Нольпаза») 0,04 г двічі на добу + кларитроміцин 0,5 г двічі на добу + амоксицилін 1,0 г двічі на добу. Експрес-гастро-рН-моніторинг та добовий гастро-рН-моніторинг проводили під час прийому 3-компонентної схеми ерадикації H. pylori. Контрольний дихальний уреазний тест із 13С-міченою сечовиною у всіх пацієнтів у групі був негативним. Крім того, проаналізовано результати експрес-гастро-рН-моніторнгу 10 хворих на кислотозалежні захворювання, інфікованих H. pylori із невдалим результатом антигелікобактерної терапії (контрольна група). Пацієнтам було призначено: інгібітори протонної помпи (стандартна доза) двічі на добу + кларитроміцин 0,5 г двічі на добу + амоксицилін 1,0 г двічі на добу. Експрес-гастро-рН-моніторинг проводили під час прийому 3-компонентної схеми ерадикації H. pylori. Контрольний дихальний уреазний тест із 13С-міченою сечовиною у пацієнтів цієї групи був позитивним.
Результати. За добу в основній групі тривалість внутрішньошлункового рН ≥ 5 становила (14,9 ± 1,9) год, а добові Mo рН та Me pH — відповідно 5,8 ± 0,57 і 5,4 ± 0,41. У контрольній групі порівняно із основною показники внутрішньошлункового рН експрес-гастро-рН-моніторингу були статистично значущо (р < 0,01) меншими: min pH (3,6 ± 0,45 проти 5,4 ± 0,34); max рН (5,6 ± 0,56 проти 6,9 ± 0,23); Х рН (4,2 ± 0,61 проти 5,9 ± 0,24); Mo рН (3,9 ± 0,76 проти 6,1 ± 0,42) та Me pH (4,0 ± 0,55 проти 5,9 ± 0,36).
Висновки. Успішність ерадикації H. pylori залежить від значень внутрішньошлункового рН під час проведення лікування. Підтримка рівня внутрішньошлункового рН ≥ 5,0 упродовж (14,9 ± 1,9) год на добу є достатньою для успішної ерадикації H. pylori у хворих із кислотозалежними захворюваннями. Експрес-гастро-рН-моніторинг може бути використаний як скринінгова методика для контролю ефективності антисекреторної дії блокаторів секреції хлористоводневої кислоти та прогнозування успішності антигелікобактерного лікування. Пантопразол («Нольпаза») в дозі 0,04 г двічі на добу забезпечує достатнє блокування секреції хлористоводневої кислоти для успішної ерадикації H. pylori.

Ключові слова: ерадикація Helicobacter pylori, дихальний уреазний тест, гастро-рН-моніторинг, пантопразол («Нольпаза»).

Список літератури:
1.   Бабак М. О., Фадєєнко Г. Д. Порівняльна ефективність потрійних схем антихелікобактеріальної терапії у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки, асоційованою з резистентними штамами Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерол. — 2002. — № 1 (7). — С. 39 — 41.
2.   Вдовиченко В. І., Демидова А. Л. Динаміка резистентності штамів Helicobacter pylori до антибіотиків та ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерол. — 2006. — № 4 (30). — С. 55 — 59.
3.   Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту / За ред. В. М. Чернобрового. — Вінниця, 1999. — 80 с.
4.   Зак М. Ю. Динаміка серологічних та морфологічних показників атрофічного гастриту в результаті ерадикації Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 3 (71). — С. 53 — 57.
5.   Ивашкин В. Т., Лапина Т. Л. Гастроэнтерология: национальное руководство. — М.: Гэотар-Медиа, 2008. — С. 255 — 258.
6.   Колде Я. К. Практикум по теории вероятностей и математической статистике. — М.: Медицина, 1991. — 157 с.
7.   Кучерявый Ю. А. Как повысить эффективность лечения язвенной болезни // Consilium Medicum Ukraina. — 2011. — № 12. — С. 36 — 42.
8.   Новицький А. О. Оптимізація мікробіологічного виявлення Helicobacter pylori: Автореф. дис. ...канд. мед. наук / Вінниц.НМУ. — Вінниця, 2015. — 16 с.
9.   Палій І. Г., Вавринчук В. В., Салабай І. О., Заїка С. В. Сучасні вимоги до проведення ерадикації Helicobacter pylori у хворих з ерозивно-виразковими пошкодженнями шлунка та дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 4 (54). — С. 111 — 119.
10.   Палій І. Г., Заїка С. В. Деякі аспекти лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Український терапевтичний журнал. — 2005. — № 4. — С. 71 — 75.
11.   Палій І. Г., Заїка С. В.,. Чернова І. В. Порівняння впливу S-ізомеру пантопразолу («Ультера»), омепразолу та лансопразолу за результатами добового гастро-рН-моніторингу пацієнтів з пептичними ерозивно-виразковими захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 5 (55). — С. 90 — 97.
12.   Палій І. Г., Заїка С. В., Колісник С. П. та ін. Роль інноваційної форми пантопразолу в лікуванні хворих на НПЗП-гастропатію // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 1 (63). — С. 88 — 93.
13.   Передерий В. Г., Ткач С. М., Кузенко Ю. Г., Скопиченко С. В. Кислотозависимые заболевания. Современные подходы к диагностике, лечению и ведению больных с ГЭРБ, пептическими язвами, НПВП-гастропатиями, функциональной диспепсией и другими гиперсекреторными заболеваниями — К.: Тиса ЛТД 2008. — 425 с
14.   Передерій В. Г. Бактеріологічний метод визначення чутливості Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 3. — С. 7 — 10.
15.   Скрипник І. М., Вахненко А. В. Порівняльний аналіз ефективності і безпечності режимів першої лінії антигелікобактеріальної терапії у хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori, із супутнім цукровим діабетом // Сучасна гастроентерол. — 2010. — № 3 (55). — С. 77 — 86.
16.   Степанов Ю. М., Власова А. Н. Современные возможности оптимизации антихеликобактерной терапии // Внутренняя медицина. — 2009. — № 4. — С. 52 — 56.
17.   Ткач С. М. Сходство и различия ингибиторов протонной помпы: какой препарат считать оптимальным // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 2 (12). — С. 89 — 92.
18.   Фадеенко Г. Д. Ингибиторы протонной помпы: критерии выбора // Сучасна гастроентерол. — 2003. — № 4 (14). — С. 74 — 76.
19.   Фадєєнко Г. Д. Де-Нол переборює резистентність Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів // Сучасна гастроентерол. — 2000. — № 1. — С. 31 — 33.
20.   Bardou M., Martin J. Pantoprazole: from drug metabolism to clinical relevance // Exp. Opin. Drug Metab. Toxicol. — 2008. — N 4. — Р. 471 — 483.
21.   Burget D. W., Chiverton S. G., Hunt R. H. Is there an optimal degree of acid suppression for healing of duodenal ulcers? A model of the relationship between ulcer healing and acid suppression // Gastroenterol. — 1990. — Vol. 99. — P. 345 — 351.
22.   Calafatti A. S., Santos A., Da Silva C. M.F. et al. Transfer of metronidazole to gastric juice: impact of Helicobacter pylori infection and omeprazole // Scand. J. Gastroenterol. — 2000. — Vol. 35. — P. 699 — 704.
23.   Chan F. K., Sung J. J., Chung S. C. et al. Randomised trial of eradication of Helicobacter pylori before non-steroidal anti-inflammatory drug therapy to prevent peptic ulcers // Lancet. — 1997. — Vol. 350. — Р. 975 — 979.
24.   Debets-Ossenkopp Y. J., Herscheid A. J., Pot R. G. et al. Prevalence of Helicobacter pylori resistance to metronidazole, clarithromycin, amoxicillin, tetracycline and trovafloxacin in The Netherlands // J. Antimicrob. Chemother. — 1999. — Vol. 43. — P. 415 — 511.
25.   Goddard A. F., Jessa M. J., Barrett D. A. et al. Effect of omeprazole on the distribution of metronidazole, amoxicillin, and clarithromycin in human gastric juice // Gastroenterol. — 1996. — Vol. 111. — P. 358 — 367.
26.   Gustarson L. E., Kaiser J. F., Edmonds A. L. Effect of omeprazole on concentrations of clarithromycin in plasma and gastric tissue at steady state // Antimicrob. Agents Chemother. — 1995. — Vol. 39. — P. 2078 — 2083.
27.   Huang X., Qu X., Yan W. et al. Iron deficiency anaemia can be improved after eradication of Helicobacter pylori // Postgrad. Med. J. — 2010. — Vol. 86. — P. 272 — 278.
28.   Ishida Y., Goto Y., Kondo T. et al. Eradication rate of Helicobacter pylori according to genotypes of CYP2C19, IL-Iβ, and TNP-α // Int. J. Med. Sci. — 2006. — Vol. 3. — P. 135 — 140.
29.   Labenz J., Beker J. A., Dekker C. P. et al. Doubling the omeprazole dose (40 mg b.d. vs. 20 mg b.d.) in dual therapy with amoxycillin increases the cure rate of Helicobacter pylori infection in duodenal ulcer patients // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1997. — Vol. 11 (3). — P. 515 — 522.
30.   Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V. Florence Consensus Report // Gut. — 2017. — N 1. — Р. 6 — 30.
31.   Marcus E. A., Inatomi N., Nagami G. T. et al. The effects of varying acidity on Helicobacter pylori growth and the bactericidal efficacy of ampicillin // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 36 (10). — P. 972 — 979.
32.   McNicholl A. G., Linares P. M., Nyssen O. P. et al. In vitro activities of rabeprazole, a novel proton pump inhibitor, and its thioether derivative alone and in combination with other antimicrobials against recent clinical isolates of Helicobacter pylori // MedScape. — 2012. — Vol. 86, N 7. — P. 245 — 253.
33.   Mearin F., Ponce J. Potent acid inhibition: summary of the evidence and clinical application // Drugs. — 2005. — Vol. 65 (1). — P. 113 — 126.
34.   Meyer U. A., Zanger U. M. Molecular mechanisms of genetic polymorphism of drag metabolism // Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. — 1997. — Vol. 37. — P. 269 — 296.
35.   Miura M. Enantioselective disposition of lansoprazole and rabeprazole in human plasma // Yakugaku Zasshi. — 2006. — Vol. 126. — P. 395 — 402.
36.   Modlin I. M., Sachs G. Acid related diseases: biology and treatment. — 2nd ed. — Philadelphia and others: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. — 522 р.
37.   Pedrazzoli J., Jr, Calafatti S. A., Ortiz R. A. et al. Transfer of clarithromycin to gastric juice is enhanced by omeprazole in Helicobacter pylori-infected individuals // Scand. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 36. — P. 1248 — 1253.
38.   Sachs G., Scott D., Wen Yi. Gastric infection by Helicobacter pylori // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2011. — Vol. 13 (6). — P. 540 — 546.
39.   Sharara A. I. Rabeprazole: the role of proton pump inhibitors in Helicobacter pylori eradication // Gastroenterol. — 2005. — Vol. 21, N 3. — P. 863 — 870.
40.   Stasi R., Sarpatwari A., Segal J. B. et al. Effects of eradication of Helicobacter pylori infection in patients with immune thrombocytopenic purpura: a systematic review // Blood. — 2009. — Vol. 113. — P. 1231 — 1240.
41.   Sugimoto M., Furuta T., Shirai N. et al. Evidence that the degree and duration of acid suppression are related to Helicobacter pylori eradication by triple therapy // Helicobacter. — 2007. — Vol. 12 (4). — P. 317 — 323.
42.   Sutton P., Doidge C. Helicobacter pylori vaccines spiral into the new millennium // Dig. Liver Dis. — 2003. — Vol. 35. — P. 675 — 687.
43.   Treiber G., Schwab M., Klotz U. CYP2C19 polymorphism and proton pump inhibitors (ppi) in Helicobacter pylori eradication therapy — a meta-analysis // Helicobacter. — 2004. — Vol. 9. — P. 571.
44.   Villoria A., Garcia P., Calvet X. et al. Meta-analysis: high-dose proton pump inhibitors vs. standard dose in triple therapy for Helicobacter pylori eradication // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2008. — Vol. 28. — P. 868 — 877.

Інше:
Палій Ірина Гордіївна, д. мед. н., проф.
21027, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56. Тел. (432) 67-16-53
E-mail: prof.iryna@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 4 серпня 2017 р.

	Роль ингибиторов протонной помпы в успешной эрадикации Helicobacter pylori: место пантопразола И. Г. Палий, С. В. Заика, Н. М. Кондратюк Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Роль ингибиторов протонной помпы в успешной эрадикации Helicobacter pylori: место пантопразола

И. Г. Палий, С. В. Заика, Н. М. Кондратюк

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова

Цель — изучить показатели суточного интрагастрального рН во время проведения эрадикации Helicobacter pylori трехкомпонентной схемой (пантопразол + кларитромицин + амоксицилин) у больных с кислотозависимыми заболеваниями пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки с успешной эрадикацией H. pylori и провести сравнительный анализ результатов экспресс-гастро-рН-мониторинга у пациентов с успешной и неудачной эрадикацией H. pylori.
Материалы и методы. Обследовано и пролечено 15 больных с кислотозависимыми заболеваниями, инфицированных H. pylori (основная группа). Пациентам было назначено: пантопразол («Нольпаза») 0,04 г дважды в сутки + кларитромицин 0,5 г дважды в сутки + амоксицилин 1,0 г дважды в сутки. Экспресс-гастро-рН-мониторинг и суточный гастро-рН-мониторинг проводили во время приема 3-компонентной схемы эрадикации H. pylori. Контрольный дыхательный уреазный тест с 13С-меченной мочевиной у всех пациентов данной группы был отрицательным. Кроме того, проанализированы результаты экспресс-гастро-рН-мониторинга 10 больных с кислотозависимыми заболеваниями, инфицированных H. pylori, с неудачным результатом антихеликобактерной терапии (контрольная группа). Пациентам было назначено: ингибиторы протонной помпы (стандартная доза) дважды в сутки + кларитромицин 0,5 г дважды в сутки + амоксицилин 1,0 г дважды в сутки. Экспресс-гастро-рН-мониторинг выполняли во время приема 3-компонентной схемы эрадикации H. pylori. Контрольный дыхательный уреазный тест с 13С-меченной мочевиной у пациентов этой группы был положительным.
Результаты. За сутки в основной группе длительность интрагастрального рН ≥ 5 составила (14,9 ± 1,9) ч, а суточные Mo рН и Me pH — соответственно 5,8 ± 0,57 и 5,4 ± 0,41. В контрольной группе по сравнению с основной показатели интрагастрального рН экспресс-гастро-рН-мониторинга были статистически значимо (р < 0,01) меньше: min pH (3,6 ± 0,45 против 5,4 ± 0,34); max рН (5,6 ± 0,56 против 6,9 ± 0,23); Х рН (4,2 ± 0,61 против 5,9 ± 0,24); Mo рН (3,9 ± 0,76 против 6,1 ± 0,42) и Me pH (4,0 ± 0,55 против 5,9 ± 0,36).
Выводы. Успешность эрадикации H. pylori зависит от значений интрагастрального рН во время проведения лечения. Уровень интрагастрального рН ≥ 5,0 в течение (14,9 ± 1,9) ч в сутки является достаточным для успешной эрадикации H. pylori у больных с кислотозависимыми заболеваниями. Экспресс-гастро-рН-мониторинг может быть использован как скрининговая методика для контроля эффективности антисекреторного действия блокаторов секреции хлористоводородной кислоты и прогнозирования успешности антихеликобактерного лечения. Пантопразол («Нольпаза») в дозе 0,04 г дважды в сутки обеспечивает достаточное блокирование секреции хлористоводородной кислоты для успешной эрадикации H. pylori.

Ключевые слова: эрадикация Helicobacter pylori, дыхательный уреазный тест, гастро-рН-мониторинг, пантопразол («Нольпаза»).

Список литературы:

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Вплив «Бета-імуну» на показники ерадикації та стан імунної системи в пацієнтів з Helicobacter pylori-асоційованим гастритом М. Б. Щербиніна, Т. М. Шевченко, В. Є. Кудрявцева Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Вплив «Бета-імуну» на показники ерадикації та стан імунної системи в пацієнтів з Helicobacter pylori-асоційованим гастритом

М. Б. Щербиніна, Т. М. Шевченко, В. Є. Кудрявцева

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро

Мета — оцінити клінічну ефективність «Бета-імуну» в складі стандартної терапії Helicobacter pylori-асоційованого гастриту за показниками ерадикації та імунологічного статусу.
Матеріали та методи.. Під спостереженням перебували 58 пацієнтів із хронічним антральним гастритом, асоційованим з H. pylori. Усім пацієнтам проведено антигелікобактерну терапію (АГТ): інгібітор протонної помпи в стандартній дозі + кларитроміцин (500 мг) + амоксицилін (1000 мг) двічі на добу протягом 10 днів. Пацієнти основної групи (n = 29) додатково отримували натуральний імуномодулятор «Бета-імун» усередину по 1 капс. тричі на добу на тлі АГТ, потім 20 днів у режимі 1 капс. двічі на добу. Клінічні дані, H. pylori-статус та імунологічні показники реєстрували до лікування та впродовж 30 — 34 днів після закінчення АГТ. Брали до уваги вияви побічних ефектів. Субпопуляційний вміст лімфоцитів визначали за допомогою лімфоцитотоксичного тесту з моноклональними антитілами до маркерів СD3+ СD4+, СD8+, СD16+, СD19+. Розраховували імунорегуляторний індекс. Як контроль використовували показники здорових осіб (n = 30).
Результати. Під час оцінювання результативності АГТ в обох групах відзначено побічні явища (24 % в основній групі та 55 % у групі порівняння). Показник ерадикації H. pylori в основній групі становив 89 %, у групі порівняння — 81 %. До початку лікування в пацієнтів обох груп виявлено дисбаланс імунного статусу в Т-клітинній ланці. Імунокорекція, проведена в основній групі, сприяла позитивним змінам показників імунітету. Встановлено збільшення частки Т-лімфоцитів (СD3+) (р < 0,05) і Т-хелперів (СD4+) (р < 0,01), зниження Т-цитотоксичних клітин супресорів (СD8+) (р < 0,05), відновлення імунорегуляторного індексу до значення норми (р < 0,05). У групі порівняння відзначено лише тенденцію до нормалізації цих показників, їх значення суттєво не змінилися. В обох групах спостерігали зниження активності неспецифічної ланки імунітету (NК-клітини, СD16+) та активація В-лімфоцитів (СD19+).
Висновки. «Бета-імун» доцільно використовувати разом з АГТ у лікуванні H. pylori-асоційованого гастриту. Препарат чинить коригувальну дію на показники імунного статусу та позитивний клінічний ефект. Застосування «Бета-імуну» у таких пацієнтів забезпечує кращу переносність АГТ. Відновлення імунного статусу пацієнтів сприяє підвищенню частоти успішної ерадикації Н. руlоri.

Ключові слова: ерадикація, імунокорекція, «Бета-імун», β-глюкани, антигелікобактерна терапія, імунний статус.

Список літератури:
1.   Інструкція «Бета-імун» (BETA-IMMUN). Добавка дієтична до раціону харчування. http://www.pharmplanet.com.ua/ua/produkty-beta-immun-instrukciya/
2.   Сочнер А. М., Бельченко И. Е., Бурштейн А. М. и др. Лимфоцитотоксический тест как метод идентификации субпопуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаборат. дело. — 1989. — № 3. — С. 29 — 32.
3.   Щербинина М. Б. Континуум хеликобактерной инфекции как научное обоснование принятия клинических решений // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2005. — № 4. — С. 20 — 26.
4.   Bagheri N., Azadegan-Dehkordi F., Shirzad H. et al. The biological functions of IL-17 in different clinical expressions of Helicobacter pylori-infection // Microb. Pathog. — 2015. — Vol. 81. — Р. 33 — 38.
5.   Fan X. G., Yakoob J., Fan X. J., Keling P. W. Enchanced T-helper 2 Lymphocyte responses: immune mechanism of Helicobacter pylori infection // Ir. J. Med. Sci. — 1996. — Vol. 165 (1). — Р. 37 — 39.
6.   Karttunen R. A., Karttunen T. J., Yousfi M. M. et al. Expression of mRNA for interferon-gamma, interleukin-10, and interleukin-12 (p40) in normal gastric mucosa and in mucosa infected with Helicobacter pylori // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32. — Р. 22 — 27.
7.   Larussa T., Leone I., Suraci E. et al. Helicobacter pylori and T helper cells: mechanisms of immune escape and tolerance // J. Immunol. Res. — 2015. — Vol. 98. — Р. 13 — 28.
8.   Malfertheiner P., Mégraud F., O’Morain C. et al. European Helicobacter and Microbiota Study Group and Consensus panel. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report // Gut. — 2017. — Vol. 66 (1). — Р. 6 — 30. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
9.   Mazzoleni L. E., Sander G. B., Francesconi C. F. et al. Helicobacter pylori eradication in functional dyspepsia: HEROES trial // Arch. Intern. Med. — 2011. — Vol. 171. — Р. 1929 — 1936. doi:10.1001/archinternmed.2011.533.
10.   McFarland L. V. Systematic review and meta-analysis of Saccharomyces boulardii in adult patients // World J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16. — Р. 2202 — 2222.
11.   Petravic-Tominac V., Zechner-Krpan V., Grba S. et al. Biological effects of yeast β-glucans // Agriculturae Conspectus Scientifcus. — 2010. — Vol. 75, N 4. — Р. 149 — 158.
12.   Serelli-Lee V., Ling K. L., Ho C. et al. Persistent Helicobacter pylori specifc t17 responses in patients with past H. pylori infection are associated with elevated gastric mucosal IL-1β // PLoS One. — 2012. — N 7 (6). — e39199.
13.   Sugano K., Tack J., Kuipers E. J. et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis // Gut. — 2015. — Vol. 64 (9). — Р. 1353 — 1367. doi: 10.1136/gutjnl-2015-309252.
14.   Suzuki H., Moayyedi P. Helicobacter pylori infection in functional dyspepsia // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — N 10. — Р. 168 — 174. doi:10.1038/nrgastro.2013.9.
15.   Szajewska H., Horvath A., Piwowarczyk A. Metaanalysis: the effects of Saccharomyces boulardii supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment. // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32 (9). — Р. 1069 — 1079. doi:10.1111/j.1365-2036.2010.04457.x.
16.   Versalovic J. Helicobacter pylori: pathology and diagnostic strate dies // Am. J. Clin. Pathol. — 2003. — Vol. 119 (3). — Р. 403 — 412.
17.   Whelan K., Myers C. E. Safety of probiotics in patients receiving nutritional support: a systematic review of case reports, randomized controlled trials, and nonrandomized trials // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 91. — Р. 687 — 703.
18.   Zhang M.-M., Qian W., Qin Y.-Y. et al. Probiotics in Helicobacter pylori eradication therapy: a systematic review and meta-analysis // World J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 21. — Р. 4345 — 4357. doi: 10.3748 %2Fwjg.v21.i14.4345.

Інше:
Щербиніна Марина Борисівна, д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики
E-mail: scherbinina@ua.fm

Стаття надійшла до редакції 6 серпня 2017 р.

	Влияние «Бета-иммуна» на показатели эрадикации и состояние иммунной системы у пациентов с Helicobacter pylori-ассоциированным гастритом М. Б. Щербинина, Т. Н. Шевченко, В. Е. Кудрявцева Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепр

Влияние «Бета-иммуна» на показатели эрадикации и состояние иммунной системы у пациентов с Helicobacter pylori-ассоциированным гастритом

М. Б. Щербинина, Т. Н. Шевченко, В. Е. Кудрявцева

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепр

Цель — оценить клиническую эффективность «Бета-иммуна» при включении препарата в стандартную терапию Helicobacter pylori-ассоциированного гастрита по показателям эрадикации и иммунологического статуса.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 58 пациентов с хроническим антральным гастритом, ассоциированным с H. pylori. Всем пациентам проведена антихеликобактерная терапия (АХТ): ингибитор протонной помпы в стандартной дозе + кларитромицин (500 мг) + амоксициллин (1000 мг) 2 раза в сутки в течение 10 дней. Пациенты основной группы (n = 29) дополнительно получали натуральный иммуномодулятор «Бета-иммун» внутрь по 1 капс. 3 раза в сутки на фоне АХТ, затем 20 дней в режиме 1 капс. 2 раза в сутки. Клинические данные, H. рylori-статус и иммунологические показатели регистрировали до лечения и в период 30 — 34 дня после окончания АХТ. Учитывали проявления побочных эффектов. Субпопуляционный состав лимфоцитов определяли с помощью лимфоцитотоксического теста с моноклональными антителами к маркерам СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD19+. Рассчитывали иммунорегуляторный индекс. В качестве контроля использовали показатели здоровых лиц (n = 30).
Результаты. При оценке переносимости АХТ в обеих группах отмечены побочные явления (24 % в основной группе и 55 % в группе сравнения). Показатель эрадикации H. рylori в основной группе составил 89 %, в группе сравнения — 81 %. До начала лечения у пациентов обеих групп выявлен дисбаланс иммунного статуса в Т-клеточном звене. Иммунокоррекция, проведенная в основной группе, способствовала позитивным изменениям показателей иммунитета. Установлено увеличение доли Т-лимфоцитов (СD3+) (р < 0,05) и Т-хелперов (СD4+) (р < 0,01), снижение Т-цитотоксических клеток супрессоров (СD8+) (р < 0,05), восстановление иммунорегуляторного индекса до значения нормы (р < 0,05). В группе сравнения отмечена лишь тенденция к нормализации упомянутых показателей, их значения существенно не изменились. В обеих группах наблюдали снижение активности неспецифического звена иммунитета (NК-клетки, СD16+) и активация В-лимфоцитов (СD19+).
Выводы. «Бета-иммун» целесообразно использовать совместно с АХТ в лечении H. pylori-ассоциированного гастрита. Препарат оказывает корригирующее действие на показатели иммунного статуса и положительный клинический эффект. Применение «Бета-иммуна» у таких пациентов обеспечивает лучшую переносимость АХТ. Восстановление иммунного статуса пациентов способствует повышению частоты успешной эрадикации Н. руlоri.

Ключевые слова: эрадикация, иммунокоррекция, «Бета-иммун», β-глюканы, антихеликобактерная терапия, иммунный статус.

Список литературы:
1.   Інструкція «Бета-імун» (BETA-IMMUN). Добавка дієтична до раціону харчування. http://www.pharmplanet.com.ua/ua/produkty-beta-immun-instrukciya/
2.   Сочнер А. М., Бельченко И. Е., Бурштейн А. М. и др. Лимфоцитотоксический тест как метод идентификации субпопуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаборат. дело. — 1989. — № 3. — С. 29 — 32.
3.   Щербинина М. Б. Континуум хеликобактерной инфекции как научное обоснование принятия клинических решений // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. — 2005. — № 4. — С. 20 — 26.
4.   Bagheri N., Azadegan-Dehkordi F., Shirzad H. et al. The biological functions of IL-17 in different clinical expressions of Helicobacter pylori-infection // Microb. Pathog. — 2015. — Vol. 81. — Р. 33 — 38.
5.   Fan X. G., Yakoob J., Fan X. J., Keling P. W. Enchanced T-helper 2 Lymphocyte responses: immune mechanism of Helicobacter pylori infection // Ir. J. Med. Sci. — 1996. — Vol. 165 (1). — Р. 37 — 39.
6.   Karttunen R. A., Karttunen T. J., Yousfi M. M. et al. Expression of mRNA for interferon-gamma, interleukin-10, and interleukin-12 (p40) in normal gastric mucosa and in mucosa infected with Helicobacter pylori // Scand. J. Gastroenterol. — 1997. — Vol. 32. — Р. 22 — 27.
7.   Larussa T., Leone I., Suraci E. et al. Helicobacter pylori and T helper cells: mechanisms of immune escape and tolerance // J. Immunol. Res. — 2015. — Vol. 98. — Р. 13 — 28.
8.   Malfertheiner P., Mégraud F., O’Morain C. et al. European Helicobacter and Microbiota Study Group and Consensus panel. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report // Gut. — 2017. — Vol. 66 (1). — Р. 6 — 30. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
9.   Mazzoleni L. E., Sander G. B., Francesconi C. F. et al. Helicobacter pylori eradication in functional dyspepsia: HEROES trial // Arch. Intern. Med. — 2011. — Vol. 171. — Р. 1929 — 1936. doi:10.1001/archinternmed.2011.533.
10.   McFarland L. V. Systematic review and meta-analysis of Saccharomyces boulardii in adult patients // World J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16. — Р. 2202 — 2222.
11.   Petravic-Tominac V., Zechner-Krpan V., Grba S. et al. Biological effects of yeast β-glucans // Agriculturae Conspectus Scientifcus. — 2010. — Vol. 75, N 4. — Р. 149 — 158.
12.   Serelli-Lee V., Ling K. L., Ho C. et al. Persistent Helicobacter pylori specifc t17 responses in patients with past H. pylori infection are associated with elevated gastric mucosal IL-1β // PLoS One. — 2012. — N 7 (6). — e39199.
13.   Sugano K., Tack J., Kuipers E. J. et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis // Gut. — 2015. — Vol. 64 (9). — Р. 1353 — 1367. doi: 10.1136/gutjnl-2015-309252.
14.   Suzuki H., Moayyedi P. Helicobacter pylori infection in functional dyspepsia // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — N 10. — Р. 168 — 174. doi:10.1038/nrgastro.2013.9.
15.   Szajewska H., Horvath A., Piwowarczyk A. Metaanalysis: the effects of Saccharomyces boulardii supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment. // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32 (9). — Р. 1069 — 1079. doi:10.1111/j.1365-2036.2010.04457.x.
16.   Versalovic J. Helicobacter pylori: pathology and diagnostic strate dies // Am. J. Clin. Pathol. — 2003. — Vol. 119 (3). — Р. 403 — 412.
17.   Whelan K., Myers C. E. Safety of probiotics in patients receiving nutritional support: a systematic review of case reports, randomized controlled trials, and nonrandomized trials // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — Vol. 91. — Р. 687 — 703.
18.   Zhang M.-M., Qian W., Qin Y.-Y. et al. Probiotics in Helicobacter pylori eradication therapy: a systematic review and meta-analysis // World J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 21. — Р. 4345 — 4357. doi: 10.3748 %2Fwjg.v21.i14.4345.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Лікарські засоби

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Ефективність рифаксиміну в лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Ефективність рифаксиміну в лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки

С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії,
трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мета — вивчити частоту синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) при різних формах неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), можливості ії патоморфозу внаслідок ерадикації надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці при застосуванні рифаксиміну або мультикомпонентного пробіотика.
Матеріали та методи. Обстежено 125 хворих на НАЖХП (70 чоловіків та 55 жінок віком від 18 до 65 років), яка розвинулася на тлі ожиріння або цукрового діабету 2 типу, з них 85 пацієнтів зі стеатозом печінки та 40 з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). До контрольної групи було залучено 20 практично здорових осіб (12 чоловіків та 8 жінок віком від 18 до 49 років), в яких при комплексному обстеженні НАЖХП було виключено. Діагноз СНБР установлювали на підставі позитивних результатів Н2-лактулозного тесту.
Результати. СНБР у хворих на НАЖХП траплявся статистично значущо частіше, ніж у контрольній групі (58 % проти 10 %; р < 0,005), а у хворих на НАСГ — частіше, ніж у хворих зі стеатозом печінки (80,0 % проти 47,1 %; р < 0,01). Ерадикацію надлишкового бактеріального росту після застосування рифаксиміну зафіксовано у 30 (83,3 %) хворих на НАЖХП, зокрема у 16 (80,0 %) із 20 хворих зі стеатозом, та у 14 (87,5 %) із 16 хворих на НАСГ. Застосування рифаксиміну супроводжувалося зменшенням ступеня тяжкості стеатозу печінки (р = 0,065) та величини індексу маси тіла, статистично значущим зниженням рівня аланінамінотрансферази у хворих на НАСГ (р < 0,05) та індексу HOMA у всіх хворих на НАЖХП.
Висновки. Ерадикація надлишкового бактеріального росту у хворих на НАЖХП супроводжується зниженням вираженості стеатозу та печінкового запалення, а також зменшенням інсулінорезистентності у більшої кількості хворих.

Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, синдром надлишкового бактеріального росту, профілактика, лікування, рифаксимін.

Список літератури:
1.   Abu-Shanab A., Quigley E. M. The role of the gut microbiota in nonalcoholic fatty liver disease // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — Vol. 7 (12). — P. 691 — 701.
2.   Aller R., De Luis D. A., Izaola O. et al. Effect of a probiotic on liver aminotransferases in nonalcoholic fatty liver disease patients:a double blind randomized clinical trial // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. — 2011. — Vol. 15 (9). — P. 1090 — 1095.
3.   Blanco C., Loguercio C., Machado M. V., Cortez-Pinto H. Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease // Ann. Hepatol. — 2012. — Vol. 11. — P. 440 — 449.
4.   Cesaro C., Tiso A., Del Prete A. et al. Gut microbiota and probiotics in chronic liver diseases // Dig. Liver Dis. — 2011. — Vol. 43. — P. 431 — 438.
5.   Compare D., Coccoli P., Rocco A. et al. Gut–liver axis: the impact of gut microbiota on non-alcoholic fatty liver disease // Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. — 2012. — Vol. 22. — P. 471 — 476.
6.   Koo H. L., DuPont H. L. Rifaximin: a unique gastrointestinal-selective antibiotic for enteric diseases // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 26. — P. 17 — 25.
7.   Law K., Brunt E. M. Nonalcoholic fatty liver disease // Clin. Liver Dis. — 2010. — Vol. 14 (4). — P. 591 — 604.
8.   Lirussi F., Mastropasqua E., Orando S., Orlando R. Probiotics for non-alcoholic fatty liver disease and/or steatohepatitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — N 1. — CD005165.
9.   Ma X., Hua J., Li Z. Probiotics improve high fat diet-induced hepatic steatosis and insulin resistance by increasing hepatic NKT cells // J. Hepatol. — 2008. — Vol. 49 (5). — P. 821 — 830.
10.   Malaguarnera M., Vacante M., Antic T. et al. Bifidobacterium longum with fructo-oligosaccharides in patients with non alcoholic steatohepatitis // Dig. Dis. Sci. — 2012. — Vol. 57 (2). — P. 545 — 553.
11.   Miele L., Marrone G., Lauritano С. et al. Gut-liver axis and microbiota in NAFLD: Insight pathophysiology for novel therapeutic target // Curr. Pharm. Design. — 2013. — Vol. 19. — P. 34 — 46.
12.   Musso G., Gambino R., Cassader M. et al. A meta-analysis of randomized trials for the treatment of nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (1). — P. 79 — 104.
13.   Nagata K., Suzuki H., Sakaguchi S. Common pathogenic mechanism in development progression of liver injury caused by non-alcoholic or alcoholic steatohepatitis // J. Toxicol. Sci. — 2007. — Vol. 32 (5). — P. 453 — 468.
14.   Nardone G., Rocco A. Probiotics: a potential target for the prevention and treatment of steatohepatitis // J. Clin. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 38 (suppl. 6). — P. S121 — 122.
15.   Nardone G., Compare D., Liguori E. et al. Protective effects of Lactobacillus paracasei F19 in a rat model of oxidative and metabolic hepatic injury // Am. J. Physiol. — Gastrointest. Liver Physiol. — 2010. — Vol. 299 (3). — P. G669 — 676.
16.   Parnell J. A., Raman M., Rioux K. P., Reimer R. A. The potential role of prebiotic fibre for treatment and management of non-alcoholic fatty liver disease and associated obesity and insulin resistance // Liver Int. — 2012. — Vol. 32. — P. 701 — 711.
17.   Quigley Е., Stanton C., Murphy Е. The gut microbiota and the liver. Pathophysiological and clinical implications // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1020 — 1027.
18.   Sabaté J. M., Jouët P., Harnois F. et al. High prevalence of small intestinal bacterial overgrowth in patients with morbid obesity: a contributor to severe hepatic steatosis // Obes. Surg. — 2008. — Vol. 18 (4). — P. 371 — 377.
19.   Shanab A. A., Scully P., Crosbie O. et al. Small intestinal bacterial overgrowth in nonalcoholic steatohepatitis: association with toll-like receptor 4 expression and plasma levels of interleukin 8 // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (5). — P. 1524 — 1534.
20.   Solga S. F., Diehl A. M. Non-alcoholic fatty liver disease: lumen-liver interactions and possible role for probiotics // J. Hepatol. — 2003. — Vol. 38. — P. 681 — 687.
21.   Tilg H., Moschen A. R. Evolution of inflammation in nonalcoholic fatty liver disease: the multiple parallel hits hypothesis // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (5). — P. 1836 — 1846.
22.   Vanni E., Bugianesi E. The gut-liver axis in nonalcoholic fatty liver disease: another pathway to insulin resistance? // Hepatol. — 2009. — Vol. 49 (6). — P. 1790 — 1792.
23.   Velayudham A., Dolganiuc A., Ellis M. et al. VSL#3 probiotic treatment attenuates fibrosis without changes in steatohepatitis in a diet-induced nonalcoholic steatohepatitis model in mice // Hepatol. — 2009. — Vol. 49 (3). — P. 989 — 997.
24.   Wang Y., Liu Y., Sidhu A. et al. Lactobacillus rhamnosus GG culture supernatant ameliorates acute alcohol-induced intestinal permeability and liver injury // Am. J. Physiol. — Gastrointest Liver Physiol. — 2012. — Vol. 303. — P. G32–G41.
25.   Williams C. D., Stengel J., Asike M. I. et al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (1). — P. 124 — 131.
26.   Xu R. Y., Wan Y. P., Fang Q. Y. et al. Supplementation with probiotics modifies gut flora and attenuates liver fat accumulation in rat nonalcoholic fatty liver disease model // J. Clin. Biochem. Nutr. — 2012. — Vol. 50. — P. 72 — 77.

Інше:
Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а

Стаття надійшла до редакції 31 липня 2017 р.

	Эффективность рифаксимина в лечении неалкогольной жировой болезни печени С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Эффективность рифаксимина в лечении неалкогольной жировой болезни печени

С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Цель — изучить частоту синдрома избыточного бактериального роста (СИБР) при разных формах неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП), возможности ее патоморфоза в результате эрадикации избыточного бактериального роста в тонкой кишке при применении рифаксимина или мультикомпонентного пробиотика.
Материалы и методы. Обследовано 125 больных с НАЖБП (70 мужчин и 55 женщин в возрасте от 18 до 65 лет), развившейся на фоне ожирения или сахарного диабета 2 типа, из них 85 пациентов со стеатозом печени и 40 с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ). Контрольную группу составили 20 практически здоровых добровольцев (12 мужчин и 8 женщин в возрасте от 18 до 49 лет), у которых при комплексном обследовании НАЖБП была исключена. Диагноз СИБР подтверждали на основании положительных результатов Н2-лактулозного теста.
Результаты. СИБР у больных с НАЖБП встречался статистически значимо чаще, чем в контрольной группе (58 % против 10 %; р < 0,005), а у больных с НАСГ — чаще, чем у больных со стеатозом печени (80,0 % против 47,1 %; р < 0,01). Эрадикация избыточного бактериального роста после применения рифаксимина зафиксирована у 30 (83,3 %) больных с НАЖБП, в том числе у 16 (80,0 %) из 20 больных со стеатозом, и у 14 (87,5 %) из 16 больных с НАСГ. Применение рифаксимина сопровождалось уменьшением степени выраженности стеатоза печени (р = 0,065) и величины индекса массы тела, статистически значимым снижением уровня аланинаминотрансферазы у больных с НАСГ (р < 0,05) и индекса HOMA у всех больных с НАЖБП.
Выводы. Эрадикация избыточного бактериального роста у больных с НАЖБП сопровождается снижением выраженности стеатоза и печеночного воспаления, а также уменьшением инсулинорезистентности у большего количества больных.

Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, синдром избыточного бактериального роста, профилактика и лечение, рифаксимин.

Список литературы:
1.   Abu-Shanab A., Quigley E. M. The role of the gut microbiota in nonalcoholic fatty liver disease // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — Vol. 7 (12). — P. 691 — 701.
2.   Aller R., De Luis D. A., Izaola O. et al. Effect of a probiotic on liver aminotransferases in nonalcoholic fatty liver disease patients:a double blind randomized clinical trial // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. — 2011. — Vol. 15 (9). — P. 1090 — 1095.
3.   Blanco C., Loguercio C., Machado M. V., Cortez-Pinto H. Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease // Ann. Hepatol. — 2012. — Vol. 11. — P. 440 — 449.
4.   Cesaro C., Tiso A., Del Prete A. et al. Gut microbiota and probiotics in chronic liver diseases // Dig. Liver Dis. — 2011. — Vol. 43. — P. 431 — 438.
5.   Compare D., Coccoli P., Rocco A. et al. Gut–liver axis: the impact of gut microbiota on non-alcoholic fatty liver disease // Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. — 2012. — Vol. 22. — P. 471 — 476.
6.   Koo H. L., DuPont H. L. Rifaximin: a unique gastrointestinal-selective antibiotic for enteric diseases // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 26. — P. 17 — 25.
7.   Law K., Brunt E. M. Nonalcoholic fatty liver disease // Clin. Liver Dis. — 2010. — Vol. 14 (4). — P. 591 — 604.
8.   Lirussi F., Mastropasqua E., Orando S., Orlando R. Probiotics for non-alcoholic fatty liver disease and/or steatohepatitis // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — N 1. — CD005165.
9.   Ma X., Hua J., Li Z. Probiotics improve high fat diet-induced hepatic steatosis and insulin resistance by increasing hepatic NKT cells // J. Hepatol. — 2008. — Vol. 49 (5). — P. 821 — 830.
10.   Malaguarnera M., Vacante M., Antic T. et al. Bifidobacterium longum with fructo-oligosaccharides in patients with non alcoholic steatohepatitis // Dig. Dis. Sci. — 2012. — Vol. 57 (2). — P. 545 — 553.
11.   Miele L., Marrone G., Lauritano С. et al. Gut-liver axis and microbiota in NAFLD: Insight pathophysiology for novel therapeutic target // Curr. Pharm. Design. — 2013. — Vol. 19. — P. 34 — 46.
12.   Musso G., Gambino R., Cassader M. et al. A meta-analysis of randomized trials for the treatment of nonalcoholic fatty liver disease // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (1). — P. 79 — 104.
13.   Nagata K., Suzuki H., Sakaguchi S. Common pathogenic mechanism in development progression of liver injury caused by non-alcoholic or alcoholic steatohepatitis // J. Toxicol. Sci. — 2007. — Vol. 32 (5). — P. 453 — 468.
14.   Nardone G., Rocco A. Probiotics: a potential target for the prevention and treatment of steatohepatitis // J. Clin. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 38 (suppl. 6). — P. S121 — 122.
15.   Nardone G., Compare D., Liguori E. et al. Protective effects of Lactobacillus paracasei F19 in a rat model of oxidative and metabolic hepatic injury // Am. J. Physiol. — Gastrointest. Liver Physiol. — 2010. — Vol. 299 (3). — P. G669 — 676.
16.   Parnell J. A., Raman M., Rioux K. P., Reimer R. A. The potential role of prebiotic fibre for treatment and management of non-alcoholic fatty liver disease and associated obesity and insulin resistance // Liver Int. — 2012. — Vol. 32. — P. 701 — 711.
17.   Quigley Е., Stanton C., Murphy Е. The gut microbiota and the liver. Pathophysiological and clinical implications // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 1020 — 1027.
18.   Sabaté J. M., Jouët P., Harnois F. et al. High prevalence of small intestinal bacterial overgrowth in patients with morbid obesity: a contributor to severe hepatic steatosis // Obes. Surg. — 2008. — Vol. 18 (4). — P. 371 — 377.
19.   Shanab A. A., Scully P., Crosbie O. et al. Small intestinal bacterial overgrowth in nonalcoholic steatohepatitis: association with toll-like receptor 4 expression and plasma levels of interleukin 8 // Dig. Dis. Sci. — 2011. — Vol. 56 (5). — P. 1524 — 1534.
20.   Solga S. F., Diehl A. M. Non-alcoholic fatty liver disease: lumen-liver interactions and possible role for probiotics // J. Hepatol. — 2003. — Vol. 38. — P. 681 — 687.
21.   Tilg H., Moschen A. R. Evolution of inflammation in nonalcoholic fatty liver disease: the multiple parallel hits hypothesis // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (5). — P. 1836 — 1846.
22.   Vanni E., Bugianesi E. The gut-liver axis in nonalcoholic fatty liver disease: another pathway to insulin resistance? // Hepatol. — 2009. — Vol. 49 (6). — P. 1790 — 1792.
23.   Velayudham A., Dolganiuc A., Ellis M. et al. VSL#3 probiotic treatment attenuates fibrosis without changes in steatohepatitis in a diet-induced nonalcoholic steatohepatitis model in mice // Hepatol. — 2009. — Vol. 49 (3). — P. 989 — 997.
24.   Wang Y., Liu Y., Sidhu A. et al. Lactobacillus rhamnosus GG culture supernatant ameliorates acute alcohol-induced intestinal permeability and liver injury // Am. J. Physiol. — Gastrointest Liver Physiol. — 2012. — Vol. 303. — P. G32–G41.
25.   Williams C. D., Stengel J., Asike M. I. et al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study // Gastroenterol. — 2011. — Vol. 140 (1). — P. 124 — 131.
26.   Xu R. Y., Wan Y. P., Fang Q. Y. et al. Supplementation with probiotics modifies gut flora and attenuates liver fat accumulation in rat nonalcoholic fatty liver disease model // J. Clin. Biochem. Nutr. — 2012. — Vol. 50. — P. 72 — 77.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Огляди

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Сучасні можливості корекції дисліпідемії у хворих з коморбідним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки та гіпертонічної хвороби на тлі вісцерального ожиріння шляхом комплексного лікування з призначенням полікозанолу Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Сучасні можливості корекції дисліпідемії у хворих з коморбідним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки та гіпертонічної хвороби на тлі вісцерального ожиріння шляхом комплексного лікування з призначенням полікозанолу

Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Дисліпідемія — важливий чинник у патогенезі численних хронічних неінфекційних захворювань та невід’ємний компонент метаболічного синдрому. Висвітлено значення порушень ліпідного обміну у розвитку процесів атерогенезу, які є основними патогенетичними механізмами для виникнення та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки, гіпертонічної хвороби та вісцерального ожиріння. Встановлено позитивний вплив комбінованої терапії з призначенням полікозанолу на основні етіопатогенетичні ланки розвитку зазначених нозологій.

Ключові слова: дисліпідемія, атеросклероз, вісцеральне ожиріння, неалкогольна жирова хвороба печінки, гіпертонічна хвороба, полікозанол.

Список літератури:
1.   Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ — Тернопіль: Укрмедкнига. — 2001. — С. 190 — 233.
2.   Митченко О. И., Романов В. У. Возможности оптимизации стандартной гиполипидемической терапии у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — С. 2 — 3.
3   Сергієнко О. О., Сергієнко В. О., Гоцко М. Е. та ін. Порівняльний аналіз ефективності полікозанолу та симвастатину в корекції порушень ліпідного обміну, параметрів інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з дисліпідемією // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. — 2013. — № 2 (43). — С. 21 — 29.
4.   Чернышов В. А., Богун Л. В. Постпищевая липидемия и воспаление: взаимосвязь с образом жизни и метаболическим синдромом // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2 (70). — С. 130 — 137.
5.   Berthold H. K., Unverdorben S., Degenhardt R. et al. Effect of policosanol on lipid levels amongpatients with hypercholesterolemia or combinedhyperlipidemia: a randomized controlled trial // JAMA. — 2006. — Vol. 295, N 19. — P. 2262 — 2269.
6.   Castano G., Fernandez L., Mas R. et al. Effects of addition of policosanol to omega-3 fatty acid therapy on the lipidprofile of patients with type II hypercholesterolaemia // Drugs. — 2005. — Vol. 6, N 4. — P. 207 — 219.
7.   Cholesterol Treatment Trialists’ (CTT) Collaborators, Mihaylova B., Emberson J. Blackwell L. et al. The effects oflowering LDL cholesterol with statin therapy in peopleat low risk of vascular disease: meta-analysis of individual data from 27 randomised trials // Lancet. — 2012. — Vol. 380 (9841). — P. 581 — 590.
8.   Fu J. F., Shi H. et al. Non-alcoholic fatty liver disease: An early mediator predicting metabolic syndrome in obese? // World J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17. — Р. 735 — 742.
9.   Ghouri N., Preiss D., Sattar N. Liver enzymes, nonalcoholic fatty liver disease, and incident cardiovascular disease: a narrative review and clinical perspective of prospective data // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (3). — Р. 1156 — 1161.
10.   Gouni-Berthold I., Berthold H. Policosanol: Clinical pharmacology and therapeutic significance of a new lipid-lowering agent // Eur Heart J. — 2002. — Vol. 143, N 2. — Р. 356 — 365.
11.   Johansen C. T., Hegele R. A. Genetic bases of hypertriglyceridemic phenotypes // Curr. Opin. Lipidol. — 2011. — Vol. 22. — P. 247 — 253.
12.   Koh K., Quon M., Han S. et al. Atorvastatin causes insulin resistance and increases ambient glycemia in hypercholesterolemic patients // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55. — P. 1209 — 1216.
13.   Mahdy A. K., Wonnerth A., Huber K., Wojta J. Cardiovasculardisease risk reduction by raising HDL cholesterol — currenttherapies and future opportunities // Br. J. Pharmacol. — 2012. — Vol. 167 (6). — P. 1177 — 1194.
14.   Marinangeli C. P., Jones P. J., Kassis A. N., Eskin M. N. Policosanolsas nutraceuticals: fact or fiction // Crit. Rev. FoodSci. Nutr. — 2010. — Vol. 50, N 3. — P. 259 — 267.
15.   Souza O., Tadeu S., Cavaleiro A. et al. Association of polymorphisms of glutamate-cystein ligase and microsomal triglyceride transfer protein genes in non-alcoholic fatty liver disease // J. Gastroentero. Hepatol. — 2010. — Vol. 25. — Р. 357 — 361.
16.   Speliotes E. K., Massaro J. M., Hoffmann U. et al. Fatty liver is associated with dyslipidemia and dysglycemia independent of visceral fat: the Framingham Heart Study // Hepatol. — 2010. — Vol. 51. — P. 1979 — 1987.

Інше:
Фадєєнко Галина Дмитрівна, д. мед. н., проф., директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел.: (57) 373-90-32; 370-37-37
E-mail: info@therapy.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 29 серпня 2017 р.

	Современные возможности коррекции дислипидемии у больных с коморбидным течением неалкогольной жировой болезни печени и гипертонической болезнью на фоне висцерального ожирения путем комплексного лечения с назначением поликозанола Г. Д. Фадеенко, Я. В. Никифорова ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Современные возможности коррекции дислипидемии у больных с коморбидным течением неалкогольной жировой болезни печени и гипертонической болезнью на фоне висцерального ожирения путем комплексного лечения с назначением поликозанола

Г. Д. Фадеенко, Я. В. Никифорова

ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Дислипидемия — важный фактор патогенеза многочисленных хронических неинфекционных заболеваний и неотъемлемый компонент метаболического синдрома. Освещено значение нарушений липидного обмена в развитии процессов атерогенеза, которые также являются основными патогенетическими механизмами для возникновения и прогрессирования неалкогольной жировой болезни печени, гипертонической болезни и висцерального ожирения. Установлено положительное влияние комбинированной терапии с назначением поликозанола на основные этиопатогенетические звенья развития упомянутых нозологий.

Ключевые слова: дислипидемия, атеросклероз, висцеральное ожирение, неалкогольная жировая болезнь печени, гипертоническая болезнь, поликозанол.

Список литературы:
1.   Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ — Тернопіль: Укрмедкнига. — 2001. — С. 190 — 233.
2.   Митченко О. И., Романов В. У. Возможности оптимизации стандартной гиполипидемической терапии у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — С. 2 — 3.
3   Сергієнко О. О., Сергієнко В. О., Гоцко М. Е. та ін. Порівняльний аналіз ефективності полікозанолу та симвастатину в корекції порушень ліпідного обміну, параметрів інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з дисліпідемією // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. — 2013. — № 2 (43). — С. 21 — 29.
4.   Чернышов В. А., Богун Л. В. Постпищевая липидемия и воспаление: взаимосвязь с образом жизни и метаболическим синдромом // Сучасна гастроентерол. — 2013. — № 2 (70). — С. 130 — 137.
5.   Berthold H. K., Unverdorben S., Degenhardt R. et al. Effect of policosanol on lipid levels amongpatients with hypercholesterolemia or combinedhyperlipidemia: a randomized controlled trial // JAMA. — 2006. — Vol. 295, N 19. — P. 2262 — 2269.
6.   Castano G., Fernandez L., Mas R. et al. Effects of addition of policosanol to omega-3 fatty acid therapy on the lipidprofile of patients with type II hypercholesterolaemia // Drugs. — 2005. — Vol. 6, N 4. — P. 207 — 219.
7.   Cholesterol Treatment Trialists’ (CTT) Collaborators, Mihaylova B., Emberson J. Blackwell L. et al. The effects oflowering LDL cholesterol with statin therapy in peopleat low risk of vascular disease: meta-analysis of individual data from 27 randomised trials // Lancet. — 2012. — Vol. 380 (9841). — P. 581 — 590.
8.   Fu J. F., Shi H. et al. Non-alcoholic fatty liver disease: An early mediator predicting metabolic syndrome in obese? // World J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17. — Р. 735 — 742.
9.   Ghouri N., Preiss D., Sattar N. Liver enzymes, nonalcoholic fatty liver disease, and incident cardiovascular disease: a narrative review and clinical perspective of prospective data // Hepatol. — 2010. — Vol. 52 (3). — Р. 1156 — 1161.
10.   Gouni-Berthold I., Berthold H. Policosanol: Clinical pharmacology and therapeutic significance of a new lipid-lowering agent // Eur Heart J. — 2002. — Vol. 143, N 2. — Р. 356 — 365.
11.   Johansen C. T., Hegele R. A. Genetic bases of hypertriglyceridemic phenotypes // Curr. Opin. Lipidol. — 2011. — Vol. 22. — P. 247 — 253.
12.   Koh K., Quon M., Han S. et al. Atorvastatin causes insulin resistance and increases ambient glycemia in hypercholesterolemic patients // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55. — P. 1209 — 1216.
13.   Mahdy A. K., Wonnerth A., Huber K., Wojta J. Cardiovasculardisease risk reduction by raising HDL cholesterol — currenttherapies and future opportunities // Br. J. Pharmacol. — 2012. — Vol. 167 (6). — P. 1177 — 1194.
14.   Marinangeli C. P., Jones P. J., Kassis A. N., Eskin M. N. Policosanolsas nutraceuticals: fact or fiction // Crit. Rev. FoodSci. Nutr. — 2010. — Vol. 50, N 3. — P. 259 — 267.
15.   Souza O., Tadeu S., Cavaleiro A. et al. Association of polymorphisms of glutamate-cystein ligase and microsomal triglyceride transfer protein genes in non-alcoholic fatty liver disease // J. Gastroentero. Hepatol. — 2010. — Vol. 25. — Р. 357 — 361.
16.   Speliotes E. K., Massaro J. M., Hoffmann U. et al. Fatty liver is associated with dyslipidemia and dysglycemia independent of visceral fat: the Framingham Heart Study // Hepatol. — 2010. — Vol. 51. — P. 1979 — 1987.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Огляди

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Можливості використання пробіотиків для коригування композиції кишкової мікробіоти при гастроентерологічній патології О. В. Швець ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Можливості використання пробіотиків для коригування композиції кишкової мікробіоти при гастроентерологічній патології

О. В. Швець

ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», Київ

В останні десятиріччя одні з найбільш значущих досягнень медичної науки пов’язані зі з’ясуванням ролі кишкової мікробіоти в забезпеченні фізіологічного функціонування органів та систем організму людини — від травної, ендокринної до імунної. Мультифакторний вплив на композицію мікробіоти здійснюється постійно, починаючи з народження дитини. Велика кількість захворювань асоційована зі змінами бактеріальної колонізації травної системи. Існують докази ефективності певних пробіотичних бактерій у лікуванні низки захворювань. Перспективним напрямом є вивчення потенційних можливостей їх використання.

Ключові слова: мікробіота, пробіотики, виразковий коліт, хвороба Крона, паучит, діарея, інфекція Helicobacter pylori.

Список літератури:
1.   Allen S. J., Martinez E. G., Gregorio G. V., Dans L. F. Probiotics for treating acute infectious diarrhoea // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — CD003048.
2.   Andersson A. F., Lindberg M., Jakobsson H. et al. Comparative analysis of human gut microbiota by barcoded pyrosequencing // PLoS One. — 2008. — N 3. — e2836.
3.   Craig W. J. Nutrition concerns and health effects of vegetarian diets // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25. — P. 613.
4.   Dalmasso G., Cottrez F., Imbert V. et al. Saccharomyces boulardii inhibits inflammatory bowel disease by trapping T cells in mesenteric lymph nodes // Gastroenterol. — 2006. — Vol. 131. — P. 1812.
5.   FAO/WHO. Evaluation of health and nutritional properties of powder milk and live lactic acid bacteria. Food and Agriculture Organization of the United Nations and World Health Organization Expert Consultation Report, 2001. Режим доступу: http://www.fao.org.
6.   Frank D. N., St Amand A. L., Feldman R. A. et al. Molecularphylogenetic characterization of microbial community imbalances in human inflammatory bowel disease // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2007. — Vol. 104. — P. 13780 — 13785.
7.   Gionchetti P., Rizzello F., Venturi A. et al. Oral bacteriotherapy as maintenance treatment in patients with chronic pouchitis: a double-blind, placebo-controlled trial // Gastroenterol. — 2000. — Vol. 119. — P. 305.
8.   Hempel S., Newberry S. J., Maher A. R. et al. Probiotics for the prevention and treatment of antibiotic-associated diarrhea: a systematic review and meta-analysis // JAMA. — 2012. — Vol. 307. — P. 1959.
9.   Henker J., Müller S., Laass M. W. et al. Probiotic Escherichia coli Nissle 1917 (EcN) for successful remission maintenance of ulcerative colitis in children and adolescents: an open-label pilot study // Z Gastroenterol. — 2008. — Vol. 46. — P. 874.
10.   Jones S. E., Versalovic J. Probiotic Lactobacillus reuteri biofilms produce antimicrobial and anti-inflammatory factors // BMC Microbiol. — 2009. — N 9. — P. 35.
11.   Joossens M., Huys G., Cnockaert M. et al. Dysbiosis of the faecalmicrobiota in patients with Crohn disease and their unaffected relatives // Gut. — 2011. — Vol. 60. — P. 631 — 637.
12.   Kruis W., Fric P., Pokrotnieks J. et al. Maintaining remission of ulcerative colitis with the probiotic Escherichia coli Nissle 1917 is as effective as with standard mesalazine // Gut — 2004. — Vol. 53. — P. 1617.
13.   Levri K. M., Ketvertis K., Deramo M. et al. Do probiotics reduce adult lactose intolerance? A systematic review // J. Fam. Pract. — 2005. — Vol. 54. — P. 613.
14.   Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. A. et al. Gut Published Online First. doi: 10.1136/ gutjnl-2016-312288.
15.   Mohamadzadeh M., Pfeiler E. A., Brown J. B. et al. Regulation of induced colonic inflammation by Lactobacillus acidophilus deficient in lipoteichoic acid // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2011. — Vol. 108, suppl. 1. — P. 4623.
16.   Ng S. C., Plamondon S., Kamm M. A. et al. Immunosuppressive effects via human intestinal dendritic cells of probiotic bacteria and steroids in the treatment of acute ulcerative colitis // Inflam. Bowel Dis. — 2010. — Vol. 16. — P. 1286.
17.   O’Mahony L., McCarthy J., Kelly P. et al. Lactobacillus and bifidobacterium in irritable bowel syndrome: symptom responses and relationship to cytokine profiles // Gastroenterol. — 2005. — Vol. 128. — P. 541.
18.   Qin J., Li R., Raes J. et al. A human microbial gene catalogue established by metagenomic sequencing // Nature. — 2010. — Vol. 464. — P. 559 — 565.
19.   Rajiliic-Stojanovic M., Smidt H., de Vos W. M. Diversity of the human gastrointestinal tract microbiota revisited // Environ. Microbiol. — 2007. — N 9. — P. 2125 — 2136.
20.   Rousseaux C., Thuru X., Gelot A. et al. Lactobacillus acidophilus modulates intestinal pain and induces opioid and cannabinoid receptors // Nat. Med. — 2007. — Vol. 13. — P. 35.
21.   Sokol H., Seksik P., Furet J. P. et al. Low counts of Faecalibacterium prausnitzii in colitis microbiota // Inflam. Bowel Dis. — 2009. — Vol. 15. — P. 1183 — 1189.
22.   Sood A., Midha V., Makharia G. K. et al. The probiotic preparation, VSL#3 induces remission in patients with mild-to-moderately active ulcerative colitis // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — N 7. — P. 1202.
23.   Steed H., Macfarlane G. T., Blackett K. L. et al. Clinical trial: the microbiological and immunological effects of synbiotic consumption — a randomized double-blind placebo-controlled study in active Crohn’s disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32. — P. 872.
24.   Szajewska H., Horvath A., Kołodziej M. Systematic review with meta-analysis: Saccharomyces boulardii supplementation and eradication of Helicobacter pylori infection // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 1237 — 1245.
25.   Szajewska H., Horvath A., Piwowarczyk A. Meta-analysis: the effects of Saccharomyces boulardii supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32. — P. 1069 — 1079.
26.   Vanderpool C., Yan F., Polk D. B. Mechanisms of probiotic action: Implications for therapeutic applications in inflammatory bowel diseases // Inflam. Bowel Dis. — 2008. — Vol. 14. — P. 1585.
27.   Whelan K., Quigley E. M. Probiotics in the management of irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 29. — P. 184.
28.   Whorwell P. J., Altringer L., Morel J. et al. Efficacy of an encapsulated probiotic Bifidobacterium infantis 35624 in women with irritable bowel syndrome // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1581.
29.   World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Probiotics and prebiotics. February 2017. Guarner F., Ellen M., Eliakim R. et al. Режим доступу: http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines/Probiotics-and-prebiotics-Russian-2017.pdf
30.   Yan F., Cao H., Cover T. L. et al. Colon-specific delivery of a probiotic-derived soluble protein ameliorates intestinal inflammation in mice through an EGFR-dependent mechanism // J. Clin. Invest. — 2011. — Vol. 121. — P. 2242.
31.   Yang I., Woltemate S., Piazuelo M. B. et al. Different gastric microbiota compositions in two human populations with high and low gastric cancer risk in Colombia // Sci Rep. — 2016. — N. 6. — P. 18594.
32.   Zocco M. A., dal Verme L. Z., Cremonini F. et al. Efficacy of Lactobacillus GG in maintaining remission of ulcerative colitis // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 23. — P. 1567.

Інше:
Швець Олег Віталійович
01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18. Тел. (44) 286-34-55
Е-mail: hyppocrat@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 28 серпня 2017 р.

	Возможности использования пробиотиков для коррекции состава кишечной микробиоты при гастроэнтерологической патологии О. В. Швец ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания МЗ Украины», Киев

Возможности использования пробиотиков для коррекции состава кишечной микробиоты при гастроэнтерологической патологии

О. В. Швец

ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания МЗ Украины», Киев

В последние десятилетия одни из наиболее значимых достижений медицинской науки связаны с выяснением роли кишечной микробиоты в обеспечении физиологического функционирования органов и систем организма человека — от пищеварительной, эндокринной до иммунной. Мультифакторное влияние на композицию микробиоты осуществляется постоянно, начиная с рождения ребенка. Большое количество заболеваний ассоциированы с изменениями бактериальной колонизации пищеварительной системы. Имеются доказательства эффективности определенных пробиотических бактерий в лечении ряда заболеваний. Перспективным направлением является изучение потенциальных возможностей их применения.

Ключевые слова: микробиота, пробиотики, язвенный колит, болезнь Крона, паучит, диарея, инфекция Helicobacter pylori.

Список литературы:
1.   Allen S. J., Martinez E. G., Gregorio G. V., Dans L. F. Probiotics for treating acute infectious diarrhoea // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — CD003048.
2.   Andersson A. F., Lindberg M., Jakobsson H. et al. Comparative analysis of human gut microbiota by barcoded pyrosequencing // PLoS One. — 2008. — N 3. — e2836.
3.   Craig W. J. Nutrition concerns and health effects of vegetarian diets // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25. — P. 613.
4.   Dalmasso G., Cottrez F., Imbert V. et al. Saccharomyces boulardii inhibits inflammatory bowel disease by trapping T cells in mesenteric lymph nodes // Gastroenterol. — 2006. — Vol. 131. — P. 1812.
5.   FAO/WHO. Evaluation of health and nutritional properties of powder milk and live lactic acid bacteria. Food and Agriculture Organization of the United Nations and World Health Organization Expert Consultation Report, 2001. Режим доступу: http://www.fao.org.
6.   Frank D. N., St Amand A. L., Feldman R. A. et al. Molecularphylogenetic characterization of microbial community imbalances in human inflammatory bowel disease // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2007. — Vol. 104. — P. 13780 — 13785.
7.   Gionchetti P., Rizzello F., Venturi A. et al. Oral bacteriotherapy as maintenance treatment in patients with chronic pouchitis: a double-blind, placebo-controlled trial // Gastroenterol. — 2000. — Vol. 119. — P. 305.
8.   Hempel S., Newberry S. J., Maher A. R. et al. Probiotics for the prevention and treatment of antibiotic-associated diarrhea: a systematic review and meta-analysis // JAMA. — 2012. — Vol. 307. — P. 1959.
9.   Henker J., Müller S., Laass M. W. et al. Probiotic Escherichia coli Nissle 1917 (EcN) for successful remission maintenance of ulcerative colitis in children and adolescents: an open-label pilot study // Z Gastroenterol. — 2008. — Vol. 46. — P. 874.
10.   Jones S. E., Versalovic J. Probiotic Lactobacillus reuteri biofilms produce antimicrobial and anti-inflammatory factors // BMC Microbiol. — 2009. — N 9. — P. 35.
11.   Joossens M., Huys G., Cnockaert M. et al. Dysbiosis of the faecalmicrobiota in patients with Crohn disease and their unaffected relatives // Gut. — 2011. — Vol. 60. — P. 631 — 637.
12.   Kruis W., Fric P., Pokrotnieks J. et al. Maintaining remission of ulcerative colitis with the probiotic Escherichia coli Nissle 1917 is as effective as with standard mesalazine // Gut — 2004. — Vol. 53. — P. 1617.
13.   Levri K. M., Ketvertis K., Deramo M. et al. Do probiotics reduce adult lactose intolerance? A systematic review // J. Fam. Pract. — 2005. — Vol. 54. — P. 613.
14.   Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. A. et al. Gut Published Online First. doi: 10.1136/ gutjnl-2016-312288.
15.   Mohamadzadeh M., Pfeiler E. A., Brown J. B. et al. Regulation of induced colonic inflammation by Lactobacillus acidophilus deficient in lipoteichoic acid // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2011. — Vol. 108, suppl. 1. — P. 4623.
16.   Ng S. C., Plamondon S., Kamm M. A. et al. Immunosuppressive effects via human intestinal dendritic cells of probiotic bacteria and steroids in the treatment of acute ulcerative colitis // Inflam. Bowel Dis. — 2010. — Vol. 16. — P. 1286.
17.   O’Mahony L., McCarthy J., Kelly P. et al. Lactobacillus and bifidobacterium in irritable bowel syndrome: symptom responses and relationship to cytokine profiles // Gastroenterol. — 2005. — Vol. 128. — P. 541.
18.   Qin J., Li R., Raes J. et al. A human microbial gene catalogue established by metagenomic sequencing // Nature. — 2010. — Vol. 464. — P. 559 — 565.
19.   Rajiliic-Stojanovic M., Smidt H., de Vos W. M. Diversity of the human gastrointestinal tract microbiota revisited // Environ. Microbiol. — 2007. — N 9. — P. 2125 — 2136.
20.   Rousseaux C., Thuru X., Gelot A. et al. Lactobacillus acidophilus modulates intestinal pain and induces opioid and cannabinoid receptors // Nat. Med. — 2007. — Vol. 13. — P. 35.
21.   Sokol H., Seksik P., Furet J. P. et al. Low counts of Faecalibacterium prausnitzii in colitis microbiota // Inflam. Bowel Dis. — 2009. — Vol. 15. — P. 1183 — 1189.
22.   Sood A., Midha V., Makharia G. K. et al. The probiotic preparation, VSL#3 induces remission in patients with mild-to-moderately active ulcerative colitis // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — N 7. — P. 1202.
23.   Steed H., Macfarlane G. T., Blackett K. L. et al. Clinical trial: the microbiological and immunological effects of synbiotic consumption — a randomized double-blind placebo-controlled study in active Crohn’s disease // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32. — P. 872.
24.   Szajewska H., Horvath A., Kołodziej M. Systematic review with meta-analysis: Saccharomyces boulardii supplementation and eradication of Helicobacter pylori infection // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 1237 — 1245.
25.   Szajewska H., Horvath A., Piwowarczyk A. Meta-analysis: the effects of Saccharomyces boulardii supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 32. — P. 1069 — 1079.
26.   Vanderpool C., Yan F., Polk D. B. Mechanisms of probiotic action: Implications for therapeutic applications in inflammatory bowel diseases // Inflam. Bowel Dis. — 2008. — Vol. 14. — P. 1585.
27.   Whelan K., Quigley E. M. Probiotics in the management of irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 29. — P. 184.
28.   Whorwell P. J., Altringer L., Morel J. et al. Efficacy of an encapsulated probiotic Bifidobacterium infantis 35624 in women with irritable bowel syndrome // Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101. — P. 1581.
29.   World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Probiotics and prebiotics. February 2017. Guarner F., Ellen M., Eliakim R. et al. Режим доступу: http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines/Probiotics-and-prebiotics-Russian-2017.pdf
30.   Yan F., Cao H., Cover T. L. et al. Colon-specific delivery of a probiotic-derived soluble protein ameliorates intestinal inflammation in mice through an EGFR-dependent mechanism // J. Clin. Invest. — 2011. — Vol. 121. — P. 2242.
31.   Yang I., Woltemate S., Piazuelo M. B. et al. Different gastric microbiota compositions in two human populations with high and low gastric cancer risk in Colombia // Sci Rep. — 2016. — N. 6. — P. 18594.
32.   Zocco M. A., dal Verme L. Z., Cremonini F. et al. Efficacy of Lactobacillus GG in maintaining remission of ulcerative colitis // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 23. — P. 1567.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

14. Огляди

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Взаємозв’язок інфекції Нelicobacter pylori, цукрового діабету 2 типу та ожиріння: інтригуючі питання, які варті обговорення В. М. Чернобровий ¹, О. І. Черноброва ² ¹ Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова ² Медичний центр «Гормонія», Вінниця

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Взаємозв’язок інфекції Нelicobacter pylori, цукрового діабету 2 типу та ожиріння: інтригуючі питання, які варті обговорення

В. М. Чернобровий ¹, О. І. Черноброва ²

¹ Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
² Медичний центр «Гормонія», Вінниця

Результати вивчення H. pylori-інфікованості, її поширення, значення в діагностиці та лікуванні при екстрагастральних захворюваннях, а саме при цукровому діабеті 2 типу з абдомінальним ожирінням, метаболічним синдромом та інсулінорезистентністю, є суперечливими та потребують подальшого дослідження. Переважає думка, що H. pylori-інфікованість у хворих на цукровий діабет 2 типу має більшу поширеність та корелює з тривалістю захворювання, наявністю симптомів диспепсії, серцево-судинної патології, вегетативної невропатії, а також з віком, статтю, індексом маси тіла, артеріальним тиском, рівнем глюкози натще та вмістом глікованого гемоглобіну (HbA1c). Причинно-наслідковий зв’язок між H. pylori-інфікуванням і цукровим діабетом є предметом дискусії, тому необхідно провести додаткові дослідження впливу H. pylori-інфекції на цукровий діабет 2 типу та оцінки тривалої вигоди ерадикації H. pylori для профілактики прогресування діабету. Всебічний аналіз основних складових сучасних схем ерадикації, зокрема ефективності інгібіторів протонної помпи, є важливим для розуміння ефективності ерадикації H. pylori. Згідно із сучасними рекомендаціями (Маастрихт V) пріоритет слід віддавати, зокрема, езомепразолу («Езолонг»). Це пов’язано з тим, що метаболізм езомепразолу значно менше залежить від фармакогенетики ізоферментів (CYP2C19 та CYP3A4) цитохрому Р450. Езомепразол має достатню кислотоінгібувальну ефективність, особливо в підвищених (подвійних стандартних) дозах двічі на добу згідно з вимогами Маастрихту V, що є важливою складовою сучасних схем ерадикації H. pylori.

Ключові слова: Helicobacter pylori, цукровий діабет, ерадикація H. pylori, езомепразол.

	Взаимосвязь инфекции Helicobacter pylori, сахарного диабета 2 типа и ожирения: интригующие вопросы, требующие обсуждения В. Н. Чернобровый ¹, Е. И. Чернобровая ² ¹ Винницкий национальній медицинский университет имени Н. И. Пирогова ² Медицинский центр «Гормония», Винница

Взаимосвязь инфекции Helicobacter pylori, сахарного диабета 2 типа и ожирения: интригующие вопросы, требующие обсуждения

В. Н. Чернобровый ¹, Е. И. Чернобровая ²

¹ Винницкий национальній медицинский университет имени Н. И. Пирогова
² Медицинский центр «Гормония», Винница

Результаты изучения H. pylori-инфицированности, ее распространения, значение в диагностике и лечении при экстрагастральных заболеваниях, а именно при сахарном диабете 2 типа с абдоминальным ожирением, метаболическим синдромом и инсулинорезистентностью, противоречивы и требуют дальнейшего исследования. Преобладает мнение, что H. pylori-инфицированность у больных сахарным диабетом 2 типа имеет большую распространенность и коррелирует с длительностью заболевания, наличием симптомов диспепсии, сердечно-сосудистой патологии, вегетативной невропатии, а также с возрастом, полом, индексом массы тела, артериальным давлением, уровнем глюкозы натощак и содержанием гликированного гемоглобина (HbA1c). Причинно-следственная связь между H. pylori-инфицированием и сахарным диабетом является предметом научной дискуссии, поэтому необходимо провести дополнительные исследования влияния H. pylori-инфекции на сахарный диабет 2 типа и оценки долгосрочной выгоды эрадикации H. pylori для профилактики прогрессирования диабета. Всесторонний анализ основных составляющих современных схем эрадикации, в частности эффективности ингибиторов протонной помпы, является важным для понимания эффективности эрадикации H. pylori. Согласно последним рекомендациям (Маастрихт V) приоритет следует отдавать, в частности, эзомепразолу («Эзолонг»). Это связано с тем, что метаболизм эзомепразола значительно меньше зависит от фармакогенетики изоферментов (CYP2C19 и CYP3A4) цитохрома Р450. Эзомепразол имеет достаточную кислотоингибирующую эффективность, особенно в повышенных (двойных стандартных) дозах два раза в сутки в соответствии с требованиями Маастрихта V, что является важной составляющей современных схем эрадикации H. pylori.

Ключевые слова: Helicobacter pylori, сахарный диабет, эрадикация H. pylori, эзомепразол.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Огляди

	Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Патогенетична роль харчової алергії та харчової непереносності при синдромі подразненої кишки А. Р. Левченко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Патогенетична роль харчової алергії та харчової непереносності при синдромі подразненої кишки

А. Р. Левченко

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Висвітлено сучасні погляди щодо ролі харчової алергії та харчової непереносності в патогенезі синдрому подразненої кишки (СПК). Про цю роль свідчить як часте морфологічне підтвердження наявності алергійного запалення в слизовій оболонці кишечника у хворих на СПК, так і часте поєднання СПК, підтвердженої харчової алергії та харчової непереносності. Представлені дані досліджень, які підтверджують патогенетичну роль харчової алергії при СПК, а також ефективність різних обмежувальних дієт при цьому захворюванні.

Ключові слова: синдром подразненої кишки, харчова алергія, харчова непереносність.

Список літератури:
1.   Atkinson W., Sheldon T. A., Shaath N., Whorwell P. J. Food elimination based on IgG antibodies in irritable bowel syndrome: a randomised controlled trial // Gut. — 2004. — Vol. 53. — P. 1459 — 1464. PMID:15361495. DOI: 10.1136/gut.2003.037697.
2.   Biesiekierski J., Rosella O., Rose R. et al. Quantification of fructans, galactooligosacharides and other short-chain carbohydrates in processed grains and cereals // J. Hum. Nutr. Diet. — 2011. — Vol. 24. — P. 154 — 176. PMID: 21332832. DOI: 10.1111/j.1365-277X.2010.01139.x.
3.   Bischoff S. C., Mayer J., Wedemeyer J. et al. Colonoscopic allergen provocation (COLAP): a new diagnostic approach for gastrointestinal food allergy // Gut. — 1997. — Vol. 40. — P. 745 — 753. PMID: 9245928. DOI: 10.1136/gut.40.6.745.
4.   Camilleri M., Lasch K., Zhou W. Irritable bowel syndrome: methods, mechanisms, and pathophysiology. The confluence of increased permeability, inflammation, and pain in irritable bowel syndrome // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2012. — Vol. 303. — P. G775-G785. PMID: 22837345. DOI: 10.1152/ajpgi.00155.2012.
5.   Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome // Clin. Epidemiol. — 2014. — Vol. 6. — P. 71 — 80. PMID: 24523597. DOI:10.2147/CLEP.S40245.
6.   Carlson M. J., Moore C. E., Tsai C. M. et al. Child and parent perceived food-induced gastrointestinal symptoms and quality of life in children with functional gastrointestinal disorders // J. Acad. Nutr. Diet. — 2014. — Vol. 114. — P. 403 — 413. PMID: 24360501. DOI: 10.1016/j.jand.2013.10.013.
7.   Cremon C., Carini G., Wang B. et al. Intestinal serotonin release, sensoryneuron activation, and abdominal pain in irritable bowel syndrome // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106. — P. 1290 — 1298. PMID: 21427712. DOI:10.1038/ajg.2011.86.
8.   Dainese R., Casellas F., Mariné-Barjoan E. et al. Perception of lactose intolerance in irritable bowel syndrome patients // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 26. — P. 1167 — 1175. PMID: 25089542. DOI: 10.1097/MEG.0000000000000089.
9.   Doyle L. A., Sepehr G. J., Hamilton M. J. et al. A clinicopathologic study of 24 cases of systemic mastocytosis involving the gastrointestinal tract and assessment of mucosal mast cell density in irritable bowel syndrome and asymptomatic patients // Am. J. Surg. — Pathol. — 2014. — Vol. 38. — P. 832 — 843. PMID: 24618605. DOI: 10.1097/PAS.0000000000000190.
10.   Drossman D. A. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150, N 6. — P. 1262 — 1279.
11.   Eswaran S., Tack J., Chey W. D. Food: the forgotten factor in the irritable bowel syndrome // Gastroenterol. Clin. North Am. — 2011. — Vol. 40. — P. 141 — 162. PMID: 21333905. DOI: 10.1016/j.gtc.2010.12.012.
12.   Ford A. C., Moayyedi P., Lacy B. E. et al., Task Force on the Management of Functional Bowel Disorders. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 109, suppl 1. — P. S2‑S26. PMID: 25091148. DOI:10.1038/ajg.2014.187.
13.   Ford A. C., Talley N. J. Mucosal inflammation as a potential etiological factor in irritable bowel syndrome: a systematic review // J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 46. — P. 421 — 431. PMID: 21331765. DOI:10.1007/s00535-011-0379-9.
14.   Fritscher-Ravens A., Schuppan D., Ellrichmann M. et al. Confocal endomicroscopy shows food-associated changes in the intestinal mucosa of patients with irritable bowel syndrome // Gastroenterol. — 2014. — Vol. 147. — P. 1012 — 1020.e4. PMID: 25083606. DOI: 10.1053/j.gastro.2014.07.046.
15.   Jones M. P., Walker M. M., Ford A. C., Talley N. J. The overlap of atopy and functional gastrointestinal disorders among 23,471 patients in primary care // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 382 — 391. PMID: 24961872. DOI: 10.1111/apt.12846.
16.   Jun D. W., Lee O. Y., Yoon H. J. et al. Food intolerance and skin prick test in treated and untreated irritable bowel syndrome // World J Gastroenterol. — 2006. — Vol. 12. — P. 2382 — 2387. PMID: 16688829.
17.   Kamisawa T., Zen Y., Pillai S., Stone J. H. IgG4-related disease // Lancet. — 2015. — Vol. 385. — 1460 — 1471. PMID: 25481618. DOI: 10.1016/S0140-6736 (14)60720-0.
18.   Keszthelyi D., Troost F. J., Jonkers D. M. et al. Serotonergic reinforcement of intestinal barrier function is impaired in irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 392 — 402. PMID: 24943480. DOI: 10.1111/apt.12842.
19.   Lee Y. J., Park K. S. Irritable bowel syndrome: emerging paradigm in pathophysiology // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20. — P. 2456 — 2469. PMID: 24627583. DOI: 10.3748/wjg.v20.i10.2456.
20.   Leung P. S., Shu S. A., Chang C. The changing geoepidemiology of food allergies // Clin. Rev. Allergy Immunol. — 2014. — Vol. 46. — P. 169 — 179. PMID: 24535418. DOI: 10.1007/s12016-014-8411-5.
21.   Lidén M., Kristjánsson G., Valtysdottir S. et al. Cow’s milk protein sensitivity assessed by the mucosal patch technique is related to irritable bowel syndrome in patients with primary Sjögren’s syndrome // Clin. Exp. Allergy. — 2008. — Vol. 38. — P. 929 — 935. PMID: 18498540. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2008.02983.x.
22.   Mansueto P., Seidita A., D’Alcamo A., Carroccio A. Food allergy in irritable bowel syndrome: The case of non-celiac wheat sensitivity // World J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 21 (23). — P. 7089 — 7109.
23.   Mönnikes H. Quality of life in patients with irritable bowel syndrome // J. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 45, suppl. — P. S98 — S101. PMID: 21666428. DOI: 10.1097/MCG.0b013e31821fbf44.
24.   Nellesen D., Yee K., Chawla A. et al. A systematic review of the economic and humanistic burden of illness in irritablebowel syndrome and chronic constipation // J. Manag. Care Pharm. — 2013. — Vol. 19. — P. 755 — 764. PMID: 24156644.
25.   Ortiz-Lucas M., Saz-Peiró P., Sebastián-Domingo J. J. Irritablebowel syndrome immune hypothesis. Part one: the role of lymphocytes and mast cells // Rev. Esp. Enferm. Dig. — 2010. — Vol. 102. — P. 637 — 647. PMID: 21142384.
26.   Ostgaard H., Hausken T., Gundersen D., El-Salhy M. Diet and effects of diet management on quality of life and symptoms in patients with irritable bowel syndrome // Mol. Med. Rep. — 2012. — N 5. — P. 1382 — 1390. PMID: 22446969. DOI: 10.3892/mmr.2012.843.
27.   Ozol D., Uz E., Bozalan R. et al. Relationship between asthma and irritable bowel syndrome: role of food allergy // J. Asthma. — 2006. — Vol. 43. — P. 773 — 775. PMID: 17169830. DOI: 10.1080/02770900601031789.
28.   Powell N., Huntley B., Beech T. et al. Increased prevalence of gastrointestinal symptoms in patients with allergic disease // Postgrad. Med. — J. — 2007. — Vol. 83. — P. 182 — 186. PMID: 17344573. DOI: 10.1136/pgmj.2006.049585.
29.   Savage J., Johns C. B. Food allergy: epidemiology and natural history // Immunol. Allergy Clin. North Am. — 2015. — Vol. 35. — P. 45 — 59. PMID: 25459576. DOI: 10.1016/j.iac.2014.09.004.
30.   Soares R. L., Figueiredo H. N., Maneschy C. P. et al. Correlation between symptoms of the irritable bowel syndrome and the response to the food extract skin prick test // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2004. — Vol. 37. — P. 659 — 662. PMID: 15107926. DOI: 10.1590/S0100-879X2004000500005.
31.   Sohn W., Lee O. Y., Lee S. P. Mast cell number, substance P and vasoactive intestinal peptide in irritable bowel syndrome with diarrhea // Scand. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 49. — P. 43 — 51. PMID: 24256141. DOI: 10.3109/00365521.2013. 857712.
32.   Tobin M. C., Moparty B., Farhadi A. et al. Atopic irritable bowel syndrome: a novel subgroup of irritable bowel syndrome with allergic manifestations // Ann. Allergy Asthma Immunol. — 2008. — Vol. 100. — P. 49 — 53. PMID: 18254482. DOI: 10.1016/S1081-1206 (10)60404-8.
33.   Vicario M., González-Castro A. M., Martínez C. et al. Increased humoral immunity in the jejunum of diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome associated with clinical manifestations // Gut. — 2014. — Epub. a head of print. PMID: 25209656. DOI: 10.1136/gutjnl-2013-306236.
34.   Walker M. M., Talley N. J., Prabhakar M. et al. Duodenal mastocytosis, eosinophilia and intraepithelial lymphocytosis as possible disease markers in the irritable bowel syndrome and functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 29. — P. 765 — 773. PMID: 19183150. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2009.03937.x.
35.   Yang J., Deng Y., Chu H. et al. Prevalence and presentation of lactose intolerance and effects on dairy product intake in healthy subjects and patients with irritable bowel syndrome // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — 11. — P. 262 — 268.e1 [PMID: 23246646. DOI: 10.1016/j.cgh.2012.11.034].
36.   Zar S., Mincher L., Benson M. J., Kumar D. Food-specific IgG4 antibody-guided exclusion diet improves symptoms and rectal compliance in irritable bowel syndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 40. — P. 800 — 807. PMID: 16109655. DOI: 10.1080/00365520510015593.
37.   Zigich S., Heuberger R. The relationship of food intolerance and irritable bowel syndrome in adults // Gastroenterol Nurs. — 2013. — Vol. 36. — P. 275 — 282. PMID: 23899486. DOI: 10.1097/SGA.0b013e31829ed911.

Інше:
Левченко Анастасія Романівна, лікар-терапевт, аспірант кафедри внутрішньої медицини № 1
E-mail: annastaciya@yahoo.com

Стаття надійшла до редакції 19 червня 2017 р.

	Патогенетическая роль пищевой аллергии и пищевой непереносимости при синдроме раздраженной кишки А. Р. Левченко Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Патогенетическая роль пищевой аллергии и пищевой непереносимости при синдроме раздраженной кишки

А. Р. Левченко

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Освещены современные взгляды относительно роли пищевой аллергии и пищевой непереносимости в патогенезе синдрома раздраженной кишки (СРК). Об этой роли свидетельствует как частое морфологическое подтверждение наличия аллергического воспаления в слизистой оболочке кишечника у больных СРК, так и частое сочетание СРК, подтвержденной пищевой аллергии и пищевой непереносимости. Представлены данные исследований, подтверждающие патогенетическую роль пищевой аллергии при СРК, а также эффективность ограничительных диет при этом заболевании.

Ключевые слова: синдром раздраженной кишки, пищевая аллергия, пищевая непереносимость.

Список литературы:
1.   Atkinson W., Sheldon T. A., Shaath N., Whorwell P. J. Food elimination based on IgG antibodies in irritable bowel syndrome: a randomised controlled trial // Gut. — 2004. — Vol. 53. — P. 1459 — 1464. PMID:15361495. DOI: 10.1136/gut.2003.037697.
2.   Biesiekierski J., Rosella O., Rose R. et al. Quantification of fructans, galactooligosacharides and other short-chain carbohydrates in processed grains and cereals // J. Hum. Nutr. Diet. — 2011. — Vol. 24. — P. 154 — 176. PMID: 21332832. DOI: 10.1111/j.1365-277X.2010.01139.x.
3.   Bischoff S. C., Mayer J., Wedemeyer J. et al. Colonoscopic allergen provocation (COLAP): a new diagnostic approach for gastrointestinal food allergy // Gut. — 1997. — Vol. 40. — P. 745 — 753. PMID: 9245928. DOI: 10.1136/gut.40.6.745.
4.   Camilleri M., Lasch K., Zhou W. Irritable bowel syndrome: methods, mechanisms, and pathophysiology. The confluence of increased permeability, inflammation, and pain in irritable bowel syndrome // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2012. — Vol. 303. — P. G775-G785. PMID: 22837345. DOI: 10.1152/ajpgi.00155.2012.
5.   Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome // Clin. Epidemiol. — 2014. — Vol. 6. — P. 71 — 80. PMID: 24523597. DOI:10.2147/CLEP.S40245.
6.   Carlson M. J., Moore C. E., Tsai C. M. et al. Child and parent perceived food-induced gastrointestinal symptoms and quality of life in children with functional gastrointestinal disorders // J. Acad. Nutr. Diet. — 2014. — Vol. 114. — P. 403 — 413. PMID: 24360501. DOI: 10.1016/j.jand.2013.10.013.
7.   Cremon C., Carini G., Wang B. et al. Intestinal serotonin release, sensoryneuron activation, and abdominal pain in irritable bowel syndrome // Am. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 106. — P. 1290 — 1298. PMID: 21427712. DOI:10.1038/ajg.2011.86.
8.   Dainese R., Casellas F., Mariné-Barjoan E. et al. Perception of lactose intolerance in irritable bowel syndrome patients // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — Vol. 26. — P. 1167 — 1175. PMID: 25089542. DOI: 10.1097/MEG.0000000000000089.
9.   Doyle L. A., Sepehr G. J., Hamilton M. J. et al. A clinicopathologic study of 24 cases of systemic mastocytosis involving the gastrointestinal tract and assessment of mucosal mast cell density in irritable bowel syndrome and asymptomatic patients // Am. J. Surg. — Pathol. — 2014. — Vol. 38. — P. 832 — 843. PMID: 24618605. DOI: 10.1097/PAS.0000000000000190.
10.   Drossman D. A. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV // Gastroenterol. — 2016. — Vol. 150, N 6. — P. 1262 — 1279.
11.   Eswaran S., Tack J., Chey W. D. Food: the forgotten factor in the irritable bowel syndrome // Gastroenterol. Clin. North Am. — 2011. — Vol. 40. — P. 141 — 162. PMID: 21333905. DOI: 10.1016/j.gtc.2010.12.012.
12.   Ford A. C., Moayyedi P., Lacy B. E. et al., Task Force on the Management of Functional Bowel Disorders. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation // Am. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 109, suppl 1. — P. S2‑S26. PMID: 25091148. DOI:10.1038/ajg.2014.187.
13.   Ford A. C., Talley N. J. Mucosal inflammation as a potential etiological factor in irritable bowel syndrome: a systematic review // J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 46. — P. 421 — 431. PMID: 21331765. DOI:10.1007/s00535-011-0379-9.
14.   Fritscher-Ravens A., Schuppan D., Ellrichmann M. et al. Confocal endomicroscopy shows food-associated changes in the intestinal mucosa of patients with irritable bowel syndrome // Gastroenterol. — 2014. — Vol. 147. — P. 1012 — 1020.e4. PMID: 25083606. DOI: 10.1053/j.gastro.2014.07.046.
15.   Jones M. P., Walker M. M., Ford A. C., Talley N. J. The overlap of atopy and functional gastrointestinal disorders among 23,471 patients in primary care // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 382 — 391. PMID: 24961872. DOI: 10.1111/apt.12846.
16.   Jun D. W., Lee O. Y., Yoon H. J. et al. Food intolerance and skin prick test in treated and untreated irritable bowel syndrome // World J Gastroenterol. — 2006. — Vol. 12. — P. 2382 — 2387. PMID: 16688829.
17.   Kamisawa T., Zen Y., Pillai S., Stone J. H. IgG4-related disease // Lancet. — 2015. — Vol. 385. — 1460 — 1471. PMID: 25481618. DOI: 10.1016/S0140-6736 (14)60720-0.
18.   Keszthelyi D., Troost F. J., Jonkers D. M. et al. Serotonergic reinforcement of intestinal barrier function is impaired in irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2014. — Vol. 40. — P. 392 — 402. PMID: 24943480. DOI: 10.1111/apt.12842.
19.   Lee Y. J., Park K. S. Irritable bowel syndrome: emerging paradigm in pathophysiology // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20. — P. 2456 — 2469. PMID: 24627583. DOI: 10.3748/wjg.v20.i10.2456.
20.   Leung P. S., Shu S. A., Chang C. The changing geoepidemiology of food allergies // Clin. Rev. Allergy Immunol. — 2014. — Vol. 46. — P. 169 — 179. PMID: 24535418. DOI: 10.1007/s12016-014-8411-5.
21.   Lidén M., Kristjánsson G., Valtysdottir S. et al. Cow’s milk protein sensitivity assessed by the mucosal patch technique is related to irritable bowel syndrome in patients with primary Sjögren’s syndrome // Clin. Exp. Allergy. — 2008. — Vol. 38. — P. 929 — 935. PMID: 18498540. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2008.02983.x.
22.   Mansueto P., Seidita A., D’Alcamo A., Carroccio A. Food allergy in irritable bowel syndrome: The case of non-celiac wheat sensitivity // World J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 21 (23). — P. 7089 — 7109.
23.   Mönnikes H. Quality of life in patients with irritable bowel syndrome // J. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 45, suppl. — P. S98 — S101. PMID: 21666428. DOI: 10.1097/MCG.0b013e31821fbf44.
24.   Nellesen D., Yee K., Chawla A. et al. A systematic review of the economic and humanistic burden of illness in irritablebowel syndrome and chronic constipation // J. Manag. Care Pharm. — 2013. — Vol. 19. — P. 755 — 764. PMID: 24156644.
25.   Ortiz-Lucas M., Saz-Peiró P., Sebastián-Domingo J. J. Irritablebowel syndrome immune hypothesis. Part one: the role of lymphocytes and mast cells // Rev. Esp. Enferm. Dig. — 2010. — Vol. 102. — P. 637 — 647. PMID: 21142384.
26.   Ostgaard H., Hausken T., Gundersen D., El-Salhy M. Diet and effects of diet management on quality of life and symptoms in patients with irritable bowel syndrome // Mol. Med. Rep. — 2012. — N 5. — P. 1382 — 1390. PMID: 22446969. DOI: 10.3892/mmr.2012.843.
27.   Ozol D., Uz E., Bozalan R. et al. Relationship between asthma and irritable bowel syndrome: role of food allergy // J. Asthma. — 2006. — Vol. 43. — P. 773 — 775. PMID: 17169830. DOI: 10.1080/02770900601031789.
28.   Powell N., Huntley B., Beech T. et al. Increased prevalence of gastrointestinal symptoms in patients with allergic disease // Postgrad. Med. — J. — 2007. — Vol. 83. — P. 182 — 186. PMID: 17344573. DOI: 10.1136/pgmj.2006.049585.
29.   Savage J., Johns C. B. Food allergy: epidemiology and natural history // Immunol. Allergy Clin. North Am. — 2015. — Vol. 35. — P. 45 — 59. PMID: 25459576. DOI: 10.1016/j.iac.2014.09.004.
30.   Soares R. L., Figueiredo H. N., Maneschy C. P. et al. Correlation between symptoms of the irritable bowel syndrome and the response to the food extract skin prick test // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2004. — Vol. 37. — P. 659 — 662. PMID: 15107926. DOI: 10.1590/S0100-879X2004000500005.
31.   Sohn W., Lee O. Y., Lee S. P. Mast cell number, substance P and vasoactive intestinal peptide in irritable bowel syndrome with diarrhea // Scand. J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 49. — P. 43 — 51. PMID: 24256141. DOI: 10.3109/00365521.2013. 857712.
32.   Tobin M. C., Moparty B., Farhadi A. et al. Atopic irritable bowel syndrome: a novel subgroup of irritable bowel syndrome with allergic manifestations // Ann. Allergy Asthma Immunol. — 2008. — Vol. 100. — P. 49 — 53. PMID: 18254482. DOI: 10.1016/S1081-1206 (10)60404-8.
33.   Vicario M., González-Castro A. M., Martínez C. et al. Increased humoral immunity in the jejunum of diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome associated with clinical manifestations // Gut. — 2014. — Epub. a head of print. PMID: 25209656. DOI: 10.1136/gutjnl-2013-306236.
34.   Walker M. M., Talley N. J., Prabhakar M. et al. Duodenal mastocytosis, eosinophilia and intraepithelial lymphocytosis as possible disease markers in the irritable bowel syndrome and functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2009. — Vol. 29. — P. 765 — 773. PMID: 19183150. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2009.03937.x.
35.   Yang J., Deng Y., Chu H. et al. Prevalence and presentation of lactose intolerance and effects on dairy product intake in healthy subjects and patients with irritable bowel syndrome // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — 11. — P. 262 — 268.e1 [PMID: 23246646. DOI: 10.1016/j.cgh.2012.11.034].
36.   Zar S., Mincher L., Benson M. J., Kumar D. Food-specific IgG4 antibody-guided exclusion diet improves symptoms and rectal compliance in irritable bowel syndrome // Scand. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 40. — P. 800 — 807. PMID: 16109655. DOI: 10.1080/00365520510015593.
37.   Zigich S., Heuberger R. The relationship of food intolerance and irritable bowel syndrome in adults // Gastroenterol Nurs. — 2013. — Vol. 36. — P. 275 — 282. PMID: 23899486. DOI: 10.1097/SGA.0b013e31829ed911.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

Анонс свіжого номера

№6(98) // 2017

Неалкогольна жирова хвороба печінки та метаболічні порушення: що первинно?

Т. А. Соломенцева

Хронічні запальні захворювання кишечника та вірусні інфекції

О. І. Сергієнко

Феномен Helicobacter pylori-негативної виразки та його місце в клінічній практиці

В. І. Вдовиченко ¹, Я. Б. Швидкий ¹, А. В. Острогляд ²

Новини

Всі новини

Авторизація

Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/sgastro.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51

Номер журналу. Статті

№4(96) // 2017

1. Оригінальні дослідження

М. Ю. Ничитайло, С. П. Кожара, О. П. Харлановська

М. Е. Ничитайло, С. П. Кожара, Е. П. Харлановская

2. Клінічний випадок

Н. Б. Губергріц 1, Н. В. Бєляєва 1, О. В. Швець 2, О. М. Агібалов 3

Н. Б. Губергриц 1, Н. В. Беляева 1, О. В. Швец 2, А. Н. Агибалов 3

3. Лікарські засоби

Морфологічні аспекти діагностики неспецифічного виразкового коліту: сучасний погляд на проблему

А. Е. Дорофєєв 1, І. В. Василенко 2, О. О. Дядик 1, П. П. Снісаревський 1, О. А. Кір’ян 3, А. А. Дорофєєва 4, І. А. Деркач 5

Морфологические аспекты диагностики неспецифического язвенного колита: современный взгляд на проблему

А. Э. Дорофеев 1, И. В. Василенко 2, Е. А. Дядык 1, П. П. Снисаревский 1, Е. А. Кирьян 3, А. А. Дорофеева 4, И. А. Деркач 5

4. Лікарські засоби

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії

В. М. Чернобровий 1, С. Г. Мелащенко 1, О. І. Черноброва 2, О. О. Ксенчин 1

Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: основные акценты современной дифференцированной и контролируемой фармакотерапии

В. Н. Чернобровый 1, С. Г. Мелащенко 1, Е. И. Чернобровая 2, О. А. Ксенчин 1

5. Лікарські засоби

«Енгілен»: терапевтичні можливості та клінічна ефективність

Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, О. Є. Клочков, П. Г. Фоменко

«Энгилен»: терапевтические возможности и клиническая эффективность

Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева, А. Е. Клочков, П. Г. Фоменко

6. Лікарські засоби

Сучасні аспекти та «підводні камені» лікування Helicobacter pylori-асоційованих захворювань

В. В. Чернявський

Современные аспекты и «подводные камни» лечения Нelicobacter pylori-ассоциированных заболеваний

В. В. Чернявский

7. Оригінальні дослідження

Нез’ясовані проблеми і нові можливості в терапії хронічних запорів: що повинен знати лікар загальної практики?

І. Г. Палій, І. В. Чернова

Нерешенные проблемы и новые возможности в терапии хронических запоров: что должен знать врач общей практики?

И. Г. Палий, И. В. Чернова

8. Лікарські засоби

Сучасні погляди на патофізіологію та стратегію лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

С. М. Ткач

Современные взгляды на патофизиологию и стратегию лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни

С. М. Ткач

9. Оригінальні дослідження

Роль інгібіторів протонної помпи в успішній ерадикації Helicobacter pylori: місце пантопразолу

І. Г. Палій, С. В. Заїка, Н. М. Кондратюк

Роль ингибиторов протонной помпы в успешной эрадикации Helicobacter pylori: место пантопразола

И. Г. Палий, С. В. Заика, Н. М. Кондратюк

10. Лікарські засоби

Вплив «Бета-імуну» на показники ерадикації та стан імунної системи в пацієнтів з Helicobacter pylori-асоційованим гастритом

М. Б. Щербиніна, Т. М. Шевченко, В. Є. Кудрявцева

Влияние «Бета-иммуна» на показатели эрадикации и состояние иммунной системы у пациентов с Helicobacter pylori-ассоциированным гастритом

М. Б. Щербинина, Т. Н. Шевченко, В. Е. Кудрявцева

11. Лікарські засоби

Ефективність рифаксиміну в лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки

С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда

Эффективность рифаксимина в лечении неалкогольной жировой болезни печени

С. М. Ткач, Т. Л. Чеверда

12. Огляди

Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова

Г. Д. Фадеенко, Я. В. Никифорова

13. Огляди

Можливості використання пробіотиків для коригування композиції кишкової мікробіоти при гастроентерологічній патології

О. В. Швець

Возможности использования пробиотиков для коррекции состава кишечной микробиоты при гастроэнтерологической патологии

О. В. Швец

14. Огляди

Взаємозв’язок інфекції Нelicobacter pylori, цукрового діабету 2 типу та ожиріння: інтригуючі питання, які варті обговорення

В. М. Чернобровий 1, О. І. Черноброва 2

Взаимосвязь инфекции Helicobacter pylori, сахарного диабета 2 типа и ожирения: интригующие вопросы, требующие обсуждения

В. Н. Чернобровый 1, Е. И. Чернобровая 2

15. Огляди

Патогенетична роль харчової алергії та харчової непереносності при синдромі подразненої кишки

А. Р. Левченко

Патогенетическая роль пищевой аллергии и пищевой непереносимости при синдроме раздраженной кишки

А. Р. Левченко

Анонс свіжого номера

Неалкогольна жирова хвороба печінки та метаболічні порушення: що первинно?

Т. А. Соломенцева

Хронічні запальні захворювання кишечника та вірусні інфекції

О. І. Сергієнко

Феномен Helicobacter pylori-негативної виразки та його місце в клінічній практиці

В. І. Вдовиченко 1, Я. Б. Швидкий 1, А. В. Острогляд 2

Новини

Авторизація

Н. Б. Губергріц ¹, Н. В. Бєляєва 1, О. В. Швець ², О. М. Агібалов ³

Н. Б. Губергриц ¹, Н. В. Беляева ¹, О. В. Швец ², А. Н. Агибалов ³

А. Е. Дорофєєв ¹, І. В. Василенко ², О. О. Дядик ¹, П. П. Снісаревський ¹, О. А. Кір’ян ³, А. А. Дорофєєва ⁴, І. А. Деркач ⁵

А. Э. Дорофеев ¹, И. В. Василенко ², Е. А. Дядык ¹, П. П. Снисаревский ¹, Е. А. Кирьян ³, А. А. Дорофеева ⁴, И. А. Деркач ⁵

В. М. Чернобровий ¹, С. Г. Мелащенко ¹, О. І. Черноброва ², О. О. Ксенчин ¹

В. Н. Чернобровый ¹, С. Г. Мелащенко ¹, Е. И. Чернобровая ², О. А. Ксенчин ¹

В. М. Чернобровий ¹, О. І. Черноброва ²

В. Н. Чернобровый ¹, Е. И. Чернобровая ²

В. І. Вдовиченко ¹, Я. Б. Швидкий ¹, А. В. Острогляд ²